Рішення № 94530432, 01.02.2021, Демидівський районний суд Рівненської області

Справа № 558/704/20

номер провадження 2/558/16/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2021 року смт. Демидівка

Демидівський районний суд Рівненської області, в складі судді одноособово Феха Т.С., при секретарі судового засідання Ковальській Л.С., з участю позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.

Згідно позовної заяви позивач ОСОБА_1 зазначає про те, що з відповідачем ОСОБА_2 перебуває у шлюбі, що був зареєстрований 30 січня 2001 року в Млинівському райвідділі реєстрації актів громадянського стану Рівненської області, актовий запис № 4. Від шлюбу мають двох дітей - дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на даний час є повнолітньою, та неповнолітню дитину - дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З відповідачем спільне життя не склалося, під час спільного проживання між ними постійно виникали суперечки, конфлікти та непорозуміння на побутовому грунті. Почуття любові та взаємоповаги між ними втрачено. Шлюбні відносини фактично припинені. Вважає, що примирення між ними та збереження шлюбу неможливе і суперечить її інтересам та інтересам їхньої дитини. Відповідач має добрий стан здоров`я, офіційно непрацевлаштований, проте отримує доходи від заробітків за кордоном та на території Ураїни, інших утриманців не має, а тому може надавати допомогу на утримання їх неповнолітньої дитини.

З вказаних підстав у позовній заяві позивач ОСОБА_1 просила розірвати шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_2 , що був зареєстрований 30 січня 2001 року в Млинівському райвідділі реєстрації актів громадянського стану Рівненської області, актовий запис № 4, а після розірвання шлюбу залишити їй право іменуватися прізвищем - ОСОБА_5 .

Крім того, у позовній заяві позивач ОСОБА_1 просила стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини - дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2000,00 гривень щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з часу звернення до суду з позовною заявою про стягнення аліментів та до досягнення дитиною повноліття.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги позивача визнав у повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

В силу вимог ч. 3 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Підстав для відмови у прийнятті визнання відповідачем позовних вимог не встановлено.

Ч. 1 ст. 82 ЦПК України передбачає, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Судом не вирішувалося питання про забезпечення доказів, не вживалися заходи забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо.

Під час розгляду справи судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно Свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 (а.с. 10) сторони по справі зареєстрували шлюб 30 січня 2001 року в Млинівському райвідділі реєстрації актів громадянського стану Рівненської області, актовий запис № 4.

Від шлюбу мають двох дітей - дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В силу вимог ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України (далі - СК України) шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Стаття 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року передбачає, що чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Ст. 51 Конституції України та ст. 24 СК України визначено, що шлюб грунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки чи чоловіка до шлюбу не допускається.

В судовому засіданні встановлено, що сторони не бажають зберегти шлюб, наполягають на його розірванні. Шлюбні відносини між сторонами припинені, а тому суд, на підставі статті 112 СК України, приходить до висновку про розірвання шлюбу між сторонами, оскільки встановлено, що подальше збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, що має істотне значення.

Розірвання шлюбу між сторонами по справі не буде суперечити інтересам дитини сторін, яка є неповнолітньою.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.

Ст. 113 СК України передбачає, що особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та залишення права після розірвання шлюбу надалі іменуватися прізвищем - ОСОБА_5 .

Судом встановлено, що сторони по справі є батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 11).

В судовому засіданні встановлено, що дитина сторін по справі проживає з матір`ю - позивачем ОСОБА_1 .

В силу вимог ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

П. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" передбачає, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

За таких обставин, суд приходить до висновку про стягнення аліментів з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини - дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2000,00 гривень, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Ч. 1 ст. 191 СК України визначає, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

На підставі ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840,80 гривень, що був сплачений позивачем на час подання до суду позовної заяви за вирішення позовних вимог в частині розірвання шлюбу (а.с. 1).

Крім того, на підставі вимог ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у зв?язку з розглядом цієї справи в розмірі 840,80 гривень, з урахуванням положень Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року (з наступними змінами) щодо встановленого мінімального розміру судового збору за подання до суду позовів майнового характеру та того, що на час подання до суду позовної заяви про стягнення аліментів позивач ОСОБА_1 була звільнена від сплати судового збору.

Підстав для звільнення відповідача від сплати судового збору не встановлено.

У позовній заяві позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, посилалась на положення ст. 51 Конституції України, ст.ст. 104, 105, 110, 112, 113, 180-182,184 СК України.

Застосування вказаних правових норм при вирішенні справи, суд вважає обґрунтованими.

Відповідно до ст.ст. 84, 104, 105, 110, 112-114, 180-184 Сімейного кодексу України, ст.ст. 13, 206, 258, 259, 265, 268, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовну заяву задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (жителем АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ), та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (жителькою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ), що зареєстрований 30 січня 2001 року в Млинівському райвідділі реєстрації актів громадянського стану Рівненської області, актовий запис № 4.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити право надалі іменуватися прізвищем - ОСОБА_5 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (жителя АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (жительки АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ), аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2000,00 (Дві тисячі) гривень щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 27 листопада 2020 року та до досягнення дитиною повноліття.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 840 (Вісімсот сорок) гривень 80 копійок сплаченого судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 840 (Вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.С. Феха.

Повний текст рішення складено 1 лютого 2021 року.