Ухвала суду № 94466879, 28.01.2021, Ананьївський районний суд Одеської області

Справа № 491/897/19

УХВАЛА

28 січня 2021 року Ананьївський районний суд Одеської області

у складі головуючого у справі судді - Желясков О.О.,

за участю секретаря судового засідання – Гула О.Р.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі суду в місті Ананьїв Одеської області, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ «УКРАГРОСОЮЗ ЛТД» (колишня назва - дочірнє підприємство «Украгросоюз») про визнання договору оренди та додаткової угоди до нього недійсними,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Ананьївського районного суду Одеської області знаходиться цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ «УКРАГРОСОЮЗ ЛТД» (колишня назва - дочірнє підприємство «Украгросоюз») про визнання договору оренди та додаткової угоди до нього недійсними.

Ухвалою суду від 14 вересня 2020 року у вказаній справі відкрито провадження та почато підготовче провадження.

28 січня 2021 року позивач та його представник – адвокат Сухецька Світлана Михайлівна, повноваження якої підтверджені ордером серії ОД №488084 від 16 січня 2020 року (а.с.66), у судове засідання з розгляду справи не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили, про дату, час та місце проведення підготовчого судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується довідками (а.с.132, 134) про доставку 17 листопада 2020 року позивачу та його представнику SMS-повідомлень з текстом судової повістки.

При цьому, суд бере до уваги, що в матеріалах справи міститься заява представника позивача, яка надійшла до суду 30 червня 2020 року (а.с.110-111), в якій зазначено, що стороною позивача надано суду усі наявні докази та заявлено усі клопотання, у зв`язку з чим представник позивача вважає за можливе закрити підготовче провадження у справі, попередньо розглянувши клопотання ОСОБА_1 про призначення у справі судово-почеркознавчої експертизи. Також, представник позивача зазначив, що вважає можливе розглянути заяву та провести підготовче засідання за відсутності позивача та його представника.

Представник відповідача – адвокат Литвиненко Ганна Мірчівна, повноваження якої підтверджені копією довіреності від 11 червня 2019 року (а.с.78), 28 січня 2021 року у підготовче судове засідання не з`явилася, про причини неявки суду не повідомила, про дату, час та місце проведення підготовчого судового засідання була повідомлена належним чином, що підтверджується довідкою про доставляння SMS-повідомлення з текстом судової повістки (а.с.133), а також довідкою про доставку про доставку електронного листа з судовою повісткою (а.с.135), направленого представнику відповідача згідно заяви від 26 червня 2020 року (а.с.109).

При цьому, суд бере до уваги, що від представника відповідача неодноразово надходили заяви (а.с.108, 127), в яких представник відповідача просила суд провести підготовче судове засідання без присутності сторін та перейти до розгляду справи по суті.

Частиною 2 статті 198 ЦПК України передбачено, що суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 223 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 197 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Частиною 2 статті 223 ЦПК України визначено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що учасників провадження належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення підготовчого засідання справи, про причини неявки вони суду не повідомили, з матеріалів справи не вбачається підстав для залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача, будь-яких обставин, які б свідчили про неможливість вирішення питань, передбачених частиною 2 статті 197 ЦПК України, з матеріалів справи не вбачається, у зв`язку з чим суд вважає за можливе провести підготовче судове засідання за відсутності учасників справи.

Крім того, суд бере до уваги положення ч.3 ст.211 ЦПК України, якою передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

При цьому, як зазначалося, матеріали справи містять заяви сторін про проведення підготовчого судового засідання без їх участі.

У відповідності до частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Приписами ст.189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Відповідно до ст.200 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

При цьому, матеріали справи містять заяву позивача про забезпечення доказів (а.с.33-34), яку було подано разом з позовною заявою.

Згідно зазначеної заяви, позивач вважає необхідним забезпечення у справі доказів шляхом призначення проведення судово-почеркознавчої експертизи.

В обґрунтування заяви позивач зазначив, що звертається до суду з позовною заявою, однією з позовних вимог якої є визнати недійсною додаткову угоду від 10 липня 2008 року до договору оренди землі б/н від 27 вересня 2007 року, оформленого від імені ОСОБА_2 , з однієї сторони, та від імені ДП «Украгросоюз» в особі директора Гайдаржи Д.Є., діючого на підставі статуту, з іншої сторони, земельної ділянки площею 2,93 га, яка розташована на території Долинської сільської ради Ананьївського району Одеської області, надана для товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрована 30 серпня 2012 року у Відділі Держкомзему в Ананьївському районі Одеської області за №512020004001715.

Позивач вказує, що в обґрунтування позовних вимог він стверджує, що його батько – ОСОБА_2 вказану додаткову угоду не укладав і не підписував. Наявній на ній підпис від імені батька позивача ним не ставився та виконаний іншою особою.

На думку позивача, для підтвердження вказаних обставин необхідні спеціальні знання в галузі почеркознавства, у зв`язку з чим по справі необхідно призначити судово-почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставити питання: «Чи виконаний в додатковій угоді від 10 липня 2008 року підпис від імені батька позивача – ОСОБА_2 батьком позивача – ОСОБА_2 чи іншою особою?». Вказані обставини, як зазначає позивач, мають важливе значення для повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи.

Протокольною ухвалою від 16 вересня 2019 року розгляд зазначеної заяви було визнано передчасним, оскільки відповідно до абзацу 3 підпункту 1.1 пункту 1 «Почеркознавча експертиза» розділу І «Криміналістичні експертизи» «Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень», затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року № 53/5 (в редакції Наказу Міністерства юстиції № 83/5 від 10 січня 2019 року), для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

Позивач просив суд призначити судово-почеркознавчу експертизу по додатковій угоді від 10 липня 2008 року до договору оренди землі б/н від 27 вересня 2007 року, оформленого від імені ОСОБА_2 , з однієї сторони, та від імені ДП «Украгросоюз» в особі директора Гайдаржи Д.Є., діючого на підставі статуту, з іншої сторони, земельної ділянки площею 2,93 га, яка розташована на території Долинської сільської ради Ананьївського району Одеської області, надана для товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрована 30 серпня 2012 року у Відділі Держкомзему в Ананьївському районі Одеської області за №512020004001715.

При цьому, в матеріалах справи оригінал зазначеного документу відсутній.

Водночас, позивачем разом з позовною заявою було подано до суду також клопотання про витребування доказів, а саме: витребування у ДП «Украгросоюз» за адресою: 66442, Одеська область, Ананьївський район, село Долинське, оригіналів договору оренди землі б/н від 27 вересня 2007 року та додаткової угоди до договору оренди землі б/н від 27 вересня 2007 року від 10 липня 2008 року, оформлених від імені ОСОБА_2 , з однієї сторони, та від імені ДП «Украгросоюз», в особі директора Гайдаржи Д.Є., діючого на підстав Статуту, з іншої сторони, земельної ділянки площею 2,93 га, яка розташована: Долинська сільська рада Ананьївського району Одеської області, надана для товарного сільськогосподарського виробництва.

Враховуючи викладене, вирішення заяви щодо забезпечення доказів у справі шляхом призначення судово-почеркознавчої експертизи було визнано передчасним та відкладено до розгляду клопотання позивача про витребування доказів.

Ухвалою суду від 16 січня 2020 року в задоволенні клопотання позивача про витребування доказів було відмовлено, оскільки воно не відповідало вимогам пунктів 2 та 4 частини 2 статті 84 ЦПК України, було необґрунтованим та безпідставним.

При цьому, при розгляді клопотання про витребування доказів у судовому засіданні, яке відбувалося 16 січня 2020 року, серед іншого представнику позивача було поставлено запитання про те, чи вживалося ним або безпосередньо позивачем заходи щодо самостійного отримання доказів, які вони просять суд витребувати.

На вказане запитання представник позивач повідомила суду, що стороною позивача заходи до самостійного отримання зазначених доказів не вживались, у зв`язку з чим представник позивача просила відкласти проведення підготовчого судового засідання з метою надання позивачу або його представнику можливості вжити самостійно заходи до отримання доказів, які вони просили суд витребувати, та надання їх суду або надання суду доказів неможливості самостійно отримати такі докази.

Судом клопотання представника позивача про відкладення проведення підготовчого судового засідання було задоволено та надано стороні позивача час для самостійного вжиття заходів до отримання доказів, які вони просили суд витребувати, та надання їх суду або надання суду доказів неможливості самостійно отримати такі докази.

Проте, станом на 28 січня 2021 року, а ні позивач ,а ні його представник суду докази, які вони просили витребувати не надали, не надали доказів вжиття заходів до самостійного отримання зазначених доказів, або доказів неможливості їх самостійного отримання.

Так само, у проміжок часу з 16 січня 2020 року по 28 січня 2021 року позивач або його представник не зверталися до суду повторно з клопотанням про витребування доказів.

Навпаки в заяві представника позивача, яка надійшла до суду 30 червня 2020 року (а.с.110-111), зазначено, що стороною позивача надано суду усі наявні докази та заявлено усі клопотання, у зв`язку з чим представник позивача вважає за можливе закрити підготовче провадження у справі, попередньо розглянувши клопотання ОСОБА_1 про призначення у справі судово-почеркознавчої експертизи.

Суд розглянувши заяву про забезпечення доказів та наявні в матеріалах справи документи, з урахуванням заяв учасників справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, приходить до висновку, що заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно частин 1-3 статті 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

Позивач просить суд забезпечити у справі докази шляхом призначення судово-почеркознавчої експертизи, на вирішення якої поставити питання: «Чи виконаний в додатковій угоді від 10 липня 2008 року підпис від імені батька позивача – ОСОБА_2 батьком позивача – ОСОБА_2 чи іншою особою?».

В обґрунтування заяви позивач зазначив, що звертається до суду з позовною заявою, однією з позовних вимог якої є визнати недійсною додаткову угоду від 10 липня 2008 року до договору оренди землі б/н від 27 вересня 2007 року, оформленого від імені ОСОБА_2 , з однієї сторони, та від імені ДП «Украгросоюз» в особі директора Гайдаржи Д.Є., діючого на підставі статуту, з іншої сторони, земельної ділянки площею 2,93 га, яка розташована на території Долинської сільської ради Ананьївського району Одеської області, надана для товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрована 30 серпня 2012 року у Відділі Держкомзему в Ананьївському районі Одеської області за №512020004001715.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно частин 1 та 2 статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З позовної заяви та заяви про забезпечення доказів вбачається, що позивач обґрунтовує свої вимоги щодо визнання недійсними договору оренди землі та додаткової угоди до нього тим, що його батько – ОСОБА_2 зазначені документи не підписував.

Відповідно до положень ч.ч.3, 4 ст.203 Цивільного кодексу України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Статтями 13, 14 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Власник земельної ділянки може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору оренди землі та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом.

З наведеного вбачається, що для договору оренди землі законодавцем встановлено обов`язковість дотримання письмової форми.

Частиною 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до положень частини 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

З наведеного вбачається, що підпис в правочині є невід`ємною частиною процесу надання йому письмової форми та підтверджує волевиявлення учасника правочину.

При цьому, згідно частини 1 статті 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

Позивач просить суд забезпечити докази шляхом признання експертизи, з метою підтвердження або спростування того факту, що в додатковій угоді від 10 липня 2008 року підпис від імені батька позивача – ОСОБА_2 виконаний не батьком позивача – ОСОБА_2 , а іншою особою.

З наведеного вбачається, що докази, які просить забезпечити позивач мають істотне значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 102 ЦПК України визначено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Частиною 2 статті 102 ЦПК України визначено, що предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Частиною 1 статі 103 ЦПК України визначено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Сторонами у справі висновки експертів суду не надані.

Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 «Почеркознавча експертиза» розділу І «Криміналістичні експертизи» «Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень», затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року № 53/5 (в редакції Наказу Міністерства юстиції № 83/5 від 10 січня 2019 року) основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Такою експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукописного тексту під впливом будь-яких факторів, що заважають (природних: хворобливий стан, хронічні захворювання, вікові зміни; тимчасових зовнішніх: незвичне тримання засобу для писання, незвична поза, обмеження зорового контролю тощо; тимчасових внутрішніх: алкогольне сп`яніння, фармакологічні, наркотичні засоби тощо; штучних: викривлення письма зміненими рухами); визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо).

З наведеного вбачається, що з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Враховуючи викладене суд вважає, що клопотання позивача про забезпечення доказів шляхом призначення почеркознавчої експертизи підлягає задоволенню.

Частиною 3 статті 103 ЦПК України визначено, що при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Позивач просив суд доручити проведення експертизи штатному експерту ОНДІСЕ, що знаходиться за адресою:65026, м.Одеса, вул.Ланжеронівська, 21. Заперечень від представника відповідач з цього приводу на адресу суду не надходило.

Статтею 7 Закону України «Про судову експертизу» визначено, що судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом. До державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров`я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.

До сфери управління Міністерства юстиції входять науково-дослідні установи судових експертиз до складу яких входять дванадцять відділень, а саме: Київський НДІСЕ (відділення у містах Вінниця, Тернопіль, Черкаси, Чернігів, Житомир, Хмельницький); Харківський НДІСЕ (відділення у містах Полтава, Суми); Одеський НДІСЕ (відділення у містах Кіровоград, Миколаїв, Херсон); Донецький НДІСЕ (відділення у місті Луганськ); Львівський НДІСЕ (відділення у місті Луцьк); Дніпропетровський НДІСЕ; Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності.

Враховуючи викладене проведення експертизи може бути доручене експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Суд також відмічає, що в заяві про забезпечення доказів позивач просив витрати пов`язані з проведенням експертизи залишити за ним.

Крім того, пунктом 5 частини 1 статті 252 ЦПК України визначено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

При цьому, пунктом 3 частини 1 статті 189 ЦПК України визначено, що одним з завдань підготовчого провадження є визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів, у зв`язку з чим суд вважає, що провадження у справі має бути зупинене до закінчення проведення експертизи.

Суд також бере до уваги, що згідно частини 1 статті 107 ЦПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.

Частиною 2 статті 107 ЦПК України визначено, що експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи, розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв`язку з проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім суду та учасника справи, на замовлення якого проводилася експертиза, про її результати. Призначений судом експерт не має права спілкуватися з учасниками судового процесу поза межами судового засідання, крім випадків вчинення інших дій, безпосередньо пов`язаних із проведенням експертизи.

При цьому, як зазначалося, відповідно до абзацу 3 підпункту 1.1 пункту 1 «Почеркознавча експертиза» розділу І «Криміналістичні експертизи» «Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень», затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року № 53/5 (в редакції Наказу Міністерства юстиції № 83/5 від 10 січня 2019 року), для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

Частиною 1 статті 83 ЦПК України визначено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Враховуючи викладене суд вважає за доцільне запропонувати позивачу у справі, за заявою якого вжито заходи забезпечення доказів, надати до суду оригінал додаткової угоди від 10 липня 2008 року до договору оренди землі б/н від 27 вересня 2007 року, оформленого від імені ОСОБА_2 , з однієї сторони, та від імені ДП «Украгросоюз» в особі директора Гайдаржи Д.Є., діючого на підставі статуту, з іншої сторони, земельної ділянки площею 2,93 га, яка розташована на території Долинської сільської ради Ананьївського району Одеської області, надана для товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрована 30 серпня 2012 року у Відділі Держкомзему в Ананьївському районі Одеської області за №512020004001715, для її подальшого спрямування до експертної установи.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст., 102-103, 116-118, 259, 260, 261 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання позивача про забезпечення доказів шляхом призначення судової почеркознавчої експертизи по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ «УКРАГРОСОЮЗ ЛТД» (колишня назва - дочірнє підприємство «Украгросоюз») про визнання договору оренди та додаткової угоди до нього недійсними – задовольнити.

Призначити у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ «УКРАГРОСОЮЗ ЛТД» (колишня назва - дочірнє підприємство «Украгросоюз») про визнання договору оренди та додаткової угоди до нього недійсними, судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:

«Чи виконаний в додатковій угоді від 10 липня 2008 року до договору оренди землі б/н від 27 вересня 2007 року, оформленого від імені ОСОБА_2 , з однієї сторони, та від імені ДП «Украгросоюз» в особі директора Гайдаржи Д.Є., діючого на підставі статуту, з іншої сторони, зареєстрованій 30 серпня 2012 року у Відділі Держкомзему в Ананьївському районі Одеської області за №512020004001715, підпис від імені ОСОБА_2 ним самим чи іншою особою?»

Для проведення експертизи в розпорядження експертів надати матеріали цивільної справи №491/897/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ «УКРАГРОСОЮЗ ЛТД» (колишня назва - дочірнє підприємство «Украгросоюз») про визнання договору оренди та додаткової угоди до нього недійсними.

Оплату витрат, пов`язаних із проведенням експертизи, покласти на позивача – ОСОБА_1 , роз`яснивши йому положення ст.109 ЦПК України.

Роз`яснити учасникам справи вимоги ст.109 ЦПК України, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Проведення судової почеркознавчої експертизи доручити експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, що знаходиться за адресою: 65026, м.Одеса, вул.Ланжеронівська, 21.

Попередити експертів про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків, передбачену ст.ст.384, 385 КК України.

Провадження у справі зупинити до закінчення проведення судової почеркознавчої експертизи та повернення справи до Ананьївського районного суду Одеської області.

Запропонувати позивачу у справі надати до суду оригінал додаткової угоди від 10 липня 2008 року до договору оренди землі б/н від 27 вересня 2007 року, оформленого від імені ОСОБА_2 , з однієї сторони, та від імені ДП «Украгросоюз» в особі директора Гайдаржи Д.Є., діючого на підставі статуту, з іншої сторони, земельної ділянки площею 2,93 га, яка розташована на території Долинської сільської ради Ананьївського району Одеської області, надана для товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстрована 30 серпня 2012 року у Відділі Держкомзему в Ананьївському районі Одеської області за №512020004001715, для її подальшого спрямування до експертної установи, з метою уникнення затягування строків проведення експертизи.

У відповідності до положень ч.2 ст.261 ЦПК України ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцять днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У відповідності до п.п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто в даному випадку через Ананьївський районний суд Одеської області.

У відповідності до положень ч.7 ст.118 ЦПК України оскарження ухвали про забезпечення доказів не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи.

Роз`яснити, що у відповідності до положень пункту 3 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя: О.О.Желясков

Ухвала суду набрала законної сили "__" ______ 20__ року .