Рішення № 94453085, 28.01.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2021 р. Справа № 120/6593/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Слободонюка М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій та стягнення гарантованої суми відшкодування за вкладом

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2020 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ( ФГВФО, відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо відмови у проведені виплати ОСОБА_1 гарантованої суми відшкодування за вкладом, розміщеним у Публічному акціонерному товаристві "РАДИКАЛ БАНК", за договором банківського рахунку №18-23033 від 09.07.2015 року в розмірі 198400 грн., за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 гарантовану суму відшкодування за вкладом, розміщеним у Публічному акціонерному товаристві "РАДИКАЛ БАНК", за договором банківського рахунку №18-23033 від 09.07.2015 року в розмірі 198400 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на положення Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", згідно яких йому має бути виплачена гарантована сума відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що встановлено судовими рішеннями. При цьому зазначає, що відмова відповідача у проведенні відшкодування коштів за вкладом лише із тих підстав, що постановою слідчого від 25.11.2019р. у кримінальному провадженні №12015110200003105 від 25.08.2019р. кошти вкладників, у тому числі і ОСОБА_1 на рахунках у ПАТ «РАДИКАЛ БАНК» визнані речовими доказами, є безпідставною та суперечить положенням ч. 4 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки визнання об`єкту речовим доказом не є тотожним до накладення арешту та не може бути підставою для не проведення виплат.

Ухвалою суду від 30.11.2020 року задоволено заяву позивача та поновлено останньому строк звернення до адміністративного суду, відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Крім того, встановлені сторонам строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення.

14.12.2020 року на адресу суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення даного адміністративного позову. Зокрема зазначає про призупинення виплати гарантованих сум відшкодувань вкладникам ПАТ «РАДИКАЛ БАНК», в тому числі позивачу, оскільки в рамках кримінального провадження винесено постанову про визнання речовими доказами коштів, розміщених на рахунках 443 фізичних осіб у ПАТ «РАДИКАЛ БАНК», в тому числі, коштів на рахунках ОСОБА_1 . Наведені обставини, на думку відповідача, унеможливлюють вирішення питання щодо виплати гарантованої суми відшкодування за вкладом позивачу.

У своїй відповіді на відзив, яка надійшла до суду 18.12.2020 року, представник позивача вважає доводи відповідача на обґрунтування своєї позиції безпідставними, а тому просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Окрім того, 14.12.2020 року відповідачем подано клопотання про залишення позову без розгляду з підстав пропуску позивачем визначених у ст. 122 КАС України строків звернення до суду, в задоволенні якого ухвалою суду від 04.01.2021 року було відмовлено.

Відповідно до частини другої статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з вимогами частини першої статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Водночас частиною четвертою статті 243 КАС України визначено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Суд, ознайомившись із поданими сторонами заявами по суті справи та дослідивши наявні матеріали справи встановив, що за обставин, встановлених у судовому рішенні по справі 802/275/16-а, які згідно ч. 4 ст. 78 КАС України доказуванню не підлягають, 09.07.2015 року між позивачем ОСОБА_1 (вкладник) та ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" було укладено Договір строкового банківського вкладу № 18-23033 "Депозитний календар" у національній валюті України, відповідно до умов якого банк приймає від вкладника строком на 10 днів до 19.07.2015 року грошові кошти у розмірі 198400 грн. під відсоткову ставку 20 % річних, відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1 , нараховує проценти за його користування на дату повернення вкладу та зобов`язується повернути його.

Крім того, між сторонами за договором укладено додаткову угоду № 1 до Договору строкового банківського вкладу № 18-23033 від 09.07.2015 року, відповідно до якої ОСОБА_1 ознайомлено з умовами гарантування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб відшкодування коштів за договором.

На виконання умов цього договору позивач вніс на депозитний рахунок кошти в сумі 198400 грн.

Постановою Правління Національного банку України № 452/БТ від 09.07.2015 року ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" віднесено до категорії неплатоспроможних.

09.07.2015 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 130 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "РАДИКАЛ БАНК", відповідно до якого з 10.07.2015 року у банку запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію у ПАТ "РАДИКАЛ БАНК".

Постановою Національного банку України № 769 від 09.11.2015 року відкликано банківську ліцензію та ліквідовано ПАТ "РАДИКАЛ БАНК".

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09.11.2015 року № 203 розпочато процедуру ліквідації ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" з 10.11.2015 року по 09.11.2017 року включно, призначено Уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора банку.

Згідно з наказом Уповноваженої особи Фонду № 204 від 09.11.2015 року на підставі положень ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визнано нікчемними правочини (трансакції в системі АБС Б-2 щодо розміщення коштів на депозитних/поточних рахунках клієнтів через рахунки каси банку 09.07.2015 року поза межами робочого часу та/або операційного дня, а також трансакції в системі АБС Б-2 щодо розміщення коштів на депозитних/поточних рахунках клієнта через рахунки каси банку 09.07.2015 року за одним й тим самим часом проведення трансакції в одній касі одним і тим же касиром), які пов`язані з вкладними (депозитними) операціями за договором банківського вкладу (депозиту) та/або договорами банківського рахунку (поточними рахунками), а також зарахування грошових коштів на рахунки таких осіб в ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" згідно додатку № 1, який додається до наказу.

Зокрема, згідно з додатком № 1 до наказу № 204 від 09.11.2015 року Уповноваженою особою Фонду визнано нікчемним правочин – трансакцію на користь ОСОБА_1 з призначенням платежу "Внесення коштів на депозитний рахунок за договором № 18-23033 від 09.07.2015 року" на суму 198400 грн., дата вчинення трансакції 09.07.2015 року, час вчинення трансакції 15:51.

На виконання вказаного наказу позивачу було надіслано повідомлення № 3869/15 від 19.11.2015 року про те, що трансакція ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" щодо перерахування на користь ОСОБА_1 грошової суми з призначенням платежу "Внесення коштів на депозитний рахунок за договором № 18-23033 від 09.07.2015 року" на суму 198400 грн., дата вчинення трансакції 09.07.2015 року, час вчинення трансакції 15:51, є нікчемною.

Визнання вищезазначеного договору нікчемним та бездіяльність Уповноваженої особи Фонду щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, стали підставою для звернення позивача у 2016 році до адміністративного суду.

Так, судом встановлено, що постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 26.04.2016 року по справі №802/275/16-а, яка набрала законної сили згідно ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02.08.2016 року, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, та, зокрема, зобов`язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «РАДИКАЛ БАНК» Савельєву Анну Миколаївну подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно збільшення кількості вкладників за рахунок ОСОБА_1 , якому необхідно здійснити виплату відшкодування коштів за вкладами ПАТ «РАДИКАЛ БАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що інформація стосовно вкладника ОСОБА_1 . Уповноваженою особою на ліквідацію була подана до Фонду. В подальшому, рішенням виконавчої дирекції ФГВФО №2147 від 22.08.2019 року затверджено зміни та доповнення до Загального реєстру вкладників, що мають право на відшкодування коштів за вкладами, відповідно до якого ОСОБА_1 включено до Загального реєстру із сумою відшкодування в розмірі 198400,00 грн. Втім виплату вкладнику призупинено.

Як вказує позивач у позовній заяві, 01.11.2019 року з отриманої від третіх осіб (інших вкладників) інформації йому стало відомо, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 15.08.2016 року у справі №761/23777/16-к, в рамках кримінального провадження №12016100000000504, був накладений арешт на кошти, що зберігаються, зокрема, на рахунку ОСОБА_1 , що перешкоджає виплаті гарантованої суми.

З огляду на повідомлене, позивач, через свого представника - ОСОБА_2 , звернувся до прокуратури міста Києва із заявою щодо надання інформації про результати розслідування кримінального провадження за №12016100000000504.

Листом від 27.12.2019 року №17/2/4-38-17 представника позивача повідомлено про те, що кримінальне провадження №12016100000000504 було об`єднане із кримінальним провадженням №12015100000001207 від 27.12.2015 року, яке в подальшому об`єднано з кримінальним провадженням №12015100000000621 від 18.07.2015 року. В кінцевому результаті, провадження №12015100000000621 об`єднано з кримінальним провадженням №1213110000000134 від 31.01.2013 року. Вказані провадження були об`єднані в одне на підставі ст. 217 КПК України.

Крім того, представника позивача також повідомлено про те, що кримінальне провадження №1213110000000134 закрито постановою прокурора прокуратури міста Києва від 01.08.2019 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, а всі заходи забезпечення кримінального провадження скасовано.

Отримавши дану відповідь, 20.01.2020 року ОСОБА_2 , діючи за дорученням та в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернувся до відповідача із заявою щодо проведення відшкодування коштів за вкладом в межах гарантованої суми за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

На відповідне звернення, листом від 27.03.2020 року №02-036-4491/20 відповідач повідомив, що постановою слідчого відділу Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області від 25.11.2019 року у кримінальному провадженні №12015110200003105 від 20.08.2015 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358, ч. 1 ст. 361, ч. 1 ст. 191, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 364 КК України, визнано речовими доказами кошти, розміщені на рахунках 443 фізичних осіб у ПАТ «РАДИКАЛ БАНК», розміщені на рахунку банківської установи. В зазначеному переліку міститься інформація щодо вкладника ОСОБА_1 .

Також повідомлено, що слідчим відділу Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області до Фонду спрямовано постанову про визнання речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження в якості речового доказу від 25.11.2019 року для зобов`язання службових осіб Фонду вжити заходів для збереження назначених коштів. У зв`язку з цим, рішення про виплату гарантованої суми відшкодування за вкладом, розміщеним у ПАТ «РАДИКАЛ БАНК», буде вирішено після прийняття остаточного процесуального рішення у вказаному кримінальному провадженні та надходження до Фонду всіх необхідних документів.

Вважаючи такі дії відповідача щодо відмови у здійснені виплати гарантованої суми відшкодування за вкладом протиправними, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі за текстом - “Фонд”) визначаються Законом України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” від 23 лютого 2012 р. № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону № 4452-VI, Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами ( ч. 1 ст. 26 Закону № 4452-VI).

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону №4452-VI, вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.

Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.

Фонд має право не включати до розрахунку гарантованої суми відшкодування коштів за договорами банківського рахунка до отримання в повному обсязі інформації про операції, здійснені платіжною системою (внутрішньодержавною та міжнародною).

Виплата гарантованої суми відшкодування за договорами банківського рахунка здійснюється тільки після отримання Фондом у повному обсязі інформації про операції, здійснені платіжною системою (внутрішньодержавною та міжнародною).

Згідно із положеннями ч. 4 ст. 26 Закону №4452-VI, Фонд не відшкодовує кошти:

1) передані банку в довірче управління;

2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень;

3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника;

4) розміщені на вклад у банку особою, яка є пов`язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом року до дня прийняття такого рішення);

5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, оцінювач, у разі якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - один рік до дня прийняття такого рішення);

6) розміщені на вклад власником істотної участі банку;

7) за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку;

8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов`язань;

9) за вкладами у філіях іноземних банків;

10) за вкладами у банківських металах;

11) розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду;

12) за вкладом, задоволення вимог за яким зупинено відповідно до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".

Таким чином, після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" гарантує повернення кожному вкладнику банку суми відшкодування коштів за вкладом, в тому числі за договором про банківського рахунку, в межах 200000,00 грн. При цьому, відмовлено у відшкодуванні коштів за вкладом може бути лише за наявності підстав, передбачених частиною четвертою статті 26 Закону №4452-VI.

У відповідності до положень ч.ч. 1-3 ст. 27 Закону №4452-VI, уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує:

1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;

2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 цього Закону;

3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, що не виконане;

4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду;

4-1) перелік рахунків вкладників, фінансові операції за якими зупинено відповідно до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення";

5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак.

Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду.

Відповідно до приписів розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 (далі - Положення) Фонд складає зміни та/або доповнення до Загального реєстру, що затверджуються виконавчою дирекцією Фонду на підставі змін та/або доповнень до Переліку, прийнятих Фондом (п. 3).

Фонд здійснює відшкодування коштів за вкладами відповідно до Загального реєстру за частинами Загального реєстру (п. 5).

Під час дії тимчасової адміністрації до чергових частин Загального реєстру включаються ГСР (Гарантована сума за рахунком) тільки за тими договорами банківського вкладу, що не були включені до першої частини Загального реєстру, щодо яких знято обмеження здійснення неплатоспроможним банком операцій та строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку (п. 5).

В даному ж випадку, як зазначає відповідач у відзиві на позовну заяву, рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування №2147 від 22.08.2019 року затверджено зміни та доповнення до Загального реєстру вкладників, що мають право на відшкодування коштів за вкладами, відповідно до якого ОСОБА_1 включено до Загального реєстру із сумою відшкодування в розмірі 198400,00 грн.

Проте, вказано виплату призупинено, оскільки постановою слідчого відділу Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області від 25.11.2019 у кримінальному провадженні №12015110200003105 від 20.08.2015 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 358, ч. 1 ст. 361, ч. 1 ст. 191, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 364 КК України, визнано речовими доказами кошти, розміщені на рахунках 443 фізичних осіб у ПАТ «РАДИКАЛ БАНК», які розміщені на рахунку банківської установи, в тому числі позивача.

За твердженнями відповідача, з метою уникнення негативних наслідків для посадових осіб Фонду та уповноважених осіб Фонду, пов`язаних із невиконання законних вимог та процесуальних рішень слідчих, з метою належного виконання зобов`язання щодо збереження речових доказів у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні, призупинено виплати гарантованих сум відшкодувань вкладникам ПАТ «РАДИКАЛ БАНК», в тому числі позивачу.

Разом із тим, суд акцентує увагу на тому, що приписи ч. 4 ст. 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначають вичерпний перелік підстав, коли Фонд не відшкодовує кошти, однак, серед них відсутня така підстава, як наявність постанови про визнання коштів речовими доказами.

Більше того, у своєму відзиві відповідач зазначає, що 03.11.2020 року до Фонду з Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області надійшла постанова прокурора цієї прокуратури Пінчука О.П. від 11.09.2020 року про скасування постанови слідчого СВ Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області від 25.11.2019 року у кримінальному провадженні №12015110200003105 від 20.08.2015 року про визнання речовими доказами коштів на 443 рахунках фізичних осіб у ПАТ «РАДИКАЛ БАНК». Також відповідач звертає увагу, що вказана постанова прокурора від 11.09.2020 року як самим Фондом так і уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «РАДИКАЛ БАНК» оскаржена до прокуратури Київської області, однак наразі відомостей щодо розгляду цих скарг не має.

Отже, тим самим відповідач підтверджує ті обставини, що наразі постанова слідчого, на яку він посилається у своїй відмові, є скасованою, а тому фактичні перешкоди щодо проведення виплат гарантованого відшкодування за вкладом відсутні.

При цьому, на момент розгляду даної справи в суду відсутня будь-яка інформація щодо наявності судових рішень чи процесуальних документів інших органів (осіб) про накладення арешту на рахунки фізичних осіб, відкритих у ПАТ «РАДИКАЛ БАНК», в тому числі і на рахунок, відкритий на ім`я позивача.

Натомість, право позивача на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «РАДИКАЛ БАНК» гарантоване Законом №4452-VI, а також встановлене судовими рішеннями у адміністративній справі № 802/275/16-а.

Крім того, факт включення позивача до Загального реєстру вкладників ПАТ «РАДИКАЛ БАНК», який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду в межах гарантованої суми, відповідачем не заперечується.

За таких обставин посилання відповідача про неможливість виплати гарантованої суми відшкодування, на переконання суду, є безпідставними.

Суд також зауважує, що Фонд або його уповноважена особа зобов`язані дотримуватися положень частини 2 статті 19 Конституції України відповідно до якої, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Одночасно, суд наголошує, що право громадянина на власність як важливий атрибут правової держави і демократичного суспільства закріплено в Конституції України, у якій установлено основні положення щодо власності (статті 13, 41, 142 та 143 Конституції України), закріплено рівність усіх суб`єктів права власності (статті 1 та 13 Конституції України), гарантії права власності та обов`язки власників (статті 13 і 41 Конституції України). Крім того, стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися, розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.

Поширення на грошові кошти, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника), режиму права власності підтверджується положеннями статей 1058, 1066 ЦК України та статей 8, 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", відповідно до яких, зокрема, власник рахунку має право у будь-який час розпоряджатися коштами, які перебувають на такому рахунку на умовах та у порядку, встановленому Законом та договором.

Дотримання прав вкладників банків передусім проявляється в законодавчих гарантіях повернення всієї суми вкладу та процентів на неї або доходів у іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором банківського вкладу (частина перша статті 1058 ЦК України). У разі визнання банку неплатоспроможним гарантією забезпечення прав вкладників є поетапне відшкодування, в порядку передбаченому законом, суми за вкладом: Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку; у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом, в порядку загальних правил відшкодування за процедурами ліквідації.

Відповідно до позиції Конституційного Суду України, сформованої в Рішенні від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005, до обмеження прав належить звуження їх змісту й обсягу, проте сутність змісту основного права не може бути порушена. Крім того, у Рішенні від 22 травня 2018 року № 5-р/2018 Конституційний Суд України зазначив, що обмеження стосовно реалізації конституційних прав не можуть бути свавільними та несправедливими, мають установлюватися виключно Конституцією й законами, переслідувати легітимну мету, бути зумовленими суспільною необхідністю її досягнення, пропорційними й обґрунтованими.

Враховуючи вищенаведене, зміст статті 41 Конституції України поширюється на право вкладника - фізичної особи вимагати отримання відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду.

Суд звертає увагу, що кошти позивача за вкладом у банку є його власністю, право на яке гарантоване державою України відповідно до ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, норми якої, згідно положень ст. 8 Конституції України та ст. 9 КАС України, є пріоритетними над нормами вітчизняного законодавства, в тому числі тими, які встановлюють певні обмеження щодо отримання відповідної компенсації втраченого майна.

Згідно ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17 липня 1997 року): "Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які, на її думку, є необхідними для здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.".

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції", від 23 вересня 1982 року, серія А, №52, зазначено, що у випадку позбавлення власності, встановленні обмежень на користування нею чи в інших подібних випадках справедливість вимагає, щоб особам, які постраждали, було надано право оскаржувати рішення уряду з питань позбавлення власності, встановленням контролю за її використанням і було надане відшкодування.

З урахуванням вище викладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання протиправними дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо відмови у проведені виплати ОСОБА_1 гарантованої суми відшкодування за вкладом, розміщеним у Публічному акціонерному товаристві "РАДИКАЛ БАНК", за договором банківського рахунку №18-23033 від 09.07.2015 року в розмірі 198400 грн.

В той же час, надаючи оцінку вимогам позивача щодо стягнення відповідних коштів з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, то суд зазначає, що Закон №4452-VI, а також Положення №14, визначають процедуру та певний порядок дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, якої(го) відповідач має дотримуватись при виплаті особі гарантованої суми відшкодування за договорами банківського вкладу (рахунку), а задоволення відповідної вимоги позивача у такий спосіб призведе до порушення визначеної законодавцем процедури.

Разом із тим, враховуючи те, що в межах розгляду даної справи судом встановлено необґрунтованість відмови відповідача у виплаті позивачу відшкодування в межах гарантованої суми коштів, а тому суд приходить до висновку, що з метою належного відновлення порушених прав позивача, наявні підстави для зобов`язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб здійснити виплату позивачу гарантовану суму відшкодування коштів за вкладом ОСОБА_1 в ПАТ «РАДИКАЛ БАНК» в розмірі 198400,00 грн.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За приписами частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Таким чином, перевіривши обґрунтованість основних доводів сторін, суд приходить до переконання про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 3 статті 139 КАС України).

Як слідує із матеріалів справи, при зверненні до суду з даною позовною заявою позивачем згідно банківської квитанції №015010025 від 06.11.2020р. сплачено судовий збір в сумі 2824,80 грн. (як за одну вимогу немайнового характеру (840,80 грн.) так і за одну вимогу майнового характеру (1984 грн.)).

При цьому, оскільки такі вимоги, хоч і частково, але підлягають задоволенню, тому розмір компенсації судових витрат суд визначає виходячи з розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягає сума у розмірі 2824,80 грн.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо відмови у проведені виплати ОСОБА_1 гарантованої суми відшкодування за вкладом, розміщеним у Публічному акціонерному товаристві "РАДИКАЛ БАНК", за договором банківського рахунку №18-23033 від 09.07.2015 року в розмірі 198400 (сто дев`яносто вісім тисяч чотириста) гривень, за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснити виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) суму відшкодування за вкладом, розміщеним у Публічному акціонерному товаристві "РАДИКАЛ БАНК", за договором банківського рахунку №18-23033 від 09.07.2015 року в розмірі 198400 (сто дев`яносто вісім тисяч чотириста) гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2824 (дві тисячі вісімсот двадцять чотири) гривні 80 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено та підписано судом 28.01.21.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );

Відповідач: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (місцезнаходження: вул. Січових Стрільців, 17, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 21708016).

Суддя Слободонюк Михайло Васильович