Ухвала суду № 94449845, 27.01.2021, Черкаський районний суд Черкаської області

707/11/21

1-кп/707/183/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2021 року Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого – судді Тептюка Є.П.

за участю секретаря Федорової Л.С.

прокурора Семіткіна М.С.

потерпілого ОСОБА_1

захисників Нікітюка А.М.,

Починка О.І.

обвинувачених ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Черкаси кримінальне провадження № 12020250270000841 по обвинуваченню ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в :

У провадженні Черкаського районного суду Черкаської області перебуває вищевказане кримінальне провадження.

Дане кримінальне провадження підсудне Черкаському районному суду Черкаської області. Угод про визнання винуватості чи про примирення до суду не надходило. Підстав для закриття немає.

Захисником Нікітюк А.М. заявлено клопотання про повернення обвинувального акту прокурору з тих підстав, що в останньому відсутні відомості про проведені експертизи, які встановлюють вартість викраденого майна.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання з тих підстав, що вартість викраденого майна в обвинувальному акті зазначена.

Потерпілий покладався на розсуд суду.

Обвинувачені та захисник Починок О.І. підтримали клопотання адвоката Нікітюка А.М.

Вимоги до складання обвинувального акту, його зміст, документи, які дододаються до обвинувального акту, визначені та перелічені у ст. 291 КПК України. Серед даних вимог, відсутній обовязок слідчого, дізнавача або прокурора, які склали обвинувальний акт, зазначати та перелічувати експертні висновки, які встановлюють вартість викраденого майна. Дані письмові докази подаються прокурором у судовому засіданні, і суд в нарадчій кімнаті надає їм оцінку. В обвинувальному акті, складеному слідчим СВ Черкаського РВП Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області Дадяк О.Г. 30.12.2020 року та затвердженому прокурором Черкаської місцевої прокуратури Семіткіним М.С., визначений розмір матеріальної шкоди.У звязку з чим суд вважає клопотання захисника необгрунтованим, безпідставним та направленим на затягування строків розгляду справи.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що кримінальне провадження має бути призначене до судового розгляду на підставі обвинувального акту, у відкритому судовому засіданні, за участю: обвинувачених, захисників, прокурора, потерпілого, свідків.

07.11.2020 року слідчим суддею обрано міру запобіжного заходу ОСОБА_3 у виді тримання під вартою, строком до 03.01.2021 року, ухвалою слідчого судді від 30.12.2020 року строк тримання під вартою продовжено до 05.02.2021 року.

07.11.2020 року слідчим суддею було обрано міру запобіжного заходу ОСОБА_2 у виді домашнього арешту, строком до 05.01.2021 року.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з тих підстав, що продовжують існувати ризики, визначені ст. 177 КПК України. Зокрема, обвинувачений має непогашені судимості, вчинив злочин через 20 днів після закінчення іспитового строку, не має постійного місця проживання.

Потерпілий покладався на розсуд суду.

Адвокат Починок О.І. заявив клопотання про зміну ОСОБА_3 міри запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт у нічний час доби, оскільки ОСОБА_3 повністю визнає свою вину у скоєному злочині, щиро кається, безпосередньої участі у проникненні до житла не брав. Має цивільну дружину та роботу. Крім того, ОСОБА_3 є ВІЛ-інфікованим та мав перелом правого стегна.

Обвинувачений підтримав клопотання свого захисника.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку про можливість продовження обвинуваченому ОСОБА_3 міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою з наступних підстав.

ст. 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України.

Суд також враховує положення ч.1 ст. 178 КПК України, і бере до уваги: характер (обставини) злочину; тяжкість покарання; стан здоров`я обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи; характеристику обвинуваченого; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей; дотримання умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.

ОСОБА_3 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину. Перебуваючи на волі та будучи обізнаними про суворість передбаченого законом покарання, ОСОБА_3 може перешкодити кримінальному провадженню, з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Суд оцінює особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який має непогашену судимість за злочини проти власності, вчинив новий злочин через місяць після закінчення іспитового строку, на якому він перебував два роки, бувши звільненим від відбування покарання за злочин проти власності. ОСОБА_3 є неодруженим, не має на утриманні малолітніх/неповнолітніх дітей, не працюючий, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних звязків, як засобів превенції від девіантної поведінки. Суд не приймає до уваги твердження захисника Починок О.І. про наявність роботи у обвинуваченого, оскільки останнє не підтверджено належними доказами.

Суди повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими ознаками є тяжкість та підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину, ухилення від явки до суду, продовження вчинення злочину.

Зважаючи на те, що ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин проти власності, маючи непогашену судимість за аналогічні злочини, враховуючи підвищену суспільну небезпечність діяння, суд погоджується з положеннями, що викладені у рішенні ЄСПЛ «Летельє проти Франції», «Харченко проти України», а саме що у даній справі, з урахуванням презумпції невинуватості, превалює суспільний інтерес , який виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до вимог ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.. 177 КПК України.

Суд зауважує, що захисником Починок О.І. суду був наданий лист з філії державної установи «Центр охорони здоровя» Державної кримінально-виконавчої служби України в Черкаській області від 21.01.2021 року, з якого вбачається, що ОСОБА_3 прибув до ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» 13.11.2020 року. З 2005 року ВІЛ-інфікований. Лікарем інфекціоністом запропоновано пройти належні обстеження з метою призначення антиретровірусної терапії, від чого хворий категорично відмовився і стверджує, що добре почувається. На даний час не потребує невідкладеної медичної допомоги чи госпіталізації до закладів МОЗ. Отже, стан здоров`я ОСОБА_3 , не створює загрози життю останнього, за умови перебування у слідчому ізоляторі.

Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Зокрема менш сувора міра запобіжного заходу аніж тримання особи під вартою, як то домашній арешт, застава або порука є недоцільними у даній справі, оскільки обвинувачений не має власного житла, офіційно не працевлаштований і не має стабільного доходу.

Визнання ОСОБА_4 вини, щире каяття та наявність тяжкого захворювання, при якому останній відмовляється від лікування, і за станом здоров`я не потребує невідкладних медичних заходів, не усувають ризики, визначені ст. 177 ЦПК України. Більш того, позиція обвинуваченого ОСОБА_4 щодо його винуватості, наразі судом не зясовується, а тому клопотання його захисника про зміну міри запобіжного заходу не підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України - слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

У відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне визначити заставу відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та зумовити його належну процесуальну поведінку.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, обвинувачений або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст.183 та ч. 5 ст.194 КПК України, у разі внесення застави, покласти на обвинуваченого такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; докласти зусиль до пошуку роботи; утримуватись від спілкування зі свідками.

Клопотань від прокурора щодо обрання міри запобіжного заходу ОСОБА_2 не надходило.

26.01.2021 року від адвоката Нікітюка А.М., який діє в інтересах ОСОБА_2 надійшло клопотання про скасування арешту автомобіля «Volkswagen Passat», яким користувався ОСОБА_2 , накладений ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 12.11.2020 року. Клопотання мотивовано тим, що даний автомобіль належить ОСОБА_5 . Вказаним автомобілем ОСОБА_2 користувався на підставі довіреності від 08.09.2020 року. ОСОБА_5 на сьогодні не є учасником даного кримінального провадження, у зв`язку з чим перебування автомобіля під арештом є невиправданим заходом втручання в законні права власника автомобіля.

У судовому засіданні прокурор заперечував проти задоволення клопотання, оскільки автомобіль є речовим доказом, і наразі не має підстав для його повернення власнику.

Захисник Нікітюк А.М. підтримав заявлене клопотання.

Потерпілий покладався на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_2 просив зняти арешт з автомобіля, повернувши транспортний засіб йому, як фактичному власнику, оскільки є ризики, що автомобіль, знаходячись у райвідділі поліції прийде у непридатний стан.

Судом встановлено, що постановою старшого слідчого Черкаського РВП Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області від 06.11.2020 року автомобіль марки Volkswagen модель Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , 1989 р.в., бежевого кольору визнано речовим доказом та передано на зберігання до Черкаського РВП Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області.

Ухвалою судді Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_6 від 12.11.2020 року накладено арешт на автомобіль марки Volkswagen модель Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , 1989 р.в., бежевого кольору, свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_2 та ключі від вказаного автомобіля, які перебували у користуванні ОСОБА_2 та згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належали ОСОБА_5 .

08.09.2020 року ОСОБА_5 , мешканка АДРЕСА_1 , надала довіреність ОСОБА_2 представляти її інтереси з питань, пов`язаних з укладанням, підписанням та виконанням правочинів щодо користування, експлуатації, а також розпорядження, в тому числі, продажу, за ціну та на умовах за розсудом представника належного їй транспортного засобу марки Volkswagen модель Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , 1989 р.в. Довіреність дійсна до 08.09.2021 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши надані письмові докази, суд вважає, що клопотання захисника Нікітюка А.М. не підлягає до задоволення, оскільки, по-перше: автомобіль визнаний речовим доказом у даному кримінальному провадженні, яке ще перебуває на стадії підготовчого судового розгляду, і докази по якому не досліджені судом; по-друге: клопотання заявлено в інтересах власника автомобіля, хоча ОСОБА_7 не представляє інтереси ОСОБА_5 , а остання сама до суду не зверталася з клопотанням про скасування арешту майна.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 174, 314-317,331 КПК України,-

у х в а л и в:

Призначити кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , обвинувачених у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України до розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Черкаського районного суду Черкаської області на 08 лютого 2021 року на 10 годину 00 хвилин.

В судове засідання забезпечити явку: обвинувачених, захисників, потерпілого та свідків.

Про час та місце розгляду справи повідомити керівника Черкаської місцевої прокуратури.

У клопотанні захисника Нікітюка А.М. про повернення обвинувального акту прокурору – відмовити.

У клопотанні захисника Нікітюка А.М. про скасування арешту майна – відмовити.

У клопотанні захисника Починок І.О. про зміну обвинуваченому ОСОБА_3 міри запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт у нічний час доби – відмовити.

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) діб - задовольнити.

Продовжити раніше обраний відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів – до 28 березня 2021 року включно.

Одночасно визначити заставу, після внесення якої ОСОБА_3 звільняється з-під варти, в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 113500 гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як обвинуваченим, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок отримувач: ТУ ДСА України в Черкаській області.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ «Черкаський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_3 з-під варти та повідомити письмово прокурора, що звернувся з клопотанням, та суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти, внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений ОСОБА_3 зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Уповноважена службова особа ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» у разі внесення застави, при звільненні ОСОБА_3 , зобов`язана роз`ясняти йому, або застоводавцю обов`язки , покладенні на обвинуваченого та наслідки їх невиконання.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 , у разі внесення застави, обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- не відлучатися без дозволу суду з місця свого проживання;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- прибувати до суду за першою вимогою:

- зайнятися пошуком роботи;

- утриматись від спілкування зі свідками, поза межами судового засідання.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі невиконання ним покладених обов`язків, застава буде звернена в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Копію ухвали вручити обвинуваченому та надіслати на адресу ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» - для виконання.

На ухвалу, в частині, що стосується вирішення питання щодо продовження міри запобіжного заходу, може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. У іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя: Є. П. Тептюк