Рішення № 94465061, 28.01.2021, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/988/18

2/703/118/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2021 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Прилуцького В.О.

секретаря судового засідання Кочеткової І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сміла цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Приват банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

АТ КБ «Приватбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що 11 травня 2011 року ним укладено із відповідачем кредитний договір № б/н, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 2000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Посилається на те, що відповідач взяв у кредит грошові кошти, але не повертає їх позивачеві та не сплачує процент за їх користування, в результаті чого виникла заборгованість станом на 28 лютого 2018 року в сумі 85198 грн. 44 коп.

Оскільки позичальник добровільно не повертає отримані кошти, тому АТ КБ "ПриватБанк" змушений був подати позовну заяву до суду про стягнення заборгованості за кредитом із відповідача в примусовому порядку.

З 21 травня 2018 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» змінило назву на Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк».

Відповідно до ч.2 ст.5 Закону України «Про акціонерні товариства», зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням. Зміна назви юридичної особи не тягне за собою правонаступництва, а лише правовий наслідок проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, пов`язаних зі зміною назви.

Заочним рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 06 листопада 2018 року позов Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено повністю та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 11 травня 2011 року в сумі сумі 85198 грн. 44 коп. та судовий збір у сумі 1762 грн. 00 коп., а всього 86960 грн. 44 коп.

Ухвалою судді від 11 червня 2020 року скасовано заочне рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області № 703/988/18 2/703/980/18 від 06 листопада 2018 року у цивільній справі за позовом АТ КБ «Приват банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу та призначено справу до розгляду в загальному порядку.

У судове засідання представник позивача не з`явився, вказавши у заяві, що не заперечує проти розгляду справи без його участі, позовні вимоги підтримує.

Відповідач ОСОБА_1 про розгляд справи була повідомлена у встановленому законом порядку, в судове засідання не з`явилась, відзив на позовну заяву не надходив. Ця обставина підтверджується матеріалами поштової кореспонденції. 28 травня 2020 року ОСОБА_1 надала до суду заперечення проти позову, в яких просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначила, що договір № б/н від 11 травня 2011 року між нею та позивачем не укладався, кредиту ні готівкою ні на карту не отримувала в розмірі 2000 грн. Докази наданні позивачем є суперечливими які не відповідають дійсності та нікчемними. Вважає, що коли у позивача вона відкривала соціальну картку для отримання допомоги на дитину, працівники банку скориставшись її неосвідченністю, оформили на неї кредит.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов АТ КБ "ПриватБанк" підлягає до часткового задоволення. При цьому суд виходить з наступних підстав.

Статтею 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом.

Обов`язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст.81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 11 травня 2011 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір № б/н, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 2000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно із ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання повинен сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг складає між ним та Банком Договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві.

Нормами статей 526, 527, 530 ЦК України визначено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Із матеріалів справи судом встановлено, що у порушення умов договору та закону відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, суму коштів не повернув та ухиляється від її сплати.

Відповідно до ч.2 ст.1054 та ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Разом із тим із розрахунку заборгованості за договором від 11 травня 2011 року, укладеного між позивачем та відповідачем, вбачається, що позивач включив до суми заборгованості нараховану пеню в сумі 4950 грн. 88 коп.

Поруч із вказаним позивач також нараховує штраф та процентну складову штрафу від суми позову, яка визначена умовами вказаного вище договору та разом складає 4533 грн. 26 коп.

Однак, у своїй постанові від 11 жовтня 2017 року у справі № 6-1374цс17 Судова палата у цивільних та господарських справах Верховного Суду України зазначила, що відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Таким чином вбачається, що позивач намагається в подвійному розмірі стягнути кошти із відповідача за неналежне виконання умов договору.

При вирішенні вказаної справи суд бере до уваги, що позивач достеменно знав про неналежне виконання відповідачем умов договору та своєчасно не звертався до суду для його розірвання продовжуючи при цьому безпідставно нараховувати пеню за неналежне виконання умов договору.

Суд приходить до висновку, що відповідач безумовно порушив умови кредитного договору та має понести відповідну відповідальність визначену нормами чинного законодавства та умовами договору, однак позивач своєчасно не звертався за захистом своїх порушених прав та невиправдано продовжував нараховувати пеню за невиконання умов договору.

На підставі вказаного вище, задовольняючи позов банку суд, керуючись положеннями Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про споживче кредитування», а також враховуючи висловлену позицію Верховного Суду України, не може погодитися з включенням банком до розрахунку заборгованості вказаної суми пені, яка поряд із штрафом, який визначений умовами договору, є видом цивільно-правової відповідальності за невиконання зобов`язань по кредитному договору.

Суд критично ставиться до позиції відповідача, що ним не укладався кредитний договір №б/н від 11 травня 2011 року, оскільки під час розгляду цієї цивільної справи судом були створені всі умови для реалізації прав та виконання обов`язків учасниками судового розгляду, у тому числі й в частині подання ними доказів, однак відповідачем належними та допустимими доказами не спростовані заявлені позивачем вимоги.

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що заборгованість відповідача по кредиту перед позивачем становить 80247 грн. 56 коп., з яких: 1844 грн. 82 коп - заборгованість за кредитом; 73869 грн. 48 коп - заборгованість за відсотками; 500 грн. – фіксована частина штрафу; 4033 грн. 26 коп. – процентна складова штрафу.

Таким чином у судовому засіданні встановлено, що відповідач належним чином не виконував умови договору, а тому у суду є всі підстави для стягнення суми заборгованості за кредитом у примусовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. В зв`язку з наведеним, з відповідача на користь позивача належить стягнути 1659 грн. 61 коп. судового збору. (сплачений судовий збір 1762 грн. х суму задоволеного позову 80247 грн. 56 коп. / на загальну суму позову 85198 грн. 44 коп. = 1659 грн. 61 коп.).

На підставі зазначеного та керуючись ст. 526, 611, 625 ЦК України ст. 10, 141, 264, 265, 274 ЦПК України, суд –

вирішив:

Позов Акціонерного товариства комерційного банку «Приват банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, м.Київ, вул.Грушевського, 1Д, заборгованість за кредитним договором № б/н від 11 травня 2011 року в сумі 80247 грн. 56 коп. та судовий збір у сумі 1659 грн. 61 коп., а всього 81907 грн. 17 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення (з дня складання повного тексту).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: В. О. Прилуцький