Ухвала суду № 94546129, 25.01.2021, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа 752/2441/21

провадження № 2/752/4863/21

УХВАЛА

25.01.2021 рокусуддя Голосіївського районного суду м. Києва Чередніченко Н.П.вивчивши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Розсоха Сергій Сергійович, Акціонерне товариство «Альфа-Банк», про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та витребування майна, -

в с т а н о в и в:

21 січня 2021 року позивач ОСОБА_1 через представника - адвоката Гарницького П.П. звернулась до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом, в якому просила:

- визнати недійним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 08.11.2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Розсохою С.С. за реєстровим номером 11907;

- витребувати у ОСОБА_3 , ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1 , повернувши її у попередній стан до моменту укладення договору купівлі-продажу квартири від 08.11.2019 року.

Крім того, у поданій позовній заяві, позивач через представника просить суд звільнити її від сплати судового збору, посилаючись на відсутність доходу взагалі та перебування у декретній відпустці.

Суд, вивчивши зміст позову та матеріали, додані до нього, вважає необхідним відмовити в задоволенні клопотання виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 136 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом - ЦПК України), суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру належних до сплати судових витрат або звільнення від їх сплати є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Підставою для вчинення судом дій, зазначених у статті 8 вказаного Закону, є урахування ним майнового стану сторін та лише за наявності умов, визначених у частині 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір».

Позивачем не надано доказів на підтвердження її скрутного становища, що унеможливлює сплату судового збору.

У даному випадку, зважаючи на вищенаведені положення цивільного процесуального законодавства України, а також враховуючи положення Закону України «Про судовий збір», суддя надходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суддя вважає необхідним позовну заяву залишити без руху, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Зі змісту поданої позовної заяви вбачається, що остання містить позовні вимоги майнового та немайнового характеру.

Частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до п. 2, 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

У п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз`яснено, що розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

В порушення вимог п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивачем у позовній заяві не зазначено ціну позову з урахуванням вартості спірного майна за позовною вимогою майнового характеру - витребування нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 .

Позивачем не додано до позовної заяви докази спати судового збору за вимогою немайнового характеру та за вимогою майнового характеру.

Згідно ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статями 175 і 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи наведене, суддя вважає, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для їх усунення.

Недоліки необхідно усунути шляхом:

- надання оригіналу платіжного документу про сплату судового збору за вимогою немайнового характеру у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму на одну працездатну особа у розмірі 908 грн;

- зазначення у позові ціни позову з урахуванням вартості спірного майна за позовною вимогою майнового характеру - витребування нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 ;

- надання оригіналу платіжного документу про сплату судового збору за вимогою майнового характеру з урахуванням ціни позову у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Керуючись ст.ст. 177, 185 ЦПК України, -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Розсоха Сергій Сергійович, Акціонерне товариство «Альфа-Банк», про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та витребування майна, - залишити без руху, та надати позивачу строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення вказаних в ній недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя