Рішення № 94488104, 13.01.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 5/86/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.2021 Справа № 908/1375/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Головуючий суддя Проскуряков К.В.,

Судді Боєва О.С.,

Зінченко Н.Г.,

при секретарі судового засідання Шельбуховій В.О., розглянувши матеріали справи

За первісним позовом: Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133; код ЄДРПОУ 19355964)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Абразив Груп” (69084, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, буд. 100А)

про стягнення 52 135,78 грн.,

За зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Абразив Груп” (69084, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, буд. 100А)

До відповідача: Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133; код ЄДРПОУ 19355964)

про стягнення 118 769,25 грн.,

За участю представників сторін:

Від позивача: Мариніч Н.В., довіреність №2786 від 02.09.2019 р. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗП №001593 від 28.02.2018 р., посвідчення адвоката України №ЗП001593 від 28.02.2018 р.)

Від відповідача: не з`явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

02.06.2020 р. до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Абразів Груп” про стягнення 52 135,78 грн.

02.06.2020 р. автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 03.06.2020 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1375/20 в порядку спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження – 5/86/20. Перше судове засідання з розгляду справи по суті у спрощеному позовному провадженні призначено на 30.06.2020 р. об 11 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін визнано обов`язковою.

Ухвалою суду від 22.06.2020 р. зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Абразив Груп” до Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” про стягнення 118 769,25 грн. прийнято до спільного розгляду з первісним позовом Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Абразив Груп” про стягнення 52 135,78 грн. Вирішено перейти до розгляду справи № 908/1375/20 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 30.06.2020 р. о 11 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін визнано обов`язковою.

Ухвалою від 30.06.2020 р. розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено до 20.07.2020 р. о 14 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов`язковою. В судовому засіданні 20.07.2020 р. оголошено перерву до 10.08.2020 р.

Ухвалою від 10.08.2020 р. передано справу № 908/1375/20 на колегіальний розгляд.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.08.2020 р., справу № 908/1375/20 передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя Проскуряков К.В., судді: Азізбекян Т.А., Боєва О.С.

Ухвалою від 13.08.2020 р. справу № 908/1375/20 прийнято до свого провадження, вирішено повторно провести підготовче провадження. Розгляд справи № 908/1375/20 розпочати спочатку зі стадії підготовчого провадження. Підготовче засідання призначити на 12.10.2020 р. об 11 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов`язковою.

Згідно Витягів з протоколів повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.10.2020 р., враховуючи перебування на лікарняному судді Азізбекян Т.А. з 12.10.2020 р., справу №908/1375/20 передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя Проскуряков К.В., судді: Боєва О.С., Топчій О.А.

Ухвалою від 15.10.2020 р. справу № 908/1375/20 прийнято до свого провадження. Вирішено повторно провести підготовче провадження. Розгляд справи № 908/1375/20 розпочати спочатку зі стадії підготовчого провадження. Підготовче засідання призначити на 04.11.2020 р. об 14 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов`язковою.

Ухвалою від 04.11.2020 р. закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті. Перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 04.11.2020 р. об 14 год. 40 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Оголошено перерву до 02.12.2020 р.

Відповідно до Витягів з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01.12.2020 р., враховуючи перебування на лікарняному судді-учасника колегії Топчій О.А. з 01.12.2020 р., справу №908/1375/20 передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя Проскуряков К.В., суддя Боєва О.С., суддя Зінченко Н.Г.

Ухвалою від 04.12.2020 р. справу № 908/1375/20 прийнято до свого провадження. Повторний розгляд справи по суті призначено на 14.12.2020 р. об 14 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін у судове засідання визнано обов`язковою. У судовому засіданні 14.12.2020 р. судом оголошено перерву до 13.01.2021 р.

В судовому засіданні 13.01.2021 р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судові засідання здійснювались із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу на комплексі «Акорд».

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, зазначивши, що між 25.04.2019 р. ТОВ “Абразив Груп” та ВП “ЗАЕС” ДП “НАЕК “Енергоатом” укладено договір поставки №180(7)19 УК/53-121-01-19-07952 від 11.05.2019 р. Відповідно до умов вказаного договору, ТОВ “Абразив Груп” зобов`язалось в травні-червні 2019 р. поставити продукцію на загальну суму 264 852,00 грн., а саме: “Карбід бору, фракція -1/+3” в кількості 315,00 кг на суму 148 932,00 грн. та “Карбід бору, фракція зернистістю F240” в кількості 175,00 кг а суму 115 920,00 грн. ТОВ “Абразив Груп” 08.08.2019 р. з порушенням строку, встановленого договором поставило ВП “ЗАЕС” ДП “НАЕК “Енергоатом” “Карбід бору, фракція -1/+3” в кількості 315,00 кг на суму 148 932,00 грн., що підтверджується видатковою накладною від 07.08.2019 р. №2295. Між сторонами укладено Додаткову угоду №1 від 11.01.2020 р. до договору поставки №180(7)19 УК/53-121-01-19-07952 від 11.05.2019 р., відповідно до якого ТОВ “Абразив Груп” зобов`язалось в лютому 2020 р. замість “Карбід бору фракція зернистістю F240” в кількості 175,00 кг на суму 115 920,00 грн. поставити “Карбід бору фракція зернистістю F220” в кількості 175,00 кг на суму 115 920,00 грн. Отже, згідно умовам договору ТОВ “Абразив Груп” зобов`язано сплатити ВП “ЗАЕС” ДП “НАЕК “Енергоатом” пеню за порушення строку поставки продукції в сумі 33 596,14 грн. та штраф в сумі 18 539,64 грн. На підставі ст.ст. 268, 509, 526, 530, 549, 551, 610, 611, 629, 663, 673, 678, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 222, 230, 231 Господарського кодексу України, позивач просить позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце призначеного судового засідання на 13.01.2021 р. об 10 год. 15 хв. уповноважений представник відповідача був повідомлений у судовому засіданні 14.12.2020 р. під розписку. Клопотань про розгляд справи без уповноваженого представника або про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

В матеріалах справи міститься письмовий відзив від 08.07.2020 р. на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач не погоджується з позовними вимогами, пояснивши, що підтверджує порушення строків в частині поставки товару «Карбід бору фракція мінус 1 плюс 0,3» за видатковою накладною 2295 від 07.08.2019 р. на суму 148932,00 грн. Строк прострочення поставки складає 38 календарних днів (30.06.2019 р. - 07.08.2019 р.). Однак, позивач здійснює розрахунок пені з порушенням ст. 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» та п. 2.9 постанови ВГСУ № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» відповідно до яких розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідно до п. 49 Листа ВГСУ № 01-8/211 від 07.04.2008 р. «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України», сторони в договорі можуть установити відповідальність у вигляді пені й у більшому розмірі, ніж зазначено в ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», сплачуючи її в добровільному порядку, але стягненню через суд підлягатиме лише пеня в розмірі, передбаченому цим Законом. Крім того, листом від 04.12.2019 р. за вих. № 0412/19 відповідач повідомив позивача, що продукція «Карбід бору фракція зернистістю F240» знята з виробництва і здійснити поставку не вбачається за можливе. Між сторонами укладено Додаткову угоду №1 від 11.01.2020 р. до договору, якою змінено п. 1.1 договору в частині заміни товару «Карбід бору фракція зернистістю F240» на «Карбід бору фракція зернистістю F220»; заміна п. 1.2 в частині перенесення строків поставки товару «Карбід бору фракція зернистістю F240» на «Карбід бору фракція зернистістю F220» на лютий 2020 р. При цьому відповідач погодився сплатити в повному обсязі штрафні санкції за існуючі порушення. За видатковою накладною № 408 від 26.02.2020 р. постачальник здійснив поставку товару «Карбід бору фракція зернистістю F220» на загальну суму 115 920,00 грн., виконавши в повному обсязі положення договору та укладеної додаткової угоди. Однак, позивач неправомірно здійснює нарахування штрафних санкцій в частині поставки за видатковою накладною № 408 від 26.02.2020 р., оскільки підписавши додаткову угоду № 1 від 11.01.2020 р. сторони змінили зміст правовідносин (зобов`язань) та дійшли згоди, що постачання товару «Карбід бору фракція зернистістю F240» не є обов`язковим; строки поставки в будь-якому випадку переносяться на лютий 2020 р. Отже, наявність змін у п. 1.2 щодо строку поставки свідчить про домовленість сторін обчислювати термін прострочення за непоставлений товар саме з 29.02.2020 р., в іншому випадку, внесення змін до вказаного пункту не несло б ніякого юридичного змісту на не впливало б на розмір відповідальності постачальника. Саме таку зміну правовідносин сторони передбачали під час проведення переговорів та при укладанні додаткової угоди № 1 від 11.01.2020 р.

Представник позивача підтримав позицію, викладену у письмовій відповіді від 04.08.2020 р. за вих. №28-22/16610 на відзив на позовну заяву, зазначивши, що ТОВ «Абразів Груп» допущено порушення строків постачання продукції по договору, відповідальність за яке передбачено частиною 2 ст. 231 Господарського кодексу України. Отже, посилання відповідача на обмеження, що встановлені за порушення грошових зобов`язань є нормативно не обґрунтованим. Також згідно з п. 7.2 договору, Постачальник зобов`язаний сплатити в повному обсязі штрафні санкції за порушення строків поставки. Таким чином, оскільки, згідно з умовами договору №180(7)19УК, ТОВ «Абразів Груп» повинно було виконати зобов`язання в травні-червні 2019 р., постачання Карбіду бору, в тому числі іншої фракції, поза межами строків, встановлених договором, є порушенням зобов`язань. На підставі викладеного, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Як вбачається з зустрічної позовної заяви, заявник посилається на те, що між 25.04.2019 р. ТОВ “Абразив Груп” та ВП “ЗАЕС” ДП “НАЕК “Енергоатом” укладено договір поставки №180(7)19 УК/53-121-01-19-07952 від 11.05.2019 р. Позивач за зустрічним позовом підтверджує, що порушив строки в частині поставки товару “Карбід бору фракція мінус 1 плюс 0,3” за видатковою накладною №2295 від 07.08.2019 р. на суму 148 932,00 грн. Листом від 04.12.2019 р. за вих. №0412/19 позивач повідомив відповідача, що продукція “Карбід бору фракція зернистістю F240” знята з виробництва і здійснити поставку не вбачається за можливе. Між сторонами укладено Додаткову угоду №1 від 11.01.2020 р. до договору поставки №180(7)19 УК/53-121-01-19-07952 від 11.05.2019 р. та позивач погодився сплатити в повному обсязі штрафні санкції. За видатковою накладною №408 від 26.02.2020 р. постачальник здійснив поставку товару “Карбід бору фракція зернистістю F240” на загальну суму 115 920,00 грн. Однак, відповідач неправомірно здійснив нарахування штрафних санкцій в частині поставки за видатковою накладною №408 від 26.02.2020 р. Крім того, відповідач станом на дату подання цього позову не здійснив оплату за видатковою накладною №408 від 26.02.2020 р. на суму 115 920,00 грн. Оплата по видатковій накладні №2295 від 07.08.2019 р. на суму 148 932,00 грн. здійснено 13.01.2020 р., тобто з простроченням платежу на 114 календарних днів. За неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати за отриманий товар, позивачем нараховано 3% річних в розмірі 1 957,00 грн. та інфляційні втрати в сумі 892,25 грн. На підставі ст.ст. 11, 525, 526, 530, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст. 265 Господарського кодексу України, позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з відповідача основний борг в сумі 115 920,00 грн., 3% річних в розмірі 1 957,00 грн. та інфляційні втрати в сумі 892,25 грн.

Представник відповідача за зустрічним позовом підтримав доводи, викладені у письмовому відзиві від 17.07.2020 р. за вих. №28-23/15354 на позовну заяву, пояснивши, що згідно з п.п. 3.1, 3.2 договору №180(7)19УК, вартість договору становить 2 264 852,00 грн. Розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 45 календарних днів з дати поставки. Отже, оскільки умовами договору не передбачена поетапна оплата товару, розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 45 календарних днів з дати поставки всієї продукції по договору. Враховуючи, що з боку ТОВ «Абразів Груп» зобов`язання з постачання виконані 27.02.2020 р., строк оплати може бути розрахований з цієї дати. На підставі викладеного, просить суд в задоволенні зустрічного позову відмовити.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 25.04.2019 р. між Відокремленим підрозділом «Запорізька атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Абразив Груп» (далі – Постачальник) укладено договір поставки продукції №180(7)19УК/53-121-01-19-07952 від 11.05.2019 р., відповідно до п.п.1.1., 1.2 якого Постачальник зобов`язується поставити в травні-червні 2019 р., а Покупець сплатити та прийняти продукцію на загальну суму 264 852,00 грн., а саме: «Карбід бору, фракція -1/+3» в кількості 315,00 кг на суму 148 932,00 грн. та «Карбід бору, фракція зернистістю F240» в кількості 175,00 кг на суму 115 920,00 грн.

Згідно з п.3.1. договору, загальна вартість договору становить 220 710,00 грн., крім того ПДВ – 44 142,00 грн., разом 264 852,00 грн.

Відповідно до п.3.2. договору, розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 45 календарних днів з дати поставки, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

У пункті 3.3. договору визначено, що оплата Покупцем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від Постачальника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлених ПК України випадках та порядку.

Згідно з п.п. 4.1., 4.2., 4.3. договору, поставки товару відбувається відповідно до Правил ІНКОТЕРМС 2010 на умовах DDP – м. Енергодар. (п.4.1.) Вантажоодержувач товару – Запорізьке відділення ВП «Складське господарство» ДП «НАЕК «Енергоатом» (Запорізька область, м. Енергодар, вул. промислова, буд. 133, склад №3). (п.4.2.) Поставка товару відбувається в строки згідно п.1.2.

Відповідно до п. 7.2. договору, за порушення зазначених строків поставки або недопоставку товару Постачальник зобов`язаний сплатити Покупцю пеню в розмірі 0,1% від вартості товару, за яким допущено прострочення поставки, за кожний день прострочення, а за прострочення більш 30 днів Постачальник додатково сплачує Покупцю штраф у розмірі 7% вказаної вартості. Нарахування штрафних санкцій здійснюється за весь час прострочення виконання зобов`язань.

Пунктом 7.7. договору передбачено, що у випадку ненадання Постачальником Покупцю електронної податкової накладної, зареєстрованої у ЄРПН в термін, визначений чинною редакцією розділу V ПКУ, Покупець має право в односторонньому порядку зменшити ціну договору, передбачену у п.3.1. цього договору на суму ПДВ.

Відповідно до п. 9.3 договору, якщо сторони не дійдуть згоди при розгляді виниклого спору, спір передається на вирішення у відповідний господарський суд за місцем знаходження відповідача.

Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Аналогічні приписи містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтями 11, 509 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами статті 629 ЦК України – договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Строком договору, відповідно до ст. 631 ЦК України, є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1. ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання умов вказаного договору, ТОВ «Абразив Груп» 08.08.2019 р. поставило ДП «НАЕК “Енергоатом” в особі ВП «ЗАЕС» - 315,00 кг «Карбіду бору, фракція -1/+3» на суму 148 932,00 грн., що підтверджується Видатковою накладною №2295 від 07.08.2019 р.

Листом від 14.12.2019 р. за вих. №0412/19 відповідач повідомив позивача, що продукція «Карбід бору, фракція зернистістю F220» знята з виробництва і здійснити поставку не вбачається за можливе.

Згідно з ч. 1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

11.01.2020 р. між ДП «НАЕК “Енергоатом” в особі ВП «ЗАЕС» та ТОВ «Абразив Груп» укладено Додаткову угоду №1 до договору поставки товару №180(7)19УК 53-121-01-19-07952 від 11.05.2019 р. (від 25.04.2019 р.) відповідно до п.1.1. якої, на підставі п.4.3 ст.36 РVII Закону від 25.12.2015 р. №922- VIII «Про публічні закупівлі» сторони погодили п. 1.1. по позиції 2 договору поставки товару викласти у наступній редакції: «Карбід бору, фракція зернистістю F220» в кількості 175,00 кг на суму 115 920,00 грн.»

Згідно з п.1.2. угоди строк поставки товару: лютий 2020 р. При цьому, згідно п. 7.2 договору, Постачальник зобов`язаний сплатити в повному обсязі штрафні санкції за порушення строків поставки.

У пункті 2. угоди зазначено, що інші умови договору поставки товару №180(7)19УК від 25.04.2019 р. залишаються незмінними.

Вказана додаткова угода вступає в силу з моменту її підписання сторонами і діє на період дії договору поставки №180(7)19УК від 25.04.2019 р.

Отже, у пункті 1.1. Додаткової угоди сторони погодили змінити предмет договору: замість «Карбід бору, фракція зернистістю F240» в кількості 175,00 кг на суму 115 920,00 грн. поставити іншу продукцію, а саме: «Карбід бору, фракція зернистістю F220» в кількості 175,00 кг на суму 115 920,00 грн.

27.02.2020 р. ТОВ «Абразив Груп» поставило ВП «ЗАЕС» ДП «НАЕК “Енергоатом” «Карбід бору, фракція зернистістю F220», що підтверджується видатковою накладною №408 від 26.02.2020 р. на суму 115 920,00 грн.

ВП ЗАЕС ДП «НАЕК “Енергоатом” направлялися на адресу ТОВ «Абразив Груп» претензії від 27.09.2019 р. за вих. №28-23/21280, від 17.03.2020 р. за вих. №28-22/5913 про сплату штрафних санкцій.

У відповідь на претензію від 17.03.2020 р. за вих. №28-22/5913 у листі від 25.03.2020 р. ТОВ «Абразив Груп» просило ВП ЗАЕС ДП «НАЕК “Енергоатом” повідомити вичерпний розмір неустойки, на отриманні якої наполягає покупець в межах договору поставки товару №180(7)19УК від 25.04.2019 р. з усіма додатковими угодами.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки.

Частиною 1 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 2 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до статті 551 ЦК України, розмір неустойки встановлюється договором.

Відповідно до п. 2.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» від 17.12.2013 р. № 14, сторони можуть домовитися про збільшення або зменшення встановленого законом розміру пені, зазначивши про це в договорі, за винятком випадків, коли згідно із законом зміна розміру штрафних санкцій за погодженням сторін не допускається (абзац третій частини другої статті 551 ЦК України, частина перша статті 231 ГК України).

Згідно з п. 2.9. вказаної постанови пленуму, за приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

ВП ЗАЕС ДП «НАЕК “Енергоатом” заявлено до стягнення пеню в сумі 33 596,14 грн. відповідно до п. 7.2. договору, у зв`язку з порушенням ТОВ «Абразив Груп» строків поставки продукції, а саме:

- за Видатковою накладною №2295 від 07.08.2019 р. щодо постачання «Карбіду бору, фракція -1/+3» на суму 148 932,00 грн. складає 38 днів (за період з 01.07.2019 р. по 07.08.2019 р. включно);

- за Видатковою накладною №408 від 26.02.2020 р. з постачання «Карбід бору, фракція зернистістю F240» на суму 115 920,00 грн. складає 241 день (з 01.07.2019 р. по 26.02.2020 р. включно).

У відзиві на позовну заяву, ТОВ «Абразив Груп» підтвердив, що порушив строки в частині поставки товару «Карбід бору фракція мінус 1 плюс 0,3» за видатковою накладною 2295 від 07.08.2019 р. на суму 148 932,00 грн. Строк прострочення поставки складає 38 календарних днів (30.06.2019 р. - 07.08.2019 р.).

Твердження ТОВ «Абразив Груп» про те, що підписавши додаткову угоду № 1 від 11.01.2020 р. сторони змінили зміст правовідносин (зобов`язань) та дійшли згоди, що постачання товару «Карбід бору фракція зернистістю F240» не є обов`язковим та строки поставки в будь-якому випадку переносяться на лютий 2020 р., а отже наявність змін у п. 1.2 щодо строку поставки свідчить про домовленість сторін обчислювати термін прострочення за непоставлений товар саме з 29.02.2020 р. судом до уваги не приймається, з огляду на наступне.

У п. 1.2. Додаткової угоди №1 сторони погодили новий строк поставки товару - лютий 2020 р., у зв`язку із згодою сторін здійснити поставку іншого товару. Однак, у п.1.2. угоди сторони погодили, що при цьому, згідно п. 7.2 договору, Постачальник зобов`язаний сплатити в повному обсязі штрафні санкції за порушення строків поставки.

Отже, вказаною додатковою угодою №1, змінено редакцію договору лише в частині позиції 2 п.1.1 договору поставки №180(7)19УК, тоді як, п.1.2. договору, яким передбачено строк поставки товару: травень – червень 2019 р. залишився без змін. При цьому, п. 1.2 додаткової угоди №1 не змінює відповідний пункт договору, а стосується виключно постачання продукції, вказаної в п. 1.1 додаткової угоди.

Таким чином, ТОВ «Абразив Груп» згідно п. 1.2. додаткової угоди погодився сплатити штрафні санкції за порушення строків поставки передбачених умовами п.1.2. договору.

Відповідач за первісним позовом зазначає, що позивач здійснює розрахунок пені з порушенням ст. 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» та п. 2.9 Постанови ВГСУ «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» № 14 від 17.12.2013 р. відповідно до яких розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня. Відповідач посилається на п. 49 Листа ВГСУ № 01-8/211 від 07.04.2008 р. «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України», відповідно до якої сторони в договорі можуть установити відповідальність у вигляді пені й у більшому розмірі, ніж зазначено в ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», сплачуючи її в добровільному порядку, але стягненню через суд підлягатиме лише пеня в розмірі, передбаченому цим Законом.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Вказані твердження відповідача судом до уваги не приймаються, оскільки у п. 7.2. договору, сторони визначили, що за порушення зазначених строків поставки або недопоставку товару Постачальник зобов`язаний сплатити Покупцю пеню в розмірі 0,1% від вартості товару, за яким допущено прострочення поставки, за кожний день прострочення, а за прострочення більш 30 днів Постачальник додатково сплачує Покупцю штраф у розмірі 7% вказаної вартості. Нарахування штрафних санкцій здійснюється за весь час прострочення виконання зобов`язань.

Отже, при укладенні цього договору сторони визначили розмір договірної штрафної санкції, яка обрахована у відсотковому розмірі 0,1% від вартості товару, за яким допущено прострочення поставки, за кожний день прострочення, що за визначенням статті 549 ЦК відповідає поняттю «пеня», тобто саме вказаний розмір пені необхідно брати при здійсненні розрахунку.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок пені, наданого позивачем за первісним позовом, суд зазначає, що за Видатковою накладною №2295 від 07.08.2019 р. на суму 148 932,00 грн. період прострочення поставки товару складає 38 днів та розмір пені становить 5 629,42 грн., який здійснений позивачем вірно.

Однак, за Видатковою накладною №408 від 26.02.2020 р. на суму 115 920,00 грн. позивачем здійснено розрахунок пені за 241 день, що є порушенням ч. 6 ст. 232 ГК України, оскільки нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Отже, в цій частині суд вважає за необхідне здійснити власний розрахунок пені, відповідно до якого за 182 дні розмір пені становить 21 445,20 грн., який підлягає стягненню з відповідача за первісним позовом.

Отже, відповідно до розрахунку суду здійсненого за допомогою КП «Законодавство» розмір пені за вказані вище періоди, розрахований у зв`язку з прострочкою поставки продукції по зазначеним видатковим накладним, становить загальну суму 27 104,62 грн., яка підлягає стягненню з відповідача за первісним позовом.

Також, ВП ЗАЕС ДП «НАЕК “Енергоатом” у зв`язку з тим, що період прострочення виконання зобов`язання з постачання продукції за двома видатковими накладними є більшим 30 днів, то заявлено до стягнення з відповідача штраф в сумі 18 539,64 грн., розрахунок якого перевірений судом та суд зазначає, що він здійснений вірно та відповідає вимогам чинного законодавства, а отже штраф в сумі 18 539,64 грн. підлягає стягненню з відповідача за первісним позовом у повному обсязі.

Щодо зустрічних позовних вимог ТОВ “Абразив Груп” до ДП “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі ВП “Запорізька атомна електрична станція” про стягнення 118 769,25 грн., судом встановлено наступне.

Після укладення договору поставки № 53180(7)19 УК/53-121-01-19-07952 від 11.05.2019 р. між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст. 712 ЦК України, ст. 265 ГК України, за якими одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо в зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк.

За приписами ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.3.2. договору, розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 45 календарних днів з дати поставки, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Абразив Груп» 08.08.2019 р. поставило ДП «НАЕК “Енергоатом” в особі ВП «ЗАЕС» - 315,00 кг «Карбіду бору, фракція -1/+3» на суму 148 932,00 грн., що підтверджується Видатковою накладною №2295 від 07.08.2019 р.

Однак, ДП «НАЕК “Енергоатом” в особі ВП «ЗАЕС» по вказаній видатковій накладній здійснено - 13.01.2020 р., тобто із простроченням платежу на 114 календарних днів.

Крім того, згідно видаткової накладної №408 від 26.02.2020 р., 27.02.2020 р. ТОВ «Абразив Груп» поставило ВП «ЗАЕС» ДП «НАЕК “Енергоатом” «Карбід бору, фракція зернистістю F220» на суму 115 920,00 грн.

Однак, ВП «ЗАЕС» ДП «НАЕК “Енергоатом” оплату за вказаною видатковою накладною не здійснило, з чим також погодився представник відповідача за зустрічним позовом у судовому засіданні 13.01.2021 р.

Представник ВП «ЗАЕС» ДП «НАЕК “Енергоатом” у судовому засіданні 13.01.2021 р. пояснив, що строк оплати за отриманий товар згідно видаткової накладної №408 від 26.02.2020 р., ще не настав, оскільки ТОВ «Абразив Груп» в порушення п. 3.3. договору не надав покупцю податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлених ПК України випадках та порядку.

Вказані твердження не приймаються судом до уваги, оскільки у пункті 7.7. договору передбачено, що у випадку ненадання Постачальником Покупцю електронної податкової накладної, зареєстрованої у ЄРПН в термін, визначений чинною редакцією розділу V ПКУ, Покупець має право в односторонньому порядку зменшити ціну договору, передбачену у п.3.1. цього договору на суму ПДВ.

Отже, за вказаною накладною за отриманий товар останній день сплати грошових коштів – 11.04.2020 р. згідно п.3.2. договору, відповідно до якого розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 45 календарних днів з дати поставки, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Враховуючи, що ВП «ЗАЕС» ДП «НАЕК “Енергоатом” не надано належних та допустимих доказів сплати грошових коштів в сумі 115 920,00 грн. за отриманий товар згідно видаткової накладної №408 від 26.02.2020 р., суд приходить до висновку, що вказані вимоги є обґрунтованими та сума в розмірі 115 920,00 грн. підлягає стягненню з ВП «ЗАЕС» ДП «НАЕК “Енергоатом” на користь ТОВ «Абразив Груп».

Також, позивачем за зустрічним позовом заявлено до стягнення з відповідача за зустрічним позовом інфляційні втрати у розмірі 892,25 грн. за період з жовтня 2019 р. по грудень 2019 р. та три відсотки річних за період з 21.09.2019 р. по 13.01.2020 р. (за видатковою накладною №2295 від 07.08.2019 р.) в сумі 1 395,00 грн. та за період з 11.04.2020р. по 09.06.2020 р. (за видатковою накладною №408 від 26.02.2020 р.) в сумі 562,00 грн.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, наданих позивачем за зустрічним позовом та встановлено, що розрахунки здійснено окремо за кожною видатковою накладною, є вірним, відповідає вимогам чинного законодавства, а отже інфляційні втрати у розмірі 892,25 грн. та 3% річних в сумі 1957,00 грн. підлягають стягненню з ВП «ЗАЕС» ДП «НАЕК “Енергоатом”.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до стаття 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені підстави первісного та зустрічного позовів, з огляду на принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що первісний позов підлягає частковому задоволенню та зустрічний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 11. ст. 238 ГПК України у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.

З урахуванням викладеного суд вважає за можливе здійснити зустрічне зарахування заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 233, 236, 237, ч. 11 ст. 238, ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів –

ВИРІШИЛА:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Абразив Груп” (69084, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, буд. 100А; код ЄДРПОУ 33703603; рахунок IBAN НОМЕР_1 ) на користь Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133; код ЄДРПОУ 19355964; рахунок IBAN НОМЕР_2 в ПАТ АБ «Укргазбанк») пеню за порушення строку постачання продукції в сумі 27 104 (двадцять сім тисяч сто чотири) грн. 62 коп. та штраф за порушення строку постачання продукції в сумі 18 539 (вісімнадцять тисяч п`ятсот тридцять дев`ять) грн. 64 коп.

3. В іншій частині первісного позову відмовити.

4. Зустрічний позов задовольнити.

5. Стягнути з Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133; код ЄДРПОУ 19355964; рахунок IBAN НОМЕР_2 в ПАТ АБ «Укргазбанк») на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Абразив Груп” (69084, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, буд. 100А; код ЄДРПОУ 33703603; рахунок IBAN НОМЕР_1 ) суму основного боргу в розмірі 115 920 (сто п`ятнадцять тисяч дев`ятсот двадцять) грн. 00 коп., 3 % річних в сумі 1 957 (одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят сім) грн. 00 коп. та інфляційні втрати в сумі 892 (вісімсот дев`яносто дві) грн. 25 коп.

6. Здійснити зарахування зустрічних вимог та стягнути з Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133; код ЄДРПОУ 19355964; рахунок IBAN НОМЕР_2 в ПАТ АБ «Укргазбанк») на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Абразив Груп” (69084, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, буд. 100А; код ЄДРПОУ 33703603; рахунок IBAN НОМЕР_1 ) суму в розмірі 73 124 (сімдесят три тисячі сто двадцять чотири) грн. 99 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Абразив Груп” (69084, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, буд. 100А; код ЄДРПОУ 33703603; рахунок IBAN НОМЕР_1 ) на користь Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133; код ЄДРПОУ 19355964; рахунок IBAN НОМЕР_2 в ПАТ АБ «Укргазбанк») витрати по сплаті судового збору в сумі 1840 (одна тисяча вісімсот сорок) грн. 28 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.

8. Стягнути з Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133; код ЄДРПОУ 19355964; рахунок IBAN НОМЕР_2 в ПАТ АБ «Укргазбанк») на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Абразив Груп” (69084, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, буд. 100А; код ЄДРПОУ 33703603; рахунок IBAN НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору в сумі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.

Повне рішення складено 25.01.2021 р.

Головуючий суддя К. В. Проскуряков

Суддя О.С. Боєва

Суддя Н.Г. Зінченко

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.