Рішення № 94508268, 30.01.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/5893/20

РІШЕННЯ

іменем України

30 січня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом Адміністрації Державної прикордонної служби України , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Адміністрація Державної прикордонної служби України звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі в сумі 12309,03 грн.

Зазначає, що відповідач ОСОБА_1 проходив військову службу (навчання) у Національній академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького з 04.08.2019 по 15.09.2020 року на посаді курсанта.

Наказом ректора Академії ОСОБА_1 звільнено з військової служби через службову невідповідність та небажання продовжувати навчання. Під час навчання відповідач перебував на повному державному забезпеченні, відтак на його утримання були витрачені бюджетні кошти в сумі 12309,03 грн., які позивач просить стягнути.

У справі 05.10.2020 року відкрите спрощене позовне провадження.

19.10.2020 року від ОСОБА_1 надійшла заява, у якій він зазначає, що відповідно до квитанцій №99, №100 та №101 від 30.09.2020 року ним були у повному обсязі відшкодовані витрати, пов`язані з його утриманням у Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, на суму 12309,03 грн., про що надає докази. Просить провадження у справі закрити.

З метою всебічного та об`єктивного розгляду заяви суд витребував у Адміністрації Державної прикордонної служби України інформацію про погашення ОСОБА_1 заборгованості з витрат, пов`язаних з його утриманням у Національній академії Державної прикордонної служби України в сумі 12309,03 грн. Відповідь на ухвалу суду позивачем надана.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Частиною 10 ст.25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачений обов`язок громадян, яких відраховано з військових навчальних закладів Збройних Сил України через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, відшкодувати витрати, пов`язані з їх утриманням відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 3 та 4 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964 (далі Порядок), визначено, що відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної відпустки та у зворотному напрямку оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів. Курсанти у разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання відшкодовують витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України.

У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку в розмірі фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, а саме витрат на: грошове забезпечення; продовольче забезпечення; речове забезпечення; медичне забезпечення; перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад; оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу (навчання) у Національній академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького з 04.08.2019 по 15.09.2020 року на посаді курсанта.

Наказом ректора Академії від 15.09.2020 року № 664-ос ОСОБА_1 звільнено з військової служби за п.п. "д" п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (через службову невідповідність), відповідно до п.п. 6 пункту 280 ( через небажання продовжувати навчання) Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України. Під час навчання відповідач перебував на повному державному забезпеченні, на його утримання були витрачені бюджетні кошти в сумі 12309,03 грн., що доводиться матеріалами справи і відповідачем не заперечується.

У той же час, судом встановлено, що 30.09.2020 року ОСОБА_1 повністю погасив вказану заборгованість, про що надав до суду підтвердження, квитанції АТ "Ощадбанк" №99, №100 та №101 від 30.09.2020 року, з яких вбачається сплата витрат на утримання у НАДПСУ ім. Б. Хмельницького на суму 4950 грн., 2410 грн. та 4950 грн., разом 12310 грн.

Як вбачається з листа відповіді Адміністрації Державної прикордонної служби України від 09.12.2020 року № 0.14-16785/0/6-20-Вих на ухвалу суду, позивач підтверджує повне погашення ОСОБА_1 заборгованості в сумі 12310 грн., надаючи про це виписки Державної казначейської служби України від 30.09.2020 року та 01.10.2020 року, з яких вбачається дійсне зарахування коштів від ОСОБА_1 на користь держави.

Таким чином, станом на дату розгляду справи позивач не заперечує того, що відповідач повністю виконав його вимоги та погасив попередньо існуючу заборгованість. Одночасно з цим, положеннями КАС України не передбачено можливість закриття провадження у справі за таких обставин, оскільки самостійне виконання відповідачем правомірних вимог позивача не є підставою для закриття провадження у справі.

Суд звертає увагу на те, що позивач не подавав заяву про відмову від позову, відтак відсутні підстави, передбачені КАС України, для закриття провадження у справі. Так само суд не може виходити з п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, оскільки вказана ситуація не тотожна тій, коли справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, суд повинен виходити з того, що враховуючи наявні у справі докази, на даний час позов є безпідставним, оскільки відповідач ( як стало відомо, ще до відкриття провадження у справі) повністю погасив заборгованість, про стягнення якої звернувся до суду позивач. Зважаючи на це, у позові необхідно відмовити по суті.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 30 січня 2021 року

Позивач:Адміністрація Державної прикордонної служби України (вул. Володимирська, 26,Київ 34,01034 00034039) Відповідач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 )

Головуючий суддя І.С. Козачок