Ухвала суду № 94493924, 27.01.2021, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 243/4891/20

Провадження № 2-п/243/7/2021

У Х В А Л А

про скасування заочного рішення

27 січня 2021 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Мірошниченко Л.Є.

за участю

секретаря судового засідання Мірошниченко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №7 м. Слов`янська заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 05.08.2020 року по цивільній справі № 243/4891/20 за позовною заявою Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Заочним рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 05.08.2020 року позовні вимоги Акціонерного товариства "Альфа-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк», 03150, м. Київ, вул. Велика Василівська, 100, ЄДРПОУ: 23494714, МФО 300346, п/р НОМЕР_2 :

заборгованість за кредитним договором № б/н від 29.08.2017 року, станом на 30.03.2020 року у сумі 44112,84 грн., прострочена заборгованості у сумі 32217,02 грн., строкова заборгованості по нарахуванню відсотків та комісіях у сумі 4316,10 грн., прострочена заборгованість по нарахованих відсотках та комісіях у сумі 68579,76 грн. на загальну суму 149225 (сто сорок дев`ять тисяч двісті двадцять п`ять) грн. 72 коп.

на відшкодування витрат по сплаті судового збору у сумі 2283 грн. (дві тисячі двісті вісімдесят три) грн. 39 коп.

11.12.2020 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд вищевказаного заочного рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 05.08.2020 року, посилаючись на наступне.

Він не згоден з рішенням суду з тих підстав, що про стягнення заборгованості дізнався тільки 22.11.2020 року коли він звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» у власних справах, де йому повідомили, що на його картку накладено арешт відповідно до постанови ВП № 63413454 від 27.10.2020 року, про що 23.11.2020 року він отримав довідку з АТ КБ «ПриватБанк».

ОСОБА_1 зазначає, що йому не було відомо, що відносно нього слухалась справа у Слов`янському міськрайонному суді.

07.12.2020 року він ознайомився з матеріалами справи та отримав вказане заочне рішення від 05.08.2020 року.

ОСОБА_1 не згоден з вказаним рішенням, вважає, що при винесенні рішення були грубо порушені його права.

Зазначає, що банком не доведено наявності у нього заборгованості по кредиту. В матеріалах справи знаходиться лише довідка-розрахунок заборгованості станом на 30.03.2020 року та не має доказів його несплати.

Крім того він не був повідомлений про час та місце розгляду справи, йому не приходили повідомлення про вручення викликів до суду та не було вчасно вручена копія заочного рішення.

Вважає, що дана обставина не дозволила йому у даній справі реалізувати свої процесуальні права, надавати суду докази, які б суперечили позовним вимогам, а також порушила принцип змагальності.

У зв`язку з вищенаведеним, просить суд скасувати заочне рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 05.08.2020 року по справі № 243/4891/20 та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Заявник ОСОБА_1 та його представник адвокат Шейко К.В. в судове засідання не з`явились, адвокат Шейко К.В. надав до суду заяву про розгляд справи без їх участі, заявлені вимоги про перегляд заочного рішення підтримав.

Представник АТ “Альфа-Банк”Дегтярьов Є.В., який діє на підставі Свідоцтва Серії ДН № 5301 від 26.12.2018 року в судове засідання не з`явився, надав заяву до суду про розгляд справи за його відсутності. Разом з заявою надав до суду заперечення проти скасування заочного рішення в яких зазначає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а мета відповідача затягувати розгляд справи за для уникнення відповідальності за не виконання своїх зобов`язань та зупинення виконання рішення суду. Вважає, що всі підстави заявлені відповідачем для скасування заочного рішення є надуманими, необґрунтованими та не підтвердженими жодним та допустимим доказом.

Щодо відсутності неналежного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи представник зауважив наступне: відповідно до ЦПК України (що діяв на час розгляду справи) відповідач повідомлявся судовою повісткою разом з відповідними копіями документів, також повідомлявся про розгляд справи через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Крім того в кредитному договорі чітко вказаний обов`язок позичальника протягом кількох робочих днів повідомляти Кредитора про зміну адреси, місця роботи, номерів телефонів, але цей обов`язок позичальником не виконаний.

Також, відповідачем не надано жодного належного доказу до заяви про скасування заочного рішення, тобто на час розгляду справи у відповідача відсутні докази, які могли би бути підставою для скасування заочного рішення, а тому вважає, що це є достатньою підставою для залишення заочного рішення в силі. Просить суд залишити заяву відповідача про скасування заочного рішення без задоволення.

Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи № 243/4891/20 (провадження № 2/243/1716/2020) позовні вимоги Акціонерного товариства "Альфа-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк», 03150, м. Київ, вул. Велика Василівська, 100, ЄДРПОУ: 23494714, МФО 300346, п/р НОМЕР_2 :

заборгованість за кредитним договором № б/н від 29.08.2017 року, станом на 30.03.2020 року у сумі 44112,84 грн., прострочена заборгованості у сумі 32217,02 грн., строкова заборгованості по нарахуванню відсотків та комісіях у сумі 4316,10 грн., прострочена заборгованість по нарахованих відсотках та комісіях у сумі 68579,76 грн. на загальну суму 149225 (сто сорок дев`ять тисяч двісті двадцять п`ять) грн. 72 коп.

на відшкодування витрат по сплаті судового збору у сумі 2283 грн. (дві тисячі двісті вісімдесят три) грн. 39 коп.

Вирішуючи питання про наявність підстав щодо скасування заочного рішення, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об`єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.

Водночас, з`ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Крім того, у відповідність до ч.4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП], №28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).

Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).

Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п.1 ст.6 конвенції, а також ст.1 Першого протоколу до неї, оскільки в позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.

Так, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод наголошує, що термін “строк на оскарження рішення”, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав – учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів та позивачів, які можуть трапитись після прийняття судом рішення (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).

Крім того, згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 76, 77 ЦПК України, визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання та ст. 81 цього Кодексу встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Скасування заочного рішення можливе за наявності обставин:

1) поважні причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити суд, а також не подання відзиву на позовну заяву з поважних причин;

2) наявність доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та можуть вплинути на ухвалене заочне рішення;

В своїй Заяві про скасування заочного рішення суду ОСОБА_1 зазначає, що обставини, які зазначені в рішенні суду не відповідають дійсності, банк звернувся до суду лише з довідкою-розрахунком заборгованості станом на 30.03.2020 року та не має доказів його несплати.

Однак, відповідач не спростовує докази представника позивача, щодо неналежного виконання ним зобов`язань по кредитному договору та не надав доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи, або спростувати довідку-розрахунок від 30.03.2020 року надану позивачем.

Як зазначено у заочному рішенні Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 05.08.2020 року за позовною заявою Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, відповідач ОСОБА_1 до суду не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.

В своїй заяві ОСОБА_1 зазначає, що він не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, хоча суд вживав заходи у встановленому законом порядку шляхом неодноразового направлення повісток про виклик відповідача до суду на відому суду адресу, але повістки повертались до суду з відміткою, що адресат відсутній за вказаною адресою, також відповідач повідомлявся про розгляд справи через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Про зміну адреси мешкання відповідача ні кредитор, ні суд не були повідомлені, хоча відповідно до умов кредитного договору, обов`язок позичальника протягом кількох робочих днів повідомляти Кредитора про зміну адреси, місця роботи, номерів телефонів, разом з тим кредитора відповідач не повідомив, тому цей обов`язок позичальником не виконаний. Кредитор надав суду адресу мешкання відповідача, яку він мав та яка зазначена у Анкеті-Заява на укладання договору на комплексне обслуговування в ПАТ «Альфа-Банк», тому судом виконані вимоги ЦПК України про належне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, а отже, відповідач вважається повідомленим про час та місце розгляду справи належним чином.

Інші наведені відповідачем у вказаній заяві про скасування заочного рішення обставини для скасування заочного рішення не впливають на зміст оскаржуваного судового рішення та не є такими, які б не були враховані і досліджені судом при розгляді справи по суті раніше.

Зокрема, судом було стягнуто кошти заборгованості з боржника згідно розрахованих сум до стягнення банком. В той же час, іншого розрахунку стороною відповідача суду надано не було.

Відповідач не вмотивував усі в сукупності підстави для скасування заочного рішення та не надав будь-яких доказів, які б впливали на висновки суду.

Враховуючи вищевикладене, а також ту обставину, що обидві підстави для скасування заочного рішення відсутні (поважність причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити суд, а також не подання відзиву на позовну заяву з поважних причин та наявність доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та можуть вплинути на ухвалене заочне рішення), то суд приходить до обґрунтованого висновку, що заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області № 243/4891/20 від 05.08.2020 року за позовною заявою позовною заявою Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості слід залишити без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 287 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 05.08.2020 року по цивільній справі № 243/4891/20 за позовною заявою Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвалу постановлено, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду Л.Є. Мірошниченко