Рішення № 94518371, 14.12.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2020 року Справа № 160/11851/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боженко Н.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський вагонобудівний завод» (49005, місто Дніпро, вул. Олеся Гончара, 28-А, оф.111, ЄДРПОУ: 01056379) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, місто Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

28 вересня 2020 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський вагонобудівний завод» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.09.2020 №0107215130, прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області;

- стягнути судові витрати.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що норма абзацу другого пункту 49.20 статті 49 Податкового кодексу України дозволяє збільшення граничних строків подання податкової декларації у випадку, якщо кінцева дата її подання припадає на вихідний або святковий день, а тому саме від граничного строку подання податкової декларації (операційного (банківського) дня, що настає за вихідним або святковим днем) розпочинається відлік десяти календарних днів, встановлених пунктом 57.1 статті 57 ПК України, протягом яких платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації. Таким чином, позивачем не було порушено строку сплати податкового зобов`язання, а тому податкове повідомлення-рішення є протиправним.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/11851/20. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження),

05 листопада 2020 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки під час камеральної перевірки позивача було встановлено порушення терміну сплати узгодженого грошового зобов`язання з екологічного податку за 4 квартал 2019 року на 1 день. Відповідачем зазначено, що граничний термін подання декларації за 4 квартал 2019 року відповідно до п.250.2 ст.250 Податкового кодексу України припадає на 10 лютого 2020 року, при цьому, граничний термін сплати зобов`язань – 19 лютого 2020 року, про що зазначено в рекомендаціях щодо справляння у 2020 році екологічного податку в умовах дії Податкового кодексу України від 11.01.2020 №442/7/99-00-04-04-01-07.

13 листопада 2020 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказує, що ним належним чином виконані зобов`язання, а саме вчасно здійснено оплату узгодженої суми грошового зобов`язання зі сплати екологічного податку за четвертий квартал 2019 року, а отже у відповідача немає правових підстав для притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу згідно ст.126 ПК України в частині порушення ТОВ «ХВБЗ» граничного строку сплати екологічного податку за четвертий квартал 2019 року.

Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, судом встановлені наступні обставини.

06 лютого 2020 року Товариство подало до контролюючого органу податкову декларацію з екологічного податку за 4 квартал 2019 року, якою задекларовано до сплати суму податку у розмірі 337,76 грн. (з урахуванням переплати у розмірі 7,86 грн, яка не заперечується відповідачем).

Згідно з платіжного дорученням № 732 податкове зобов`язання з екологічного податку за 4 квартал 2019 року у сумі 367,76 грн. Товариство сплатило 20 лютого 2020 року.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було проведено камеральну перевірку ТОВ «Харківський вагонобудівний завод» за результатами якої складено акт від 03.08.2020 року №44610/04-36-51-30/01056379 «Про результати камеральної перевірки ТОВ «Харківський вагонобудівний завод» код ЄДРПОУ 01056379 з питань порушення терміну сплати (перерахування) екологічного податку».

Перевіркою було встановлено порушення терміну сплати узгодженого грошового зобов`язання з екологічного податку, а саме несвоєчасна сплата відповідно до розрахунку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення відповідно до податкової декларації екологічного податку №9333774475 від 06.02.2020 року на суму 337,76 грн., що фактично сплачено 20.02.2020 року платіжним дорученням від 20.02.2020 року №732 на суму 367,76 грн., тобто із затримкою в 1 день.

На підставі ст. 126 Податкового кодексу України відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 08.09.2020 року №0107215130, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 32,99 грн.

Вважаючи вищезазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із даною позовною заявою.

Вирішуючи спір по суті та надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Стаття 67 Конституції України визначає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За правилами пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов`язку, як передбачено пунктом 38.1 статті 38 ПК України, визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

У відповідності до статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством.

Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися.

Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Зміна платником податку, податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За змістом пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, зокрема, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Згідно з пунктом 49.20 статті 49 ПК України якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Пунктом 57.1 статті 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Водночас вказана норма не містить посилання конкретно на підпункт 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПК України щодо визначення строків подання податкової декларації, а містить лише загальне поняття - «граничний строк, передбачений цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом».

Натомість пункт 49.20 статті 49 ПК України чітко визначає, що якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

У вказаному пункті статті 49 ПК України немає поняття «переноситься», а вжито термін «вважається», що не допускає жодних двозначних трактувань.

Як визначено у статті 5 Європейської конвенції про обчислення строків (ETS №76) від 16 травня 1972 року, підписаною державами - членами Ради Європи, яка застосовується до обчислення строків у цивільних, комерційних і адміністративних справах, при обчисленні строку суботи, неділі та офіційні свята враховуються. Однак, якщо dies ad quem (для цілей цієї Конвенції термін dies ad quem означає день, у який строк спливає) строку, до спливу якого має бути здійснена та чи інша дія, припадає на суботу, неділю, офіційне свято чи день, який вважається офіційним святом, встановлений строк подовжується на перший робочий день, який настає після них.

При цьому пунктом 56.21 статті 56 ПК України встановлено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Таке застосування норм податкового законодавства відповідає й основним засадам податкового права, проголошеним у статті 4 ПК України.

Зміст наведених положень у їх системному зв`язку свідчить про те, що у разі якщо останній день строку подання податкової декларації, передбачений підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПК України, припадає на вихідний або святковий день, граничним строком подання такої декларації є перший після нього робочий день. Тому початок перебігу встановленого пунктом 57.1 статті 57 ПК України десятиденного строку для сплати зазначеного у декларації податкового зобов`язання пов`язаний саме із таким робочим днем.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 09 червня 2015 року (справа №21-18а15), а також у постанові Верховного Суду від 03.04.2020 року по справі 813/4630/16.

Оскільки останній день строку подання Товариством податкової декларації, передбачений підпунктом 49.18.12 пункту 49.18 статті 49 ПК України, припав на вихідний день (09 лютого 2020 року - неділя), граничним строком подання такої декларації є операційний (банківський) день, що настає за вихідним днем - 10 лютого 2020 року (понеділок), і саме від цієї дати розпочинається відлік десятиденного строку сплати узгодженого зобов`язання відповідним платником.

Враховуючи те, що податкове зобов`язання з екологічного податку було сплачено Товариством 20 лютого 2020 року, тобто в межах строку, встановленого пунктом 57.1 статті 57 ПК України, у контролюючого органу не було підстав для застосування до Товариства штрафної (фінансової) санкції за несвоєчасність сплати суми самостійно визначеного податкового зобов`язання з екологічного податку за відповідний період.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на викладене, доводи позивача є обґрунтованими, а позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський вагонобудівний завод» підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат в порядку ст. ст. 143 та 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Згідно із приписами статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду на загальну суму 2102,00 грн., що документально підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням №1843 від 23 вересня 2020 р.

Інші докази документально підтверджених судових витрат, понесених позивачем - у матеріалах справи відсутні.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на те, що позов ТОВ «Харківський вагонобудівний завод» - задоволено, суд доходить до висновку, що сума сплаченого позивачем судового збору за подачу позову до суду в сумі 2102,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський вагонобудівний завод» (49005, місто Дніпро, вул. Олеся Гончара, 28-А, оф.111, ЄДРПОУ: 01056379) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, місто Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.09.2020 №0107215130, прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49000, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а; код ЄДРПОУ 43145015) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський вагонобудівний завод» (49005, місто Дніпро, вул. Олеся Гончара, 28-А, оф.111, ЄДРПОУ: 01056379) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102,00 гривень (дві тисячі сто дві гривні).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко