Рішення № 94463581, 26.01.2021, Радивилівський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №568/1393/20

Провадження №2/568/642/21

26 січня 2021 р. м.Радивилів

Радивилівський районний суд Рівненської області

в складі головуючого судді Троцюк В.О.

секретаря судового засідання Гуменюк А.В.

розглянувши у підготовочму судовому засіданні в місті Радивилів цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Бугаївської сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Бугаївської сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно.

Позов обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , після її смерті відкрилась спадщина, зокрема на земельну ділянку загальною площею 3,10 га, яка розташована на території Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області. Вказана земельні ділянка належала померлій ОСОБА_2 на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку. На час смерті ОСОБА_2 проживала одиноко, інших спадкоємців не має. Позивачу стало відомо, що за життя ОСОБА_2 зробила розпорядження стосовно свого майна, склавши заповіт, згідно якого все своє майно заповіла позивачу. Про існування вказаного заповіту, він дізнався лише в серпні 2020 року. На його звернення щодо прийняття спадщини, приватний нотаріус Дубенського районного нотаріального округу Бадаліс Ж.П. відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину, вказавши, що ним пропущено строк для подання заяви про прийняття спадщини, та відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно. Необізнаність про наявність заповіту, позивач просить визнати поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини. Окрім того, відсутність оригіналу державного акту на земельну ділянку, унеможливлює оформлення спадкових прав.

Ухвалою Радивилівського районного суду Рівненської області від 15 грудня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Позивач в судове засідання не з`явився, в позовній заяві вказав, що просить справу розглядати за його відсутності.

Представник відповідача Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області подав до суду заяву, згідно якої не заперечує проти задоволення позову та просить розглянути справу у відсутності представника сільської ради.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно приписів ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого судового засідання суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно роз`яснень, що містяться в пункті 11постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 03 березня 2009 року Бугаївською сільською радою Радивилівського району Рівненської області, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблено актовий запис №8 (а.с.6).

За життя ОСОБА_2 зробила розпорядження стосовно свого майна, склавши 05.12.2007 року заповіт, який посвідчений приватним нотаріусом Дубенського районного нотаріального округу Бадаліс Ж.П. (а.с.7). Згідно заповіту належну їй, відповідно до державного акту по право власності на землю, земельну ділянку, площею 3,10 га заповіла ОСОБА_1 , 1978 року народження.

На час своє смерті ОСОБА_2 проживала одиноко в АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою №1241 від 03.10.2019 року виданою Бугаївською сільською радою. (а.с.8)

Згідно інформації Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області, ОСОБА_2 згідно Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю виданий державний акт про право власності на землю (серія АЯ №049635 від 09.11.2005) на земельну ділянку площею 3,10 га для ведення особистого селянського господарства. (а.с.9)

Приватним нотаріусом Дубенського районного нотаріального округу Бадаліс Ж.П. у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 відмовлено в зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно (а.с.6)

Положеннями ст.ст. 1220, 1221, 1270 ЦК України передбачено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1268 ЦК України, ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Відповідно до ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.

Відповідно до абзацу 2 вказаного пункту Постанови, суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Так, після смерті ОСОБА_2 ніхто зі спадкоємців спадщину не приймав. Інформація про заведені після смерті ОСОБА_2 спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину у Спадковому реєстрі відсутня.

Відтак, звернувшись до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 позивач вже являвся таким, що пропустив визначений законом строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Враховуючи об`єктивні причини, що перешкоджали позивачу своєчасно звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, а саме про необізнаність про заповіт, суд дійшов висновку, що позивачем пропущено встановлений строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, а відтак заявлені останнім позовні вимоги є обґрунтованим і такими, що підлягають до задоволення.

Стаття 1268 п. 5 ЦК України передбачає, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

При вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України чинного на час виникнення права власності та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно до ст. 3 ЦК України, із змісту якої випливає неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та іншими законами.

Пленум Верховного Суду України в своїй Постанові № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» зазначив, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Незважаючи на те, що у позивача дійсно відсутні документи, які б підтверджували належність спадкодавцю земельної ділянки, суд вважає доведеним той факт, що вказане нерухоме майно, земельна ділянка належала померлій ОСОБА_2 .

Таким чином, суд приймає аргументи позивача, щодо належності спадкодавцю вищевказаного спадкового майна, та визнає порушення права позивача, яке полягає у неможливості оформлення спадкових прав за відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно, та приходить до висновку про визнання права власності за позивачем на зазначене нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом.

Зважаючи на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судом встановлено, що визнання позову відповідачем Радивилівського сільською радою Радивилівського району Рівненської області не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст.ст. 1220, 1221, 1258, 1261, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 82, 89, 200, 206, 259, 263 - 265, 273, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Бугаївської сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк в два місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка залишилася після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку площею 3,10 га, яка розташована на території Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області, цільове призначення: ведення особистого селянського господарства, згідно державного акту про право власності на земельну ділянку серія ЯА №049635, виданого 09 листопада 2005 року Радивилівською районною державною адміністрацією.

Апеляційна скарга подається до Рівненського апеляційного суду через Радивилівський районний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНКОПП НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_2 .

Відповідач: Бугаївська сільська рада, код ЄДРПОУ 04387817, місце знаходження вул.Шевченка, 36 с.Бугаївка Радивилівського району Рівненської області.

Суддя В.О. Троцюк