Ухвала суду № 94520658, 27.01.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/5382/20

У Х В А Л А

щодо залишення позову без розгляду

27 січня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий - суддя Костецький Н.В.,

секретар судового засідання Шийович Р.Я.,

за участю:

представник позивача Іваненко О.В.,

відповідач Левків О.А.,

представник відповідача Майстришин С.Р.,

представник третьої особи Бірюков Ю.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду у справі за позовом Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Львівської міської ради про зобов`язання до вчинення дій, -

в с т а н о в и в:

Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить зобов`язати ОСОБА_1 демонтувати самочинно влаштовані бетонну плиту з опорами розміром 3,0 м x 6,0 м та металеву опору, відновити віконний проріз у житловій кімнаті кв. АДРЕСА_1 .

Відповідач подав до суду клопотання від 05.10.2020 (вх. № 50718) про застосування строків позовної давності. Зазначає, що підстави для звернення позивача як суб`єкта владних повноважень із позовом про демонтаж самочинно влаштованої бетонної плити розміром 3,0x6,0м, металевої опори, відновлення віконного прорізу у житловій кімнаті кв. АДРЕСА_1 виникли 07.10.2016 (дата, визначена в розпорядженні Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради № 709). Саме 07.10.2016 Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради прийняла розпорядження № 709 про демонтаж бетонної плити розм. 3.0 х 6,0 м та металевої опори, самочинно влаштованої над існуючою в кв. АДРЕСА_2 та відновлення віконного прорізу у житловій кімнаті кв. АДРЕСА_1 , яким, серед іншого: рекомендувала ОСОБА_1 демонтувати самочинно влаштовану бетонну плиту розміром 3.0х6,0 м та металеву опору, самочинно влаштованої над існуючою прибудовою кв. АДРЕСА_2 та відновити віконний прорізу у житловій кімнаті кв. АДРЕСА_1 ; до 07.11.2016 - ЛКП «Граніт» у разі невиконання мною вимог п.2 даного розпорядження у встановлений термін, підготувати та передати в юридичний відділ районної адміністрації відповідні документи для скерування позовної заяви в суд (пункт 3, термін визначено до 21.11.2016).

Відповідач та представник відповідача у підготовчому засіданні клопотання підтримали, з підстав викладених у клопотанні.

Представник позивача у підготовчому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання, вказав, що строк звернення до судуд позивачем не пропущено.

Представник третьої особи у підготовчому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання, вказав, що строк звернення до судуд позивачем не пропущено.

Суд, розглянувши клопотання відповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про необґрунтованість заяви з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 8 частини 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Наслідки пропущення строку звернення визначені у ст. 123 КАС України, зокрема, ч. 3 цієї статті передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Судом встановлено, що розпорядженням Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради № 709 від 07.10.2016 "Про самочинне будівництво, здійснене гр. ОСОБА_1 " рекомендовано ОСОБА_1 , власнику кв. АДРЕСА_1 , в термін до 07.11.2016 демонтувати бетонну плиту розміром 3,0 х 6,0 м та металеву опору, самочинно влаштовану над існуючою прибудовою кв. АДРЕСА_2 , та відновити віконний проріз у житловій кімнаті кв. АДРЕСА_1 .

На адресу відповідача ЛКП "Граніт" скерувало попередження від 21.10.2016 № 2/889 про необхідність в термін до 07.11.2016 демонтувати бетонну плиту розміром 3,0 х 6,0 м та металеву опору, самочинно влаштовану над існуючою прибудовою кв. АДРЕСА_2 , та відновити віконний проріз у житловій кімнаті кв. АДРЕСА_1 .

Відповідно до акту від 22.11.2016, складеного ЛКП "Граніт", на час обстеження ОСОБА_1 не виконав розпорядження Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради № 709 від 07.10.2016 "Про самочинне будівництво, здійснене гр. ОСОБА_1 ".

Відтак, Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради звернулась до Залізничного районного суду міста Львова про зобов`язання ОСОБА_1 демонтувати самочинно влаштовані бетонну плиту з опорами розміром 3,0 м x 6,0 м та металеву опору, відновити віконний проріз у житловій кімнаті кв. АДРЕСА_1 .

Ухвалою Залізничного районного суду міста Львова від 20.01.2020 закрито провадження у цивільній справі, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

02.07.2020 Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради звернулась до Львівського окружного суду із даним позовом (згідно штемпеля органу зв`язку на поштовому конверті, долученому до матеріалів справи).

Суд вазує, що предметом позову є вимоги щодо зобов`язання ОСОБА_1 демонтувати самочинно влаштовані бетонну плиту з опорами розміром 3,0 м x 6,0 м та металеву опору, відновити віконний проріз у житловій кімнаті кв. АДРЕСА_1 .

Позов обґрунтований тим, що відповідачем самочинно встановлено бетонна плита з опорами розміром 3,0 м x 6,0 м та металева опора, закладено віконний проріз у житловій кімнаті кв. АДРЕСА_1 .

Разом з тим, незважаючи на вжиті заходи, відповідач в добровільному порядку самовільно встановлене обладнання не демонтує і не приводить будівлю до попереднього стану.

Тобто, характер такого правопорушення носить триваючий, безперервний характер.

Положення ст.122, 123 КАС України слугують меті забезпечення дотримання принципу правової визначеності, але не повинні використовуватися як засоби легалізації неправомірної поведінки і не повинні застосовуватися стосовно заходів, які спрямовані на припинення неправомірної поведінки.

За своєю юридичною природою самочинне будівництво (у розглядуваному випадку - самочинне влаштування інженерних мереж) - це правопорушення, які носить триваючий характер.

Триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану, за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Таким чином, враховуючи, що на дату звернення позивача до суду не припинили існувати підстави для звернення до суду, суд вважає безпідставним твердження відповідача про порушення позивачем, встановлених ст.122 КАС України, строків звернення до суду.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Ілхан проти Туреччини» зазначено, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (Ilhan v. Turkey № 22277/93).

При вирішенні наведеного спору суд враховував сформовану правову позицію Верховного Суду під час вирішення наведеного процесуального питання по аналогічній категорії справ, яка викладена в постанові від 19.06.2018 у справі № 464/2638/17.

Враховуючи наведене, у задоволенні клопотання відповідача слід відмовити.

Керуючись ст. 122, 240, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

у х в а л и в :

у задоволенні клопотання відповідача про залишення без розгляду позову Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Львівської міської ради про зобов`язання до вчинення дій - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину ухвали.

Повний текст судового рішення складено 01.02.2021.

Суддя Костецький Н.В.