Ухвала суду № 94509303, 28.01.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про закриття провадження у справі

28 січня 2021 року м. Київ№ 640/17833/19 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Шевченко Н.М.,

за участі секретаря судового засідання - Поліщук О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного провадження з викликом сторін питання про подальших рух адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Українська культура» до Міністерства культури та інформаційної політики України, треті особи: Державне підприємство «Національне газетно-журнальне видавництво», Державне підприємство «Національний центр Олександра Довженка» про визнання протиправним та скасування рішення,

за участі:

представників позивача - Піштоя М. П., Тимочка М. М., Яковлєва А. В.,

представника відповідача - Олексієнка В. М.,

представника третьої особи 1 - Козленка І. В.,

представника третьої особи 2 - Шевеля І. П.

У С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Українська культура» до Міністерства культури та інформаційної політики України, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправними дії Міністерства культури України щодо винесення наказу № 255 від 28.03.2019 «Про передачу нерухомого майна» та невиконання п. 2 ст. 9 Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації»;

- скасувати наказ Міністерства культури України «Про передачу нерухомого майна № 255 від 28.03.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваним наказом № 255 безоплатно передано приміщення за адресою вул. Велика Васильківська, 1, м. Київ з балансу Державного підприємства «Національне газетно - журнальне видавництво» на баланс Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка».

На виконання вимог Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» редакції газет здійснили перетворення, шляхом створення Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Українська культура».

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» приміщення, що перебувають у державній або комунальній власності, у яких на час реформування розташовувалися редакції, передаються в оренду строком не менше ніж на 15 років з розміром орендної плати, установленим для бюджетних організацій. Договір оренди укладається між редакцією та Фондом державного майна України (його регіональним відділенням) або відповідним органом місцевого самоврядування.

Таким чином, на думку позивача, після проведення перетворення, останній мав право на отримання згаданого приміщення в оренду, не зважаючи на що, відповідачем передано приміщення з балансу.

В судовому засіданні розглянуто питання про закриття провадження у справі з підстав неналежності розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Представники позивача, відповідача та Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка» зазначили про належний вибір предметної підсудності.

Представник Державного підприємства «Національне газетно-журнальне видавництво» залишив дане питання на розсуд суду.

Надаючи оцінку наявним у матеріалах справи доказам, поясненням сторін та вирішуючи питання про подальший рух справи, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» реформування друкованих засобів масової інформації та редакцій здійснюється у такий спосіб: 1) вихід органів державної влади, інших державних органів та органів місцевого самоврядування із складу засновників (співзасновників) друкованого засобу масової інформації та редакції - у разі відсутності у майні редакції державного (комунального) майна; 2) вихід органів державної влади, інших державних органів та органів місцевого самоврядування із складу засновників (співзасновників) друкованого засобу масової інформації та редакції з перетворенням редакції членами її трудового колективу у суб`єкт господарювання із збереженням назви, цільового призначення, мови видання і тематичної спрямованості друкованого засобу масової інформації; 3) вихід органів державної влади, інших державних органів та органів місцевого самоврядування із складу засновників (співзасновників) друкованого засобу масової інформації та редакції з подальшою приватизацією майна редакції, що перебуває у державній чи комунальній власності, відповідно до законодавства з питань приватизації, якщо трудовий колектив редакції не подає протягом установленого цим Законом строку пропозиції про свою участь у реформуванні друкованого засобу масової інформації; 4) перетворення друкованих засобів масової інформації, заснованих центральними органами виконавчої влади, в офіційні друковані видання.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» перетворення редакції членами її трудового колективу у суб`єкт господарювання здійснюється відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України.

З урахуванням цитованої вище ч. 2 ст. 9 Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» право на отримання приміщень в оренду набувається редакцією, перетвореною в установленому Цивільним та Господарським кодексами порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади (ч. 1 ст. 106 ЦК України).

Статтею 108 ЦК України передбачено, що перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов`язки попередньої юридичної особи.

З аналізу наведених норм слід зробити висновок про те, що право на оренду приміщення набувається редакцією за умови перетворення, в порядку правонаступництва перетвореною юридичною особою прав особи, що припиняється.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Державне підприємство «Національне газетно - журнальне видавництво» перебуває в стані припинення на підставі рішення засновників (учасників) юридичної особи в результаті її ліквідації.

Відмінним від перетворення ЦК України визначає інший спосіб припинення юридичної особи - ліквідацію, який не передбачає правонаступництва.

Саме обставина ліквідації заявлена відповідачем як факт, який унеможливлює застосування до позивача ч. 2 ст. 9 Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації».

Повертаючись до обставин справи, слід звернути увагу на те, що наказ відповідача № 255 за змістом є рішенням, яке стосується прав визначеної кількості осіб та передбачає чіткий перелік дій, які слід вчинити на його виконання.

Згідно з п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Пунктом 1 наказу № 255 вирішено передати приміщення за адресою вул. Васильківська 1, м. Київ з балансу ДП «Національне газетно-журнальне видавництво» на баланс ДП «Національний центр Олександра Довженка».

На виконання наведеного, утворена комісія склала та підписала акт приймання передачі нерухомого майна від 29.03.2019. Фактом вчинення згаданої дії, наказ № 255 як акт індивідуальної дії виконано, а приміщення (нерухоме майно) передано в розпорядження ДП «Національний центр Олександра Довженка».

За даних обставин, з дати затвердження комісією акту від 29.03.2019 відбулось набуття ДП «Національний центр Олександра Довженка» речових прав на передане нерухоме майно.

Резюмуючи наведене, визнання протиправним та скасування наказу № 255 після передачі майна, жодним чином не змінить факт його перебування на балансі третьої особи.

За наслідком реалізації приписів наказу № 255, змінився зміст спірних правовідносин з публічно-правових на приватно-правові, оскільки, ураховуючи підстави звернення до суду, метою позову є реалізація права, передбаченого ч. 2 ст. 9 Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» - отримання приміщення в оренду.

З іншої сторони, наказ № 255 є елементом форми вчинення правочину стосовно майна, яке знаходиться в оперативному управлінні відповідача.

Частина 2 ст. 9 Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» містить імперативний припис щодо передачі приміщення в оренду за умови дотримання двох умов: (1) в такому приміщенні на час редагування знаходилась редакція, (2) реформування відбулось відповідно до Закону.

Отже, укладення правочину щодо передачі майнових прав на приміщення має чітко визначені передумови, за наявності яких Міністерство не наділене свободою розсуду. При цьому, владні (управлінські) функції відповідача мають місце лише на етапі підготовки до вчинення такого правочину та обмежені у часі фактом укладення документів про передачу речових прав на таке майно.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Підсумовуючи наведене, спір між сторонами стосується не стільки правомірності дій відповідача під час передачі майна на баланс іншої особи, скільки правових підстав на укладення договору оренди такого майна (пріоритету права) та подальших майнових прав на об`єкт спору - приміщення за адресою вул. Васильківська, 1 м. Київ.

З урахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду в постановах від 04.12.2019 у справі № 813/3599/16 та від 11.09.2019 у справі № 815/4789/16, у даній справі приватно-правовий спір поглинає публічний, з огляду на що, відсутні передумови для розгляду його в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Зважаючи на викладене, звертаючи увагу позивача на передумови виникнення публічно-правового спору та наслідки, суть яких приватно-правова, суд убачає підстави для закриття провадження.

Оскільки спірні питання щодо приватно-правових відносин, пов`язаних з майновим правом юридичної особи, та стосовно укладання правочинів віднесено до юрисдикції господарських судів, такий спір слід вирішувати в господарському суді відповідно до територіальної підсудності, визначеної ГПК України.

Керуючись ст. ст. 238, 239, 241- 243, 248, 256, 293- 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

1. Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Українська культура» до Міністерства культури та інформаційної політики України, треті особи: Державне підприємство «Національне газетно-журнальне видавництво», Державне підприємство «Національний центр Олександра Довженка» про визнання протиправним та скасування рішення закрити.

2. Роз`яснити позивачу, що розгляд спору, що виник має здійснюватися за правилами господарського судочинства.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України та може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко