Ухвала суду № 94483487, 29.01.2021, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/13504/20

Провадження № 2/344/1240/21

УХВАЛА

29 січня 2021 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої – судді Бабій О.М.,

секретаря Довганич А.В.,

за участі позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Трелець В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Український державний конструкторсько-технологічний інститут транспорту АПК», Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та Державної казначейської служби України про зобов`язання звільнити з роботи, зобов`язання прийняти рішення щодо виділення коштів та стягнення заборгованості по заробітній платі,-

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Український державний конструкторсько-технологічний інститут транспорту АПК», Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та Державної казначейської служби України про зобов`язання звільнити з роботи, зобов`язання прийняти рішення щодо виділення коштів та стягнення заборгованості по заробітній платі.

Однією з вимог позивача є вимога до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про зобов`язання держави в особі Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України прийняти рішення щодо виділення коштів для проведення з позивачем та іншими працівниками державного підприємства «Український державний конструкторсько-технологічний інститут транспорту АПК» повного розрахунку при звільненні з роботи, погашення заборгованості по зарплаті.

Представником відповідача Державної казначейської служби України у відзиві зазначено, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а є предметом розгляду в адміністративному суді, спір за своєю природою є публічно-правовим.

Також представник відповідача Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України зазначив, що спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Судом поставлено на обговорення питання щодо закриття провадження у справі в частині позовних вимог до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про зобов`язання держави в особі Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України прийняти рішення щодо виділення коштів для проведення з позивачем та іншими працівниками державного підприємства «Український державний конструкторсько-технологічний інститут транспорту АПК» повного розрахунку при звільненні з роботи, погашення заборгованості по зарплаті.

Позивач та його представник заперечили проти закриття провадження у справі. Вважають, що позовні вимоги слід розглядати за правилами цивільного судочинства, а тому у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі просили відмовити.

Представник відповідача державного підприємства «Український державний конструкторсько-технологічний інститут транспорту АПК» в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, але всі конверти повертаються із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Представник відповідача Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України просив закрити провадження у справі, оскільки спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Представник відповідача Державної казначейської служби України в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Заслухавши думку позивача, його представника та представника відповідача Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Як вбачається зі змісту позову та матеріалів справи, ОСОБА_1 працює юрисконсультом в державному підприємстві «Український державний конструкторсько-технологічний інститут транспорту АПК» (далі Інститут).

Засновником Інституту є Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (раніше Міністерство аграрної політики та продовольства України).

09 квітня 2019 року засновником прийнято рішення про припинення державного підприємства «Український державний конструкторсько-технологічний інститут транспорту АПК». Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, Інститут перебуває в стадії припинення.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» управління об`єктами державної власності – це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об`єктів,пов`язаних з володінням, користуванням та розпорядженням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Позивач у своїй вимозі до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України просить зобов`язати Міністерство на виконання своїх владно-управлінських функцій прийняти рішення щодо виділення коштів для проведення з позивачем та іншими працівниками державного підприємства «Український державний конструкторсько-технологічний інститут транспорту АПК» повного розрахунку при звільненні з роботи, погашення заборгованості по зарплаті.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

При цьому суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Аналіз наведеного свідчить про те, що до юрисдикції адміністративних судів відносяться публічно-правовий спір у якому хоча б однією стороною є суб`єкт владних повноважень, який здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі делеговані, і який виник з приводу здійснення таких повноважень.

Зі змісту позовної заяви та вимоги позивача про зобов`язання Міністерства прийняти рішення щодо виділення коштів для проведення з позивачем та іншими працівниками державного підприємства «Український державний конструкторсько-технологічний інститут транспорту АПК» повного розрахунку при звільненні з роботи, погашення заборгованості по зарплаті, вбачається, що спір між сторонами виник з приводу реалізації Міністерством своїх повноважень, на думку позивача, щодо виділення коштів Інституту для розрахунку із працівниками по заробітній платі.

Наведене свідчить, що в цих правовідносинах відповідач Міністерство реалізує свої розпорядчі функції у сфері управління діяльністю Інституту, на думку позивача, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

Ураховуючи наведене, позивач звертаючись із вказаною вимогою до суду дійшов помилкового висновку про необхідність вирішення цієї вимоги до Міністерства в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 20 ЦПК України, не допускається об`єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Також відповідно до ч. 4 ст. 188 ЦПК України, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 255 Цивільного процесуального кодексу України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦПК України, якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що провадження у справі слід закрити в частині позовної вимоги до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про зобов`язання держави в особі Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України прийняти рішення щодо виділення коштів для проведення з позивачем та іншими працівниками державного підприємства «Український державний конструкторсько-технологічний інститут транспорту АПК» повного розрахунку при звільненні з роботи, погашення заборгованості по зарплаті, оскільки позовна вимога не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а підлягає вирішенню судом за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до ст. 20, ч. 4 ст. 188, п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, керуючись ст.ст. 255, 259-261 ЦПК України, суд, –

У Х В А Л И В :

Закрити провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Український державний конструкторсько-технологічний інститут транспорту АПК», Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та Державної казначейської служби України про зобов`язання звільнити з роботи, зобов`язання прийняти рішення щодо виділення коштів та стягнення заборгованості по заробітній платі в частині позовної вимоги до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про зобов`язання держави в особі Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України прийняти рішення щодо виділення коштів для проведення з позивачем та іншими працівниками державного підприємства «Український державний конструкторсько-технологічний інститут транспорту АПК» повного розрахунку при звільненні з роботи, погашення заборгованості по зарплаті.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Суддя О.М. Бабій