Рішення № 94456746, 27.01.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2021 року м. Київ № 640/9424/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шевченко Н.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Рахункової палати України про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з адміністративним позовом до Рахункової палати України (надалі по тексту також - відповідач, РП України), в якому просить визнати дії з боку суб`єкта владних повноважень Рахункової палати та прийняті індивідуальні акти відносно позивача протиправними; скасувати накази Рахункової палати відносно позивача від 20.03.229 № 100-к, від 16.12.2019 № 378-к; зобов`язати суб`єкт владних повноважень Рахункову палату звільнити ОСОБА_1 з державної служби за власним бажанням з 20.01.2020, про що зробити відповідний запис в трудовій книжці; стягнути з відповідача по справі на користь позивача моральну шкоду в розмірі 25 000 (двадцять п`ять тисяч) гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно звільнено позивача з ініціативи суб`єкта владних повноважень, оскільки попередньо нею було подано заяву про звільнення з посади за власним бажанням.

Відповідач надав відзив, в якому зазначив, що обґрунтовано та законно звільнено з посади з ініціативи суб`єкта владних повноважень, оскільки позивачем отримано негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності. Результати оцінювання не оскаржувались, а законних передумов для задоволення заяви про її звільнення за власним бажанням немає, а тому підстави для задоволення даного позову відсутні.

Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи установлено, що наказом від 16.12.2019 № 378-к звільнено ОСОБА_1 датою, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, з посади головного спеціаліста відділу правового супроводу діяльності Рахункової палати юридичного департаменту у зв`язку з отриманням негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу".

Вказаний наказ прийнято на підставі наказу секретаря Рахункової палати - керівника апарату від 12.12.2019 № 375-к "Про затвердження висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності державних службовців апарату Рахункової палати, які займають посади державної служби категорії "Б" або "В" у 2019 році", копії листка непрацездатності серія АДЧ №374317 від 25.10.2019.

Відповідно до наказу від 20.03.2020 № 100-к внесено до наказу секретаря Рахункової палати - керівника апарату від 16.12.2019 № 378-к «Про звільнення ОСОБА_1 » такі зміни: - у пункті 1 слова та знаки «датою, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності,», замінити словами та цифрами « 30 січня 2020 року»; - у пункті 2 слова та знаки «дату, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, після отримання листка непрацездатності» замінити словами та цифрами « 30 січня 2020 року».

Вказаний наказ прийнято з урахуванням листків непрацездатності: серія АДЧ № 374317 від 25.10.2019; серія АДШ № 506028 від 03.12.2019; серія АДШ № 878211 від 16.12.2019; серія АДШ № 264129 від 17.12.2019; серія АДШ №474089 від 29.01.2020.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові основи діяльності Рахункової палати, її статус, повноваження, інші питання внутрішньої організації Рахункової палати визначені Законом України «Про Рахункову палату», а також Регламентом Рахункової палати, затвердженим рішенням Рахункової палати від 28.08.2018 № 22-7 (із змінами) (далі - Регламент).

Частиною третьою статті 1 Закону України «Про Рахункову палату» передбачено, що Рахункова плата є державним колегіальним органом.

Для забезпечення виконання покладених на Рахункову палату повноважень діє апарат Рахункової палати, що складається з департаментів, територіальних та інших структурних підрозділів (включаючи патронатні служби членів Рахункової палати). Організацію роботи члена Рахункової палати забезпечує його патронатна служба у складі не більше трьох радників. Посадові особи апарату Рахункової палати, включаючи Секретаря Рахункової палати, є державними службовцями. Гарантії діяльності посадових осіб апарату Рахункової палати визначаються Законом України "Про державну службу" (частина третя стаття 17, частина друга статті 18 Закону України «Про Рахункову палату»).

Аналогічно відповідно до пунктів 15.1-15.4 Регламенту передбачено, що для забезпечення виконання покладених на Рахункову палату повноважень діє апарат Рахункової палати. Керівником апарату Рахункової палати за посадою є Секретар Рахункової палати, який призначається на посаду за рішенням Рахункової палати у визначеному законодавством України порядку. Апарат Рахункової палати складається з департаментів, територіальних та інших структурних підрозділів (включаючи патронатні служби членів Рахункової палати), визначених структурою Рахункової палати. Організацію та здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) забезпечують департаменти та територіальні структурні підрозділи Рахункової палати. Посадовими особами апарату Рахункової палати є державні службовці та інші працівники.

Частиною другою статті 1 Закону України «Про державну службу» закріплено, що державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Частинами 1, 2 статті 44 Закону України «Про державну службу» встановлено, що результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри. Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

Процедура проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців визначена Порядком проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 640 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10.07.2019 № 591) (далі - Порядок).

Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу (частина 3 статті 44 Закону України «Про державну службу»).

З метою визначення якості виконання державними службовцями поставлених завдань, прийняття рішення щодо планування службової кар`єри, визначення потреб у професійному навчанні, відповідачем прийнято наказ від 29.10.2019 № 312-к «Про визначення результатів виконання завдань державними службовцями апарату, які займають посади державної служби категорії «Б» або «В» у 2019 році», відповідно до якого вирішено провести у період з 04 листопада 2019 року по 09 грудня 2019 року оцінювання результатів службової діяльності державних службовців апарату Рахункової палати, які займають посади державної служби категорії «Б» або «В» (далі - оцінювання), та визначити результати виконання завдань, у 2019 році на підставі визначених завдань і ключових показників, дотримання загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, в установленому вищезазначеними актами порядку відповідно до цього наказу.

З витягу із висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності державних службовців апарату Рахункової палати, які займають посади державної служби категорії «Б» або «В» у 2019 року, затверджений наказом від 12.12.2019 № 375-к, убачається, що ОСОБА_1 - головний спеціаліст відділу правового супроводу діяльності Рахункової палати юридичного департаменту Рахункової палати України не виконано жодного із поставлених завдань, їй виставлено негативну оцінку.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з листком непрацездатності Серії АДЧ №374317 на час проведення оцінювання 13.11.2019 позивач перебувала на лікарняному.

Судом установлено, що відповідач на підставі п. 37 Порядку, згідно з яким у разі тимчасової відсутності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", визначення результатів виконання завдань проводиться безпосереднім керівником та керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) без оціночної співбесіди в установлений строк, оцінювання ОСОБА_1 проведено без проходження оціночної співбесіди.

Пунктом 38 Порядку передбачено, що перед проведенням оціночної співбесіди державний службовець, який займає посаду служби категорії «Б» або «В», заповнює форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині відомостей себе та займаної посади, опису досягнутих результатів у розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання. У разі тимчасової відсутності державного службовця такі відомості зазначаються безпосереднім керівником.

Так, абз. другим пункту 40 Порядку передбачено, що у разі визначення результатів виконання завдань без оціночної співбесіди безпосередній керівник передає службі управління персоналом зазначену форму без відмітки про ознайомлення державного службовця. Державний службовець зобов`язаний ознайомитися з результатами виконання завдань протягом п`яти робочих днів після виходу на роботу.

Згідно з приписів ч.ч. 4, 7 ст.44 Закону України «Про державну службу» державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання.

Висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону.

Статтею 11 Закону України «Про державну службу» (в редакції, чинній станом на час призначення та проведення оцінювання) передбачено, що у разі порушення наданих цим Законом прав або виникнення перешкод у реалізації таких прав державний службовець у місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про це, може подати керівнику державної служби скаргу із зазначенням фактів порушення його прав або перешкод у їх реалізації.

У скарзі державний службовець може вимагати від керівника державної служби утворення комісії для перевірки викладених у скарзі фактів.

Керівник державної служби зобов`язаний не пізніше 20 календарних днів з дня отримання скарги надати державному службовцю обґрунтовану письмову відповідь (рішення).

У разі неотримання в установлений частиною третьою цієї статті строк обґрунтованої відповіді на скаргу або незгоди з відповіддю керівника державної служби державний службовець може звернутися із відповідною скаргою до суду.

Із службової записки від 14.11.2019 № 10-38/688 убачається, що відповідачем направлено лист з результатами оцінювання службової діяльності позивача направлено на її адресу реєстрації та проживання поштовим відправленням, що також підтверджується копіями опису вкладень в цінний лист та службовими чеками від 15.11.2019.

З матеріалів справи установлено, що під підпис позивача ознайомлено про результати оцінювання 18.03.2020, згідно з розписки про ознайомлення ОСОБА_1 зауважено, що з результатами вона не погоджується.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів звернення позивача до керівника державної служби зі скаргою із зазначенням фактів порушення його прав або перешкод у їх реалізації та прийняття керівником державної служби обґрунтованої відповіді.

Також не надано доказів, що позивач зверталась до суду з позовом про визнання протиправним та скасування висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності,

Відповідно до п.3 ч.1, абз.2 ч.3 ст.87 Закону України «Про державну службу» підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є, зокрема, отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності.

Суб`єкт призначення приймає рішення про припинення державної служби з підстав, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої цієї статті, у п`ятиденний строк з дня настання або встановлення відповідного факту.

Наказ (розпорядження) про звільнення державного службовця у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, може бути виданий суб`єктом призначення або керівником державної служби у період тимчасової непрацездатності державного службовця або його відпустки із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки (ч.5 ст.87 Закону України «Про державну службу»).

Відповідно до ч.6 ст.44 Закону України «Про державну службу» у разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення).

Таким чином, спірний наказ від 16.12.2019 № 378-к, який прийнято на підставі наказу секретаря Рахункової палати - керівника апарату від 12.12.2019 № 375-к "Про затвердження висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності державних службовців апарату Рахункової палати, які займають посади державної служби категорії "Б" або "В" у 2019 році", копії листка непрацездатності серія АДЧ №374317 від 25.10.2019 прийнято з урахуванням приписів чинного законодавства України.

Судом установлено, що позивачем було подано заяву від 13.12.2019 про звільнення її за власним бажанням згідно зі ст.86 Закону України «Про державну службу».

Листом від 19.12.2019 № 15-3426 відповідачем повідомлено, що у зв`язку із отриманням нею негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності державних службовців апарату Рахункової палати, які займають посади державної служби категорії «Б» або «В» у 2019 році, прийнято наказ від 16.12.2019 № 378-к про звільнення відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» у перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності.

У позовній заяві ОСОБА_1 обґрунтовує свою позицію саме тим, що накази № 378-к та № 100-к, на підстав яких її звільнено з посади державної служби, було прийнято передчасно та без належного розгляду та урахування заяви про звільнення за власним бажанням.

У даному випадку суд погоджується з доводами відповідача, що оскаржувані накази є кінцевим документом, які відображають юридичний факт отримання негативної оцінки позивачем за результатами оцінювання службової діяльності, що мало наслідком її звільнення з урахуванням приписів статей 87, 44 Закону України «Про державну службу».

Отже, ураховуючи те, що позивач не скористалась та не реалізувала визначений законодавством порядок оскарження жодного з рішень в процесі проведення оцінювання, у тому числі кінцеві результати та висновок, які не оскаржені позивачем ані в адміністративному, ані в судовому порядку, а відтак підстав для визнання наказів від 16.12.2019 № 378-к та від 20.03.2020 100-к протиправними та їх скасування немає.

Окрім цього, слід наголосити, що законодавчих передумов для задоволення заяви позивача про звільненні її за власним бажанням, ураховуючи попередні висновки, також немає.

Крім цього, слід зауважити, що заява про звільнення її із займаної посади за власним бажанням надійшла до відповідача 17.12.2019, вже після прийняття наказу від 16.12.2019 № 378-к, який, в свою чергу, прийнято в межах п`ятиденного строку, визначеного абз. 2 частини третьої статті 87 Закону.

Відтак, відсутність судового рішення щодо скасування висновку про результати оцінювання усуває можливість скасування оскаржуваних наказів, як таких, що не мають зворотної дії в часі, оскільки правовідносини з позивачем припинено внаслідок звільнення останньої з займаної посади.

До того ж, посилання позивача на те, що наказ від 20.03.2020 100-к, за яким позивача звільнено з дати « 30 січня 2020 року», підлягає скасуванню, оскільки вона перебувала в цей час на лікарняному, суд вважає неприйнятними з огляду на наступне.

Безперервність перебування позивача на лікуванні, що має відношення до оскаржуваних наказів, мала місце з 17.12.2019 (після прийняття наказу № 378-к) по 29.01.2020, що підтверджується листками непрацездатності серія АДЩ №264129 та серія АДШ № 474089. Відповідно до останнього листка непрацездатності позивач приступила до роботи 30.01.2020.

У подальшому позивач перебувала на лікуванні в період з 03.02.2020 по 12.02.2020 згідно з листка непрацездатності серія АДШ №878278, з 12.02.2020 по 21.02.2020 згідно з листка непрацездатності серія АДШ № 264602, з 27.02.20200 по 13.03.2020 згідно з листка непрацездатності серія АДШ №474186).

Водночас, консультаційний висновок спеціаліста від 30.01.2020, доданий до матеріалів справи, не є належним доказом підтвердження перебування позивача на лікарняному, оскільки згідно з п. 1.1 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджена Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 13.11.2001 №455 встановлює, що тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності.

У даному випадку, консультаційний висновок не відноситься до офіційних документів, які засвідчують про достатність підстав для перебування на лікарняному, а тому рекомендації щодо кімнатного режиму з 30.01.2020 - 02.02.2020, носять виключно рекомендаційний характер та не засвідчують про законність перебування позивача на лікарняному у вказаний період.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог щодо визнання дій з боку суб`єкта владних повноважень Рахункової палати та прийняті індивідуальні акти відносно позивача протиправними, скасування наказів Рахункової палати відносно позивача від 20.03.229 № 100-к, від 16.12.2019 № 378-кта зобов`язання суб`єкт владних повноважень Рахункову палату звільнити ОСОБА_1 з державної служби за власним бажанням з 20.01.2020, про що зробити відповідний запис в трудовій книжці.

Як наслідок, похідна вимога про стягнення моральної шкоди також не підлягає задоволенню.

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, підсумовуючи все вище викладене у сукупності, суд приходить до висновку про необґрунтованість тверджень позивача та відсутність підстав для задоволення позову.

Підстави для застосування ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України у суду відсутні.

Керуючись статтями 77, 90, 241 - 247, 255, 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В :

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

2. Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Рахункова палата (01601, м. Київ, вул. Коцюбинського, 7, код ЄДРПОУ 00013540)

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко