Ухвала суду № 94462393, 28.01.2021, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/8301/13-ц

Номер провадження 6/404/327/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2021 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі: головуючого судді - Мохонько В.В.

за участі секретаря - Добровольської Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2020 року представник товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» звернулась до суду із заявою, якою просить замінити стягувача АТ «Дельта Банк» на його правонаступника ТОВ «ФК «Еліт Фінанс», код ЄДРПОУ 40340222, у справі №404/8301/13-ц; видати дублікати виконавчих листів щодо стягнення заборгованості з боржників та поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчих листів до виконання.

В обґрунтування заяви зазначено, що 30.10.2013 року Кіровський районний суд м. Кіровограда ухвалив рішення по справі №404/8301/13-ц про стягнення заборгованості за кредитним договором №94/КВ-06 від 05.05.2006 року, солідарно, з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк». 02.07.2020 року між АТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» укладено Договір про відступлення прав вимоги №2273/К, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором №94/КВ-06 від 05.05.2006 року, перейшло до ТОВ «ФК «Еліт Фінанс». Відповідно до інформації з Автоматизованої системи виконавчих проваджень виконавчі провадження з прмусового виконання виконавчого листа щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відсутні. Згідно Акту приймання-передачі оригіналів документів до договору відступлення прав вимог, оригінали виконавчих листів передані Банком до ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» не були, що підтверджується відсутністю відповідного запису у зазначеному акті. Крім того, 02.10.2015 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «Дельта Банк», на підставі якої виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02.10.2015 року прийнято рішення про початок процедури ліквідації Банку. Отже, процедура ліквідації банку, яка передбачає припинення основної діяльності банку, зміну всього керівництва, закриття територіальних відділень Банку та звільнення відповідальних за супровід судових справ працівників, виконання функцій Фонду з відчуження великої кількості активів, що також вплинуло на факт втрати оригіналів виконавчих листів.

Вважають, що перебування АТ «Дельта Банк» у процедурі ліквідації в період втрати виконавчого листа та пропущення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання, є поважною причиною та підставою для поновлення цього строку.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, передано судді ОСОБА_3 для розгляду справи про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 09 жовтня 2020 року прийнято до розгляду заяву та призначено судове засідання.

В судове засідання учасники справи, заінтересовані особи не з`явились, повідомлялись належним чином, проте їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Представник заявника просила провести розгляд заяви без її участі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким, зокрема, Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції.

Згідно п. 9 ч. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року), справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Судом встановлено, що заочним рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30 жовтня 2013 року, яке набрало законної сили 17 грудня 2013 року, у справі №404/8301/13-ц (2/404/3271/13) позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь ПАТ «Дельта Банк», МФО 380236, ЄДРПОУ 34047020, 50 438 грн. 95 коп. – заборгованості по кредиту, 29 074 грн. 46 коп. – заборгованості по відсотках. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь ПАТ «Дельта Банк», МФО 380236, ЄДРПОУ 34047020 по 397 грн. 57 коп. судового збору з кожного /а.с. 5052/.

25 грудня 2013 року представником ПАТ «Дельта Банк» отримано два виконавчих листа за його заявою від 01 листопада 2013 року /а.с. 57/.

В свою чергу, 02 липня 2020 року між ПAT «Дельта Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» було укладено Договір № 2273/К про відступлення прав вимоги, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором №94/КВ-06 від 05.05.2006 року перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс».

Відповідно до Додатку №1 до Договору № 2273/К про відступлення прав вимоги від 02 липня 2020 року, ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс»набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №94/КВ-06 від 05.05.2006 року.

Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом (ст. 446 ЦПК України).

Відповідно до ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до вказаних норм, зокрема, пунктами 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги. У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 442 ЦПК України, Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512,514 ЦК України та статті 8 Закону України «Про виконавче провадження».

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

Пунктом 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Аналогічний висновок викладений у Постанові Верховного Суду від 25 квітня 2018 року, справа № 761/14076/14-ц.

В п. 11 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.07.2015 року «Узагальнення про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» зазначено, що згідно Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її наступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Підставою для правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження. До правонаступника переходять права первісної сторони у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження. Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін стягувана або боржника) з переходом прав та обов`язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.

Отже, доказами правонаступництва, залежно від підстав виникнення, можуть бути: свідоцтво про право на спадщину (статті 1296, 1297 ЦК), передавальний акт комісії з припинення юридичної особи (статті 104, 106 ЦК), правочин щодо заміни кредитора або боржника у зобов`язанні (статті 512, 513, 520, 521 ЦК) або рішення суду про визнання спадщини відумерлою (стаття 1231 ЦК).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заявник набув прав кредитора до боржника, а відтак його вимоги про заміну сторони виконавчого провадження є законними та обґрунтованими.

Що стосується вимог заявника видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, слід зазначити наступне.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК).

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Конституційний Суд України у Рішенні від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 у справі № 1-7/2010 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення пункту 18 частини першої статті 293 ЦПК України 2004 року у взаємозв`язку зі статтею 129 Конституції України (про апеляційне оскарження ухвал суду) зробив висновок, що необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Так, згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду.

Європейський суд з прав людини наголосив, що пункт 1 статті 6 вказаної Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (пункт 43 рішення від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України»).

У статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Пунктом 17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України (в редакції, чинній на час постановлення ухвали судом першої інстанції) передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Таким чином, суд може видати дублікат виконавчого листа, якщо стягувач звернувся з заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Суд при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа та про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа, виданого на підставі судового рішення, повинен з`ясувати питання чи втрачено оригінал виконавчого листа, чи не виконано рішення, чи не втратило воно законної сили, щодо причин пропуску пред`явлення до виконання виконавчого документа та залежно від встановлених обставин і характеру причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав як для видачі дубліката виконавчого листа, так і для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень з відкритим доступом на сайті: asvpweb.minjust.gov.ua, виконавчі провадження з примусового виконання виконавчого листа щодо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 дані відсутні.

На підтвердження викладених у заяві обставин відсутності виконавчого листа та у якості підтвердження того, що вказаний виконавчий лист не передавався ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» надано акт приймання-передачі кредитних, судових, наглядових справ від 02.07.2020 року.

За приписами ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 02.06.2016 року) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років.

Національним законом встановлено обмеження строком, із спливом якого стягувач позбавляється права вимагати процедури примусового виконання судового рішення.

Встановивши строк пред`явлення виконавчого документу до виконання законодавець визначив розумний строк, достатній для звернення до органів, що здійснюють примусове виконання судових рішень, тобто строк, в межах якого може бути розпочато застосування державного примусу до особи боржника.

Під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти такі обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Згідно з частиною шостою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

За змістом зазначених статей закону строк пред`явлення виконавчого документа до виконання може бути поновлений судом за умови, якщо заявник доведе належними і допустимими доказами існування обставин, які об`єктивно перешкоджали йому вчинити процесуальну дію у встановлений законом строк.

Однак, всупереч ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України заявником при зверненні до суду із даною заявою не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що виконавчий лист передавався на виконання до виконавчої служби, повернення виконавчого листа первісному стягувану у зв`язку із закриттям виконавчого провадження або з інших причин, суду не надано. Крім того, не надано доказів, що вказаний виконавчий лист втрачено, не зазначено заходів, які здійснювались при здійсненні пошуку документа, відсутні відомості про звернення до відділу ДВС щодо місця перебування даного виконавчого листа.

Таким чином, впродовж тривалого часу стягувач байдуже ставився до своїх процесуальних прав і обов`язків, як сторони виконавчого провадження, у період строку, протягом якого державна виконавча служба повинна була виконати судове рішення ними не вчинено жодних дій щодо розшуку виконавчого листа.

ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» у заяві посилався як на поважність причин пропуску строку пред`явлення виконавчих листів до виконання перебування АТ «ДельтаБанк» у процедурі ліквідації. Суд з доводами заявника не погоджується, тому як Правлінням Нацбанку України постанова «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «Дельта Банк» прийнята 02.10.2015 року. Інших доводів і доказів, які б вказували на безпосереднє унеможливлення або ускладнення можливості вчинення процесуальних дій (пред`явлення виконавчих листів до виконання) у визначений законом строк, заявником не надано, як і не вказано і те, що вказані обставини виникли об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк.

Сам по собі факт того, що рішення суду залишається невиконаним, не може бути підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки визначаючи строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання, законодавець визнав за необхідне обмежити строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання, таким чином забезпечуючи рівність сторін виконавчого провадження.

Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, викладений у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19), згідно з яким якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред?явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заявником не доведено належними та допустимими доказами поважність причин пропущеного ним строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання, тому відсутні підстави для його поновлення та, відповідно, відсутні підстави для видачі його дублікату.

Тому, на підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 12, 81, 258, 260-261, 353, 433, 442, п. 17.4 Розділу ХІІ (Перехідні положення) ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (код ЄДРПОУ 34047020) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (код ЄДРПОУ 40340222) у виконавчому провадженні по справі №404/8301/13-ц (2/404/3271/13) за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» в частині видачі дублікатів виконавчих листів та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання- відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, в редакції від 3 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Кіровський районний суд м. Кіровограда).

Повний текст судового рішення складено 28.01.2021 року.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда В. В. Мохонько