Ухвала суду № 94538712, 01.02.2021, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

01.02.2021

ЄУН 389/94/21

Провадження 2-з/389/3/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2021 року місто Знам`янка

Кіровоградської області

Суддя Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області Український Віталій Валентинович, за участю секретаря судового засідання Гой І.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про забезпечення позову в цивільній справі за її позовом до Акціонерного товариства «Банк Форвард», треті особи на стороні відповідача які не заявляють самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Київського районного нотаріального округу Буджиганчук Євдокія Юріївна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Свої вимоги мотивувала тим, що виконавчим написом № 6797, що вчинений 10.12.2020 приватним нотаріусом Київського районного нотаріального округу Буджиганчук Євдокією Юріївною стягнуто із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором на користь відповідача в розмірі 21886,52 грн. Виконавчим написом № 6796, що вчинений 10.12.2020 приватним нотаріусом Київського районного нотаріального округу Буджиганчук Євдокією Юріївною стягнуто із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором на користь відповідача в розмірі 14565,75 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Т.Л. про відкриття виконавчого провадження від 22.12.2020, на підставі виконавчого напису № 6797 було відкрито виконавче провадження № 63977855 про стягнення із Позивача на користь Відповідача заборгованості у розмірі 21886,52 грн. Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Т.Л. про відкриття виконавчого провадження від 22.12.2020, на підставі виконавчого напису № 6796 було відкрито виконавче провадження № 63977470 про стягнення із Позивача на користь Відповідача заборгованості у розмірі 14565,75 грн.

Проте позивач вважає, що вказані виконавчі написи вчинені приватним нотаріусом Київського районного нотаріального округу Буджиганчук Є.Ю. із порушеннями законодавства України, прав та законних інтересів Позивача, а тому, одночасно із поданням даної заяви, звертається до суду з позовною заявою немайнового характеру про визнання наведеного виконавчого напису таким, що не підлягає виконання. Таким чином, невжиття вказаного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Позивач надала клопотання в якому просить відстрочити або розстрочити сплату судових витрат, зменшити розмір судових витрат або звільнити від їх сплати, при цьому сплатила частину судового збору в розмірі 454,00 гривень. Клопотання мотивувала тим, що приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна накладений арешт на всі рахунки позивача , в тому числі на картковий рахунок з отримання аліментів на малолітню дитину та на картковий рахунок по отриманню соціальної виплати по безробіттю з міського центру зайнятості. Наразі позивач перебуває у край скрутному матеріальному становищі, позбавлений будь-яких коштів на життя.

Відповідно до ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Враховуючи майновий стан позивача, відсутність доказів про доходи позивача за останній рік, на підставі яких можна б було вирішити питання про зменшення розміру належних до сплати судових витрат чи взагалі звільнення від їх сплати, суд вважає відстрочити позивачеві сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Розгляд заяви про забезпечення позову проведено судом без повідомлення учасників справи, що не суперечить ч.1 ст.153 ЦПК України.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, матеріали цивільної справи та доданих до неї документів, суд вважає її такою, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Зі змісту постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» вбачається, що забезпечення позову – це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно, що належать відповідачеві і знаходиться у нього чи в інших осіб.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Постановою Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких може бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України, - заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Отже, забезпечення позову — це вжиття судом, в провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом про присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Такий інститут цивільно-процесуального законодавства передбачений з метою попередження несумлінних дій відповідача, який може, наприклад, сховати або продати майно, тобто з метою усунення ускладнення або неможливості виконання рішення.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Павелків Т.Л. 22.12.2020 відкрито виконавчі провадження №63977855 та № 63977470 з виконання виконавчих написів нотаріуса, які позивач в своїй позовній заяві просить визнати такими, що не підлягають виконанню.

Позовна заява мотивована тим, що приватний нотаріус вчиняючи виконавчі написи не пересвідчилася в безспірності заборгованості за відповідними договорами, позивач не надав розрахунок заборгованості. Нотаріус при видачі виконавчого напису не врахувала, що суми стягнення і залишку не співпадають з дійсністю та занадто збільшені. Нотаріус не встановив наявність безспірної заборгованості, не були подані документи, які відображають інформацію щодо здійснення боржником останньої оплати по кредиту, не вбачається яким чином нараховувалися відсотки за користування кредитними коштами та не можливо встановити дійсний розмір заборгованості. Позивач вважає, що зазначені вище виконавчі написи вчинено нотаріусом з порушенням вимог чинного законодавства, а тому вони мають бути визнані такими, що не підлягає виконанню.

На обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач вказує, що при не вжитті заходів забезпечення позову, рішення суду у разі задоволення позовних вимог, неможливо буде виконати, оскільки, виконавчий напис вже може бути виконано в примусовому порядку, що завдасть позивачу істотних матеріальних збитків та порушить його право на захист.

Враховуючи предмет позову, а також те, що на виконання оскаржуваних позивачем виконавчих написів нотаріуса відкриті виконавчі провадження, з`ясувавши відповідність виду забезпечення позову обсягу позовних вимог, беручи до уваги зміст заходу забезпечення та мету його застосування, яка полягає в захисті інтересів учасника процесу, а не в порушенні прав інших осіб, суд приходить до висновку, що невжиття такого заходу може істотно ускладнити поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся, тому такий захід забезпечення позову, як зупинення стягнення на підставі виконавчих документів, які оскаржується боржником у судовому порядку, є розумним, обґрунтованим, адекватним, логічним і справедливим до вирішення даного спору по суті, а також є співмірним із заявленими позивачем вимогами та спроможним відновити порушені права позивача, а тому подана заява про забезпечення позовної заяви підлягає задоволенню.

Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.149-153, 157, 258-260 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі задовольнити.

Зупинити стягнення у виконавчому провадженні №63977855, відкритому за виконавчим написом нотаріуса№6797, виданим 10.12.2020 приватним нотаріусом КМНО Буждиганчук Є.Ю. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Банк Форвард» заборгованості в розмірі 21886,52 грн., до вирішення даного спору по суті.

Зупинити стягнення у виконавчому провадженні №63977470, відкритому за виконавчим написом нотаріуса №6796, виданим 10.12.2020 приватним нотаріусом КМНО Буждиганчук Є.Ю. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Банк Форвард» заборгованості в розмірі 14565,75 грн., до вирішення даного спору по суті.

ВідстрочитиОСОБА_1 сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Стягувач: Акціонерне товариство «Банк Форвард» код ЄДРПОУ: 34186061, місце знаходження: вул. Саксаганського, 105, м.Київ.

Боржник: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду. Апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Суддя Знам`янського міськрайонного суду

Кіровоградської області В.В.Український