Ухвала суду № 94453234, 26.01.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

26 січня 2021 року Справа № 160/14995/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зупинення провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

13 листопада 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) викладене у листі №0400-0319-8/96158 від 15.10.2020 року щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії за вислугу років відповідно до частини 20 статті 86 Закону України “Про прокуратуру” №1697-VII від 14.10.2014, виходячи з розрахунку 80% від суми місячної заробітної плати, який діяв на час призначення пенсії, на підставі довідки Офісу Генерального прокурора №21-1561зп від 10.08.2020, без обмеження їх максимального розміру, починаючи з 06.10.2020;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за вислугу років відповідно до частини 20 статті 86 Закону України “Про прокуратуру” № 1697-VІІ від 14.10.2014 виходячи з розрахунку 80% від суми місячної заробітної плати, який діяв на час призначення пенсії, на підставі довідки Офісу Генерального прокурора № 21-1561 зп від 10.08.2020, без обмеження її максимального розміру, починаючи з 06.10.2020, та провести відповідні виплати, з урахуванням раніше виплачених сум.

Обґрунтовуючи означені позовні вимоги позивач зазначив, що пенсійне забезпечення прокурорів на час призначення останньому пенсії було передбачено статтею 50-1 Закону України № 1789-ХІІ, відповідно до якої пенсія призначалась у розмірі 80% від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, що визначалася проведенням певного розрахунку за будь-які 60 календарних місяців роботи, і підлягала перерахунку у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій працівників прокуратури. Максимальний розмір пенсії з урахуванням усіх видів надбавок не міг перевищувати 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність (ч. 15 статті 50-1 Закону України № 1789-ХІІ в редакції Закону України № 3668-VI від 08.07.2011). Під час призначення позивачу пенсії обмеження щодо її розміру не застосовувалися.

У подальшому до Закону України №1789-ХІІ, у тому числі до ст. 50-1, неодноразово вносилися зміни щодо зменшення у відсотках розміру призначення пенсії прокурорам, які суттєво звужують і обмежують зміст та обсяг моїх прав, що суперечить згаданим приписам статті 22 Конституції України. 01.01.2015 набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” № 213-VІІ від 02.03.2015, яким у п. 5 Прикінцевих положень визначено, що у разі неприйняття до 01.06.2015 Закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України, зокрема, Закону України “Про прокуратуру”. До 01.06.2015 згаданий закон прийнято не було, тому з вказаної дати втратили чинність норми законів, зокрема Закону України №1789-ХІІ щодо пенсійного забезпечення прокурорів. 24.12 2019 позивач був звільнений з посади прокурора відділу Генеральної прокуратури України на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України “Про прокуратуру”, у зв`язку з чим на теперішній час пенсія є єдиним джерелом його існування. На підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2020 року у справі № 160/1558/20 ПФУ здійснило перерахунок пенсії позивача у розмірі 80 % від суми його заробітної плати відповідно до ст. 50-1 Закону України № 1789-ХП на підставі довідки Генеральної прокуратури України № І8-194згі від 15.11.2019, отриманої ще під час роботи. Судом першої інстанції було відмовлено у задоволені позовних вимог позивача у здійсненні перерахунку пенсії без обмежень її максимального розміру, однак, зазначене судове рішення в цій частині було прийнято з інших підстав, які не є предметом розгляду цієї позовної заяви.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.11.2020 року зазначена вище справа розподілена та 16.11.2020 року передана судді Пруднику С.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2020 року вказану позовну заяву було залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.

У встановлений ухвалою суду від 18.11.2020 року строк позивач усунув недоліки адміністративного позову.

В період з 26.11.2020 року по 08.12.2020 року суддя Прудник С.В. перебував на лікарняному.

Ухвалою суду від 10.12.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.

12.01.2021 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі з огляду на приписи п. 21 ч. 1 ст. 4 КАС України. Так, відповідач зазначає, що спір у даній справі відповідає ознакам типової справи, а тому провадження слід зупинити до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі №560/2120/20 (адміністративне провадження №Пз/9901/9/20).

У період з з 11.01.2021 року по 20.01.2021 року суддя Прудник С.В. перебував у щорічній відпустці, та у період з 21.01.2021 року по 25.01.2021 року перебував на лікарняному.

Розглянувши подане представником відповідача клопотання, суд приходить висновку про відсутність підстав для задоволення вказаного клопотання.

Відповідно до частини 1 статті 291 КАС України суд, який розглядає типову справу, має право зупинити провадження за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою у випадку, якщо Верховним Судом відкрито провадження у відповідній зразковій справі.

Отже, згідно вказаної статті зупинення провадження до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі є правом суду, а не його обов`язком.

Окрім цього, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Відповідно до своєї правової природи зупинення провадження у справі є тимчасовим зупиненням розгляду справи у зв`язку з обставинами, які перешкоджають розгляду справи, до їх усунення або виконання необхідних дій.

Обов`язок суду щодо зупинення провадження у справі виникає у разі неможливості розгляду справи до вирішення взаємопов`язаного спору іншим судом в іншій справі. При цьому, неможливість розгляду справи полягає в тому, що обставини, які підлягають з`ясуванню та мають значення при розгляді конкретної справи, не можуть бути встановлені судом самостійно у цій справі.

Суд вважає за необхідне також зазначити, що зупинення провадження з підстав, передбачених статтею 236 частиною 1 пунктом 3 КАС України, допускається лише тоді, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

З огляду на наведене, суд не вбачає підстав для зупинення провадження у цій справі враховуючи відсутність обставин, що вказували б на неможливість розгляду такої до набрання законної сили судовим рішенням у зразковій справі № 560/2120/20, відтак у задоволенні клопотання представника слід відмовити.

Додатково суд зазначає, що відповідно до інформації, яка міститься на сайті Судова влада України (https://court.gov.ua/fair/), 20.01.2021 року Великою палатою Верховного Суду у зразковій справі № 560/2120/20 прийнято постанову, якою апеляційну скаргу залишено без задоволення, рішення Верховного Суду від 14.09.2020 року залишено без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 236, 241-243, 248, 256, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зупинення провадження у справі № 160/14995/20 до набрання законної сили рішенням у зразковій справі № 560/2120/20 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С. В. Прудник