Рішення № 94494619, 28.01.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11938/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2021 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі

головуючого судді - Шумило Н.Б.

за участю секретаря судового засідання - Просяник В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ужгород адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) до Закарпатської митниці Держмитслужби про скасування постанови в справі про порушення митних правил, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із позовом до Закарпатської митниці Держмитслужби, в якому просить скасувати постанову в справі про порушення митних правил №1480/30500/20 від 28.10.2020 року про притягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст.485 МК України та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Позов обгрунтовує тим, що 28 жовтня 2020 року заступник начальника Закарпатської митниці Держмитслужби Балан І.В. виніс постанову в справі про порушення митних правил № 1480/30500/20, якою громадянку ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України; на громадянку ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів — 368 697,72 грн. Вказує, що в порушення вимог ст.285 КУпАП Закарпатська митниця Держмитслужби не здійснила надіслання ОСОБА_4 постанови в трьохденний термін, така згідно відбитку поштового зв`язку Укрпошти надіслана 03.11.2020 року, через 6 днів після її винесення. Зазначає, що громадянка України - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 не має жодного відношення до неї, гр. Угорщини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім того, вказує, що вона фактично являється нерезидентом, так як має місце реєстрації в Угорщині та фактично проживає за межами України, що підтверджується паспортом громадянина Угорщини НОМЕР_1 виданого 25 лютого 2019 року. Вважає, що підпадає під ознаки нерезидента в розумінні МК України, оскільки має постійне місце проживання в Угорщині з 08.05.2019 року. Також зазначає, що митним органом не було встановлено відомостей про митну вартість товару (транспортного засобу), який ввозився, при визначенні розміру несплачених митних платежів та адміністративного стягнення, уповноважений орган керувався листом Управління адміністрування митних платежів, митної вартості та класифікації товарів Закарпатської митниці Держмитслужби від 11.08.20 року, відповідно до якого загальна сума митних платежів, які б піддягали сплаті у разі випуску у вільний обіг вищевказаного транспортного засобу станом на 20.06.20 складає 122 899,24 грн. Відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови використані докази, які містять в собі припущення щодо вартості транспортного засобу та суми митних платежів, що є неприпустимим, відтак є неналежним доказом .

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.11.2020 року поновлено ОСОБА_4 ( ОСОБА_2 ) строк звернення до суду з даним позовом, відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду.

22.12.2020 року від представника відповідача Закарпатської митниці Держмитслужби надійшов відзив на адміністративний позов, у якому зазначено, що громадянка ОСОБА_3 - має статус резидента, а тому не мала права ввозити транспортний засіб марки «MERCEDEDES-BENZ C270CDI» р.н.з. Угорщини НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_3 , в режимі «тимчасове ввезення до 1 року», в порядку встановленому ч. 1 ст. 380 МК України. Громадянці України ОСОБА_3 для того, щоб отримати статус фізичної особи- нерезидента, в розумінні Митного кодексу України, необхідно було здійснити оформлення постійного місця проживання за кордоном, що передбачене нормативно-правовими актами. Такого оформлення ОСОБА_3 не здійснила. Посвідчення № НОМЕР_4 видане 08.05.2019 року в Угорщині підтверджує місце перебування ОСОБА_3 в Угорщині за адресою: АДРЕСА_1 , однак, виходячи з наявного в матеріалах справи перекладу, не підтверджує її постійне місце проживання в Угорщині. Крім того, вказує, що наявність у гр.України ОСОБА_3 громадянства Угорщини митницею не заперечується, натомість наявність у гр.України ОСОБА_3 ще й громадянства іноземної держави жодним чином не надає їй переваг при перетині державного кордону України, оскільки у правових відносинах з Україною вона визнається лише громадянкою України. Щодо розміру адміністративного стягнення у відзиві зазначено, що згідно протоколу про порушення митних правил №1480/30500/20 автомобіль марки «MERCEDEDES-BENZ C270CDI» р.н.з. Угорщини НОМЕР_5 , кузов № НОМЕР_3 не вилучався, що унеможливило проведення товарознавчої експертизи, а надавши працівникам митниці паспортний документ, що дає право на перетин державного кордону, у відповідності до якого був визначений її статус фізичної особи - «нерезидент» та заявивши про своє постійне місце проживання за межами України, ОСОБА_3 була звільнена від декларування транспортного засобу та відповідно заявлення його вартості. У зв`язку із тим, що вказаний автомобіль не вилучався, а його місцезнаходження не було встановлено, документи про його якісні та вартісні характеристики були відсутні, орієнтовну вартість автомобіля було визначено митницею на підставі мінімальної ціни на аналогічний автомобіль за межами митної території України, за допомогою довідкового інтернет-джерела mobile.de, що не суперечить «Методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів» затвердженій Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 р. за № 1074/8395 та узгоджується з п.7.53. вказаної Методики у відповідності. Розрахунок суми митних платежів проведено за допомогою модуля «Розрахунок платежів» АСМО «Інспектор» в автоматичному режимі.

Крім того, у відзиві вказано, що дійсно у п`ятому абзаці установчої частини постанови у справі про ПМП №1480/30500/20 від 28.10.2020 року допущено описку та невірно зазначено дату народження ОСОБА_3 , а саме: замість 09.11.1975 року зазначено 30.04.1991 року. Описку допущено під час комп`ютерного набору постанови, внаслідок збою програмного забезпечення. Зазначає, що дата народження ОСОБА_3 згадується в постанові сім разів і лише в одному випадку з них ця дата вказана помилково невірно. Таким чином вірною датою народження ОСОБА_3 слід вважати 09.11.1975 року, що підтверджується наявними матеріалами справи. Винесену постанову вважає правомірною, а адміністративний позов безпідставним, тому в його задоволенні просить відмовити.

ОСОБА_7 у судове засідання не з?явилася, хоча про дату, місце і час розгляду справи повідомлялася належним чином.

При цьому, суд враховує, що представник позивача Леміш О.О. належним чином був повідомлений про судове засідання, про що свідчить розписка від 20.01.2021 року, яка міститься в матеріалах справи, такий не з?явився у судове засідання, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення не подавав, тому у відповідно до п.1 ч.3 ст. 205 КАС України, суд вважає за можливе провести розгляд справи без їхньої участі.

Представник Закарпатської митниці Держмитслужби у судове засідання не з?явився, при цьому, від представника відповідача Селеш О.Я. поступила заява, у якій просив розглянути справу за їх відсутності та залишити адміністративний позов без задоволення, а постанову Закарпатської митниці Держмитслужби без змін, враховуючи доводи, зазначені у відзиві. Проти позовних вимог заперечують у повному обсязі.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Враховуючи положення ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, відносно громадянки України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , головним державним інспектором відділу оперативного реагування №1 управління забезпечення протидії митним правопорушенням Закарпатської Митниці Держмитслужби Сакалош М.М. було складено протокол №1480/30500/20 від 22.09.2020 року, про порушення митних правил, передбачених ст.485 МК України.

Постановою в справі про порушення митних правил №1480/30500/20 від 28 жовтня 2020 року, винесеної заступником начальника Закарпатської митниці Держмитслужби Балан І.В.., громадянку України ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів у розмірі 368697,72 грн.

Із постанови №1480/30500/20 від 28.10.2020 року слідує, що 06.05.2020 року до управління запобігання та протидії контрабанді та порушенням митних правил Закарпатської митниці Держмитслужби надійшов лист управління забезпечення митного контролю та оформлення Закарпатської митниці Держмитслужби від 06.05.2020 року № 7.7.-18/15-292 «Про ознаки порушення митних правил при ввезенні транспортних засобів нерезидентами», зокрема автомобіля марки «MERCEDEDES-BENZ C270CDI» р.н.з. Угорщини НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_3 .

Проведеною перевіркою з використанням баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України було встановлено, що протягом 2019 - 2020 років громадянка ОСОБА_7 / ОСОБА_6 / ІНФОРМАЦІЯ_1 неодноразово перетинала митний кордон України як в напрямку виїзд так і в напрямку в`їзд в Україну в якості водія на вищевказаному транспортному засобі.

Зокрема 20.06.2020 року через митний пост «Тиса» Закарпатської митниці Держмитслужби громадянка ОСОБА_6 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ввезла на митну територію України вищевказаний транспортний засіб в митному режимі «тимчасове ввезення до 1 року» подавши до митного контролю посадовим особам митниці паспорт громадянки Угорщини НОМЕР_6 виданий на її ім`я та заявила адресу проживання на території Угорщини HUN4400 Nyiregyhaza Fazekas Janos ter 15/31 A. Таким чином ОСОБА_6 заявила митному органу України про свій статус фізичної особи - нерезидента, в розумінні Митного кодексу України.

Разом з тим встановлено, що митний кордон України неодноразово перетинала кордон гр. України ОСОБА_7 , яка подавала співробітникам митниці паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_7 виданий 15.08.2017 року, органом 2105.

В ході проведення перевірки правомірності ввезення на митну територію України легкового автомобіля марки «MERCEDEDES-BENZ C270CDI» р.н.з. Угорщини НОМЕР_2 , кузов №WDB2032161F651167 Закарпатською митницею Держмитслужби на адресу Головного управління Державної міграційні службі України в Закарпатській області направлений запит від 01.07.2020 №7.7-20-04/16/5773 щодо встановлення відомостей про реєстрацію місця проживання та паспортних даних громадянки: ОСОБА_1 09.11.1975 р.н.

11.07.2020 року від ГУ ДМСУ в Закарпатській області надійшов лист від 08.07.20 № 2101.3-4733/21.3-20, відповідно до якого громадянка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 значиться зареєстрованою з 27.09.2007 року за адресою АДРЕСА_2 . та відповідно підтверджує її статус фізичної особи - резидента, в розумінні Митного кодексу України.

Також, в результаті проведеної аналітично-пошукової роботи встановлено, що громадянка ОСОБА_3 в період 2018-2019 років перетинала митний кордон України в напрямку в`їзд та виїзд на легкових автомобілях на підставі паспорту громадянина України для виїзду закордон № НОМЕР_8 та заявляла адресу місця проживання АДРЕСА_2 .

20.09.20 митницею, на запит від 25.08.20 № 7-7-20-04/17/8021, отриманий лист виконавчого комітету Ужгородської міської-ради від 14.09.20 № 2575/03-13, згідно якого відповідно до відомостей реєстру територіальної громади ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 14.09.2020 зареєстрована за адресою, АДРЕСА_2 .

У постанові зазначено, що громадянка ОСОБА_3 - має статус резидента, а тому не мала права ввозити транспортний засіб марки «MERCEDEDES-BENZ C270CDI» р.н.з. Угорщини НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_3 , в режимі «тимчасове ввезення до 1 року», в порядку встановленому ч. 1 ст. 380 МК України. З метою ухилення від сплати митних платежів, передбачених законодавством України. щодо транспортного засобу «MERCEDEDES-BENZ C270CDI» р.н.з. Угорщини НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_3 , громадянка ОСОБА_3 будучи резидентом, надала працівникам митниці паспортний документ, що дає право на перетин державного кордону, у відповідності до якого був визначений її статус фізичної особи - «нерезидент», заявила про своє постійне місце проживання за межами України та заявила автомобіль, що ввозиться на митну територію України в митний режим «тимчасове ввезення до 1 року».

Згідно постанови від 28.10.2020 року у своєму поясненні від 20.06.2020 року громадянка ОСОБА_7 зазначила, що вона є громадянкою Угорщини, українського закордонного паспорту немає, відношення до адреси АДРЕСА_2 не має. Там не проживає. Зазначене ОСОБА_3 у поясненні спростовується наявними матеріалами справи.

Також, у постанові вказано, що відповідно до листа Управління адміністрування митних платежів, митної вартості та класифікації товарів Закарпатської митниці Держмитслужби від 11.08.20 № 1464/7.7-15/18 вартість транспортного засобу марки «MERCEDEDES-BENZ C270CDI» р.н.з. Угорщини НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_3 за межами митної території України становить 1450 євро, що по курсу НБУ станом на 20.06.2020 складає 43583,96 грн. Загальна сума митних платежів які б підлягали сплаті у разі випуску у вільний обіг вказаного вище транспортного засобу станом на 20.06.2020 складає 122899,24 грн. Таким чином, громадянка України ОСОБА_3 подавши під час митного контролю та оформлення транспортного засобу марки «MERCEDEDES-BENZ C270CDI» р.н.з. Угорщини НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_3 паспорт громадянина Угорщини НОМЕР_1 та заявивши працівникам митниці постійне місце проживання за межами території України, вчинила протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, чим вчинила правопорушення, що передбачене ст. 485 Митного кодексу України.

У постанові зазначено, що вина ОСОБА_3 підтверджується протоколом про порушення митних правил №1480/30500/20 від 22.09.2020 року, витягами з АСМО «Інспектор», листом ТУ ДМСУ в Закарпатській області від 08.07.20 № 2101.3-4733/21.3-20, листом виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 14.09.20 № 2575/03-13, іншими матеріалами справи.

Представником відповідача до відзиву було долучено дані Диспетчера ЗМК та Пасажирського пункту пропуску, згідно якого 20.06.2020 року ОСОБА_2 через «зелений коридор» з метою особистого користування з режимі «тимчасове ввезення до 1 року» ввезла транспортний засіб «MERCEDES-BENZ C270CDI» р.н.з. Угорщини НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_3 . При ввезені зазначеного транспортного засобу було надано паспорт громадянина Угорщини НОМЕР_1 . Аналогічні відомості зазначені і у витягу з "АСМО Інспектор".

З відповіді Головного управління ДМС України в Закарпатській області та відповіді Виконавчого комітету Ужгородської міської ради №2575/03-13 від 14.09.2020 року слідує, що громадянка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Не погоджуючись із зазначеною постановою про притягнення до адміністративної відповідальності позивач звернувся із даним позовом до суду.

Згідно ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 489 Митного кодексу України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Відповідно до положень ст.485 Митного кодексу України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Тобто, з об`єктивної сторони правопорушення передбачене ст. 485 МК України в частині вчинення дій щодо ухилення від сплати митних платежів, характеризується сукупністю трьох ознак, зокрема: діяння, спрямоване на ухилення від сплати митних платежів, суспільно небезпечні наслідки у вигляді ненадходження до бюджету відповідних платежів та причинний зв`язок між діянням та наслідками.

Згідно правової позиції Верховного Суду, висловленої у Постанові від 16 жовтня 2018 року по справі № 751/7809/16, відповідальність, передбачена санкцією ст. 485 МК України, настає у разі наявності мети - неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також заявлення неправдивих відомостей.

Згідно ст. 103 МК України тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.

Відповідно до п.57 ст. 4 МК України товари - будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі.

Відповідно до п.6 ст.104 МК України для поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення особа, відповідальна за дотримання митного режиму, повинна: подати органу доходів і зборів, що здійснює випуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення у режимі тимчасового ввезення, документи на такі товари, транспортні засоби, що підтверджують мету їх тимчасового ввезення; у випадках, передбачених законодавством, надати органу доходів і зборів зобов`язання про реекспорт товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які тимчасово ввозяться, у строки, встановлені органом доходів і зборів; подати органу доходів і зборів дозвіл відповідного компетентного органу на тимчасове ввезення товарів, якщо отримання такого дозволу передбачено законодавством; сплатити митні платежі відповідно до статті 106 цього Кодексу або забезпечити виконання зобов`язання із сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.380 МК України тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов`язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом.

Частиною 2 ст.380 МК України визначено, що транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами, не підлягають письмовому декларуванню та звільняються від проведення заходів офіційного контролю, а також від подання документів та/або відомостей, що підтверджують дотримання встановлених заборон та/або обмежень щодо переміщення транспортних засобів особистого користування через митний кордон України. Пропуск таких транспортних засобів через митний кордон України здійснюється без застосування до них заходів гарантування, передбачених розділом Х цього Кодексу.

Згідно частини 4 статті 380 МК України тимчасове ввезення громадянами-резидентами транспортних засобів особистого користування, що класифікуються за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепів до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД дозволяється на строк до одного року під письмове зобов`язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, після сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.

Відповідно до ч.6 ст.380 МКУ тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог цього Кодексу, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.

Згідно статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки та збори в порядку та в розмірах встановлених законом.

Позивач ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) у позові заперечує, що вона та ОСОБА_3 є однією та тією ж особою, вказує, що в неї є статус нерезидента, так як має місце проживання на території Угорщини.

Дослідивши долучені копії паспорта громадянки Угорщини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 BJ НОМЕР_9 та копію паспорта громадянки України для виїзду за кордон ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, що це одна і та ж сама особа.

Пунктом 1 ст. 2 Закону України "Про громадянство України" від 18.01.2001 № 2235-III встановлено, що якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.

Відповідно до підпункту "в" п. 50 ч. 1 ст. 4 МК України резиденти - це фізичні особи: громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які мають постійне місце проживання в Україні, у тому числі ті, які тимчасово перебувають за кордоном.

Підпунктом "в" п. 33 ч. 1 ст. 4 МК України визначено, що нерезиденти - фізичні особи: іноземці та особи без громадянства, громадяни України, які мають постійне місце проживання за межами України, у тому числі ті, які тимчасово перебувають на території України.

Необхідність сплати особою митних платежів при ввезенні на територію України транспортного засобу для особистого користування або звільнення від їх сплати залежить від того, чи є особа резидентом чи нерезидентом і встановлюється митним органом при ввезенні автомобіля на територію України. Основоположним критерієм визначення особи резидентом чи нерезидентом у розумінні Митного кодексу України є її постійне місце проживання, а не її громадянство, оскільки нерезидентом може бути, зокрема, як громадянин України, так і громадянин іншої держави.

Для того щоб особа вважалася нерезидентом вона повинна відповідати певним критеріям характерним для нерезидентів України, а саме мати статус (бути) іноземця чи особи без громадянства або бути громадянином України, який має постійне місце проживання за межами України, у тому числі таким, який тимчасово перебуває на території України.

Дана правова позиція висловлена у Постанові Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року по справі № 751/7809/16.

Відповідно п. 45 ст. 4 МК України постійне місце проживання – це місце проживання на території будь-якої держави не менше одного року громадянина, який не має постійного місця проживання на території інших держав і має намір проживати на території цієї держави протягом будь-якого строку, не обмежуючи таке проживання певною метою, і за умови, що таке проживання не є наслідком виконання цим громадянином службових обов`язків або зобов`язань за договором (контрактом).

Відповідно до ч.4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в?їзд в Україну громадян України» оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

Відповідно до п.4 розділу IV Порядку провадження за заявами про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання, зареєстрованого Наказ Міністерства внутрішніх справ України 16.08.2016 № 816, у разі прийняття рішення про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання територіальний орган ДМС у строк не пізніше п`яти робочих днів інформує заявника про прийняте рішення та строк його дії, а також про те, що заявнику необхідно: зняти з реєстрації своє місце проживання в Україні.

Відповідно до п.6 розділу IV Порядку після подання заявником паспорта громадянина України у формі книжечки зі штампом зняття з реєстрації місця проживання або довідки про зняття з реєстрації місця проживання, виданої органом реєстрації, територіальний орган ДМС проставляє в паспорті громадянина України у формі книжечки (на одній із сторінок з одинадцятої по шістнадцяту) та в паспорті (паспортах) громадянина України для виїзду за кордон (на одній із сторінок з другої по п`яту) штампи про оформлення виїзду за кордон на постійне проживання, які скріплюються печаткою (після повернення на проживання в Україну вказані штампи анулюються).

Таким чином, для виїзду за кордон для постійного місця проживання громадянину України необхідно знятися з реєстрації місця проживання в Україні.

Відмітка в паспорті громадянки Угорщини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 , про її реєстрацію на території Угорщини, не підтверджують її постійне місце проживання на території Угорщини, як громадянки України.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідачем було вірно ідентифіковано статус позивача як резидента.

Як встановлено з матеріалів справи, при наявності паспортів двох держав - України та Угорщини, та не маючи постійного місця проживання за межами території України, громадянка України (резидент), ОСОБА_7 , під час митного контролю та оформлення транспортного засобу марки «MERCEDES-BENZ C270CDI» р.н.з. Угорщини НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_3 , свідомо подала до митного органу паспорт громадянки Угорщини, що надає їй статусу «нерезидента», хоча остання є громадянкою України, а тому фактично маючи статус «резидента» надала документ, який є підставою для несплати митних платежів, тим самим вчинила дії спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.

Позивач вказує на порушення порядку визначення митної вартості транспортного засобу. З даного приводу суд вважає за необхідне зазначити.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 50 МК України для нарахування митних платежів використовуються відомості, зокрема, про митну вартість товарів.

За нормами статті 57 глави 9 МК України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 та 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 та 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

При цьому слід зазначити, що Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції від 24.11.2003 №142/5/2092, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24.07.2003 за № 1074/8395 (далі - Методика) у пункті 7.53 зазначено, що КТЗ та їх складових частин, що ввозяться на митну територію України, визначається за середніми цінами їх продажу в країні придбання або в провідних країнах-експортерах без врахування витрат на навантаження, вивантаження, перевантаження КТЗ (його складників), вартості транспортування; страхових сум; комісійних та брокерських винагород, інших витрат.

Основний метод для визначення вартості автомобіля застосовано не було у зв`язку із тим, що при його ввезенні на митну територію України, згідно ч.2 ст.380 МК України не передбачено надання документів щодо його вартості, та такі позивачем не надавалися.

Як встановлено судом при ввезенні транспортного засобу марки «MERCEDES-BENZ C270CDI» р.н.з. Угорщини НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_3 , такий не вилучався, місцезнаходження останнього не встановлено, документи про його якісні та вартісні характеристики відсутні, що унеможливлювало проведення експертизи. Орієнтовну вартість автомобіля було визначено митницею на підставі мінімальної ціни на аналогічний автомобіль за межами митної території України, за допомогою довідкового інтернет-джерела mobile.de, що не суперечить Методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженій Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 року № 142/5/2092, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 року за № 1074/8395. При цьому розрахунок суми митних платежів було проведено митним органом за допомогою модуля «Розрахунок платежів» АСМО «Інспектор» в автоматичному режимі.

Доводи позивача про те, що оскаржувана постанова була надіслана їй не через три дні після її винесення не впливає на правильність винесеної постанови та винуватість особи у вчинені адміністративного правопорушення. Крім того, суд зауважує, що конверт з копією постанови був направлений ОСОБА_3 на адресу: АДРЕСА_2 , вона сама у позовній заяві вказала, що такий отримала 07.11.2020 року, що також підтверджує, що ОСОБА_8 та ОСОБА_2 одна і та ж особа та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний суд має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи обставини справи та правові норми, беручи до уваги, що доказів, які мали б спростувати факт наявності порушення митних правил та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем у межах розгляду даної справи надано не було, а доводи позивача щодо того, що її статус мав бути визначений як нерезидент, та що митним органом було невірно визначена митна вартість автомобіля спростовані матеріалами справи, суд вважає, що оскаржувана постанова винесена у межах повноважень, у визначений законодавством спосіб та з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін, а позов без задоволення.

Керуючись ст.ст. 9, 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 271, 286,КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) до Закарпатської митниці Держмитслужби про скасування постанови в справі про порушення митних правил, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , адреса реєстрації на території України: м.Ужгород, вул.Доманинська, буд.133.

Відповідач: Закарпатська митниця Держмитслужби, ЄДРПОУ 43337207, місцезнаходження: м.Ужгород, вул. Собранецька, буд. 20.

Повне судове рішення складено 28.01.2020 року.

Суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області Шумило Н.Б.