Рішення № 94513680, 03.11.2020, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/1832/20

Категорія 38

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

03 листопада 2020 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Товченко К.М., розглянувши цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, -

УСТАНОВИВ:

АТ «Укрсиббанк» (надалі за текстом - позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі за текстом - відповідач), про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 19.05.2019 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого, відповідач отримав кредит у сумі 50 000 гривень.

Позивач свої зобов`язання виконав, проте, відповідач, всупереч умовам договору, свої зобов`язання належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 07.02.2020 року має заборгованість у розмірі 65 538,78 грн, у тому числі: 48 783,13 грн заборгованість за кредитом, 14 364,64 грн заборгованість за відсотками, 1 500 грн комісії, 711,01 грн пені. Оскільки відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків, позивач був змушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 19.02.2020 року відкрито спрощене провадження у справі, призначено судове засідання.

Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечив.

Відповідач на призначені судові засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення судових повісток, причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав. Відповідач правом на участь в судових засіданнях не скористався, за таких обставин, керуючись ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе здійснити заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем 19.05.2019 року було укладено договір про надання споживчого кредиту № 95360577000, відповідно до умов якого позивач зобов`язався надати відповідачу, а відповідач отримав кредит в розмірі 50 000 гривень на строк до 19.05.2023 року місяців під 67 відсотків річних. Отримання коштів відповідачем підтверджується рухом по рахунку за період з 19.05.2019 року по 21.05.2019 року.

Згідно з розрахунком заборгованості, наданим позивачем, станом на 07.02.2020 року заборгованість відповідача становить 65 538,78 грн, у тому числі: 48 783,13 грн заборгованість за кредитом, 14 364,64 грн заборгованість за відсотками, 1 500 грн комісії, 711,01 грн пені.

20.12.2019 року позивачем на адресу відповідача було надіслано вимогу про сплату заборгованості у строк не пізніше 31 календарних днів з дати отримання листа.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до п. 2.1 договору банк надав позичальнику кредит, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього договору. Згідно з пунктами 3.8-3.9 процентна ставка за договором встановлюється в розмірі 67 % річних. За користування коштами понад встановлений договором термін встановлюється процентна ставка в розмірі 74 % річних. Згідно з п. 3.11 договору позичальник сплачує банку комісії відповідно до умов договору та додатку № 1, який є його невід`ємною частиною.

Оцінюючи надані докази, суд дійшов висновку про порушення відповідачем договірних зобов`язань перед позивачем щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами, комісії та пені, у зв`язку з порушенням строків виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених ст. 82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні ст. 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно з принципом диспозитивності, встановленим ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного наданого доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір в розмірі 2 102 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 13, 19, 77, 81-82, 141, 223, 259, 263-265, 268, 273, 280, 352, 354-356 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості - задовольнити;

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Укрсиббанк» заборгованість у розмірі 65 358 (шістдесят п`ять тисяч триста п`ятдесят вісім) гривень 78 копійок;

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Укрсиббанк» судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) гривні;

Повне найменування сторін:

позивач - акціонерне товариство «Укрсиббанк» (адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, б. 2/12, код ЄДРПОУ 09807750);

відповідач - ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (враховуючи положення п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України);

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя В.В. Гребенюк