Рішення № 94488583, 19.01.2021, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/865/20

Провадження №2/541/42/2021

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19 січня 2021 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

в складі: головуючої судді Куцин В. М.

секретаря судових засідань Євдокимової Н.Ю.

представника позивача адвоката Педорича В. І.,

представника відповідача адвоката Ковердяєвої Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами загального провадження в місті Миргороді справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , законний представник ОСОБА_3 , про визнання права власності в порядку спадкування на житлову квартиру, третя особа Зубівська сільська рада Миргородського району Полтавської області,

ВСТАНОВИВ:

12 травня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , законний представник ОСОБА_3 , про визнання права власності в порядку спадкування на житлову квартиру, третя особа Зубівська сільська рада Миргородського району Полтавської області.

Просила визнати за нею в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Мотивуючи позовні вимоги, тим що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її дід - ОСОБА_4 , який постійно проживав в с. Зубівка Миргородського району.

Своїм посвідченим заповітом від 04 жовтня 2017 року належну йому, зокрема, квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 заповідав їй.

В установленому законом порядку вона прийняла спадщину, оскільки звернулася до приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Карбан Є.О. з заявою про прийняття спадщини.

Нотаріусом було роз`яснено, що для оформлення права на спадщину на квартиру шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину в органах нотаріату необхідно подати правовстановлюючий документ та витяг з Реєстру прав власності.

Як з`ясувалося при підготовці документів для оформлення спадщини: згідно довідки ДКП «Миргородтехінвентаризація» від 17 лютого 2020 року право власності на квартиру АДРЕСА_3 ) зареєстрована в реєстровій книзі 3 за ОСОБА_4 згідно договору дарування квартири від 17.09.2004 року, посвідченого Першою Миргородською ДНК за р. № 1-1959.

Оригінал правовстановлюючого документа на квартиру не зберігся.

За поясненнями нотаріуса в разі отримання дубліката правовстановлюючого документа, він підлягає реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в частині внесення змін щодо документів на підставі яких виникло право власності, що є неможливим після смерті власника, оскільки його цивільна правоздатність припинилася в момент смерті (ч. 4 ст. 25 ЦК України).

Постановою від 06 лютого 2020 року ОСОБА_5 приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області відмовлено їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на квартиру.

В зв`язку з наведеним відсутні умови для одержання нею в органах нотаріату свідоцтва про право на спадщину і вона змушена звернутися до суду з вимогою про визнання права на спадщину в судовому порядку.

Ухвалою судді від 18 травня 2020 року прийнято до розгляду позовну заяву в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання .

Ухвалою суду від 02 жовтня 2020року підготовче провадження по справі закрите та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася . Представник позивача, адвокат Педорич В.І. в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовільнити, суду пояснив, що спадкодавець ОСОБА_4 , своїм посвідченим заповітом від 04 жовтня 2017 року належну йому, зокрема, квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 заповідав позивачу. Позивач вчасно звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, але у зв`язку з зі відсутністю правовстановлюючого документу на квартиру їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Законний представник відповідача ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася. Представник відповідача, адвокат Ковердяєва Л.В. в судовому засіданні заявлені вимоги визнала, не заперечувала проти задоволення позову.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явися, в раніше поданій заяві просив проводити розгляд справи без участі представника (а.с. 143).

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд встановив.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , який постійно проживав в с. Зубівка Миргородського району (а.с. 6).

ОСОБА_4 був дідом позивача ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_6 серії НОМЕР_1 від 10.10.1991, де в графі мати зазначена ОСОБА_7 , свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 28.03.2018 відповідно до якого ОСОБА_1 змінила прізвище із « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 », свідоцтвом про народження ОСОБА_10 серії НОМЕР_3 від 07.02.1971 де в графі батько зазначений ОСОБА_4 , витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб відповідно до якого ОСОБА_7 змінила прізвище з « ОСОБА_11 » на « ОСОБА_8 » (а.с. 46-49).

Своїм посвідченим заповітом від 04 жовтня 2017 року ОСОБА_4 належну йому, квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 заповідав ОСОБА_1 (а.с. 14).

Заповітом від 04 жовтня 2017 року ОСОБА_4 належну йому, земельну ділянку площею 3,16 га, яка розташована Зубівська сільська рада, Миргородського району, Полтавської області, що належить йому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ПЛ №107062 заповідав синові ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 37).

ОСОБА_4 був батьком відповідача ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження останнього серії НОМЕР_4 від 16.07.2008 (а.с. 57).

Позивач ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Карбан Є.О. із заявою про прийняття спадщини (а.с.43).

Законний представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернулася до приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Карбан Є.О. із заявою про прийняття спадщини (а.с.30).

Згідно довідки ДКП «Миргородтехінвентаризація» від 17 лютого 2020 року право власності на квартиру АДРЕСА_3 ) зареєстрована в реєстровій книзі 3 за ОСОБА_4 згідно договору дарування квартири від 17.09.2004 року, посвідченого Першою Миргородською ДНК за р. № 1-1959 (а.с. 8).

Постановою приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Карбан Є.О. від 06 лютого 2020 року відмовлено позивачу ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на квартиру (а.с.7).

Статтею 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Встановленим судом фактам відповідають цивільні правовідносини, які регламентують порядок набуття права власності на спадкове майно, зокрема, за законом, і регулюються Конституцією України, ЦК України та ЦПК України.

Так, згідно із ст.ст.41, 55 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Права людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків... має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Відповідно до ст.16 ЦК України встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Тобто, за змістом ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, з позовом про визнання права.

Статтею 25 ЦК України передбачено, що цивільна правоздатність особи припиняється у зв`язку з її смертю, тобто померла особа не може мати майна на праві власності.

Статтями 328, 1216, 1217, 1218, 1220, 1223, 1258, 1261, 1268, 1269, 1270, 1296 ЦК України встановлено загальні положення про право власності, порядок її набуття та припинення права власності, в тому числі, в порядку спадкування.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч.3 ст.1223, ч.1 ст.1220 ЦК України).

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст.1216 ЦК України).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно з ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до ч.1 ст. 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Згідно ч. 5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно із ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з положенням ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009р. № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи та інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Враховуючи перевірені у судовому засіданні докази, суд вважає, що факт належності спадкодавцю ОСОБА_4 на праві власності квартири підтверджений, а тому зазначена квартира входять до складу спадщини після його смерті.

Позивач є спадкоємцем по заповіту майна, яке належало померлому діду ОСОБА_4 , позивач вчинила дії по прийняттю спадщини, тому вона набула право на це майно в порядку спадкування.

Оскільки право позивача на оформлення її спадкових прав на квартиру померлого ОСОБА_4 порушено, то воно підлягає судовому захисту.

В зв`язку з задоволенням позову, судові витрати понесені позивачем при зверненні до суду не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, виходячи з роз`яснень п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства про розгляді справ у суді першої інстанції», де вказано, що витрати на оплату судового збору в повному обсязі покладаються на кожного спадкоємця пропорційно до виділеної йому частки.

Керуючись ст. ст. 5,10, 12, 13, 263, 264, 265, 266, 268, 273, 354 ЦПК України, суд УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на квартиру АДРЕСА_1

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.15 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.

Учасники справи:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженка с. Вирішальне Лохвицького району Полтавської області рнокпп НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_4 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець села Зубівка Миргородського району Полтавської області, рнокпп НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_5 .

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженка с. Димер, Києво – Святошинський район, Київська область, рнокпп НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_5 .

Зубівська сільська рада Миргородського району Полтавської адреса с. Зубівка, Миргородський р-н, Полтавська обл., 37660,код ЄДРПОУ 24832642.

Повне судове рішення складено 28 січня 2021 року.

Суддя: В. М. Куцин