Рішення № 94506143, 29.01.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2021 року м.Кропивницький Справа № 340/5172/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П., розглянув за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (вул. В.Перспективна, 55, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25000, код ЄДРПОУ 43142606) про визнання дій протиправними та зобов`язати вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулась до суду з позовом до ГУ ДПС у Кіровоградській області, в якому просить визнати незаконним акт №005216/11-28-52-07/ НОМЕР_1 та повідомлення-рішення від 14.07.2020р. №0075085207.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем пропущено строк позовної давності щодо нарахування податкового зобов`язання. Крім того, позивач вказує, що у зв`язку з протиправними, на переконання позивача, діями посадових осіб відповідача, вона отримала нервовий зрив, у зв`язку з чим просить суд стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 11820 грн.

12.01.2021р. представником відповідача надано до суду відзив на позовну заяву (а.с.35,36), в якому останній просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі у зв`язку з тим, що нарахування штрафних санкцій на підставі оскаржуваного рішення здійснено у зв`язку з порушенням позивачем строків сплати єдиного податку, які передбачені Податковим кодексом України. Крім того, відповідач вказує на безпідставність вимог про стягнення моральної шкоди зважаючи на те, доводи позивача не містять належного обґрунтування заподіяної моральної шкоди та не відображають причинно-наслідкового зв`язку між прийнятим податковим повідомленням-рішенням та нервовим зривом, на якому наголошує позивач.

Ухвалою суду від 14.12.2020р. відмовлено у відкритті провадження у справі в частині вимог про визнання незаконним акту №005216/11-28-52-07/ НОМЕР_1 (а.с.25).

Ухвалою суду від 14.12.2020р. відкрито спрощене позовне провадження у справі, судове засідання призначено на 18.01.2021р. (а.с.24).

Ухвалою суду від 18.01.2021р. відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду (а.с.73). В судовому засіданні оголошено перерву до 28.01.2021р. (а.с.74).

28.01.2021р. учасниками справи подано клопотання про подальший розгляд справи у письмовому провадженні (а.с.81,82).

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З 13.09.2001р. позивач зареєстрована фізичною особою-підприємцем, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ (а.с.86-88).

За власною ініціативою позивачем обрано застосування спрощеної системи оподаткування за другою групою платників єдиного податку, що сторонами по справі не заперечується.

14.07.2020р. посадовою особою відповідача здійснено перевірку позивача з питань сплати узгодженого податкового зобов`язання по єдиному податку за період з 20.07.2017р. по 20.03.2018р., результати якої оформлені актом від 14.07.2020р. №005216/11-28-52-07/ НОМЕР_1 (а.с.6,7).

В ході перевірки встановлено несвоєчасну сплату єдиного податку за перевірений період, а саме: - липень 2017р. термін сплати 20.07.2017р. - фактичне надходження коштів 16.08.2017р.; - серпень 2017р. термін сплати 20.08.2017р. - фактичне надходження коштів 21.08.2017р.; - січень 2018р. термін сплати 20.01.208р. - фактичне надходження коштів19.02.2018р.; - лютий 2018р. термін сплати 20.02.2018р. - фактичне надходження коштів 20.03.2018р.; березень 2018р. термін сплати 20.03.2018р. - фактичне надходження коштів 19.04.2018р.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0075085207 від 14.07.2020р., яким позивача зобов`язано сплатити штраф у розмірі 50% авансових внесків єдиного податку в сумі 3513,8 грн., розмір якого склав 1756,90грн. (а.с.8).

Не погодившись із застосування штрафу, позивач оскаржив рішення до ДПС України, рішенням якої від 28.10.2020р. скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0075085207 від 14.07.2020р. без змін (а.с.9-11).

Вважаючи дії відповідача щодо застосування штрафу протиправними, позивач звернувся до суду з даними позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 293.1. ст. 293 ПК України ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Згідно п.п. 2) п. 293.2. ст. 293 ПК України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць - для другої групи платників єдиного податку - не більше 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2017 рік» від 21 грудня 2016 року № 1801-VІІІ, мінімальна заробітна плата на 2017 рік з 1 січня становить 3200 грн. на місяць, отже, єдиний податок для другої групи платників єдиного податку на 2017р. становив - 640 грн. (3200 х 20%).

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2018 рік» від 07 грудня 2017 року № 2246-VІІІ, мінімальна заробітна плата на 2018 рік з 1 січня становить 3723 грн. на місяць, отже, єдиний податок для другої групи платників єдиного податку на 2018р. становив - 744,60 грн. (3723 х 20%).

Згідно з п. 295.1. ст. 295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Пунктом 295.2. цієї статті передбачено, що нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової непрацездатності.

Пунктом 31.1. ст. 31 ПК України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку зі сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Пунктом 38.1. ст. 38 ПК України передбачено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п. 122.1. ст. 122 ПК України несплата (неперерахування) або сплата (перерахування) не в повному обсязі фізичною особою - платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 підрозділу 1 розділу ІІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну України від 07.04.2016р. №422 з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються інтегровані картки платника за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Відповідно до інтегрованої картки позивача по справі вбачається (а.с.45-49,53-57), що протягом перевіреного періоду (2017-2018р.р.) позивачем сплачувались авансові внески в розмірі меншому ніж визначено ст. 293 ПК України, що призвело до порушення термінів сплати внесків, оскільки, в силу положень п. 87.9. ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом, а згідно п. 131.2. ст. 131 ПК України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Факт сплати авансових внесків у розмірі меншому ніж визначено ст. 293 ПК України, підтверджено також копіями квитанцій, які долучені до матеріалів справи позивачем, з яких вбачається, що 19.12.2017р. позивачем сплачено за січень 2018р. авансовий внесок в розмірі 640 грн. замість 744,60 грн. (а.с.15); за лютий 2018р. авансовий внесок в розмірі 373 грн. замість 744,60 грн. (а.с.16).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В даному випадку позивач не довів належними доказами відсутності в його діях порушень податкового законодавства в частині своєчасності та повноти сплати єдиного податку, а тому суд не знаходить підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 242-246, 255, 287, 293, 295-297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Копію рішення направити сторонам.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Ю.П. Пасічник