Ухвала суду № 94484262, 29.01.2021, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/1083/20

Номер провадження 1-кс/623/75/2021

УХВАЛА

іменем України

29 січня 2021 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:

у складі: головуючого судді Герцова О.М.

за участю: секретаря судового засідання Бобриш М.С.,

прокурора Козир М.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву обвинуваченого ОСОБА_1 про відвід судді Одарюка М.П., -

в с т а н о в и в:

26 січня 2021 року обвинувачений ОСОБА_1 , звернувся до суду із заявою про відвід головуючого судді Одарюка М.П., у справі по обвинуваченню ОСОБА_1 , за частиною 1 статті 286 КК України.

На підтвердження своєї заяви обвинувачений ОСОБА_1 , посилається на те, що суддя Ізюмського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_2 , позбавив його права довести свою невинуватість в судовому засіданні, том він заявляє відвід судді Одарюку М.П.

Нестеренко О.В., просив заяву про відвід судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Одарюку М.П., задовольнити.

Прокурор Козир М.В. заперечувала проти задоволення поданої заяви про відвід судді.

Перевіривши матеріали справи, вислухавши думку учасників судового процесу, вважаю за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до положень частини 1 статті 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Згідно статті 75 КПК України обставини, що виключають участь судді в кримінальному провадженні включають в себе в тому числі й наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.

Відповідно до частини 5 статті 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Згідно статті 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

В силу змісту статті 6 Конвенцією «Про захист прав людини і основоположних свобод» кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно статті 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненим законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Бангалорськими принципами поведінки суддів, схваленими Резолюцією №2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 pоку визнається як основоположний принцип надання в рівній мірі кожній особі права на розгляд її справи, що пов`язана зі встановленням її прав та обов`язків, а також з питанням її винуватості у скоєнні кримінального злочину, незалежним судом, на засадах справедливості та безсторонності, на відкритому судовому засіданні у встановленому законом порядку, беручи до уваги те, що довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві, нижченаведені принципи мають на меті встановлення стандартів етичної поведінки суддів. Вони адресовані суддям для використання як інструкції, а також судовим органам для використання як базових принципів регламентації поведінки суддів. Крім того, вони покликані сприяти кращому розумінню та підтримці здійснення правосуддя з боку представників виконавчої та законодавчої влади, адвокатів та суспільства в цілому.

Згідно до п. 1.1. Бангалорських принципів поведінки судді, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000XII).

Таким чином, у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. UnitedKingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09 листопада 2006 року, особиста безсторонність суду призюмується, поки не надано доказів протилежного (про що зазначено у рішенні у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

Стосовно об`єктивного критерію Європейський суд рекомендує визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був не безсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (FerrantelliandSantangelo v. Italy), від 7серпня 1996 poку, п. 58).

Враховуючи викладене, слід відмітити, що зазначені причини заявленого відводу ніяким чином не пов`язані з порушенням кримінально-процесуального законодавства, Європейської конвенції з прав людини та Закону України «Про судоустрій та статус суддів», а тому не можуть викликати сумнів в неупередженості судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Одарюка М.П.

Суд вважає за необхідне роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , його право оскаржити остаточне рішення по кримінальному провадженню по обвинуваченню останнього у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 статті 286 КК України, у разі його незгоди з таким рішенням.

Аналіз наведених норм права, міжнародних стандартів, судової практики, яка є джерелом права та співставлення їх з встановленими обставинами, посиланнями та твердженнями заявника, викладеними у заяві про відвід, дають підстави вважати, що доводи заявника не доводять наявність упередженості головуючого у кримінальному провадженні судді.

Оцінка певних процесуальних дій та рішень головуючого судді може бути надана виключно у встановленому процесуальному порядку судами вищих інстанцій.

Керуючись статтею 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод, п.1.1 Бангалорських принципів, статтею 55 Конституції України, статтею 15 Кодексу суддівської етики, статтями 34, 75, 80, 81 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

В задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_1 про відвід судді Одарюка М.П. по кримінальному провадженню №623/1083/20- відмовити.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Герцов О.М.