Рішення № 94455058, 28.01.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/14912/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко О.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 24 грудня 2020 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 28.08.2020 року № 155250008697 та від 24.11.2020 року № 155250008697 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до частини 1 статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до частини 1 статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році 2 категорії - з 19.08.2020 року.

Ухвалою від 29 грудня 2020 року прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 . Відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в період з 24.06.1986 по 03.07.1986 року. Вказує, що 19.08.2020 року звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», однак йому відмовлено рішеннями відповідача: від 28.08.2020 року № 155250008697 - у зв`язку з відсутністю інформації про населений пункт чи об`єкт, де виконувались роботи з ліквідації аварії на ЧАЕС; від 24.11.2020 року № 155250008697 - у зв`язку з відсутністю інформації про кількість днів у зоні відчуження. Вважає спірні рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

13 січня 2021 року до суду від представника відповідача за вх.№1570/21 надійшов відзив на позовну заяву (а.с.67-71), у якому зазначено, що вимоги позовної заяви є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Посилаючись на зміст оскаржуваних рішень вказує, що оскільки відсутні первинні документи, що підтверджують перебування в зоні відчуження та відповідно вимогам ст.55 Закону №796, право на пенсію у позивача відсутнє. Головне управління не порушувало прав, свобод та інтересів позивача, діяло на підставі норм діючого законодавства України.

Зважаючи на вищевикладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї доказами, відзивом на позов відповідача, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення та перевіривши їх наданими з боку учасників справи доказами, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 23.07.2020 року отримав дублікат посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС у 1986 році категорії 2 серії НОМЕР_1 (замість посвідчення категорії 2 серії НОМЕР_2 від 03.10.1996 року), пред`явлення якого надає йому право на пільги і компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.30).

ОСОБА_1 звернувся до Головного управління із заявою № 5223 від 19.08.2020 року про призначення йому пенсії за віком із застосуванням ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.31, 83).

Разом із заявою про призначення пенсії, позивачем були надані наступні документи:

- довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 0000527527 (а.с.95);

- довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру № НОМЕР_3 (а.с.94);

- паспорт серії НОМЕР_4 (а.с.89-83);

- трудові книжки серії НОМЕР_5 (а.с.98-104) та серії АВ №663012 (а.с.106-108);

- військовий квиток № НОМЕР_6 (а.с.109-112);

- диплом про навчання № НОМЕР_7 (а.с.113);

- документи про надання статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС чи потерпілого № 3/35-380 (а.с.39);

- заяву про спосіб виплати пенсії (для виплати через банк) №б/н;

- посвідчення ліквідатора аварії на ЧАЕС № 003586 (а.с.114).

За результатами розгулу вказаної заяви 28.08.2020 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення №155250008697 про відмову у призначенні пенсії позивачу (а.с.33-34, 78-79), яке з посиланням на ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та пункт 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1 обґрунтовано тим, що в довідці Галузевого державного архіву МО України відсутня інформація про населений пункт чи об`єкт, де виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Оскільки відсутні первинні документи, що підтверджують перебування в зоні відчуження та відповідно вимогам ст.55 Закону, право на пенсію відповідно Закону відсутнє.

17 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління із заявою № 7960 про призначення йому пенсії за віком із застосуванням ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.36, 86), до якої згідно розписки-повідомлення (а.с.37, 87) додав наступні документи:

- довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 0000527527;

- довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру №2432808793;

- паспорт;

- трудові книжки серії НОМЕР_5 та серії АВ №663012;

- анкета опитування б/н;

- військовий квиток;

- диплом про навчання № НОМЕР_7 (а.с.113);

- довідка із ОСОБА_2 про заробітну плату з 01.07.2000 р. по день звернення;

- документи про надання статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС чи потерпілого № 3/35-380 та №1226;

- заяву про спосіб виплати пенсії (для виплати через банк) №б/н;

- інший документ – фоп б/н;

- посвідчення ліквідатора аварії на ЧАЕС № 003586 (а.с.114).

За результатами розгулу вказаної заяви 24.11.2020 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення №155250008697 про відмову у призначенні пенсії (а.с.38, 81-82), яке з посиланням на ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та пункт 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1 обґрунтовано тим, що згідно довідки Центрального архівного відділу Національної гвардії України №1226 від 29.10.2020 р. заявник брав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в складі в/ч 7429 (місце проходження військової служби — с.Денисовичі). Вказано, що оскільки с.Денисовичі відноситься до зони безумовного (обов`язкового) відселення згідно з Постановами Ради Міністрів УРСР та не знаходиться в 30-кілометровій зоні, необхідно надати інформацію про кількість днів саме в зоні відчуження. Оскільки відсутні первинні документи, що підтверджують перебування в зоні відчуження та відповідно вимогам статті 55 Закону, право на пенсію відповідно Закону відсутнє.

Вважаючи вищевказані рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову у призначенні та нарахуванні позивачу пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28 лютого 1991 року протиправним та таким, що підлягають скасуванню, ОСОБА_1 звернувся до суду з даною позовною заявою.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.

Згідно ч. 2 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу, за умови, що вони є учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів – на 10 років.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків.

Учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України (ст.10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).

Відповідно до статті 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження: з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів; з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів (п.2 ч.1).

Пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема, посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 9 березня 1988 року №122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону № 796-ХІІ.)

Згідно ч.3 ст. 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Відповідно до п. 3 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1992 року №501 (у редакції, чинній станом на сосен видачі позивачу первісного посвідчення серії НОМЕР_8 від 30.10.1996 року), учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 р. - незалежно від кількості робочих днів, з 1 липня до 31 грудня 1986 р. - не менше 5, а у 1987 році - не менше 14 календарних днів, віднесених до категорії 2, видаються посвідчення синього кольору, серія А.

Згідно з п.4 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 р. № 551, Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали в зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 р. - незалежно від кількості робочих днів, з 1 липня 1986 р. по 31 грудня 1986 р. - не менше п`яти, а в 1987 році - не менше 14 календарних днів, віднесеним до категорії 2, видаються посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році» (категорія 2) серії А синього кольору.

Крім того, Верховний Суд України у постановах від 21 листопада 2006 року № 21-1048во06 та від 4 вересня 2015 року № 690/23/15-а вказав, що єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи та надають право користування пільгами, встановленими Законом № 796-ХІІ, у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи». Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Зазначеного правового висновку дотримується Верховний Суд у своїй постанові від 27 лютого 2018 року у справі № 344/9789/17, від 30.09.2020 у справі № 572/1921/17.

Суд зазначає, що ОСОБА_1 23.07.2020 року видано дублікат посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році категорії 2 серії НОМЕР_1 , пред`явлення якого надає йому право на пільги і компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

При цьому, посилання відповідача у спірних рішеннях на недоліки архівної довідки Центрального архіву Головного управління внутрішніх військ від 20.04.2006 року №3/35-380 та архівної довідки Центрального архівного відділу Національної гвардії України №1226 від 29.10.2020 року не може вважатись обґрунтованою підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28 лютого 1991 року.

Зважаючи на вищевикладені висновки суду та те, що згідно ч.3 ст. 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом, суд вважає, що у відповідача були відсутні підстави для прийняття оскаржуваних рішень Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 28.08.2020 року № 155250008697 та від 24.11.2020 року № 155250008697 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до частини 1 статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки позивачем було надано відповідачу усі необхідні документи для призначення пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-XII.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вказані рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

За таких обставин та беручи до уваги встановлене судом право позивача на призначення пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», враховуючи, що із заявою позивач звернувся до відповідача 19.08.2020 року, то така пенсія повинна бути призначена позивачу з 19.08.2020 року.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене у сукупності, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 28.08.2020 року № 155250008697 та від 24.11.2020 року № 155250008697 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до частини 1 статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28 лютого 1991 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до частини 1 статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII від 28 лютого 1991 року, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році 2 категорії, з 19.08.2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3 ).

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385).

Суддя О.А.Вовченко