Ухвала суду № 94497704, 27.01.2021, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/3105/20

Номер провадження 1-кп/585/184/21

У Х В А Л А

І М Е Н ЕМ У К Р АЇ Н И

27 січня 2021 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого - судді Євтюшенкової В. І.,

з участю секретаря судового засідання - Ковган О.В.,

прокурора - Думал С. М.,

потерпілої ОСОБА_1 ,

обвинувачених: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисників: Бауліна О. І., Маківського В. О., Глущенка В. В.,

представника потерпілої ОСОБА_6 – адвоката Міненка С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м.Ромни кримінальну справу по матеріалах кримінального провадження № 12020200100000474 про обвинувачення:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м. Ромни Сумської області, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, працюючого машиністом тепловоза виробничого підрозділу «Локомотивне депо Ромни», регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Українська залізниця», раніше не судимого, зареєстрованого та мешканця за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 296 КК України,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , уродженця м. Ромни Сумської області, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, працюючого охоронником ПАТ «Укрнафта» в м. Кременчук, раніше не судимого, зареєстрованого та мешканця за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 296 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ромни Сумської області, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та мешканця за адресою: АДРЕСА_3 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Ромни Сумської області, українця, громадянина України, освіта середня-спеціальна, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , мешканця АДРЕСА_5 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Роменського міськрайонного суду Сумської області перебуває кримінальне провадження № 12020200100000474 відносно ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 296 КК України, відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.

Ухвалою суду від 03 грудня 2020 року відносно ОСОБА_2 був застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, відносно обвинуваченого ОСОБА_5 - у виді домашнього арешту, а відносно обвинуваченого ОСОБА_4 - у виді особистого зобов`язання.

Ухвалою від 20 січня 2021 року обвинуваченому ОСОБА_3 обрано запобіжний захід - цілодобовий домашній арешт.

27.01.2021 року від захисника Бауліна О.І. до суду надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 з тримання під вартою на домашній арешт.

В обгрунтування клопотання захисник посилається на те, що тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом і може бути застосоване лише за умови, що жоден більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. При цьому, його підзахисний перебуває під вартою з часу затримання, тобто з 11.07.2020. На даний час відсутні докази та ризики того, що ОСОБА_2 буде переховуватись від суду, у тому числі і з метою уникнення від відповідальності. При цьому слід зазначити і той факт, що якби він хотів переховуватися, то він би це зробив, оскільки мав таку можливість ще 11.07.2020. Щодо незаконного впливу на свідків, то, навіть маючи таке бажання, вплинути на відеозапис, який існує неможливо, а відтак ризик впливу на свідків відсутній. Цей ризик може бути визнаний на початкових стадіях процесу. Посилаючись на рішення ЄСПЛ вказує на те, що строк тримання під вартою ОСОБА_7 складає більше 6 місяців, що вочевидь перевищує розумність та обґрунтованість такого запобіжного заходу. Тому є всі підстави для зміни його підзахисному запобіжного заходу на більш м`який, а саме домашній арешт за місцем проживання із забороною залишати житло з 22 год. до 07 год. такий запобіжний захід у повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого та поряд з цим не буде свавільним і надасть змогу реалізувати конституційне право на працю.

У судовому засіданні захисник Баулін О.І. та обвинувачений ОСОБА_2 клопотання підтримали. Захисник додатково пояснив, що ризики, на які посилався прокурор при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою і встановлені ухвалами суду про обрання та продовження запобіжного заходу, є надуманими прокурором і не існували на час обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_2 , а тому не доцільно обґрунтовувати те, що вони відпали.

Прокурор Думал С.М. заперечувала проти задоволення клопотання захисника, вважала, що відсутні підстави для зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 , оскільки ризики, передбачені п.1 та п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України на даний час не зникли.

Заявила клопотання про продовження запобіжних заходів обвинуваченим: ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . Так, обвинуваченому ОСОБА_2 прокурор просила продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою, обвинуваченому ОСОБА_4 – продовжити запобіжний захід у виді домашнього арешту, а обвинуваченому ОСОБА_5 продовжити запобіжний захід у виді особистого зобов`язання. В обгрунтування заявлених клопотань посилалась на обставини, що в них викладені.

Потерпіла ОСОБА_1 та представник потерпілої ОСОБА_6 – адвокат Міненко С.А. підтримали клопотання прокурора про продовження запобіжних заходів обвинуваченим, проти заміни обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на домашній арешт, заперечували. При цьому представник потерпілої пояснив, що ризик впливу на потерпілих та свідків існує, оскільки обвинувачені позов не визнають, докази по справі не досліджені.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник Маківський В.О. при вирішення заявлених захисником Бауліним О.І. та прокурором Думал С.М. клопотань покладались на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник Маківський В.О. проти продовження запобіжного заходу ОСОБА_5 у виді домашнього арешту заперечень не висловили. Щодо інших клопотань поклались на думку суду.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник Глущенко В.В. проти продовження запобіжного заходу ОСОБА_4 не заперечували, щодо інших клопотань поклались на думку суду.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, перевіривши обґрунтованість клопотання захисника Бауліна О.І. та клопотання прокурора наданими суду матеріалами, суд дійшов наступного висновку.

Згідно положень ч.ч. 1,2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 201 КПК України, підозрюваний, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

За змістом ст. 201 КПК України підставою для зміни запобіжного заходу є зокрема наявність нових обставин, які не розглядалися слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу: зміна обставин підозри, зменшення встановлених ризиків.

Встановлено, що ухвалою суду від 03.12.2020 обвинуваченому ОСОБА_2 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 31.01.2021 року (а.с.128-130).

Існування у кримінальному провадженні передбачених п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України ризиків були встановлені судом при застосуванні до обвинуваченого такого запобіжного заходу.

Вказана ухвала суду обвинуваченим ОСОБА_2 та його захисником не оскаржувалася.

В обґрунтування клопотання про зміну запобіжного заходу сторона захисту посилається на те, що висновки, до яких дійшов суд про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, при застосуванні до обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу на даний час вже не існують, що не відповідає дійсності.

Так, сторона захисту не зазначає будь-яких доводів щодо зміни цих ризиків. Фактично клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу ґрунтується на позиції захисту про помилковість висновків суду, що по суті є доводами апеляційної скарги на судове рішення, а не обґрунтуванням клопотання про зміну запобіжного заходу. Характеризуючи дані, надані захисником у судовому засіданні не можуть бути підставою для зміни запобіжного заходу, оскільки датовані липнем 2020 року, тобто зазначені відомості не є новими і розглядались слідчим суддею при обранні запобіжного заходу та судом при його продовженні.

Також стороною захисту не надано даних щодо стану здоров`я обвинуваченого ОСОБА_2 , які б свідчили, що перебування під вартою може мати вкрай негативний вплив на здоров`я останнього. Сам обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що має задовільний стан здоров`я.

Суд вважає, що ані у клопотанні, ані у судовому засіданні захисником Бауліним О.І. та обвинуваченим не доведено наявність підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 .

Розглядаючи клопотання прокурора Роменської місцевої прокуратури Думал С.М. про продовження запобіжних заходів обвинуваченим: ОСОБА_2 у виді тримання під вартою, ОСОБА_5 у виді домашнього арешту, ОСОБА_4 у виді особистого зобов`язання, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Станом на 27 січня 2021 року розгляд кримінального провадження не закінчено з об`єктивних причин.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.

Згідно п.1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого у цьому ж кримінальному провадженні.

Під час розгляду клопотання щодо застосування запобіжного заходу суд повинен встановити, чи існують на час розгляду клопотання ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а також недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання заявленим ризикам (ч. 1 ст. 194 КПК України), чи є обґрунтованою підозра.

Щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_2 .

Вирішуючи питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого, варто взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, викладену у п. 79 рішення у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, згідно якої питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення, та належно задокументованих фактів, на які посилався заявник у своїх клопотаннях про звільнення з-під варти. Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

Суд вважає, що тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 є виправданим та переважає принцип поваги до особистої свободи та узгоджується з вимогами ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і забезпечить виконання обвинуваченими процесуальних обов`язків, виходячи з наступного.

На час розгляду питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою ризики, які були підставою для обрання заходу забезпечення кримінального провадження у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого, не відпали та підтверджуються тим, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочинів, один з яких є тяжким, покарання за яке передбачено виключно у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, злочини, згідно пред`явленого обвинувачення, пов`язані із завданням шкоди здоров`ю іншої особи та хуліганськими діями, що свідчить про антисоціальну спрямованість особи обвинуваченого, судовий розгляд справи не закінчено, докази по справі не досліджені у повному обсязі, тому існують ризики, передбачені п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України. Так, обвинувачений ОСОБА_2 через тяжкість покарання, яке йому загрожує в разі визнання його винуватим у злочинах, у вчиненні яких він обвинувачується, може переховуватися від суду з метою уникнути реального покарання за вчинені ним злочини.

При цьому, врахування тяжкості злочинів має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності його поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за вчинені злочини підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилятися від суду.

Також, перебуваючи на волі, він може чинити вплив на свідків з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинені ним злочини, які на теперішній стадії розгляду справи судом ще не допитані, також може вчиняти тиск на потерпілих, оскільки цивільний позов ОСОБА_2 не визнав вцілому.

Протипоказань за станом здоров`я утримуватись в місці попереднього ув`язнення, ОСОБА_2 не має.

Стороною захисту не спростовані ніякими доказами наведені прокурором підстави продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, у судовому засіданні не встановлено.

Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд, з урахуванням положень ч. 4 ст. 183 КПК України, дійшов висновку не визначати розмір застави у даному кримінальному провадженні.

Щодо продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту ОСОБА_5 .

Згідно з вимогами ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Строк дії ухвали про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

Розгляд кримінального провадження на даний час не закінчено, в судовому засіданні не допитані потерпілі та свідки, обвинувачений ОСОБА_5 після вчинення злочину 02.08.2020 року перетнув державний кордон України в напрямку до Польщі, а повернувся лише 24.10.2020 року. Суд також враховує, що обвинувачений не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, у нього відсутні міцні соціальні зв`язки, офіційно не працевлаштований та не має джерела постійного доходу, тому на даний час не зменшилися ризики, визначені ст.177 КПК України, а саме, існують ризики, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків з метою зміни показів.

Крім того, суд відповідно до ст.178 КПК України враховує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим.

Враховуючи, що мета та підстави, які стали обставиною для обрання обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є і надалі актуальними та надалі мають місце, з урахуванням викладеного суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу ОСОБА_5 домашнього арешту у нічний час, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, виконання ним процесуальних обов`язків та запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, на строк два місяці.

Щодо продовження запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання ОСОБА_4 .

Відповідно до ч.1 ст.179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Суд, відповідно до ст.178 КПК України враховує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим. Також судом враховані: вік обвинуваченого – 20 років, стан його здоров`я, відсутність у ОСОБА_4 офіційного місця роботи та навчання, відсутність офіційних доходів .

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність продовження обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, оскільки ризики, передбачені ст.177 КПК України, які існували на час обрання йому такого запобіжного заходу, не зменшились та не перестали існувати.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 179, 181, 183, 184, 194, 195, 196, 197, 199 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання захисника Бауліна Олексія Івановича про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 , відмовити.

Клопотання прокурора Роменської місцевої прокуратури Думал С.М. про продовження запобіжних заходів обвинуваченим: ОСОБА_2 у виді тримання під вартою, ОСОБА_5 у виді домашнього арешту, ОСОБА_4 у виді особистого зобов`язання – задовольнити.

Продовжити запобіжний захід - тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Ромни Сумської області, українцю, громадянину України, мешканцю АДРЕСА_1 , строком до 60 діб.

Строк дії ухвали про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначити з урахуванням ч. 1 ст. 197 КПК України, до 28 березня 2021 року включно.

Ухвалу для виконання направити до Державної установи «Сумський слідчий ізолятор».

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Думал С. М.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м.Ромни Сумської області, українцю, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_6 , мешканцю АДРЕСА_3 , запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час доби (з 21.00 год. до 07.00 год.) із застосуванням електронного засобу контролю з покладенням наступних обов`язків:

1) прибувати за першою вимогою до прокурора та суду;

2) носити електронний засіб контролю;

3) повідомляти прокурора або суд про зміну місця проживання;

4) заборонити обвинуваченому ОСОБА_5 залишати житло за адресою: АДРЕСА_3 , у нічний час доби (з 21.00 год. до 07.00 год.) без дозволу прокурора або суду.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту діє протягом двох місяців з моменту її винесення - до 28 березня 2021 року включно.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцю м.Ромни Сумської області, українцю, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_4 , мешканцю АДРЕСА_5 , запобіжний захід - особисте зобов`язання, з покладенням на нього обов`язків:

1) прибувати за кожною вимогою до суду та прокурора;

2) не відлучатися із населеного пункту в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;

3) повідомляти суд та прокурора про зміну свого місця проживання та/або роботи, про що повідомити ОСОБА_4 під розписку.

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання діє протягом двох місяців з моменту її винесення - до 28 березня 2021 року включно.

Ухвала може бути оскаржена в частині строку продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом п`яти днів безпосередньо до Сумського апеляційного суду з дня виготовлення та проголошення повного тексту ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 28 січня 2021 року о 14 год. 00 хв.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. І. Євтюшенкова