Ухвала суду № 94471591, 27.01.2021, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/9023/20

Провадження № 1-кс/461/547/21

УХВАЛА

про арешт майна

27.01.2021 року слідчий суддя Галицького районного суду міста Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 про арешт майна,

встановив:

слідчим управлінням ГУ НП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020140000000390 від 13.05.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 358 КК України.

Старший слідчийв особливоважливих справахвідділу розслідуванняособливо тяжкихзлочинів слідчогоуправління ГУНП уЛьвівській області ОСОБА_3 ,за погодженнямпрокурора Львівськоїобласної прокуратури, звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту з позбавленням права відчужувати, розпоряджатися та користуватися грошовими коштами в сумі 4200 доларів США, які вилучені 21.01.2021 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 та належать ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задля забезпечення виконання можливої в майбутньому конфіскації майна.

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав, з мотивів наведених у ньому.

Захисник та підозрюваний клопотання заперечили, вказуючи, що ОСОБА_5 не є власником вилучених коштів та відношення до них немає.

Дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, приходжу до наступного висновку.

У відповідності з ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів кримінального провадження є арешт майна.

Згідно ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно п.3 ч. 2 статті 170 КПК України, арешт майна допускається, в тому числі, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

У відповідності з ч. 5 наведеної статті, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Згідно ч.10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданий кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Слідчий обґрунтовує клопотання тим, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, у організації складання та видачі оцінювачем завідомо підробленого офіційного документа, який посвідчує певні факти, що мають юридичне значення, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 358 КК України.

Санкцією ч. 5 ст. 191 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Крім того, відповідно до положень ч. 1 ст. 69 КК України та ч. 1 ст. 75 КК України, у випадку засудження за корупційне кримінальне правопорушення особі не може бути призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом та звільнено від відбування покарання з випробуванням.

Згідно з ч. 1 ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються.

Клопотання слідчого про арешт майна відповідає вимогам встановленим ст.170, 171 КПК України, оскільки матеріалами справи підтверджується наявність у кримінальному провадженні ймовірності застосування до обвинуваченого покарання у виді конфіскації його майна.

З матеріалів клопотання вбачається, що 21.01.2021 року слідчим, на підставі ухвали слідчого судді, проведено обшук за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , що стверджується протоколом обшуку.

За результатами проведення обшуку, крім речей та документів які входять до переліку, яким прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, виявлено та тимчасово вилучено грошові кошти у сумі 4200доларів США. Про факт належності йому грошей ОСОБА_5 повідомив особисто, що відображено у відповідному протоколі, до якого у підозрюваного зауважень з приводу належності коштів не було.

Водночас, доводи сторони захисту стовно належності коштів дружині підозрюваного, відхиляються судом, оскільки суду не надано належних та достатніх доказів легального походження цих коштів. Крім того, розписка надана суду не може бути достатньою підставою для відмови в задоволенні клопотання, адже така не зареєстрована нотаріально, а до неї не долучено жодного доказу з приводу виконання дружиною підозрюваного зобов`язання, у зв`язку із яким кошти відображені у розписці передані їй. Водночас, такі обставини можуть і повинні бути предметом перевірки в межах досудового розслідування.

Крім того, враховую, що вказані грошові кошти постановою слідчого визнані речовими доказами.

Статтями 7 та 16КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Разом з тим, згідност. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно підозрюваного є обґрунтованим. При цьому, приймаючи рішення за клопотанням, також враховую стадію кримінального провадження, зокрема малий проміжок часу з моменту повідомлення про підозру та необхідність перевірки обставин щодо доцільності та ймовірності конфіскації майна наведеного у клопотанні. Крім того, враховую розмір ймовірної шкоди спричиненої внаслідок інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення.

Аналіз положень КПК України дає підстави для висновку, що застосування до ухвал слідчого судді про накладення арешту положень, які регламентують загальні вимоги щодо судового рішення можливо лише з врахуванням особливостей стадії досудового розслідування, яка є відмінною від судового розгляду. Розглядаючи подане клопотання, враховую положення КПК України щодо дотримання меж, які не розкривають таємницю досудового розслідування, а також практику ЄСПЛ, який у своїх рішеннях зазначає, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Приймаючи до уваги наведене, враховуючи доведення слідчим обставин, визначених ст.ст. 170, 171 КПК України, враховуючи правові підстави для арешту майна, наслідки арешту майна, розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, приходжу до висновку, що наявні правові підстави для арешту майна, оскільки накладення арешту на майно підозрюваного забезпечить виконання можливої в майбутньому конфіскації майна.

Таким чином, приходжу до висновку, що клопотання підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.131, 132, 170,172, 173, 222 КПК України, -

постановив:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт з позбавленням права відчужувати, розпоряджатися та користуватися грошовими коштами в сумі 4200 доларів США, які вилучені 21.01.2021 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати слідчого невідкладно повідомити всіх заінтересованих осіб (володільця) про накладення арешту на майно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_7