Рішення № 94467109, 25.01.2021, Чорноморський міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Іллічівський міський суд Одеської області)

Дата документу 25.01.2021

Справа № 501/434/20

2/501/368/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

25 січня 2021 року м. Чорноморськ Одеської області

Іллічівський міський суд Одеської області у складі:

Головуючого-судді - Смирнова В.В.,

при секретарі судового засідання - Кочкіній О.В.,

справа № 501/434/20

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорноморську Одеської області в письмовому порядку цивільну справу за

позовом: Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», юридична адреса: 01011, м. Київ, вул. 1Лєскова, буд. 9, адреса для листування: 73003, м. Херсон, проспект Ушакова, буд. 53

до

відповідача: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1

відповідача: ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2

предмет та підстави позову: про стягнення 3 % річних за несвоєчасну сплату заборгованості,

учасники справи не з`явились

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне

В С Т А Н О В И В:

І. виклад позиції позивача.

12.02.2020 року позивач АТ «Райффайзен Банк Аваль»звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення солідарно 3 % річних за несвоєчасну сплату заборгованості за договором №014/0092/74/72823 від 06.04.2007 року у розмірі 25 098 доларів США 94 центи, а також судовий збір 9 381 грн. 83 коп.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що від 06.04.2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» правонаступником якого за всіма юридичними правами та обов`язками є АТ «Райффайзен Банк Аваль», що підтверджується витягом із Статуту та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №014/0092/74/72823, згідно умов якого Банк зобов`язався надати Позичальнику кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом: 131 300 (сто тридцять одну тисячу триста) доларів США 00 центів строком до 06.04.2024 року, а Позичальник зобов`язався належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відсотки за користування кредитними коштами у розмірі - 13,25% річних, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов`язання в порядку та строки, визначені Кредитним договором. Відповідач зобов`язання по кредитному договору не виконала, у зв`язку з чим виникла заборгованість, тому позивач змушена звернутись до суду, та просить суд:

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (іпн: НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (ІПН: НОМЕР_2 ) на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» 3% річних за несвоєчасну сплату заборгованості за Кредитним договором №014/0092/74/72823 від 06.04.2007 року у розмірі 25 098 доларів США 94 центи;

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (іпн: НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (ІПН: НОМЕР_2 ) на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» витрати по сплаті судового збору у сумі 9 381 грн. 83 коп..

Відповідачі відзив по справі не надали, сповіщалися належним чином (а.с. 37, 60-61, 65-67, 71-73, 76-77, 82-83, 87-89, 93-94).

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, надала до суду заяви, підтримала заявлені вимоги, просила суд задовольнити позов та розглянути справу без її участі (а.с. 51-55).

Відповідачі були сповіщені належним, чином, в судове засідання не з`явилися, не надали до суду відзив на позов, про причини неявки не сповістили (а.с. 37, 60-61, 65-67, 71-73, 76-77, 82-83, 87-89, 93-94).

ІІІ. Інші процесуальні дії у справ.

Ухвалою суду від 25.02.2020 року було відкрито провадження по справі та призначено підготовче засідання (а.с. 36).

Оскільки відповідачі були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання (стаття 128 ЦПК), в судове засідання не з`явилися без поважних причин, а позивач не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, Судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 ЦПК України.

Судом на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст правовідносин.

Згідно кредитного договору №014/0092/74/72823 від 06.04. 2007 року ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» правонаступником якого за всіма юридичними правами та обов`язками є Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» надав ОСОБА_1 кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом: 131 300 (сто тридцять одну тисячу триста) доларів США 00 центів строком до 06.04.2024 року, а Позичальник зобов`язався належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відсотки за користування кредитними коштами у розмірі - 13,25% річних, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов`язання в порядку та строки, визначені Кредитним договором (а.с. 8-11).

06.04.2007 року між Банком та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду №1 щодо доповнення розділу 3 кредитного договору п.3.9, 3.9.1. (а.с. 15-16).

В забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором, 06 квітня 2007 року між Банком та ОСОБА_2 було укладено Договір поруки №014/0092/74/72823/1 відповідно до якого поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов`язання перед Банком відповідати по борговим зобов`язанням Боржника, які виникають з умов Кредитного договору в повному обсязі (а.с. 17-18).

Згідно судового наказу Іллічівського міського суду Одеської області від 06.06.2008 року на користь ВАТ Райффайзен Банк Аваль« з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку стягнено кредитну заборгованість в розмірі 793 172 грн. 45 коп., судовий збір у розмірі 850 грн. 00 коп., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 15 грн. 00 коп.(а.с. 19).

V. Оцінка Суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підставі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Згідно ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч. 3 ст. 1049 ЦК Украйни позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася на його банківських рахунок.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст. 611 ЦК України передбачено, що, в разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом ст. ст. 524,533-535 та 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому право кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Ці висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже за змістом наведеної норми закону нарахування 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України,за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Відповідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Грошове зобов`язання виражається в грошових одиницях України або в грошовому еквіваленті в іноземній валюті.

Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192 ЦК України). Частина третя статті 533 ЦК України визначає, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Відповідно до частини другої статті 198 ГК України грошові зобов`язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Грошові зобов`язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб`єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов`язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.

За пунктом 3.3 статті 3 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні"гривня, як грошова одиниця України (національна валюта) є єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України для проведення переказів.

Відповідно до частини першої статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993 № 15-93 валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов`язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України.

Положення частини другої статті 533 ЦК України та частини другої статті 198 ГК України містять однакові за змістом приписи про необхідність виконання грошового зобов`язання між резидентами України виключно у валюті України (валюта платежу), крім випадків отримання стороною цього зобов`язання відповідної ліцензії Національного банку України відповідно до вимог Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".

Відтак вимоги щодо застосування заходів відповідальності за порушення грошових зобов`язань, визначених в іноземній валюті, мають заявлятися в національній валюті України (гривнях) за офіційним курсом Національного банку України на день заявлення відповідної вимоги (крім випадків, коли стороною зобов`язання, у якому виник спір, одержано відповідну ліцензію Національного банку України). При цьому стягнення інфляційних нарахувань на суму основної заборгованості не є можливим, оскільки індекс інфляції розраховується лише стосовно національної валюти України (гривні).

8.2. Якщо за умовами договору сума платежу, що визначена в іноземній валюті, на день виникнення у відповідача грошового зобов`язання перераховується у гривню і в подальшому на день фактичної сплати коштів згідно з таким перерахунком не змінюється, тобто залишається гривневим, то з моменту перерахунку боржник відповідно до частини другої статті 625 ЦК України зобов`язаний на вимогу кредитора сплатити борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення виконання даного зобов`язання.

Так, Пленум Верховного Суду України в п. 14 постанови від 18 грудня 2009 р. № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» (далі - постанова Пленуму Верховного Суду України) роз`яснив, що оскільки згідно з ч. 1 ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов`язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня, то при задоволенні позову про стягнення грошових сум суди повинні зазначати в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України - гривні (з наведенням розрахунків з переведенням іноземної валюти, яка була предметом позики, в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, виплата присуджених коштів має бути конвертована в національну валюту - гривню, за курсом НБУ на день здійснення платежу.

Зважаючи на те, що відповідачем було порушено умови кредитного договору, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача частково, зазначивши стягнення боргу в національній валюті по курсу НБУ на дату розрахунку.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

За змістом ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно квитанції № 8680 від 05.02.2020 р.(а.с. 5) позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 9381,83 грн. (дев`ять тисяч триста вісімдесят одну гривню 83 копійки).

Враховуючи, що позов підлягає частковому задоволенню то з відповідачів в солідарному порядку на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись статтями 509, 524, 526, 530, 533, 534, 535, 546, 553, 554, 599,610, 611,625, 629, 1049, 1054 ЦК України, статтями 12, 13, 81, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3 % річних за несвоєчасну сплату заборгованості- задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (іпн: НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (ІПН: НОМЕР_2 ) на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» 3% річних за несвоєчасну сплату заборгованості за Кредитним договором №014/0092/74/72823 від 06.04.2007 року за період з 31.01.2017 року по 31.01.2020 року в розмірі 25 098 доларів США 94 центи, що в еквіваленті в національній валюті по курсу НБУ на дату розрахунку складає 625 455,59 грн. (шістсот двадцять п`ять тисяч чотириста п`ятдесят п`ять гривень 59 копійок).

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (ІПН: НОМЕР_2 ) на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» витрати по сплаті судового збору у сумі 9 381,83 грн. (дев`ять тисяч триста вісімдесят одну гривню 83 копійки).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів безпосередньо до Одеського апеляційного суду з дня отримання повного тексту.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», юридична адреса: 01011, м. Київ, вул. 1Лєскова, буд. 9, адреса для листування: 73003, м. Херсон, проспект Ушакова, буд. 53

Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2

Суддя Іллічівського

міського суду Одеської області Смирнов В.В.