Ухвала суду № 94521825, 01.02.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Справа № 500/124/21

01 лютого 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі судді Баранюка А.З., розглянувши у письмовому провадженні заяву про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної та матеріальної шкоди

ВСТАНОВИВ:

14 січня 2021 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, в якій просить стягнути за рахунок Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь позивача - ОСОБА_1 1000076 грн 24 коп.: 1000000,00 (мільйон) грн - відшкодування моральної шкоди; 46,24 грн - 3% річних, 30,00 грн - інфляційні витрати.

Ухвалою судді Тернопільського окружного адміністративного суду Мартиць О.І. від 19.01.2021 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк на усунення її недоліків шляхом подання копії паспорта та РНОКПП і сплати судового збору у визначеному розмірі та подання суду доказів такої сплати або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

27.01.2021 від позивача через відділ документального забезпечення суду надійшла заява про відвід судді у зв`язку з наявністю обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді Мартиць О.І., що, відповідно до п. 4 ч. 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для відводу судді.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.01.2021 автоматизованою системою документообігу суду для вирішення питання про відвід судді Мартиць О.І. визначено суддю Баранюка А.З.

Відповідно до частини восьмої статті 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід у порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження (частина одинадцята статті 40 КАС України).

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду заяви про відвід у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (частина друга статті 36 КАС України).

Відповідно до частини третьої статті 36 КАС України до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Частиною третьою статті 39 КАС України визначено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

В обґрунтування своєї заяви про відвід головуючої судді Мартиць О.І. в адміністративній справі №500/124/21 ОСОБА_1 вказує, що вважає вимоги судді про необхідність подання ним до суду копії паспорта громадянина України і сплату судового збору за подання відповідного позову незаконними.

Суд зазначає, що виходячи із загальних засад здійснення судочинства, визначених положеннями ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції" і є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків (…) має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а наявність безсторонності повинна визначатись суб`єктивними та об`єктивними критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступень, що свідчать про небезсторонність суду.

Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Веттштайн проти Швейцарії" та у п.50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України".

Одну з найважливіших гарантій незалежності суддів закріплено в частині другій статті 126 Конституції України, відповідно до якої вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється. Це положення Основного Закону було роз`яснено Конституційним Судом України у Рішенні від 1 грудня 2004 р. № 19-рп/2004. Таким чином, незалежність суддів передбачає право при здійсненні судочинства бути вільними від будь-якого обмеження, впливу, заанґажованості, тиску, погроз, втручань. Відповідно, задля забезпечення принципу незалежності суддів, відвід судді не може бути задоволено лише з суб`єктивних міркувань сторони, хоча й вони можуть мати логічну послідовність, щодо прогнозованого вирішення справи не на його користь.

В свою чергу, заявляючи відвід головуючій судді у справі №500/124/21, заявником не наведено та суду не надано жодних належних доказів на підтвердження обставин, які б викликали сумнів у неупередженості судді.

Більше того, зі змісту заяви про відвід вбачається, що відповідач передусім не погоджуються із судовим рішеннями у справі №500/124/21, а саме ухвалою про залишення позовної заяви без руху від 19.01.2021 та обраного судом способу усунення її недоліків.

В той же час, згідно із ч. 4 ст. 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Аналізуючи наведені правові норми, суд дійшов висновку про відсутність підстав визначених Кодексом адміністративного судочинства України, відповідно до яких суддя Мартиць О.І. підлягає відводу через упередженість у цій справі. Будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість головуючого судді в результаті розгляду даної адміністративної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у її неупередженості при розгляді даної справи не вбачається.

Враховуючи зазначене в задоволенні заяви про відвід судді Мартиць О.І. слід відмовити.

Керуючись статтями 36, 39, 40, 243, 248 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача про відвід головуючій судді Мартиць О.І. в адміністративній справі №500/124/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної та матеріальної шкоди - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Баранюк А.З.