Вирок № 94495194, 28.01.2021, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 28.01.2021

Справа № 937/1592/20

1-кп/937/320/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«28» січня 2021 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Сметаніної А.В.,

при секретарі - Горбань Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі в режимі відеоконференції із Шевченківським районним судом м. Запоріжжя кримінальне провадження № 120200801400000286 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Запоріжжя, громадянки України, без освіти, не заміжньої, маючої на утриманні неповнолітню дитину, працюючої прибиральницею ОСББ «Воронезька-3», зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої в силу ст. 89 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Краматорська, Донецької області, громадянки України, без освіти, не заміжньої, маючої на утриманні 3-х неповнолітніх дітей, офіційно не працюючої, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 307 КК України,

за участю прокурора - Нагорного В.А.,

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисника обвинувачених - адвоката Рибалко О.Р.,

В С Т А Н О В И В:

У невстановлений слідством час, за невстановлених слідством обставин, ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою групою осіб спільно з ОСОБА_2 , з метою подальшого збуту незаконно придбали наркотичний засіб, обіг якого обмежено - «метадон», який внесений до Постанови Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000 року «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів», які незаконно зберігали при собі з метою подальшого збуту до моменту затримання співробітниками Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області в порядку ст. 208 КПК України. В ході проведення обшуку затриманої ОСОБА_1 10.01.2020 року, в період часу з 18.50 годин до 19.20 годин, було виявлено та вилучено 7 згортків з кристалічною речовиною білого кольору, яка відповідно до висновків експертів № 7-67 від 11.01.2020 року та 7-68 від 05.02.2020 року є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - «метадоном», загальна маса якого в перерахунку на основу склала 0,4805 грам, яку остання зберігала при собі з метою подальшого збуту. В ході проведення обшуку затриманої ОСОБА_2 10.01.2020 року, в період часу з 17.05 годин до 17.58 годин, було виявлено та вилучено 25 згортків з кристалічною речовиною білого кольору, яка відповідно до висновків експертів № 7-69 від 11.01.2020 року та 7-70 від 29.01.2020 року є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - «метадоном», загальна маса якого в перерахунку на основу склала 2,197 грам, що є великим розміром, яку остання зберігала при собі з метою подальшого збуту.

Обвинувачена ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у пред`явленому обвинувачені визнала повністю та пояснила, що 10.01.2020 року вона разом з ОСОБА_2 збирались їхати з м. Запоріжжя до м. Мелітополі для оформлення допомоги на дітей. Коли вони перебували на автовокзалі м. Запоріжжя до них підійшов якийсь раніше невідомий їм чоловік та запропонував відвезти пакетики з наркотичним засобом до м. Мелітополя та розкласти їх автовокзалі. Їй він дав 7 пакетиків, а ОСОБА_2 25 пакетів. Вона повинна була свої пакетики покласти біля дерева, а ОСОБА_2 повинна була покласти їх біля зупинки. За це він їм обіцяв заплатити гроші. Вони погодились, сіли в автобус та поїхали до м. Мелітополя. Як тільки вони були біля в`їзду до м. Мелітополя, їх автобус зупинили працівники поліції, які зайшли до автобусу та затримали їх. В неї працівники поліції вилучили 7 пакетиків наркотичної речовини, а в ОСОБА_3 25 пакетиків. Зараз усвідомлює, що скоїла тяжкий злочин, у скоєному дуже сильно розкаюється, просить не позбавляти її волі, оскільки в неї на утриманні неповнолітня дитина, більше нікого з родичів немає. Зазначає, що вказаний злочин вона скоїла в зв`язку з тяжким матеріальним станом, оскільки не було грошей навіть на їжу. В неї на руках була маленька дитина, яку потрібно було чимось кормити. В теперішній час вона офіційно працевлаштована, працює прибиральницею в ОСББ, винаймає квартиру в м. Запоріжжя, де мешкає разом з дитиною. Також, просить врахувати, що вона перебуває на обліку у лікаря кардіолога з приводу гіпертонічної хвороби.

Обвинувачена ОСОБА_2 в судовому засіданні вину у пред`явленому обвинувачені визнала повністю та пояснила, що 10.01.2020 року вона разом з ОСОБА_1 збирались їхати з м. Запоріжжя до м. Мелітополі для оформлення допомоги на дітей. Коли вони перебували на автовокзалі м. Запоріжжя до них підійшов якийсь раніше невідомий чоловік та запропонував відвезти пакетики з наркотичним засобом до м. Мелітополя та розкласти їх автовокзалі. Їй він дав 25 пакетиків, а ОСОБА_1 7 пакетиків. Вона повинна була свої пакетики покласти біля зупинки, а ОСОБА_1 біля дерева. За це він їм обіцяв заплатити гроші, їй 500 грн., а ОСОБА_1 - 200 грн. Вони погодились, сіли в автобус та поїхали до м. Мелітополя. Як тільки вони були біля в`їзду до м. Мелітополя, їх автобус зупинили працівники поліції, які зайшли до автобусу та затримали їх. В неї працівники поліції вилучили 25 пакетиків наркотичної речовини, а в ОСОБА_1 7 пакетиків. Зараз вона усвідомлює, що скоїла тяжкий злочин, у скоєному дуже сильно розкаюється, просить не позбавляти її волі, оскільки в неї на утриманні 5 неповнолітніх дітей, більше нікого з родичів немає. Зазначає, що вказаний злочин вона скоїла, в зв`язку з тяжким матеріальним становищем, оскільки не було грошей навіть на їжу, їй було важко. В неї на руках було 5 маленьких дітей. В теперішній час вона працює двірником в ОСББ на випробувальному терміні, обіцяють її офіційно влаштувати на роботу. Мешкає вона в м. Марганець разом з дітьми, на роботу добирається електричкою.

У зв`язку з тим, що обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повністю визнали свою провину, усвідомили скоєне, щиросердно розкаялись у скоєному, не оспорюють фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, правильно розуміють зміст обставин кримінального провадження, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, суд вважає недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, а тому, у відповідності до ч.3 ст.349 КПК України, обмежився тільки допитом обвинувачених, а також дослідженням матеріалів, що характеризують обвинувачених. Інші докази по справі не досліджувались.

Дії обвинуваченої ОСОБА_1 під час досудового розслідування кваліфіковані вірно за ч.2 ст. 307 КК України, однак, не вірно визначено правову кваліфікацію кримінального правопорушення (злочину), а саме як незаконне придбання, зберігання з метою збуту наркотичного засобу, вчиненого за попередньою змовою групою осіб. В зв`язку з тим, що ОСОБА_1 перевозила наркотичний засіб з м. Запоріжжя до м. Мелітополя, суд вважає за необхідне правильно кваліфікувати дії ОСОБА_1 за ч.2 ст. 307 КК України, як незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту наркотичного засобу, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

Дії обвинуваченої ОСОБА_2 під час досудового розслідування кваліфіковані вірно за ч.2 ст. 307 КК України, однак, не вірно визначено правову кваліфікацію кримінального правопорушення (злочину), а саме як незаконне придбання, зберігання з метою збуту наркотичного засобу у великих розмірах, вчиненого за попередньою змовою групою осіб. В зв`язку з тим, що ОСОБА_2 перевозила наркотичний засіб з м. Запоріжжя до м. Мелітополя, суд вважає за необхідне правильно кваліфікувати дії ОСОБА_2 за ч.2 ст. 307 КК України, як незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту наркотичного засобу у великих розмірах, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 р., з відповідними змінами «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом більш суворого покарання особам, які вчинили злочини на ґрунті пияцтва, алкоголізму, наркоманії, за наявності рецидиву злочину, у складі організованих груп чи за більш складних форм співучасті (якщо ці обставини не є кваліфікуючими ознаками), і менш суворого - особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.

Так, обвинувачена ОСОБА_1 раніше не судима в силу ст. 89 КК України, вину у вчиненні кримінального правопорушення визнала повністю, також повністю усвідомили суспільно-небезпечний характер свого діяння та його наслідки, щиросердно розкаялась у скоєному, що визнається судом обставинами, які пом`якшують її покарання.

Також, суд враховує те, що ОСОБА_1 в теперішній час офіційно працевлаштована, працює прибиральницею в ОСББ «Воронезька-3», має на утриманні неповнолітню дитину, яка мешкає разом з нею та знаходиться на її утриманні, на диспансерному обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно.

Крім того, судом враховується стан здоров`я обвинуваченої ОСОБА_1 , яка згідно довідки перебуває на диспансерному обліку з приводу гіпертонічної хвороби та астено-невротичного синдрому.

Обвинувачена ОСОБА_3 раніше не судима, вперше притягується до кримінальної відповідальності, вину у вчиненні кримінального правопорушення визнала повністю, також повністю усвідомили суспільно-небезпечний характер свого діяння та його наслідки, щиросердно розкаялась у скоєному, що визнається судом обставинами, які пом`якшують її покарання.

Також, суд враховує те, що ОСОБА_3 на теперішній час перебуває на випробувальному терміні з подальшим офіційним працевлаштуванням, має на утриманні неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а також двох неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , які зі слів обвинуваченої не мають свідоцтв про народження, в зв`язку з тим, що за циганськими традиціями не були зареєстровані у встановленому законом порядку. Всі неповнолітні діти мешкають разом з обвинуваченою та знаходяться на її утриманні, на диспансерному обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра обвинувачена не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно.

Обставин, що обтяжують покарання обвинувачених, судом не встановлено.

Відповідно до ч.3 ст. 65 КК України підстави для призначення більш м`якого покарання, ніж це передбачено відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу за вчинене кримінальне правопорушення, визначаються ст. 69 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 р., з відповідними змінами «Про практику призначення судами кримінального покарання» призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м`якого виду основного покарання, або непризначення обов`язкового додаткового покарання (ст. 69 КК) може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного. У кожному такому випадку суд зобов`язаний у мотивувальній частині вироку зазначити, які саме обставини справи або дані про особу підсудного він визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і впливають на пом`якшення покарання, а в резолютивній - послатися на ч. 1 ст. 69 КК. При цьому необхідно враховувати не тільки мету й мотиви, якими керувалась особа при вчиненні злочину, а й її роль серед співучасників, поведінку під час та після вчинення злочинних дій тощо.

При призначенні обвинуваченим покарання, суд вважає за необхідне відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справ застосовується як джерело права, зокрема у справі "Скоппола проти Італії" від 17 вересня 2009 року (заява № 10249/03), складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

З урахуванням вказаних вимог закону, суд, призначаючи покарання обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 враховує суспільну небезпеку вчиненого ними діяння, його обставини та наслідки, обставини, що пом`якшують їх покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, зокрема: повне визнання своєї провину у вчиненні кримінального правопорушення, усвідомлення суспільної небезпеки характеру свого діяння та його наслідків, щиросердне каяття у скоєному, що визнається судом обставинами, які пом`якшують покарання обвинувачених, відсутність обставин, що обтяжують покарання, враховує особи винних, які задовільно характеризуються за місцем проживання, обидві мають на утриманні неповнолітніх дітей, їх поведінку після скоєння кримінального правопорушення, які прийняли всі можливі заходи для зміни способу свого життя, працевлаштування, а також, враховує той факт, що особі повинно бути призначено покарання необхідне та достатнє для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

На підставі вищевикладеного, суд прийшов до висновків про можливість призначення обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покарання із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої ч. 2 ст. 307 КК України, у виді позбавлення волі строком на 5 років, без конфіскації майна, із застосуванням ст. 75 КК України та покладанням на них обов`язків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України та п. 2 ч.2 ст. 76 КК України, оскільки вважає, що виправлення та перевиховання обвинувачених в даному випадку можливо без ізоляції від суспільства.

За глибоким переконанням суду саме така міра покарання буде законною, обґрунтованою, справедливою, відповідати не тільки тяжкості вчиненого злочину, обставинам справи, але й особам обвинувачених та меті покарання.

На підставі вимог ч.5 ст.72 КК України, суд вважає за необхідне зарахувати у строк відбуття призначеного покарання обвинуваченій ОСОБА_1 строк попереднього ув`язнення останньої у даному кримінальному провадженні з 10 січня 2020 року (день фактичного затримання) по 05 березня 2020 року (день ухвалення судового рішення про зміну запобіжного заходу) включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Також, у відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинувачених підлягають стягненню витрати на проведення експертиз у відповідності до наданих довідок.

Питання відносно речових доказів слід вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 349, 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання, з застосуванням ст. 69 КК України, у виді 5 /п`яти/ років позбавлення волі, без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у виді позбавлення волі, якщо вона протягом 3 /трьох/ років не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на неї судом обов`язки.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на засуджену ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1)періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 76 КК України додатково покласти на засуджену ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1)не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі ч.5 ст.72 КК України у строк відбуття призначеного обвинуваченій покарання у виді позбавлення волі зарахувати ОСОБА_1 строк попереднього ув`язнення останньої у даному кримінальному провадженні з 10 січня 2020 року (день фактичного затримання) по 05 березня 2020 року (день ухвалення судового рішення про зміну запобіжного заходу) включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючої прибиральницею ОСББ «Воронезька-3», зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 на користь держави витрати на проведення експертиз в сумі 1 099 (одна тисяча дев`яносто дев`ять) гривень 07 копійок (рахунок № UA498999980000031112115008009, одержувач - УК у Шевченківському районі м. Запоріжжя, код 24060300, МФО 899998, код ЄДРПОУ 38025367 Казначейство України (ЕАП).

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.

Призначити ОСОБА_2 покарання, з застосуванням ст. 69 КК України, у виді 5 /п`яти/ років позбавлення волі, без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання у виді позбавлення волі, якщо вона протягом 3 /трьох/ років не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на неї судом обов`язки.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на засуджену ОСОБА_2 наступні обов`язки:

3)періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

4)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 76 КК України додатково покласти на засуджену ОСОБА_2 наступні обов`язки:

2)не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 на користь держави витрати на проведення експертиз в сумі 2 512 (дві тисячі п`ятсот дванадцять) гривень 16 копійок (рахунок № UA498999980000031112115008009, одержувач - УК у Шевченківському районі м. Запоріжжя, код 24060300, МФО 899998, код ЄДРПОУ 38025367 Казначейство України (ЕАП).

Речові докази по кримінальному провадженню, а саме:

- спец пакет № 3867374, в якому знаходиться наркотична речовина метадон, загальна маса якого в перерахунку на основу склала 0,0562 грам, який згідно постанови про визнання речових доказів від 11.01.2020 року зберігається у камері схову Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області, відповідно до квитанції № 545-293 - знищити;

- спец пакет № 2610736, в якому знаходиться наркотична речовина метадон, загальна маса якого в перерахунку на основу склала 0,0782 грам, який згідно постанови про визнання речових доказів від 11.01.2020 року зберігається у камері схову Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області - знищити;

- спец пакет № 4047461, в якому знаходиться наркотична речовина метадон, загальна маса якого після проведення експертизи склала 0,3607 грам, який згідно постанови про визнання речових доказів від 14.02.2020 року зберігається у камері схову Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області, відповідно до квитанції № 557-293 - знищити;

- спец пакет № 3835215, в якому знаходиться наркотична речовина метадон, загальна маса якого після проведення експертизи склала 0,0865 грам, який згідно постанови про визнання речових доказів від 12.02.2020 року зберігається у камері схову Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області, відповідно до квитанції № 549-293 - знищити;

- мобільний телефон марки «Samsung» імей1: НОМЕР_1 , імей2: НОМЕР_2 , у корпусі сріблястого кольору, в телефоні знаходиться сім-картка мобільного оператора «Київстар», а/н НОМЕР_3 , який упаковано до спец пакету № 7034249, сім картка мобільного оператора «Київстар», номер на картці НОМЕР_4 ; НОМЕР_5 , яка запакована до спец пакету № 7034249; пластикову картку супермаркету «Varus», № НОМЕР_6 , яка запакована до спец пакету № 7034244, які згідно постанови про визнання речових доказів від 10.01.2020 року зберігаються у камері схову Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області - повернути законному власнику ОСОБА_1 ;

- квиток № 437081 за напрямком Марганець-Запоріжжя, який запаковано до спец. пакету № 7034244; квиток № 422711 за напрямком Запоріжжя - Приморськ до м. Мелітополя, який запаковано до спец пакету № 7034244; квиток № 437080 за напрямком Марганець - Запоріжжя, який запаковано до спец пакету № 7034244; квитанцію «Приватбанк» сервіс сплати за квиток, № 5013317, який запаковано до спец пакету № 7034244, які згідно постанови про визнання речових доказів від 10.01.2020 року зберігаються у камері схову Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області - знищити;

- мобільний телефон марки «Nomi», імей1: НОМЕР_7 , імей2: НОМЕР_8 , у корпусі біло - блакитного кольору, в телефоні знаходиться сім - картка мобільного оператора «Київстар», номер на картці НОМЕР_9 ; мобільний телефон марки «Huawei», імей 1: НОМЕР_10 , імей2: НОМЕР_11 , у корпусі білого кольору, в телефоні знаходяться дві сім картки мобільного оператора «Київстар», на одній картці номер НОМЕР_4 ; НОМЕР_12 , на другій картці міститься номер НОМЕР_4 ; НОМЕР_13 , обидва телефони разом з вищевказаними сім - картками запаковано до спец пакету № 7034242, банківську картку «Ощадбанк» № НОМЕР_14 , яка запакована до спец пакету №7034243; пластикову картку супермаркету «Varus» № НОМЕР_15 , яка запакована до спец пакету № 7034243, які згідно постанови про визнання речових доказів від 10.01.2020 року зберігаються у камері схову Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області - повернути законному власнику ОСОБА_2 .

- аркуш паперу з написом мобільного номеру телефону « НОМЕР_16 б/у мебель», який упаковано до спец пакету № 7034243; квиток № 533029 за напрямком Запоріжжя - Приморськ до м. Мелітополя, який запаковано до спец пакету № 7034243; квитанцію з терміналу «Ощадбанку», № 9537, яка запакована до спец пакету № 7034243, квитанцію з нової пошти № 5900044389889, отримувач ОСОБА_8 , яка запакована до спец ,,пакету № 7034243, які згідно постанови про визнання речових доказів від 10.01.2020 року зберігаються у камері схову Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області - знищити.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 /тридцяти/ днів з моменту його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду

Запорізької області: А.В.Сметаніна