Рішення № 94530774, 01.02.2021, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

Справа № 695/3157/20

номер провадження 2/695/518/21

26 січня 2021 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Ушакової К.М.

за участю секретаря судового засідання - Біленко Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Позивач АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 27.12.2013 між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт, відповідно до якої ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 7739,53 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом в сумі 18% річних на суму залишку заборгованості по кредиту та зобов`язався погашати заборгованість починаючи з «1» по «25» число кожного місяця. Відповідач підтвердив, що дана Генеральна угода разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», складає між ним та АТ КБ «Приватбанк» кредитний договір. ОСОБА_1 неналежним чином виконує свої зобов`язання, а тому АТ КБ «Приватбанк» просить стягнути заборгованість, яка відповідно до наданого ним розрахунку станом на 11.11.2020 становить 16061,11 грн., з яких: 3659,65 грн. - заборгованість за кредитом; 3472,28 грн. - заборгованість за процентами; 8929,18 грн. - заборгованість за пенею та комісією. На підставі викладеного вище, просить суд стягнути з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 16061,11 грн. та судові витрати у розмірі 2102 грн.

Ухвалою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 24.12.2020 відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. У прохальній частині позовної заяви та доданому до неї клопотанні представник позивача АТ КБ «Приватбанк» за довіреністю Кіріченко В.М. не заперечував проти розгляду справи за відсутності представника позивача та винесення заочного рішення, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи та докази в їх сукупності, на підставі повного, об`єктивного та всебічного дослідження, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

У судовому засіданні встановлено, що 27.12.2013 між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт, відповідно до якої ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 7739,53 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом в сумі 18% річних на суму залишку заборгованості по кредиту, та зобов`язався погашати заборгованість починаючи з «1» по «25» число кожного місяця.

Відповідно до наданого АТ КБ «Приватбанк» розрахунку заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 11.11.2020 становить 16061,11 грн., з яких: 3659,65 грн. - заборгованість за кредитом; 3472,28 грн. - заборгованість за процентами; 8929,18 грн. - заборгованість за пенею та комісією.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «Приватбанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, у разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Генеральна угода про реструктуризацію та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт від 27.12.2013 була підписана представником АТ КБ «Приватбанк» і особисто ОСОБА_1 .

Зі змісту Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт від 27.12.2013 вбачається, що сторонами погоджений розмір кредиту, строк кредитування, розмір процентів за користування кредитом - 1,5% в місяць, що становить 18% річних, а також порядок виконання зобов`язань.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованість по процентам в сумі 3472,28 грн. розрахована виходячи із процентної ставки 18% річних, що відповідає умовам Генеральної угоди.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором в розмірі 3659,65 грн. та заборгованості за відсотками в розмірі 3472,28 грн. підлягають до задоволення

Генеральна угода про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт від 27.12.2013 не містить умов щодо сплати позичальником пені та комісії.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 27.12.2013, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, як невід`ємні частини спірного договору.

Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" та Витягом з Умов та правил надання банківських послуг, що надані останнім на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору, позовну давність щодо вимог банку та інші умови.

При цьому, матеріали справи не містять підтвердження, що саме ці витяги з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" та з Умов та правил надання банківських послуг, розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема щодо сплати пені та комісії.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити, і вносить відповідні зміни в Умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015р. по справі № 6-16цс15, і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

На думку суду, в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим позивачем в період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у Генеральній угоді про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт від 27.12.2013 домовленості сторін про сплату пені за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Вказана правова позиція пітверджена постановою Великої Палати Верховного Суду по справі № 342/180/17 від 03.07.2019.

Суд вважає, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг позивача, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в Генеральній угоді про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт від 27.12.2013, яка безпосередньо підписана відповідачем і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Враховуючи викладене, з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» підлягає стягненню заборгованість за Генеральною угодою про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт від 27.12.2013 в сумі 7131,93 грн., з яких: 3659,65 грн. - заборгованість за кредитним договором; 3472,28 грн. - заборгованість за процентами. В іншій частині вимоги АТ КБ «Приватбанк» задоволенню не підлягають.

Згідно з ст. 141 ЦПК України пропорційно до задоволених вимог з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» підлягає стягненню 933,39 грн. судового збору за подання позовної заяви.

Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570) до ОСОБА_1 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором від 27.12.2013 в розмірі 7131,93 грн., з яких: 3659,65 грн. - заборгованість за кредитним договором та 3472,28 грн. - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" судовий збір в розмірі 933,39 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, а саме: відповідно до пп.15.5 п.15 ч.1 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України в редакції від 15.12.2017, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до або через відповідні суди.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення складено 01.02.2021.

Суддя: К.М. Ушакова