Ухвала суду № 94545935, 29.01.2021, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/3275/21

Провадження № 1-кс/947/1072/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2021 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Гораш А.С., за участю прокурора Тубичко Ю.М., захисника підозрюваного – адвоката Тітова В.Г., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СВ Одеського РУП № 1 ГУНП в Одеській області, яке погоджене прокурором Одеської місцевої прокуратури № 1 Тубичко Ю.М., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12021162480000086 від 28.01.2021 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, уродженця м. Овруч, Житомирська області, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, на даний час обвинувальний акт перебуває у Вінницькому міському суді за ч. 1 ст. 309, ч. 2, ч. 3 ст. 185 КК України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця мешкання у м. Одесі, підозрюваного у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що 28.01.2021 приблизно о 05:30 годині, більш точного часу в ході слідства встановити не надалось можливим, знаходячись біля будинку АДРЕСА_2 , підшукуючи майно яким можливо незаконно заволодіти, при цьому переслідуючи злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, вирішив проникнути на прибудинкову приватну території вищезазначеного будинку з метою її огляду.

У вищезазначений час, ОСОБА_1 переліз через паркан до вказаної прибудинкової території, яка належить громадянину ОСОБА_2 , та почав оглядати її, де помітив гараж, в якому ОСОБА_2 зберігав різноманітні господарські речі, та автомобіль при цьому ОСОБА_1 оглянувши приміщення гаражу, помітив всередині зварювальний інвертор, визначивши його предметом свого злочинного посягання.

Далі, ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливі мотиви, впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії носять таємний характер, проник через відчинені двері до вищевказаного гаражу, звідки таємно викрав зварювальний інвертор «Kende» моделі MS-200, серійний номер 330540591005, вартістю 1 500 гривень. Однак в подальшому об 05:50 годині, ОСОБА_1 був викритий потерпілим ОСОБА_2 при спробі покинути прибудинкову територію разом з викраденим, у зв`язку з чим з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, а саме залишив викрадене неподалік паркану, а сам втік з місця вчинення ним правопорушення тим же шляхом яким проник на прибудинкову територію.

Сторона обвинувачення звертається з клопотанням, обґрунтовуючи його тим, що під час досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 ніде не працює, не має постійного заробітку, нормальних соціальних зв`язків, в м. Одесі постійного місця проживання не має, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за аналогічні злочини, у зв`язку з відсутністю постійного джерела доходу, у підозрюваного є можливості переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, оскільки підозрюваний усвідомлює, що санкція ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі, на строк від 3 до 6 років; у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не зареєстрований на території м. Одеси, офіційно не працевлаштований, у нього відсутні міцні соціальні зв`язки, що в такому випадку може перешкоджати кримінальному провадженню, шляхом невиконання або неналежного виконання обов`язків покладених на нього, як на підозрюваного у кримінальному провадженні в разі обрання йому більш м`якого виду запобіжного заходу; згідно п. 3 ч. 2 ст. 177 КПК України ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні шляхом залякування; згідно п. 5 ч. 2 ст. 177 КПК України ОСОБА_1 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за корисливі злочини.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, вказавши що прокурором не доведені ризики, зазначені формально, підозрюваний одружений, не має наміру переховуватися.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового провадження, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри, слід виходити з його визначення наведеного в практиці Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчиненні правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин». Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини).

28.01.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України за ознаками: незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у сховище.

Долученими до матеріалів клопотання протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 28.01.2021 року, протоколом огляду місця події від 28.01.2021 року, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 від 28.01.2021 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 28.01.2021 року, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 28.01.2021 року, підтверджується наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

Враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, беручи до уваги тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, а також характеризуючи дані підозрюваного, відповідно до яких останній не має постійного місця проживання, не одружений, не працює, що вказує на відсутність постійного джерела прибутку та міцних соціальних зв`язків, слідчий суддя приходить до переконання, що в рамках даного кримінального провадження наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

Слідчий суддя враховує також те, що підозрюваному при ознайомлені з матеріалами кримінального провадження стануть відомі анкетні дані потерпілого та свідків, які в подальшому, у разі направлення обвинувального акту до суду, будуть допитуватися судом, слідчий суддя приходить до переконання про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику можливого незаконного впливу на потерпілого та свідків, схиляючи їх до надання неправдивих показань, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Крім того, беручи до уваги специфіку кримінального правопорушення, яке інкримінується підозрюваному, зокрема, його корисливий характер, а також враховуючи те, що підозрюваний не працює, тобто не має постійного джерела прибутку, на даний час притягується до кримінальної відповідальності, існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.

У своїй практиці ЄСПЛ наголошує на тому (рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»), що на етапі розгляду питання щодо взяття заявника під варту аргументами на користь такого рішення стали серйозність звинувачень, пред`явлених заявникові, та ризик його втечі.

Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення є обґрунтованим, а відповідний запобіжний захід достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, підстав для застосування більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжних заходів у вигляді застави, домашнього арешту та особистого зобов`язання є неможливим з огляду на м`якість, відсутність у підозрюваного постійного місця проживання, а також встановлені в судовому засіданні ризики, що не забезпечить належне виконання підозрюваним обов`язків.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням викладеного, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність застосування застави у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, вважаючи, що саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним його процесуальних обов`язків.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Одеського РУП № 1 ГУНП в Одеській області, яке погоджене прокурором Одеської місцевої прокуратури № 1 Тубичко Ю.М., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12021162480000086 від 28.01.2021 року – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор», строком на 60 (шістдесят) днів, а саме до 28.03.2021 року.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України в розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 45 400 (сорок п`ять тисяч чотириста) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок №UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача – ДКСУ м. Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 строком до 28.03.2021 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та/або проживає без дозволу слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора і суду;

- повідомляти слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора та суд про зміну свого місця реєстрації, проживання та роботи, контактних номерів мобільного телефону;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.