Рішення № 94503415, 28.01.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2021 року ЛуцькСправа № 140/16277/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Лідер-КМ” про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Волинській області (надалі – ГУ ДПС у Волинській області, позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Лідер-КМ” (надалі – ТзОВ “Лідер-КМ”, відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 53178,33 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач відповідно до вимог статті 16 Податкового кодексу України (далі – ПК України) зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом. Такий обов`язок ТзОВ “Лідер-КМ” не виконує та за ним обліковується податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у сумі 53178,33 грн.

Позивач зазначив, що ним вживались заходи, спрямовані на стягнення заборгованості, шляхом надіслання податкової вимоги від 12 листопада 2019 року №826-10, однак вони не спричинили погашення податкового боргу відповідачем.

З наведених підстав позивач просив стягнути з рахунків ТзОВ “Лідер-КМ” в банках, що обслуговують такого платника податків, кошти у сумі 53178,33 грн для погашення податкового боргу.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Копія ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі від 30 листопада 2020 року була надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою місцезнаходження, що зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.6-9, 26). Однак рекомендоване відправлення повернулося суду з відміткою відділення поштового зв`язку від 13 січня 2021 року за “адресат відсутній за вказаною” (а.с.31). Крім того, на офіційному веб-сайті суду у складі веб-порталу судової влади України розміщено повідомлення про відкриття спрощеного позовного провадження у даній справі (а.с.30). Відтак, з врахуванням положень частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), слід вважати, що копія ухвали вручена належним чином, а відповідач повідомлений про розгляд справи.

Відповідач відзив на позов не подав, як і будь-які докази у спростування позовних вимог.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Крім того, від учасників справи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні не надходили.

Згідно із частиною другою статті 262 КАС України якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позові, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

ТзОВ “Лідер-КМ” зареєстроване як юридична особа 22 квітня 2013 року та воно перебуває на обліку як платник податків у ГУ ДПС у Волинській області, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.6-9). Як видно з довідки про наявність боргу по платежах до бюджету платника податків, відповідач має відриті рахунки у банківських установах (а.с.5).

У довідці ГУ ДПС у Волинській області вказано про наявність у відповідача станом на 12 листопада 2020 року податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у сумі 53178,33 грн, який підлягає сплаті відповідачем як власником об`єктів нежитлової нерухомості. Наявність заборгованості перед бюджетом зі сплати цього податку також підтверджується розрахунком сум податкового боргу та зворотнім боком облікової картки платника за вказаними платежами (а.с.4, 18-19).

Податковий борг виник внаслідок самостійного визначення відповідачем грошового зобов`язання у податковій декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, від 11 лютого 2019 року №9016348867 (а.с.16-17), згідно з якою за третій квартал 2019 року задекларовано податкове зобов`язання у сумі 44288,05 грн. З додатку до податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, слідує, що у власності ТзОВ “Лідер-КМ” з 17 червня 2013 року перебуває будівля офісна площею 4245,2 кв.м за адресою: Волинська область, місто Луцьк, вулиця Шопена, будинок 22 (а.с.17).

Судом також встановлено, що податковим повідомленням-рішенням від 17 березня 2020 року №0041375504 (а.с.13) відповідачу визначено штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 8857,61 грн на підставі пункту 126.1 статті 126 ПК України (за затримку сплати грошового зобов`язання в сумі 44288,05 грн на 92 календарних дні). Крім того, згідно з підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 статі 129 ПК України за несвоєчасну сплату грошових зобов`язань нараховано пеню в сумі 32,67 грн.

Надаючи оцінку правовідносинам, які склалися між сторонами, суд керується такими нормативно-правовими актами.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 36.1 статті 36, пункту 38.1 статті 38 ПК України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи; виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (пункт 266.3 статті 266 ПК України).

Підпунктом 266.3.3 пункту 266.3 статті 266 ПК України обумовлено, що база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об`єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об`єкт.

Згідно з підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Пунктом 266.7 статті 266 ПК України передбачено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта/об`єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально (підпункт 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 ПК України).

Відповідно до підпункту 266.9.1 пункту 266.9 статті 266 ПК України податок сплачується за місцем розташування об`єкта/об`єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

Як встановлено підпунктом "б" підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПК України, податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

З наведеного слідує, що визначена відповідачем у податковій декларації сума податкового зобов`язання є узгодженою та авансовий внесок за третій квартал 2019 року необхідно було сплатити до 30 жовтня 2019 року.

З матеріалів справи видно, що відповідач у встановлені строки визначені самостійно податкові зобов`язання за третій квартал 2019 року у сумі 44288,05 грн з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не сплатив.

Сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом є податковим боргом (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

Пунктом 129.1 статті 129 ПК України передбачено, що при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, нарахування пені розпочинається починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Згідно з пунктом 129.4 статті 129 ПК України на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Позивачу нараховувано пеню у сумі 32,67 грн у зв`язку із несвоєчасною сплатою податкового зобов`язання.

За правилами, установленими пунктом 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Пунктом 58.3 статті 58 ПК України обумовлено, що у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Судом встановлено, що податкове повідомленням-рішенням від 17 березня 2020 року №0041375504 було надіслане відповідачу як платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою реєстрації юридичної особи та не вручене йому з незалежних від позивача причин (а.с.11-12). Водночас, з урахуванням положень пункту 58.3 статті 58 ПК України таке податкове повідомлення-рішення вважається врученим відповідачу у день проставляння відмітки оператором поштового зв`язку в повідомленні із зазначенням причин невручення.

Зазначене вище податкове повідомлення-рішення є чинними, відповідачем не оскаржувалось. Доказів протилежного суду не надано.

Таким чином, грошове зобов`язання, що визначене таким податковим повідомленням-рішенням, є узгодженим, але як свідчать матеріали справи, грошове зобов`язання (штраф) не спланено відповідачем.

У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 ПК України).

Пунктами 59.3, 59.5 статті 59 ПК України передбачено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З метою погашення податкового боргу ГУ ДФС у Волинській області сформувало податкову вимогу від 12 листопада 2019 року №826-10, яка була надіслана ТзОВ “Лідер-КМ” у встановленому порядку (за місцезнаходженням юридичної особи) та вручена останньому 18 листопада 2019 року (а.с.10). У зв`язку із збільшенням суми податкового боргу обов`язок надсилати нову податкову вимогу у контролюючого органу відсутній.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 ПК України обумовлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 ПК України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Таким чином, оскільки за відповідачем обліковується податковий борг на суму 53178,33 грн, щодо наявності та розміру якого відповідачем не подано до суду відзиву на позов, доказів його сплати, а вжиті контролюючим органом заходи не призвели до його погашення, тому позовні вимоги належить задовольнити шляхом прийняття рішення про стягнення коштів для погашення цього боргу з рахунків ТзОВ “Лідер-КМ” у банках, що обслуговують такого платника податків.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

З урахуванням такого правила витрати позивача - суб`єкта владних повноважень зі сплати судового збору за звернення до суду із цим позовом із відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 72-77, 139, 162, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, майдан Київський, будинок 4, ідентифікаційний код юридичної особи 43143484) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Лідер-КМ” (43005, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Шопена, будинок 22, офіс 172, ідентифікаційний код юридичної особи 38664779) про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю “Лідер-КМ” в банках, що обслуговують такого платника податків, в дохід місцевого бюджету кошти у сумі 53178,33 грн (п`ятдесят три тисячі сто сімдесят вісім грн 33 коп.) для погашення податкового боргу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя Ж.В. Каленюк