Ухвала суду № 94488975, 25.01.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

м. Київ

25.01.2021Справа № 910/824/21Суддя Господарського суду міста Києва Приходько І.В., розглянувши матеріали

позовної заяви УПРАВЛІННЯ ПОЛІЦІЇ ОХОРОНИ В ЧЕРНІВЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

до АКЦІОНЕРНЕОГО ТОВАРИСТВА "КИЇВМЕТРОБУД"

про стягнення 291 143,59 грн.,

ВСТАНОВИВ:

УПРАВЛІННЯ ПОЛІЦІЇ ОХОРОНИ В ЧЕРНІВЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до АКЦІОНЕРНЕОГО ТОВАРИСТВА "КИЇВМЕТРОБУД" про стягнення заборгованості у розмірі 291 143,59 грн. (яка складається з: 248 082,48 грн. - основного боргу; 43 061,11 грн. - пені) за невиконання відповідачем зобов`язань з оплати за надані послуги з охорони відповідно до договору про нагляд за об`єктом силами фізичної охорони поліції охорони №253 від 01.01.2019.

Розглянувши подану позовну заяву та додані до неї документи, господарський суд зазначає наступне.

Пунктом 3 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач визначив ціну позову у розмірі 291 143,59 грн. Позивач вказує, що основна заборгованість відповідача перед позивачем за договором №253 від 01.01.2019 становить 248 082,48 грн. Крім того, позивачем нараховано пеню за несвоєчасну сплату (згідно п. 8.1. договору №253 від 01.01.2019) у розмірі 43 061,11 грн.

При цьому у розрахунку суми позову, позивач вказує, що розмір пені складає 43 061,11 грн., посилаючись на п. 8.1. договору №253 від 01.01.2019. В свою чергу, у позовній заяві взагалі не наведений обґрунтований порядок обчислення штрафних санкцій. Зокрема у позові відсутній детальний розрахунок пені, із зазначенням структури заборгованості, конкретних періодів (з визначенням початкових та кінцевих дат), за якими проводиться нарахування (з урахуванням часткових погашень суми боргу відповідачем, які відбувалися у спірний період), відомостей щодо відсоткової ставки від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання, що застосовується позивачем при обчисленні пені. Також зі змісту позову не вбачається по яким конкретним актам прийому-здачі виконаних послуг відбувалося прострочення виконання грошового зобов`язання, за порушення якого позивачем нараховується пеня у розмірі 43 061,11 грн.

З огляду на вищенаведене, доданий до позовної заяви розрахунок позовних вимог не може бути прийнятий судом в якості обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються, в розумінні приписів пункту 3 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, що також унеможливлює перевірку правильності такого розрахунку судом.

Частиною 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Так, обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що на виконання вимог договору №253 від 01.01.2019 надавав послуги з охорони. Початком спірного періоду відповідно до розрахунку суми позову позивач визначив січень 2020 року. Проте, до позовної заяви не додані документи, які підтверджують надання послуг позивачем та прийняття таких послуг відповідачем саме на ті суми, що зазначені у розрахунку за період січень 2020 - липень 2020 року.

Крім того, як з відомостей акту звірки взаємних розрахунків, так і з розрахунку основного боргу вбачається, що відповідачем здійснювалися часткові оплати на виконання умов спірного Договору, тоді як жодних належних доказів здійснення часткових оплат відповідачем матеріали позовної заяви не містять.

Суд звертає увагу сторони, що чинним законодавством України акту звірки взаєморозрахунків не надано юридичної сили доказу наявності обов`язку сплатити грошові кошти або ж відсутності такого обов`язку. Також акт звірки не є документом, що фіксує зміст договору чи вносить зміни до договору.

Так, у розумінні статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", акт звірки взаєморозрахунків є зведеним обліковим документом, який фіксує стан розрахунків між сторонами, але сам по собі не породжує будь-яких прав та обов`язків сторін, в той час як зобов`язання сторін підтверджуються первинними документами: договором, видатковими накладними, рахунками, платіжними дорученнями тощо.

Натомість, позивачем не надано належних та допустимих (в розумінні ст.ст. 76-77 ГПК України) доказів на підтвердження здійснення часткових оплат відповідачем за договором про нагляд за об`єктом силами фізичної охорони поліції охорони №253 від 01.01.2019 (банківських виписок, платіжних доручень тощо).

Як зазначено Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 у справі №910/5226/17 належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач також зазначає, що відповідач не повернув йому підписаний акт прийому-здачі виконаних послуг за вересень 2020, через що він був повторно надісланий на юридичну адресу відповідача разом із актом звірки взаємних розрахунків. На підтвердження надіслання вказаних документів позивач надав докази, які підтверджують відправлення відповідачу акту прийому-здачі наданих послуг за вересень 2020 лише 18.01.2021 (тією самою датою, якою направлено дану позовну заяву до суду).

Разом з цим, до позовної заяви не надано належних та допустимих доказів виставлення відповідачеві акту прийому-здачі виконаних послуг за вересень 2020 до моменту звернення позивача з даним позовом.

Частинами 1, 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

За таких обставин, господарський суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків у визначений судом спосіб.

Керуючись ст. ст. 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Залишити без руху позовну заяву УПРАВЛІННЯ ПОЛІЦІЇ ОХОРОНИ В ЧЕРНІВЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ.

2. Надати позивачу строк для усунення недоліків, який становить десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків у позовній заяві шляхом надання:

- арифметично вірного розрахунку штрафних санкцій, здійсненого з урахуванням приписів законодавства та умов договору (з зазначенням конкретних сум боргу, на які нараховуються штрафні санкції; щомісячної зміни структури заборгованості, з урахуванням часткових погашень боргу відповідачем; періодів нарахування пені, з визначенням початкової та кінцевої дати нарахування; розміру відсоткової ставки від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання, що застосовується при кожному окремому обчисленні).

- документів в оригіналах або в належним чином засвідчених копіях, що підтверджують здійснення часткових оплат відповідачем у період січень-вересень 2020 року (платіжні доручення, банківські виписки тощо);

- належних та допустимих доказів направлення акту прийому-здачі виконаних послуг за вересень 2020 на адресу відповідача (до 18.01.2021).

4. Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Приходько