Рішення № 94455333, 27.01.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

27 січня 2021 року м. Рівне №460/162/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нор У.М. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "МІДІО-БУД" доДержавної податкової служби України Головного управління ДПС у Рівненській області про скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МІДІО-БУД» (далі по тексту – позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі по тексту – відповідач 1), Державної податкової служби України (далі по тексту – відповідач 2), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Рівненській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1292026/442969108 від 27.09.2019; зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «МІДІО-БУД» № 6 від 12.08.2019 на суму 94 005,6 грн., в тому числі ПДВ 15 667,6 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання; зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «МІДІО-БУД» № 6 від 12.08.2019 на суму 94 005,6 грн., в тому числі ПДВ 15 667,6 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання.

В обґрунтування позову зазначає, що відповідач 1 протиправно не зареєстрував у Єдиному реєстрі податкових накладних подану товариством податкову накладну № 6 від 12.08.2019, складену на покупця – ППФ «КЛАСІК» на поставку товару по договору, позаяк відсутні належним чином затверджені компетентним органом і зареєстровані в Міністерстві юстиції України критерії ризиковості здійснення операцій та критерії ризиковості платника податку.

Позивач зауважує, що критерії ризиковості здійснення операцій та критерії ризиковості є регуляторним актом, спрямованим на регулювання господарських відносин, а тому розроблення, розгляд, прийняття та оприлюднення такого нормативно-правового акта повинно відбуватися за процедурою, визначеною Законом України «Про Кабінет Міністрів України» з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», яку у розглядуваній ситуації було порушено.

Ухвалою суду від 17.01.2020 позовну заяву залишено без руху та надано строк позивачу для усунення недоліків позовної заяви.

18.02.2020 у встановлений судом строк позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 02.03.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, визначено справу до судового розгляду за правилами загального позовного провадження, встановлено відповідачу 1 та відповідачу 2 строк для подання відзиву на позов та призначено підготовче засідання у справі.

Відповідачі позов не визнали, у встановлений судом строк подали відзиви на позовну заяву. В обґрунтування заперечення зазначили, що Державною фіскальною службою України розроблено Критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій від 04.08.2019 року, що станом на дату спірних правовідносин належним чином прийняті та погоджені, а саме: погоджені Міністерством фінансів згідно листа від 06.08.2019 № 26010-06-5/20111.

Також відповідач 1 та відповідач 2 зауважив, що позивачем надано копії документів, які складені з порушенням законодавства та надано документи, які є не достатніми для прийняття Комісією рішення про реєстрацію у Єдиному реєстрі податкової накладної № 6 від 12.08.2019. Зокрема, не надано копій специфікацій та заявок, які згідно п. 3.1 є невід`ємною частиною договору поставки №115-2019/Р-UA від 06.08.2019 року з ТОВ «Вирівський кар`єр», сертифікату відповідності товару, угоди на надання транспортних послуг ТОВ «Волес – буд». Крім того, в копіях ТТН, наданих платником, вантажовідправник зазначений ТОВ «Волтекс – буд», тоді як договір на придбання складений з ТОВ «Вирівський кар`єр». Також, зауважено про відсутність письмових пояснень позивача.

Водночас, від представника відповідача 1 надійшло клопотання, в якому просить допустити процесуальне правонаступництво шляхом заміни відповідача 1 - Головного управління ДФС у Рівненській області на відповідача 1 - Головне управління ДПС у Рівненській області.

Розглянувши подане клопотання, судом встановлено наступне.

Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року №1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.

Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності (абз.4 п.2 Постанови).

Відповідно до інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 31.07.2019 зареєстровано юридичну особу – Головне управління ДПС у Рівненській області, запис №16081020000015074.

Частиною першою статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту КАС України) визначено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача 1 слід задовольнити та допустити процесуальне правонаступництво шляхом заміни відповідача 1 - Головного управління ДФС у Рівненській області на відповідача 1 - Головне управління ДПС у Рівненській області.

25.03.2020 судовий розгляд не відбувся у зв`язку з перебуванням головуючого судді Нор У.М. у відпустці, відтак ухвалою суду від 06.04.2020 підготовче судове засідання відкладено до 29.04.2020.

Ухвалою суду від 29.04.2020 підготовче судове засідання відкладено до 27.05.2020.

27.05.2020 судовий розгляд не відбувся у зв`язку з перебуванням головуючого судді Нор У.М. у щорічній оплачуваній відпустці, тому ухвалою суду від 01.06.2020 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче судове засідання у справі до 24.06.2020.

24.06.2020 підготовче судове засідання у справі не відбулось у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді.

Ухвалою суду від 06.07.2020 підготовче судове засідання відкладено до 29.07.2020.

Ухвалою суду, постановленою 29.07.2020, без виходу судді до нарадчої кімнати закрито підготовче засідання у справі та розгляд справи по суті призначено на 19.08.2020.

19.08.2020 у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді розгляд справи відкладено на 15.10.2020.

Ухвалою суду від 15.10.2020 судове засідання відкладено до 04.11.2020.

04.11.2020 у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді розгляд справи відкладено до 09.12.2020.

У судовому засіданні 09.12.2020 розгляд справи відкладено до 13.01.2021.

13.01.2021 у судовому засіданні оголошено перерву до 14.01.2021.

У судове засідання, призначене на 14.01.2021, представники сторін не прибули. Про дату, місце і час судового розгляду повідомлялися належним чином.

До початку судового засідання від представника відповідача 1 надійшло клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Згідно з ч.1 ст.205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч.4 ст.229 КАС України).

Враховуючи подане клопотання та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу №460/162/20 в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «МІДІО-БУД» є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис.

Відповідності до вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі по тексту ПК України) позивачем складено та надіслано на реєстрацію податкову накладну №6 від 12.08.2019 року (т.1, а.с.6) по господарських операціях з ППФ «КЛАСІК».

30.08.2019 позивачем отримано квитанцію №1, реєстраційний номер №9196916092 від 30.08.2019 (т.1, а.с.9), в якій зазначено: «Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація ПН/РК від 12.08.2019 №6 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 2517 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп. 2.1 п. 2 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій». Пропонуємо надати пояснення та/або копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

20.09.2019 позивачем було подано повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригувань № 2 від 20.09.2019 (т.1, а.с.10) до якого долучено копії документів на підтвердження факту постачання товару.

Розглянувши вищевказане повідомлення та долучені до нього копії документів, 27.09.2019 відповідач 1 прийняв рішення №1292026/42969108 про відмову в реєстрації ПН № 6 від 12.08.2019 у зв`язку наданням копії документів, які складені з порушенням законодавства та наданням документів, які є не достатніми для прийняття Комісією рішення про реєстрацію у Єдиному реєстрі податкової накладної № 6 від 12.08.2019. Зокрема, відповідач 1 в оскаржуваному рішенні №1292026/42969108 від 27.09.2019 зазначає про не надання копій специфікацій та заявок, які згідно п. 3.1 є невід`ємною частиною договору поставки №115-2019/Р-UA від 06.08.2019 року з ТОВ «Вирівський кар`єр», сертифікату відповідності товару, угоди на надання транспортних послуг ТОВ «Волес – буд». Крім того, відповідач 1 зауважує про те, що в копіях ТТН, наданих платником, вантажовідправник зазначений ТОВ «Волтекс – буд», тоді як договір на придбання реалізованого товару складений з ТОВ «Вирівський кар`єр». Також, зауважено про відсутність письмових пояснень позивача.

Позивачем подано скаргу на вказане рішення (т.1, а.с.13).

Рішенням від 11.10.2019 №39685/42969108/2 залишено скаргу без задоволення та рішення комісії №1292026/42969108 від 27.09.2019 - без змін (т.1, а.с.14).

Позивач з прийнятим рішенням №1292026/42969108 від 27.09.2019 не погоджується, вважає його протиправними, з огляду на невідповідність критеріїв ризиковості здійснення операцій Закону України «Про Кабінет Міністрів України» з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

А саме, зауважує, що критерії ризиковості здійснення операцій та критерії ризиковості є регуляторним актом, спрямованим на регулювання господарських відносин, а тому розроблення, розгляд, прийняття та оприлюднення такого нормативно-правового акта повинно відбуватися за процедурою, визначеною Законом України «Про Кабінет Міністрів України» з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», яку у розглядуваній ситуації було порушено.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

За правилами п. 185.1 ст. 185 ПК України, операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, в силу вимог п.187.1 ст.187 ПК України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

При цьому, згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, саме на дату виникнення податкових зобов`язань та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

За правилами п. 201.16 ст. 201 ПК України (в редакції чинній на момент спірних правовідносин), реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту – Порядок №117).

Відповідно до пункту 5 Порядку №117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Відповідно до пункту 10 Порядку №117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Отже, з аналізу наведених норм слідує, що критерії ризиковості визначаються ДФС та погоджуються Міністерством фінансів України.

Відповідно до вимог пункту 10 Порядку №117, ДФС визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку та погоджені Міністерством фінансів України згідно з листом від 06.08.2019 № 26010-06-5/20111.

Критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій зареєстровані в ДФС за №1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 та введені в дію 08.08.2019.

Надаючи правову оцінку доводам позивача щодо недотримання процедури прийняття критеріїв ризиковості здійснення операцій, як регуляторного акту, спрямованого на регулювання господарських відносин та як наслідок протиправність оскаржуваного рішення від 27.09.2019 №1292026/42969108 суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.06.2019 у справі №826/12108/18, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 та Верховного Суду від 10.03.2020: визнано протиправними та нечинними п. 10, п. 20, п. 21 Порядку № 117.

Вирішуючи питання щодо наслідків визнання п. 10, п. 20 Порядку №117, та як наслідок Критеріїв ризиковості здійснення операцій №1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019, протиправними і нечинними, а також часові межі чинності регуляторного акту, суд зазначає наступне.

Актами нормативно-правового характеру є локальні документи, які встановлюють, змінюють чи скасовують обов`язкові для виконання на певній території правила поведінки. Такі акти не стосуються якогось одного суб`єкта правовідносин і розраховані на багаторазове застосування.

Ненормативними актами є індивідуально-правові акти, які є юридичними фактами, на підставі яких у фізичних осіб та юридичних осіб приватного права виникають, змінюються або припиняються конкретні права та обов`язки. Такі акти стосуються конкретних суб`єктів правовідносин (фізичних осіб та/чи юридичних осіб приватного права) і розраховані на одноразове застосування.

Відповідно до відповідно до ч. 2 ст. 265 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Верховний Суд України у постанові від 8 грудня 2009 року (справа 21-1573во09) зробив правовий висновок, що відмінність між встановленою судом незаконністю (протиправністю) актів індивідуальних та нормативно-правових є істотною і полягає, зокрема, у моменті втрати чинності такими актами. У разі визнання незаконним (протиправним) індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття, а нормативно-правовий, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням.

Така правова позиція була підтримана і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2019 року (справа №520/12022/17), та Верховним Судом у постановах від 31 серпня 2018 року (справа №822/1815/16), від 21 серпня 2018 року (805/2339/16-а).

Таким чином, Порядок №117 як і Критерії ризиковості здійснення операцій №1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 залишались чинними до 10.12.2019 – дати набрання законної сили судового рішення про визнання протиправними та нечинними п. 10, п. 20, п. 21 Порядку № 117. Тобто станом на день зупинення реєстрації податкової накладної №6 від 12.08.2019, вказаний Порядок №117 і як наслідок Критерії ризиковості здійснення операцій №1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 були чинними.

Відповідно до змісту позовної заяви та наданих пояснень представником позивача в ході судового розгляду справи інших підстав протиправності оскаржуваного рішення від 27.09.2019 №1292026/42969108 не зазначено.

Відповідно до вимог ч. 2, 4 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

З метою дотримання принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі закріпленого п. 4 ч. 3 ст. 2 КАС України судом з власної ініціативи витребувано у позивача докази щодо здійснення господарської операції за наслідком якої складено податкову накладну №6 від 12.08.2019, а також запропоновано надати пояснення.

Також, судом запропоновано надати відповідачу 1 та відповідачу 2 докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідачів.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає за необхідне зауважити наступні фактичні обставини господарської операції та обставини прийняття рішення від 27.09.2019 №1292026/42969108 про відмову в реєстрації ПН № 6 від 12.08.2019 та зазначає наступне.

Пунктом 5 Порядку №117 передбачено, що податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно пункту 12-13 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Дослідивши наявні матеріали справи письмові докази, зокрема квитанцію №1, реєстраційний номер №9196916092 від 30.08.2019 (т.1, а.с.9) суд звертає увагу, що реєстрацію поданої позивачем у справі податкової накладної №6 від 12.08.2019 було зупинено з посиланням на пп. 2.1 п. 2 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій»

Відповідно до пп. 2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, операція, відображена у податковій накладній / розрахунку коригування, відповідає критеріям ризиковості здійснення операцій, якщо обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку(ий) подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр), дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

Відповідно до пункту 15 Порядку №117 платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

У відповідності п. 14 Порядку №117 Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Пунктом 16 Порядку №117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з пунктами 18-20 Порядку №117, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

На підставі наявних в матеріалах справи доказів судом встановлено, що 30.07.2018 між позивачем (продавець) та ППФ «КЛАСІК» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №М30/07-19 (т.1, а.с.36-40), за умовами якого продавець зобов`язується передати товар у власність покупця, а покупець зобов`язується приймати його та проводити оплату за товар на умовах даного договору. Товар, який поставляється по договору, є будівельними матеріалами, асортимент та перелік яких визначається накладними на відпуск за домовленістю сторін.

Згідно п. 3.2 договору купівлі-продажу №М30/07-19 (т.1, а.с.36-40) поставка даного товару здійснюється виключно силами продавця та включається у вартість матеріалів.

Водночас, доказів поставки товару для ППФ «КЛАСІК» позивачем ні до суду, ні відповідачу 1 не надано.

Відповідно до умов наданого суду договору, позивачем відвантажено для ППФ «КЛАСІК» щебінь фракції 20-40 мм відповідно до видаткових накладних №16 від 22.08.2019, №15 від 21.08.2019, №14 від 20.08.2019, №13 від 19.08.2019, №12 від 16.08.2019, №3 від 15.08.2019, №2 від 14.08.2019 (т.1, а.с.41-47).

Оплата за реалізований щебінь фракції 20-40 мм отримана від ППФ «КЛАСІК» згідно платіжного доручення №14 від 12.08.2019 (т.1, а.с.64).

На підставі вищенаведеного, у відповідності до вимог п. 201.10 Податкового кодексу України (далі по тексту ПК України) позивачем складено та надіслано на реєстрацію податкову накладну №6 від 12.08.2019 року (т.1, а.с.6).

30.08.2019 позивачем отримано квитанцію №1, реєстраційний номер №9196916092 від 30.08.2019 (т.1, а.с.9), в якій зазначено: «Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація ПН/РК від 12.08.2019 №6 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 2517 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп. 2.1 п. 2 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій». Пропонуємо надати пояснення та/або копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

20.09.2019 позивачем було подано повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригувань № 2 від 20.09.2019 (т.1, а.с.10) до якого долучено копії документів на підтвердження факту постачання товару.

Розглянувши вищевказане повідомлення та долучені до нього копії документів, 27.09.2019 відповідач 1 прийняв рішення №1292026/42969108 про відмову в реєстрації ПН № 6 від 12.08.2019 у зв`язку наданням копії документів, які складені з порушенням законодавства та наданням документів, які є не достатніми для прийняття Комісією рішення про реєстрацію у Єдиному реєстрі податкової накладної № 6 від 12.08.2019. Зокрема, відповідач 1 в оскаржуваному рішенні №1292026/42969108 від 27.09.2019 зазначає про не надання копій специфікацій та заявок, які згідно п. 3.1 є невід`ємною частиною договору поставки №115-2019/Р-UA від 06.08.2019 року з ТОВ «Вирівський кар`єр», сертифікату відповідності товару, угоди на надання транспортних послуг ТОВ «Волес – буд». Крім того, відповідач 1 зауважує про те, що в копіях ТТН, наданих платником, вантажовідправник зазначений ТОВ «Волтекс – буд», тоді як договір на придбання реалізованого товару складений з ТОВ «Вирівський кар`єр». Також, зауважено про відсутність письмових пояснень позивача.

Факт ненадання вищевказаних документів відповідачем 1 підтверджено копією Журналу розгляду Повідомлень щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено та не спростовано в ході розгляду справи судом (т.1, а.с.197-200).

Зокрема, судом встановлено, що щебінь фракції 20-40 мм позивачем придбано у ТОВ «Вирівський кар`єр» відповідно до договору поставки №115-2019/Р-UA від 06.08.2019 року (т.1, а.с.28-40) та отримано згідно видаткових накладних №18931 від 14.08.2019, №19070 від 15.08.2019 (т.1, а.с.50-51).

Розрахунки за придбаний товар у ТОВ «Вирівський кар`єр» проведено відповідно до платіжного доручення №19 від 13.08.2019 (т.1, а.с.63) та оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 (т.1, а.с.58).

Згідно з п. 3.2 договору купівлі-продажу №115-2019/Р-UA від 06.08.2019 року (т.1, а.с.28-40), найменування (назва) і кількість товару, що підлягає поставці, технічні характеристики, порядок і умови поставки, строки і період поставки, ціна і вартість товару, найменування і місцезнаходження вантажоодержувача, а також інші суттєві умови договору встановлюються у специфікаціях та заявках, котрі є невід`ємною частиною цього договору.

На підставі оскаржуваного рішення від 27.09.2019 №1292026/42969108 судом встановлено ненадання позивачем копій специфікацій та заявок, які згідно п. 3.1 є невід`ємною частиною договору поставки №115-2019/Р-UA від 06.08.2019 року з ТОВ «Вирівський кар`єр», сертифікату відповідності товару. Вказана обставина підтверджується копією Журналу розгляду Повідомлень щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено (т.1, а.с.197-200).

Таким чином на підставі поданих контролюючому органу документів не можливо встановити джерело походження товару, що реалізований ППФ «КЛАСІК».

Згідно з п. 5.1 договору купівлі-продажу №115-2019/Р-UA від 06.08.2019 року (т.1, а.с.28-40), поставка товару здійснюється залізничним транспортом або шляхом само вивозу автомобільним транспортом, згідно письмових заяв покупця, погоджених із постачальником.

З метою підтвердження транспортування товару (щебеню фракції 20-40 мм) позивачем надано суду укладений договір 11 про надання транспортних послуг з ТОВ «Волтекс-буд» (т.1, а.с.116).

Однак, судом встановлено, не надання відповідачу 1 договору 11, що підтверджується копією Журналу розгляду Повідомлень щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено (т.1, а.с.197-200).

На підтвердження надання транспортних послуг від ТОВ «Волтекс-буд» позивачем суду надано акт надання послуг №3 та №2 від 22.08.2019 (т.1, а.с.127-128), платіжні доручення на оплату транспортних послуг №23 від 14.08.2019, №24 від 14.08.2019, №14 від 12.08.2019 (т.1, а.с.140-141), товарно-транспортні накладні (т.1, а.с.141-191), оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 (т.1, а.с.57).

Суд вважає за необхідне наголосити про наявну невідповідність долучених до матеріалів справи товарно-транспортних накладних (т.1, а.с.141-191) та долучених товарно-транспортних накладних до повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригувань № 2 від 20.09.2019 (т.2, а.с.31-34, 39, 40, 45).

Зокрема, в товарно-транспортних накладних наданих відповідачу 1 (т.2, а.с.31-34, 39, 40, 45) вантажовідправник зазначений ТОВ «Волтекс – буд», тоді як договір на придбання реалізованого товару складений з ТОВ «Вирівський кар`єр» (т.1, а.с.28-40).

Суд зазначає, що оцінка правомірності оскаржуваного рішення контролюючого органу надається на момент його прийняття, таким чином надання документів до позовної заяви не спростує правомірності рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 12.08.2019 року.

За наведеного, суд констатує, що надані позивачем для відповідача 1 на підтвердження інформації зазначеної у податковій накладній №6 від 12.08.2019, документи не відповідають змісту статей 187, 198, 201 Податкового кодексу України та не підтверджують факт вчинення відповідної господарської операції.

Відповідно до пункту 21 Порядку №117, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Таким чином, відповідність критеріям ризиковості операції має бути спростовано платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, і ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування або ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 Порядку №117 або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, є підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 листопада 2019 року по справі №480/4006/18 та від 3 березня 2020 року по справі №240/3665/19.

На підставі вищенаведеного, суд констатує, що інформація, зазначена у податковій накладній №6 від 12.08.2019 не підтверджена позивачем в рамках процедури реєстрації такої накладної, а документи долучені до повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригувань № 2 від 20.09.2019 містять розбіжності та неточності щодо здійснюваної операції.

Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27.09.2019 №1292026/42969108 про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 12.08.2019 прийняте в межах повноважень та у спосіб встановлений чинним законодавством, є правомірним та обгрунтованим, а відтак не підлягає скасуванню.

У зв`язку з правомірністю рішення від 27.09.2019 №1292026/42969108, у суду відсутні підстави для зобов`язання зареєструвати податкову накладну №6 від 27.09.2019.

За сукупності викладених обставин, позов ТОВ «МІДІО-БУД» не підлягає до задоволення.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "МІДІО-БУД" (35334, Рівненська область, Рівненський район, с.Новожуків, вул. Сонячна, буд.15, код ЄДРПОУ 42969108) до Головного управління ДПС у Рівненській області (33023, м. Рівне, вул.Відінська, буд. 12, код ЄДРПОУ 43142449), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, площа Львівська, буд.8, код ЄДРПОУ 43005393) про скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 27 січня 2021 року.

Суддя У.М. Нор