Ухвала суду № 94456180, 22.01.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

м. Черкаси

22 січня 2021 року справа № 580/2500/20

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Білоноженко М.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Громадської організації «Ошукані українці» до Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади, Іскренської сільської ради Шполянського району Черкаської області про визнання протиправними та скасування рішень, встановлення наявності компетенції,

ВСТАНОВИВ:

26.10.2020р. до Черкаського окружного адміністративного суду надійшла з Шостого апеляційного адміністративного суду справа за позовом громадської організації «Ошукані українці» (далі – позивач) до Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади (далі – відповідач 1), Іскренської сільської ради Шполянського району Черкаської області (далі – відповідач 2), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача 2 від 14.12.2018 №39-1/V «Про приєднання територіальної громади сіл Іскрене та Георгіївка Іскренської сільської ради до Шполянської міської об`єднаної територіальної громади»;

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача 1 від 14.12.2018 №30-1/VIII «Про добровільне приєднання територіальної громади сіл Іскрене та Георгіївка Іскренської сільської ради до Шполянської міської об`єднаної територіальної громад»;

- встановити наявність передбаченої Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» компетенції представницького органу місцевого самоврядування територіальної громади сіл Іскрене та Георгіївка Іскренської сільської ради Шполянського району Черкаської області.

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуваними рішеннями, відповідачі порушили права жителів сіл Іскрене та Георгіївка на участь у місцевому самоврядуванні, зокрема самостійно безпосередньо вирішувати питання місцевого значення.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 23.11.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

07.12.2020р. до суду від представника Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади надійшов відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, зазначивши що підставою звернення позивача із даним позовом стало звернення до нього жителів сіл Іскрене та Георгіївка, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 з проханням про захист їх прав, однак зі змісту позову не вбачається, що оскаржуваними рішеннями дійсно було порушено права саме позивача, а також не зазначено щодо неможливості реалізації зазначеними особами самостійного звернення до суду із аналогічним позовом.

Як встановлено судом із позову, позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення відповідача 2 від 14.12.2018р. №39-1/V «Про приєднання територіальної громади сіл Іскрене та Георгіївка Іскренської сільської ради до Шполянської міської об`єднаної територіальної громади» та рішення відповідача 1 від 14.12.2018р. №30-1/VIII «Про добровільне приєднання територіальної громади сіл Іскрене та Георгіївка Іскренської сільської ради до Шполянської міської об`єднаної територіальної громад», однак до Черкаського окружного адміністративного суду з даною позовною вимогою позивач звернувся - 07.07.2020 (відтиск календарного штемпеля Укрпошти на конверті, у якому надійшов позов до суду), тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.

При вирішенні питання щодо звернення позивача із заявленими позовними вимогами, в межах строку звернення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч 1,2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України.

Згідно ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже, процесуальними нормами закріплено обов`язок суду встановлювати факт дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду та у випадку його пропуску за відсутності заяви про поновлення пропущеного строку звернення, або якщо наведені в такій заяві підстави визнаються судом неповажними, суд залишає таку позовну заяву без розгляду, не розглядаючи справу по суті позовних вимог.

Матеріали справи містять заяву позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в обгрунтування якої зазначено, що Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 31.01.2019р. у справі №2340/4969/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду України від 02.04.2019р. було встановлено, що порядок громадського обговорення питань об`єднання громад затверджений рішенням Іскренської сільської ради Шполянського району Черкаської області від 05.11.2018 року №35-10/V11 «Про скликання сходки села».

У п. 57 постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15.04.2020р. вказано, що посилання судів попередніх інстанцій на рішення Іскренської сільської ради Шполянського району Черкаської області від 05 листопада 2018 року №35-10/V11 «Про скликання сходки села» є помилковим, оскільки цим рішенням визначено лише форму проведення громадського обговорення (сходка) і термін його проведення, а не порядок такого обговорення - сукупність послідовних дій, спрямованих на організацію проведення громадського обговорення, та осіб, відповідальних за їх здійснення.

Представник позивача зазначає, що виходячи з вищевказаного, до 15 квітня 2020 року не було підстав вважати, що громадське обговорення питання про приєднання територіальної громади сіл Іскрене та Георгіївка до Шполянської міської об`єднаної територіальної громади було проведено з порушенням частини четвертої статті 5 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад», а рішеннями відповідачів порушено право громадян на участь у місцевому самоврядуванні.

Оцінюючи зазначені представником позивача посилання, суд встановив, що предметом розгляду справи №2340/4969/18 слугувало встановлення правомірності дій Черкаської обласної державної адміністрації при поверненні документів на доопрацювання та зобов`язання повторно розглянути подання про надання висновку щодо відповідності проектів рішень щодо добровільного об`єднання територіальних громад вимогам Конституції України та законам України та надати відповідний висновок.

Таким чином, судом вбачається, що ухвалення Верховним Судом постанови від 15.04.2020р. не стосується предмету даного позову, оскільки в ньому не надавалась оцінка правомірності/неправомірності оскаржуваних рішень. У вказаному рішенні Верховним Судом надано оцінку правомірності дій Черкаської обласної державної адміністрації при поверненні документів на доопрацювання, у зв`язку із чим посилання представника позивача, що саме з 15.04.2020р. (дати ухвалення Верховним Судом постанови у справі №2340/4969/18) виникли підстави вважати, що оскаржуваними рішеннями порушено право громадян на участь у місцевому самоврядуванні, суд вважає необгрунтованими.

Суд зазначає, що в даному випадку, право звернення до суду із даним позовом щодо скасування оскаржуваних рішень не залежало від прийняття Верховним Судом постанови у справі №2340/4969/18) та згідно ст. 122 КАС України, обмежується шестимісячним строком, який, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що оскаржувані рішення прийнято відповідачами - 14.12.2018р., натомість з даним позовом позивач звернувся - 07.07.2020р. (відтиск календарного штемпеля Укрпошти на конверті, у якому надійшов позов до суду), тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, більш як на рік.

Суд також врахував, що позивачем не вказано жодних обставин, які б унеможливили б звернення із даним позовом до суду в межах шестимісячного строку, встановленого ст. 122 КАС України.

З урахуванням вказаного, суд не вбачає перешкод для звернення до суду у встановлений КАС України строк. Строк звернення до суду пропущено з причин, що виникли з волі позивача, в зв`язку з чим відсутні підстави вважати їх поважними. Належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, що б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутися за судовим захистом, позивачем не надано.

Поважність причин пропуску строку звернення до суду може бути обґрунтовано та врахована судом у випадку наявності обставин, що є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28.02.2019р. у справі № 826/17879/17 (ЄДРСР 80168959).

З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку що до вказаних правовідносин слід застосувати приписи ст. 123 КАС України, якими врегульовані наслідки пропуску строку звернення до суду та залишити позовну заяву без розгляду.

Керуючись, статтями 173, 183, 240, 241-243, 248, 250, 256, 293-297 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Залишити позовну заяву Громадської організації «Ошукані українці» до Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади, Іскренської сільської ради Шполянського району Черкаської області про визнання протиправними та скасування рішень, встановлення наявності компетенції - без розгляду.

Копію ухвали направити сторонам у справі.

Ухвала набрала законної сили відповідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.А. Білоноженко