Ухвала суду № 94534224, 28.01.2021, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/2685/16-ц

Провадження № 2-з/947/302/21

УХВАЛА

про розгляд клопотання

28.01.2021 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючий - суддя Васильків Олена Василівна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про витребування доказів, -

ВСТАНОВИВ:

09.03.2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача, в якому просить зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні житловим будинком та земельною ділянкою, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом приведення належного їй об`єкту за адресою: АДРЕСА_1 , в попередній стан.

Ухвалою від 21.03.2016 року провадження у справі відкрито.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 05.07.2018 року по справі призначено судову будівельно-технічну експертизу, на час проведення якої провадження у справі зупинено.

27.08.2018 року з ПП «ОНІЦЕД» ім. Скибінського» повернуто матеріали справи з клопотанням експерта щодо надання додаткових матеріалів та ухвалою від 03.09.2018 року провадження у справі поновлено.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 28.11.2019 року по справі призначено комісійну судову будівельно-технічну та оціночно-будівельну експертизу, на час проведення якої провадження у справі зупинено.

28.01.2020 року судовими експертами Скибінською Т.М. та Митніковим Г.П. повернуто матеріали справи з клопотанням щодо надання додаткових матеріалів.

27.10.2020 року від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про відвід експерта.

Ухвалою суду від 18.11.2020 року в задоволені вказаної заяви позивачу відмовлено.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 23.12.2020 року підготовче провадження по справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.01.2021 року.

28.01.2021 року від позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання про витребування доказів, в якому він просить витребувати у слідчого відділу Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області Шваркова Р.С. належним чином завірену копію висновку експертизи стосовно будинків за адресою: АДРЕСА_1 , що була призначена в рамках кримінального провадження 12016160480002792. При цьому, позивач посилається на те, що в рамках вказаного кримінального провадження, відкритого за його заявою про злочин щодо невиконання ухвали Київського районного суду м. Одеси від 28.03.2016 року, призначена експертиза, щодо самочинно збудованого ОСОБА_2 будинку та вплив цього будівництва на будинок ОСОБА_1 . На теперішній час експертне замовлення виконано та знаходиться в Київському ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області. Однак слідчий відділу Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області Шварков Р.С. не надає матеріали кримінального провадження позивачу для ознайомлення, мотивуючи це тим, що ОСОБА_1 не є стороною по справі.

Вказане клопотання позивач просить розглядати у його відсутності та у відсутності свого представника.

28.01.2021 року від представника відповідача – адвоката Кліменка В.П. надійшло клопотання про розгляд справи без його участі та без участі ОСОБА_2 .

Інші учасники справи до судового засідання не з`явились, повідомлялись належним чином.

Дослідивши подане до суду клопотання та матеріали справи, суд приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій татретій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ч. 2 ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до ч. 4 ст. 83 ЦПК України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвстановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У той же час, на це «право на суд», в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним (рішення від 13 жовтня 2009 року у справі «Салонтаджі-Дробняк проти Сербії» (п. 132).

Разом з тим, як зазначає Європейський суд з прав людини, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Також Європейський суд з прав людини зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі «Жоффре де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року).

З практики Європейського суду з прав людини випливає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (Рішення Суду у справі «Артіко проти Італії» (Artico c. Italie) від 13 травня 1980 року).

При цьому Європейський суд зауважив, що національні суди, застосовуючи процесуальні норми, повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства.

Відповідно дост. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 23.12.2020 року підготовче провадження по справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.01.2021 року.

Клопотання про витребування доказів подано ОСОБА_1 після закриття підготовчого провадження, вже під час розгляду справи по суті. Разом із цим, будь-яких пояснень з приводу пропуску строку, встановленого для подання вищезазначеного клопотання позивач в клопотанні не зазначив.

Одночасно позивачем не подано до суду доказів на підтвердження того, що останній здійснив всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання доказу, який він витребує, а також позивачем не заявлялося клопотання на поновлення процесуального строку для вчинення відповідних процесуальних дій.

Розглядаючи клопотання про витребування доказів, суд також приймає до уваги, що провадження по цивільній справі №520/2685/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи на стороні позивача - Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, Дачно-будівельний кооператив «Червона Зірка», про усунення перешкод у користуванні власністю відкрито 21.03.2016 року.

Відповідно до листа слідчого відділу Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області Шваркова Р.С.№ 37 вих. 925 від 20.04.18 ОСОБА_1 було роз`яснено, що правових підстав щодо задоволення клопотання по кримінальному провадженню № 12016160480002792, у порядку передбаченому КПК України не встановлено.

Тобто ще у 2018 році позивачу слідчім було відмолено в отриманні копії висновку експертизи стосовно будинків за адресою: АДРЕСА_1 , що була призначена в рамках кримінального провадження 12016160480002792.

Однак клопотання про витребування вказаної експертизи надійшло до суду від позивача лише 28.01.2021 року.

Таким чином, з огляду на вищенаведене, суд розцінює подання ОСОБА_1 під час розгляду справи по суті клопотання про витребування доказів як зловживання процесуальними правами, що спрямоване на свідоме, невиправдане затягування судового процесу.

В своїх рішеннях, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі «Шульга проти України», пункт 28, №16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (рішення ЄСПЛ від 20.01.2011року у справі «Мусієнко проти України», пункт 24, № 26976/06).

Неможливість суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08 листопада 2005 року у справі № 36655/02 «Смірнова проти України», рішення ЄСПЛ від 27 квітня 2000 року у справі № 30979/96 «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. France)). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 року у справі «Красношапка проти України»).

Неприпустимість зловживання процесуальними правами як принцип цивільного судочинства забезпечується гарантіями дотримання судом усіх інших основних засад (принципів) цивільного судочинства, визначених у ч. 3 ст. 2 ЦПК. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 45 ЦПК).

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази, виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 44 ЦПКУкраїни залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, вчинення дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивачем пропущено строк на подання клопотання про витребування доказів, не зазначено чому дане клопотання не було подано раніше, не обґрунтована неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від позивача, а також не подано відповідного клопотання про поновлення пропущеного строку.

Узв`язку з чим клопотання про витребування доказів підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст. ст. 81, 84 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів, - відмовити

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду складено 01.02.2021 року.

Суддя Васильків О.В.