
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
"29" січня 2021 р. Справа № 300/218/21
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Микитин Н.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання незаконним та скасування наказу № 343 від 05.10.2020, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 22.01.2021 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування наказу № 343 від 05.01.2020 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників відділу" в частині оголошення догани начальнику СРПП №1 Калуського ВП ГУПН в Івано-Франківській області майору поліції ОСОБА_1 .
Приписами пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 8 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються, зокрема, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Однак, як вбачається з позовної заяви та доданих до неї копій документів, всупереч вищезазначеної норми законодавства, ОСОБА_1 не зазначив у кого знаходяться оригінали доказів, копії яких додано до позовної заяви.
Пунктом 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви, серед іншого, з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відтак, чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
У позовній заяві ОСОБА_1 заявлено клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Свою заяву позивач обґрунтовує тим, що 09.10.2020 працівник УКЗ ГУНП в Івано-Франківській області, змусив його зробити відмітку про ознайомлення з наказом № 343 від 05.01.2020 інакше позивач не отримав чи документи на переведення в інший орган. В зв`язку із неправомірним притягненням до дисциплінарної відповідальності та відмовою надати копії матеріалів перевірки, позивач переніс стрес та з 06.10.2020 по 09.12.2020, безперервно знаходився амбулаторному та стаціонарному лікуванні в різних медичних закладах, що підтверджується відповідними медичними довідками №№ 40, 50, 334. Крім того, в поважність пропуску строку, позивач посилається на Постанову Кабінету Міністрів України №1236 від 09 грудня 2020 року «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», згідно якої, з 08 по 24 січня 2021 року на території України запровадженні посилені протиепідемічні заходи. В зв`язку із наведеним, позивач просить визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновити строк на звернення до суду.
Розглянувши клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду та дослідивши документи додані до неї, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається із позовної заяви, ОСОБА_1 звернувся з позовом про скасування наказу № 343 від 05.01.2020, з якими позивач ознайомився 09.10.2020, про що ним зазначено в позовній заяві, та підтверджується його підписом на зазначеному наказі.
В той же час, даний адміністративний позов подано до суду лише 22.01.2021, відтак позивачем пропущено місячний строк звернення до суду, встановлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
В обґрунтування поважності підстав пропуску строку звернення до суду позивач, зазначає що з 06.10.2020 по 09.12.2020, безперервно знаходився амбулаторному та стаціонарному лікуванні в різних медичних закладах, що підтверджується відповідними медичними довідками №№ 40, 50, 334.
Однак, суд звертає увагу на те, що відповідно до офіційного визначення амбулаторне лікування - організація медичної допомоги в медичному закладі хворим, що приходять у медичний заклад.
Амбулаторне лікування - лікування, проведене на дому або при відвідуванні самими хворими лікувального закладу на відміну від стаціонарного лікування, здійснюваного з поміщенням пацієнта в лікарню.
З урахуванням вищевикладеного, суд відхиляє посилання позивача на перебування на амбулаторному лікуванні у період з 06.10.2020 по 20.10.2020 та з 24.11.2020 по 09.12.2020 як на поважність причини пропуску строку звернення до суду, оскільки амбулаторне лікування не перешкоджало позивачу звернутись до суду та/або за правовою допомогою.
Так, перебування на амбулаторному лікуванні не перешкодило позивачу ознайомитись із оскаржуваним наказом 09.10.2020.
Відтак, перебуваючи на амбулаторному лікуванні позивач не був позбавлений можливості звернутись до суду у встановлений частиною 5 статті 122 КАС України, оскільки перебував вдома.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в своїй постанові від 22.11.2019 в справі №120/4137/18-а та ухвалі від 20.11.2019 в справі №440/2895/19, зазначивши, що перебування особи на амбулаторному лікуванні, на відміну від стаціонарного, не позбавляє можливості такої особи реалізувати своє право на захист порушених прав, як самому так і через представника.
В частині доводів щодо знаходження позивача на стаціонарному лікуванні суд зазначає, що згідно наданої позивачем довідки №40, ОСОБА_1 перебував у стаціонарі (стаціонарному лікуванні) з 21.10.2020 по 10.11.2020, що є підставою для визнання поважними причини пропуску місячного строку звернення до суду в період з 21.10.2020 по 10.11.2020.
Щодо посилання позивача на, Постанову Кабінету Міністрів України №1236 від 09 грудня 2020 року «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», згідно якої, з 08 по 24 січня 2021 року на території України запровадженні посилені протиепідемічні заходи, як на підставу поважності пропуску строку, суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (з урахуванням подальших змін та доповнень) з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 на всій території України установлено карантин, дія якого продовжена постановами КМУ від 20.05.2020 № 392, від 17.06.2020 №500, від 22.07.2020 №641, від 26.08.2020 №760, від 13.10.2020 №956 та від 09.12.2020 №1236, з урахуванням епідемічної ситуації в регіоні, з 19.12.2020 до 28.02.2021.
17.07.2020 набрав чинності Закон України від 18.06.2020 №731-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Вказаним Законом пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України викладено в такій редакції:
"3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".
Відтак, з огляду на приписи п.3 Прикінцевих положень КАС України в редакції Закону №731-ІХ, суд зазначає, що позивачем належним чином не обгрунтовано, яким чином обмеження, впроваджені у зв`язку з карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), зумовили пропуск строку звернення до суду із цією позовною заявою.
Також, позивач жодним чином не обгрунутував поважність пропуску строку звернення до суду із цією позовною заявою у період з 10.12.2020 по 08.01.2021.
У зв`язку із вищенаведеним, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним позовом вказавши інші підстави поновлення строку та відповідні докази а також обгрунтування того, яким чином обмеження, впроваджені у зв`язку з карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), зумовили пропуск позивачем строку звернення до суду із цією позовною заявою.
Таким чином, позивачем не наведено поважності причин пропуску строку звернення до суду, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та не підтверджені належними доказами.
Отже, викладені у позові підстави не можуть бути визнані судом поважними, оскільки вони не свідчать про наявність об`єктивних обставин, що унеможливлювали звернення до суду з позовом вчасно.
При цьому, обов`язковою умовою поновлення судом строків на звернення до адміністративного суду є існування поважної причини (певних обставин або обставини, за яких своєчасне здійснення процесуальної дії було неможливим або утрудненим) пропуску такого строку, про що зазначається та підтверджується матеріалами, що до неї додаються.
Відтак, клопотання позивача викладене в позовній заяві про поновлення строку звернення до суду не підлягає задоволенню.
В контексті наведеного слід також зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до приписів частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вимогам, визначеним статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У зв`язку з вищевикладеним, згідно з вимогами статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків.
На підставі наведеного, керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
П О С Т А Н О В И В:
Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання незаконним та скасування наказу № 343 від 05.01.2020, з підстав, визначених у клопотанні про поновлення строку викладеному в позовній заяві.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання незаконним та скасування наказу № 343 від 05.01.2020 - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення вказаних недоліків шляхом:
- зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви;
- подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду вказавши інші підстави поновлення строку з посиланням на обставини, які перешкоджали позивачу звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого приписами частини 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, навести доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку та надати докази на підтвердження даних доводів.
Роз`яснити, що в разі не усунення недоліків у визначений строк позовна заява буде повернена.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя Микитин Н.М.
Судове рішення № 94505880, Івано-Франківський окружний адміністративний суд було прийнято 29.01.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 300/218/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: