Рішення № 94456556, 27.01.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2021 року м. Київ № 826/2880/17

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., при секретарі судового засідання Чекан І.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ГУДСМАК"доГоловного управління ДПС у м. Києвіпро визнати протиправною бездіяльності та стягнення коштів, за участю представників:

від позивача - Дружинського Андрія Станіславовича (довіреність від 02.02.2017 № 02/02-1),

від відповідача - Богдановської Тетяни Володимирівни (довіреність від 09.11.2017 № 65),

від відповідача - Таранюк Юлії Вікторівни (довіреність від 09.11.2017 № 66),

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГУДСМАК" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.

У судовому засіданні 30.11.2017 було допитано свідка ОСОБА_1 , який в порядку статті 141 Кодексу адміністративного судочинства України були приведені до присяги, зі змістом статей 384, 385 Кримінального кодексу України були ознайомлені.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від замінено відповідача - Держану податкову інспекцію у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві на правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки викладені в акті від 12.08.2016 № 3554/26-15-14-04-06 спростовуються даними внесеними до книг обліку розрахункових операцій від 04.04.2016 №2651008313р/6 та від 19.07.2016 № 2651008313р/7, оскільки в період з 06.04.2016 по 18.07.2016 позивач забезпечив належне здійснення обліку готівкових коштів у книгах обліку розрахункових операцій. Також позивач зазначив про те, що належне оприбуткування готівкових коштів за вказаний період у розмірі 85 545,38 грн. підтверджується наявними у платника касовими книгами та податковою звітністю, та крім того реєстратор розрахункових операцій фіскальний номер 2651008313 обладнаний зовнішнім модемом, який забезпечує щоденне, в кінці дня, відправлення Z - звітів до контролюючого органу.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав суду письмові заперечення на адміністративний позов в яких просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі з огляду на те, що за результатами поведеної фактичної перевірки позивача було встановлено, що позивачем не забезпечено здійснення обліку готівкових коштів у книгах обліку розрахункових операцій від 04.04.2016 №2651008313р/6 та від 19.07.2016 № 2651008313р/7 на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій за період з 06.04.2016 по 18.07.2016, тобто позивачем не надавались звітні чеки реєстратора розрахункових операцій від 04.04.2016 № 2651008313 та від 19.07.2016 № 2651008313р/7.

Під час розгляду справи судом встановлено наступне.

12.08.2016 проведено факту перевірку господарської одиниці - магазин за адресою м. Київ, вул. Ревуцького 1А, Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУДСМАК".

За результатами перевірки складено акт від 12.08.2016 № 1034/26/15/14/38418309, яким встановлено наступне: «При перевірці порядку оприбуткування готівкових коштів національній валюті в Україні встановлено не оприбуткування готівки у сумі 85 545,38грн.

СПД не забезпечив здійснення обліку готівкових коштів у книгах обліку розрахункових операцій №2651008313р/6 від 04.04.2016 та № 2651008313р/7 від 19.07.2016 на підставі фіскальних звітних чеків РРО (Z-звітів) за період з 06.04.2016 по 18.07.2016 згідно додатку №1».

29.08.2016 на підставі зазначеного акту перевірки прийнято податкове повідомлення - рішення №0002074000, яким у зв`язку з встановленням порушення пункту 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.12.2004 № 637 та на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та абзацу 3 статті 1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 427726,90 грн.

За результатами адміністративного оскарження рішенням Державної фіскальної служби України від 20.01.2017 податкове повідомлення - рішення від 29.08.2016 № 0002074000 залишено без змін, а скарга без задоволення.

Не погоджуючись з податковим повідомленням - рішенням від 29.08.2016 № 0002074000, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 25 Конституційного Договору між Верховною Радою України та Президентом України «Про основні засади організації функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України» від 08.06.1995 № 1к/95-ВР Президент України в межах своїх повноважень видає укази і розпорядження, які є обов`язковими для виконання на всій території України, дає їх тлумачення. Президент України видає укази з питань економічної реформи, не врегульованих чинним законодавством України, які діють до прийняття відповідних законів.

Пунктом 3 статті 18 вказаного Договору передбачено, що виключно законами визначаються, зокрема, діяння, які є злочинними, адміністративними і дисциплінарними порушеннями, відповідальність за них.

Положеннями абзацу третього статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 № 436/95 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами-громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

06.07.1995 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», у преамбулі якого вказано, що він визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на всіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Встановлення норм щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій у інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.

Пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві положення» вказаного Закону визначено, що до приведення чинного законодавства у відповідність із цим Законом чинні закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з пунктом 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Пунктом 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), встановлено, що вся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій (даних розрахункової книжки).

Тобто, як норма пункту 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), так і норма пункту 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), встановлюють для суб`єкта підприємницької діяльності, який здійснює розрахункові операції готівкою із застосуванням реєстратора розрахункових операцій, обов`язок забезпечення обліку отриманих готівкових коштів у повній сумі надходжень від розрахункових операцій.

При цьому такий облік згідно з пунктом 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) здійснюється в денному звіті, яким за визначенням закріпленим в статті 2 вказаного Закону є документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених з його застосуванням), а згідно з пунктом 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), - у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій.

При цьому, як було зазначено, абзацом третім статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 № 436/95 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлювалась відповідальність за порушення суб`єктами підприємницької діяльності норм з регулювання обігу готівки у національній валюті у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Разом із тим, прийнятим 06.07.1995 Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» також установлена відповідальність за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги). Перелік таких порушень та санкції визначено розділом V «Відповідальність за порушення вимог цього Закону».

З огляду на швидке урегулювання парламентом правовідносин у сфері готівкових операцій (Указ № 436/95 прийнято 12.06.1995, а Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» - 06.07.1995) та враховуючи положення статті 18 Конституційного Договору, можна дійти висновку, що законодавча гілка влади в найкоротший термін усунула прогалину в регулюванні суспільних правовідносин у сфері готівкових розрахунків та визначила відповідальність за можливі правопорушення у цій сфері саме в силу закону.

Статтею 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 № 436/95 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено відповідальність за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки у вигляді фінансової санкції (штрафу).

Пунктом 1 частини першої статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено фінансові санкції за порушення вимог цього закону, а саме: за встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання.

Аналіз зазначених положень свідчить про те, що об`єктивна сторона обох порушень, як того, що визначено абзацом третім статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 № 436/95 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), так і того, що визначено пунктом 1 частини першої статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), фактично полягає в одних і тих самих діях.

Як убачається зі змісту статті 25 Конституційного Договору, метою постановлення Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 № 436/95 було врегулювання відносин щодо належного обліку готівкових операцій суб`єктами підприємницької діяльності, які до цього не були належним чином урегульовані іншими законодавчими актами, а термін його дії обмежувався прийняттям відповідного закону.

Оскільки шляхом прийняття Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» ці правовідносини врегулював законодавчий орган, то наведений вище Указ припинив дію як у частині визначення складу такого правопорушення як неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки, так і в частині встановлених за таке правопорушення санкцій, його положення уже не могло застосовуватися.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 1340/3510/18 (провадження № 11-1160апп19), в якій Велика Палата Верховного Суду, відступивши від правової позиції, викладеної Верховним Судом України в постанові від 02.04.2013 у справі № 21-77а13, наголосила на неможливості застосування положень Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 № 436/95 у правовідносинах, що виникли після набрання чинності Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР.

Податковим повідомленням - рішенням від 29.08.2016 № 0002074000 прийнятим на підставі акту від 12.08.2016 № 1034/26/15/14/38418309 до позивача застосовано штрафні - фінансові санкції у зв`язку з встановленням порушення пункту 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.12.2004 № 637 та на підставі абзацу 3 статті 1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

Відповідно до зазначеного акту перевірки при перевірці порядку оприбуткування готівкових коштів національній валюті в Україні встановлено не оприбуткування готівки у сумі 85 545,38грн., а саме, СПД не забезпечив здійснення обліку готівкових коштів у книгах обліку розрахункових операцій №2651008313р/6 від 04.04.2016 та № 2651008313р/7 від 19.07.2016 на підставі фіскальних звітних чеків РРО (Z-звітів) за період з 06.04.2016 по 18.07.2016 згідно додатку №1».

Допитаний у судовому засіданні у якості свідка головний державний ревізор - інспектор ОСОБА_1 , який безпосередньо проводив фактичну перевірку позивача на підставі посвідчення від08.08.2016 № 3555/16-15-14-04-06 зазначив про те, що позивачем здійснювалось зберігання фіскальних звітних чеків РРО (Z-звітів) за період з 06.04.2016 по 18.07.2016 водночас не було забезпечено здійснення обліку готівкових коштів зазначених у вказаних Z-звітах у повній сумі їх фактичних надходжень у книгах обліку розрахункових операцій від 04.04.2016 №2651008313р/6 та від 19.07.2016 № 2651008313р/7.

З огляду на зазначене при наданні оцінки спірним правовідносинам відповідачем було застосовано положення Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 № 436/95, для застосування яких були відсутні правові підстави та не було надано оцінку спірним правовідносинам з позиції положень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» положення якого мали бути ним застосовані при наданні відповідної оцінки.

Водночас, оскільки суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість акта індивідуальної дії, який визнається протиправним та скасовується, інше податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій, яке б відповідало закону, або давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, судом не може бути надана оцінка спірним правовідносинам з позиції застосування до них положень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду від 24.11.2020 у справі справа № 808/2516/16 (адміністративне провадження № К/9901/36241/18).

Керуючись статтями 241, 24-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариство з обмеженою відповідальністю "ГУДСМАК"(02091, м. Київ, вул. Ревуцького, буд. 1А, код ЄДРПОУ 3848309) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 29.08.2016 №0002074000.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19, код ЄДРПОУ 39369133) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "ГУДСМАК"(02091, м. Київ, вул. Ревуцького, буд. 1А, код ЄДРПОУ 3848309) судовий збір в розмірі 23122 (двадцять три тисячі сто двадцять дві) грн. 00 коп.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 та пунктом 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П. Огурцов