Рішення № 94504039, 29.01.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2021 р. Справа№200/10919/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними, скасування в частині рішення від 21.10.2020, а також зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними, скасування в частині рішення від 21.10.2020, а також зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що відповідачем при призначенні пенсії до її загального стажу не було зараховано період роботи з 15.12.1982 по 31.08.1996 в Горлівській школі-інтернаті № 4 у зв`язку із тим, що у трудовій книжці позивачки у записі № 8 про прийом на роботу дата наказу містить не засвідчене виправлення. ОСОБА_1 зауважує, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для працівника, а отже, й не може впливати на її особисті права.

З огляду на наведене, позивачка просить суд:

· визнати неправомірними дії Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови у зарахуванні до загального стажу періоду роботи позивачки з 15.12.1982 по 31.08.1996 в Горлівській школі-інтернаті № 4;

· скасувати рішення відповідача від 21 жовтня 2020 року в частині відмови в зарахуванні періоду роботи позивачки з 15.12.1982 по 31.08.1996 в Горлівській школі-інтернаті № 4;

· зобов`язати Маріупольське об`єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до загального стажу ОСОБА_1 період роботи з 15.12.1982 по 31.08.1996 в Горлівській школі-інтернаті № 4, з 6 жовтня 2020 року, а також перерахувати та виплатити позивачці пенсію за віком з урахуванням спірного періоду.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву. В обґрунтування незгоди представник Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області зазначає, що в копії трудової книжки НОМЕР_1 у записі № 8 про прийом на роботу з 15.12.1982 дата наказу містить не засвідчене виправлення, що викликає сумнів. Для призначення пенсії вирішено не зараховувати до загального стажу період роботи з 15.12.1982 по 31.08.1996, оскільки необхідно підтвердити довідкою. З огляду на наведене, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою від 30.11.2020 Донецький окружний адміністративний суд прийняв до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними, скасування в частині рішення від 21.10.2020, а також зобов`язання вчинити певні дії та відкрив провадження у справі. Розгляд справи суд вирішив проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Відповідно до статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивачка - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до копій паспорта серії НОМЕР_3 , а також копії картки платника податків від 02.09.2005 (а.с.5-7).

Відповідно до записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 позивачка, зокрема, у період з 15.12.1982 по 31.08.1996 працювала в Горлівській школі-інтернаті № 4 на посаді старшої піонервожатої (а.с. 8-11).

Згідно з рішенням відповідача «Про відмову у зарахуванні періодів стажу» ОСОБА_1 від 06.10.2020 № 0580-09-8/17392 виявлено, що у наданій трудовій книжці НОМЕР_1 у записі № 8 про прийом на роботу з 15.12.1982 дата наказу містить не засвідчене виправлення.

При цьому Маріупольським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області вирішено:

призначити пенсію за віком згідно зі ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 . На підставі постанови Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 «Про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» не зараховувати до загального стажу період роботи з 15.12.1982 по 31.08.1996, оскільки необхідно підтвердити довідкою. У разі надання необхідних документів до 05.01.2021 (у трьохмісячний термін) буде зроблено перегляд розміру пенсії з дати призначення згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с.12).

Не погоджуючись із відмовою у зарахуванні спірного періоду роботи, ОСОБА_1 звернулась до суду з цим позовом.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Так, відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з положеннями ст. 3 Конституції України, як Основного Закону України - людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ст.ст. 21, 22 Конституції України - усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Конституційні права і свободи людини і громадянина, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 8 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Згідно із частинами першою, другою статті 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" питання пенсійного забезпечення, в тому числі й порядок обчислення стажу для призначення пенсій, регулювалися Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. Разом з тим, до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), встановлено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно із пунктом 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Суд зауважує, що записи про спірний періоди роботи у трудовій книжці позивачки не містять недопустимих (таких, що внесені в супереч Інструкції) перекреслень, виправлень чи дописок, які б змінювали суть записів або перекручували б їх зміст, містять печатки та підписи посадових осіб. Тому відсутні підстави для їх неврахування при визначенні періоду страхового стажу позивачки.

З огляду на наведене, наявність виправлень у даті наказу не може бути підставою для відмови в зарахуванні до її трудового стажу спірного періоду роботи.

Суд зазначає, що записи періодів роботи, не є тими недоліками, які можуть мати наслідок порушення конституційного права позивачки на пенсійне забезпечення, тому спірний період її роботи з 15.12.1982 по 31.08.1996 має бути зарахований позивачці до страхового стажу.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 у справі № 677/277/17, згідно із якою відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а.

Суд наголошує, що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

З огляду на те, що позивачка просить лише скасувати спірне рішення, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог та визнати його протиправним, як того вимагають приписи ст.245 КАС України.

Таким чином, належним способом захисту порушених прав позивачки є визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 06.10.2020 № 0580-09-8/17392 в частині відмови в зарахуванні періоду роботи ОСОБА_1 з 15.12.1982 по 31.08.1996 в Горлівській школі-інтернаті № 4.

Разом з тим, суд звертає увагу, що позивачка помилково вказує дату спірного рішення 21.10.2020. Водночас, як вбачається зі змісту позову, а також з доданих до нього доказів, позивачка оскаржує саме рішення відповідача від 06.10.2020 № 0580-09-8/17392.

Водночас позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови у зарахуванні до загального стажу періоду роботи з 15.12.1982 по 31.08.1996 в Горлівській школі-інтернаті № 4 задоволенню не підлягають.

Такий висновок суду ґрунтується на тому, що належним способом захисту прав позивачки є визнання протиправним та скасування спірного рішення в частині відмови в зарахуванні періоду роботи з 15.12.1982 по 31.08.1996 в Горлівській школі-інтернаті № 4.

Крім того, правові наслідки для позивачки має саме рішення, а не дії Пенсійного органу щодо його прийняття.

Суд також вважає за необхідне зобов`язати відповідача зарахувати до загального стажу ОСОБА_1 період роботи з 15.12.1982 по 31.08.1996 в Горлівській школі-інтернаті № 4, з 6 жовтня 2020 року (дати звернення позивачки за призначенням пенсії), а також здійснити перерахунок пенсії.

Крім того, суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню вимогу позивачки виплатити їй суми недоотриманої пенсії, з огляду на наступне.

Право позивачки на пенсію в належному розмірі підпадає під дію ст. 1 Першого протоколу до Конвенції "Захист прав власності" і що їх можна вважати "майном" у значені цього положення, отже, ненарахування та невиплата пенсії у повному обсязі, є втручанням у право позивачки на мирне володіння майном.

Зазначена правова позиція, викладена в рішенні ЄСПЛ по справі "Сук проти України" від 10.03.2011 року (за заявою №10972/05), згідно якої, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є чинним Закон, який передбачає таке право, або є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування.

Таким чином, суд вважає, що позивачка мала "законні сподівання" на отримання пенсії в належному розмірі.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними, скасування в частині рішення від 21.10.2020, а також зобов`язання вчинити певні дії підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

При зверненні до суду позивачкою сплачено судовий збір у розмірі 840, 80 грн, про що свідчить квитанція від 19.11.2020 (а.с. 4).

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Таким чином, зважаючи на те, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивачки суми судового збору у розмірі 672, 64 грн.

Керуючись ст.ст.2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 118, 139, 159-165, 199, 244-247, 255, 257-263, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42171861, 87548, Донецька обл., вул. Зелінського, буд. 27-а) про визнання дій неправомірними, скасування в частині рішення від 21.10.2020, а також зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області «Про відмову у зарахуванні періодів стажу» від 06.10.2020 № 0580-09-8/17392, яке було винесено відносно ОСОБА_1 в частині відмови в зарахуванні періоду роботи з 15.12.1982 по 31.08.1996 в Горлівській школі-інтернаті № 4.

Зобов`язати Маріупольське об`єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до загального стажу ОСОБА_1 з 6 жовтня 2020 року період роботи з 15.12.1982 по 31.08.1996 в Горлівській школі-інтернаті № 4.

Зобов`язати Маріупольське об`єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області перерахувати ОСОБА_1 з 6 жовтня 2020 року пенсію за віком з урахуванням періоду роботи з 15.12.1982 по 31.08.1996, а також виплатити їй суми недоотриманої пенсії із цього часу.

В решті заявлених вимог, - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області судовий збір у розмірі 672, 64 грн (шістсот сімдесят дві гривні шістдесят чотири копійки).

Повний текст рішення складено та підписано 29.01.2021.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Голуб