Рішення № 94489636, 25.01.2021, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2021 року м. ЧернівціСправа № 926/2670/20

Господарським судом Чернівецької області у складі головуючого судді Миронюка С.О за участю секретаря судового засідання Чупрун М.М. розглянуто у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу № 926/2670/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпідземінжбуд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОІНТЕРБУД"

про стягнення заборгованості в сумі 896 982,08 грн.

Представники:

від позивача - Марусін Д.В. - представник.

від відповідача - Кутейнікова Д.Я. - представник.

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецпідземінжбуд" звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОІНТЕРБУД" про стягнення заборгованості за Договором субпідряду № 1608-ЕС від 16.08.2019 р. в сумі 896 982,08 грн., що складається з: основної заборгованості в розмірі 739 340,00 грн., 3% річних в сумі 20 783,00 грн., інфляційних втрат в розмірі 11 090,25 грн. та пені в сумі 125 768,83 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідно до укладеного Договору субпідряду від 16.08.2019 р. позивач зобов`язався виконати влаштування огородження котловану з буросічних паль D 620 мм., на об`єкті: «Будівництво житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Казимира Малевича 44, 46 в Голосіївському районі м. Києва», а відповідач зобов`язався прийняти та оплатити відповідні роботи. Оскільки відповідач вчасно за виконані роботи не розрахувався, свої зобов`язання за договором не виконав, тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 739 340,00 грн. За невиконання умов договору позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 125 768,83 грн., інфляційні втрати в сумі 11 090,25 грн. та 3 % річних в розмірі 20 783,00 грн.

Витягом з протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 12.11.2020 року позовну заяву передано судді Миронюку С.О.

Провадження у справі відкрито ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 13.11.2020 року, справу до розгляду в підготовчому засіданні призначено на 03.12.2020 року.

03.12.2020 року відповідач через відділ документального забезпечення та аналітичної роботи суду подав клопотання про відкладення підготовчого засідання для підготовки та подачі відзиву на позов.

03.12.2020 року представник позивача через відділ документального забезпечення та аналітичної роботи суду подав клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 03.12.2020 р. відкладено підготовче засідання на 23.12.2020 р. та задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпідземінжбуд" про проведення судового засідання у режимі відоеконференції, відповідальним за проведення відеоконференції визначено Деснянський районний суд м. Києва (пр-т. Маяковського, 5-в, м. Київ, 02225, зал "свідок").

11.12.2020 року відповідач через відділ документального забезпечення та аналітичної роботи суду подав відзив на позовну заяву, в якому визнає суму основного боргу, але просить відмовити у задоволені позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 40850,10 грн., 3 % річних в розмірі 50,60 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 33400,00 грн., посилаючись на їх невідповідність нормам чинного законодавства та необґрунтованість.

16.12.2020 року на електронну пошту суду надійшов лист від Деснянського районного суду м. Києва Вх. 3598 про неможливість проведення 23.12.2020 р. судового засідання в режимі відеоконференції в зв`язку з карантинними обмеженнями.

Ухвалою суду від 23.12.2020 р. закрито підготовче засідання, призначено розгляд справи по суті на 12.01.2021 р.

11.01.2021 р. представник позивача через відділ документального забезпечення та аналітичної роботи суду подав: Акт надання послуг № 745 від 10.01.2021 р., Договір про надання адвокатських послуг від 30.10.2020 р. та докази направлення відповідних документів на адресу відповідача.

В судовому засіданні 12.01.2021 р. оголошено перерву до 21.01.2021 р.

21.01.2021 року відповідач через відділ документального забезпечення та аналітичної роботи суду подав клопотання, в якому просить відмовити у задоволені витрат на професійну правничу допомогу в сумі 43 586,00 грн., посилаючись на їх невідповідність нормам чинного законодавства та необґрунтованість.

В судовому засіданні 21.01.2021 р. оголошено перерву до 25.01.2021 р.

У судовому засіданні 25.01.2021 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Представник відповідача підтримав відзив на позов та клопотання про відмову у стягненні витрат на професійну правничу допомогу

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив.

16.08.2019 р. року між сторонами укладено Договір субпідряду № 1608-ЕС (Договір субпідряду), згідно з умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецпідземінжбуд" (субпідрядник) зобов`язалося виконати влаштування огородження котловану з буросічних паль D 620 мм., на об`єкті: «Будівництво житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Казимира Малевича 44, 46 в Голосіївському районі м. Києва», а Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРОІНТЕРБУД" (підрядник) зобов`язалося прийняти та оплатити відповідні роботи (п.1.1. Договору).

Відповідно п. 3.1 договірна ціна робіт є твердою та визначається на підставі Договірної ціни (Додаток №1), що є невід`ємною частиною цього Договору і становить: 8 368 566, 00 грн (вісім мільйонів триста шістдесят вісім тисяч п`ятсот шістдесят шість грн. 00 коп.).

У пункті 4.1. Договору сторони погодили, що фінансування будівельних робіт (будівництва Об`єкта) проводиться на підставі наданих Субпідрядником актів виконаних робіт форми КБ-2в (акт приймання виконаних підрядних робіт) та форми КБ-3 (довідка про вартість виконаних підрядних робіт та витрат). Субпідрядник готує акти виконаних робіт та не пізніше 15-го та 31-го числа звітного місяця передає Підряднику, підписаних зі свого боку та письмово погоджених технічним наглядом та інженером з якості Замовника та начальником дільниці Підрядника, а також належним чином оформлену виконавчу документацію. Підрядник їх перевіряє і протягом десяти робочих днів погоджує та підписує або у вказаний термін висуває свої зауваження. Після зняття зауважень акти форми КБ-2в і КБ-3 повертаються Підрядником Субпідряднику (п. 4.2. Договору).

Пункт 4.3.2. Договору визначає, що подальший розрахунок за виконані роботи здійснюється Підрядником на підставі підписаних Сторонами Актів приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3 (з урахуванням проведеного авансування) протягом 15 (п`ятнадцяти) банківських днів з дати підписання Актів за формою КБ-2В та Довідок за формою КБ-3.

Суд відмічає, що на день розгляду спору, докази визнання правочину у встановленому законом порядку недійсним відсутні.

На виконання умов Договору субпідряду Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецпідземінжбуд" виконано роботи на суму 1 239 340,00 грн., що підтверджується Довідкою форми КБ-3 про вартість виконаних робіт за жовтень 2019 р. та Актом приймання виконаних будівельних робіт № 1 за жовтень 2019 р.

Відповідач свої зобов`язання за Договором субпідряду в повному обсязі не виконав, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 739 340,00 грн., яку Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРОІНТЕРБУД" визнає у відзиві на позов від 11.12.2020 р.

Згідно ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов`язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов`язку (ст. 838 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Виходячи з норм ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач вимагає стягнути з відповідача 11 090,25 грн. інфляційних втрат та 3% річних в сумі 20 783,00 грн. за період з 21.11.2019 року по 28.10.2020 року.

Відповідно до п.4.3.2. Договору субпідряду Відповідач зобов`язується здійснити розрахунок з відповідачем за виконанні роботи на підставі підписаних актів приймання виконаних будівельних робіт та довідки форми КБ-3 протягом 15 (п`ятнадцяти) банківських днів з дати підписання актів приймання виконаних будівельних робіт та довідки форми КБ-3.

Оскільки, Акт приймання виконаних будівельних робіт і Довідка форми КБ-3 були підписані 31 жовтня 2019 року, останнім днем коли відповідач повинен був провести розрахунки з позивачем відповідно є 21.11.2019 року.

Відповідно до статті 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями днями або годинами, а термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ст. 253 Цивільного кодексу).

Судом проведено перерахунок суми нарахованих інфляційних втрат за період з 22.11.2019 р. по 28.10.2020 р. у відповідності до Постанови Пленуму ВГСУ від 17 грудня 2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" в якій передбачено, що індекс інфляції визначається починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж. Це означає, що в господарському процесі, на відміну від цивільного процесу, незалежно від числа виникнення заборгованості індекс інфляції буде застосовуватися тільки з наступного місяця.

У своїх рішеннях ВГСУ неодноразово зазначав, що найменший період визначення індексу інфляції становить місяць, а тому прострочення платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат. Отже, сукупний індекс інфляції не враховує неповний місяць (Постанови ВГСУ від 27.10.2010 №6/92-38, від 19.01.2011 №4/54-10-1818, від 15.02.2012 №5021/1596/2011 та від 10.07.2013 №5002-33/4081-2012).

Розрахунок інфляційних здійснено за допомогою калькулятора ipLex:

Період заборгованостіСума боргуСукупний індекс інфляціїІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням інфляції22.11.2019-28.10.2020739340.00101.500019887311090.25750430.25всього 11090.25 Також судом проведено перерахунок суми 3 % річних за період з 22.11.2019 р. по 28.10.2020 р. за допомогою калькулятора ipLex:

Сума боргуПеріод заборгованостіКількість днів простроченняКількість днів у році3 % річнихСума боргу з врахуванням 3% річних739340.0022.11.2019 - 31.12.2019403652430.71741770.71739340.0001.01.2020 - 28.10.202030236618301.70760072.41всього 20732.41 Таким чином сума інфляційних втрат становить 11090,20 грн. та 3 % річних - 20732,41 грн.

Пунктом 11.3.1. Договору сторони визначили, що за несвоєчасне фінансування будівельних робіт та проведення розрахунків з Субпідрядником, Підрядник сплачує йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми боргу за кожен день прострочення.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно із вимогами ч.6 ст. 231 та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами.

З урахуванням пункту 11.3.1. Договору, статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», частини шостої статті 232 Господарського кодексу України позивач вимагає стягнути з відповідача 125 768,83 грн. пені за період з 21.11.2019 року по 28.10.2020 року.

Відповідно до 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Судом проведено перерахунок відповідно до якого сума нарахованої пені становить 84947,10 грн.:

Сума боргуПеріод простроченняКількість днів прострочення / Кількість днів у роціРозмір облікової ставки НБУРозмір облікової ставки НБУ x 2Сума пені за період прострочення739340.0022.11.2019- 12.12.201921 / 36515.5%31%13186.58739340.0013.12.2019- 31.12.201919 / 36513.5%27%10391.27739340.0001.01.2020- 30.01.202030 / 36613.5%27%16362.44739340.0031.01.2020- 12.03.202042 / 36611%22%18665.30739340.0013.03.2020- 23.04.202042 / 36610%20%16968.46739340.0024.04.2020- 22.05.202029 / 3668%16%9373.05 Загальна сума 84947.10 Дослідивши подану заяву позивача про розподіл судових витрат у справі № 926/2670/20, суд зазначає наступне.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону)

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Суд зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Разом з чим, відповідно до частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до пункту 4 частин 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до пункту 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ст.221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Статтею 244 ГПК України встановлено, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Відповідно до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Виходячи з аналізу вказаних статей суд дійшов висновку про те, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

При цьому, суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження понесених відповідачем витрат з правничої допомоги позивачем додано: копію Договору № 131920 про надання адвокатських послуг від 30.10.2020 року, копію акта надання послуг наданих адвокатом №745 від 10.01.2021 року.

Відповідно до п. 1.1 Договору виконавець зобов`язується надати замовнику визначені цим Договором юридичні послуги щодо здійснення юридичного обслуговування товариства замовника, а саме: захист інтересів останнього в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в загальних та господарських судах загальної юрисдикції України з питання, а замовник зобов`язується оплатити такі послуги.

На підтвердження факту надання виконавцем замовнику послуг відповідно до умов цього Договору складається акт в строк до 10 числа наступного місяця (п.1.2. Договору).

Згідно п.п. 2.1. Договору послуги надаються виконавцем замовнику шляхом: усного та письмового консультування; складання проектів необхідних процесуальних документів, скарг, претензій та позовних заяв; надання послуг щодо захисту інтересів замовника в органах судової влади (представництва замовника в загальних та господарських судах України).

У розділі 5 Договору сторони визначили розмір та порядок оплати послуг, де гонорар складає щомісячну плату у розмірі 18 800,00 грн. разом з ПДВ. 3а надання адвокатських послуг замовник виплачує гонорар виконавцю в розмірі 2% від суми заборгованості за Договором замовника визначеного в позовній заяві. Розрахунки за виконану роботу здійснюються ЗАМОВНИКОМ на таких умовах: - 100% щомісячної оплати, що вноситься готівкою не пізніше 4 (чотирьох) календарних днів з моменту укладання даного Договору на розрахунковий рахунок ТОВ «Юридичне бюро» Русан і Ко» Поточний рахунок: НОМЕР_1 в АТ "Райффайзен Банк Аваль" в м. Києві, МФО 380805 за Договором надання юридичних послуг № 09-02-18 СЮ від 03.01.2018 р. та оплата гонорару після отримання Судового Рішення Замовником на розрахунковий рахунок ТОВ «Юридичне бюро» Русан і Ко» Поточний рахунок: НОМЕР_1 в АТ "Райффайзен Банк Аваль" в м. Києві, МФО 380805 за Договором надання юридичних послуг № 09-02-18 СЮ від 03.01.2018 р.

Відповідно до Акту наданої правової допомоги від 10.01.2021 року адвокатом було надано позивачу послуги, а саме: гонорар адвоката Марусін Д.В. за надання адвокатських послуг в сумі 14786,00 грн; представлення інтересів ТзОВ "СПЕЦПІДЗЕМІНЖБУД" в Господарському суді Чернівецької області 2 судових засідання в сумі 10000,00 грн; щомісячна абоненська плата за Договором листопад-грудень 2020 року в сумі 18800,00 грн. Загальний розмір наданих послуг (правової допомоги) становить 43586,00 грн.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно п. 4 частини третьої статті 129 Конституції України та ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, відповідач не надав доказів зменшення або погашення суми заборгованості.

За приписами статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює доказ за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

З огляду на вказані обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу покласти на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 4, 5, 129, 130, 194, 196, 219, 222, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, ст.. 526, 625 Цивільного кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОІНТЕРБУД» (58023, м. Чернівці, вул. Руська, 259/55, код ЄДРПОУ 39212408) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецпідземінжбуд» (01135, м. Київ, вул. Дмитрівська, 92-94, код ЄДРПОУ 39286780) основний борг в розмірі 739 340,00 грн., 84 947,10 грн. пені, 20 32,41 річних, 11 090,25 грн. інфляційних втрат, судовий збір в сумі 12 841,64 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 41 599,94 грн.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. З набранням рішення законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Повний текст рішення складено та підписано 29.01.2021 року.

Суддя С.О. Миронюк