Ухвала суду № 94444718, 26.01.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/795/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2021 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання слідчого у кримінальному провадженні №42020070000000379 старшого слідчого відділу розслідуванняособливо тяжкихзлочинів СУГУНП вЗакарпатській областімайора поліції ОСОБА_3 за погодженням з виконувачем обовязкиначальника відділуЗакарпатської обласноїпрокуратури ОСОБА_4 про арешт майна,-

В С Т А Н О В И В :

Слідчий у кримінальному провадженні №42020070000000379 старший слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Закарпатській області майор поліції ОСОБА_3 , за погодженням виконувачем обов`язки начальника відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно.

В обгрунтуваннявимог клопотанняслідчий посилаєтьсяна те,що громадянин Єнокян ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , разом з громадянином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованим за адресою АДРЕСА_2 , умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, вимагають неіснуючий борг в сумі 20 100 (двадцять тисяч сто) гривень у гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_3 , із застосуванням насильства відносно останнього.

Так в ході допиту потерпілого ОСОБА_7 було встановлено, що він в червні місяці разом із ОСОБА_8 працювали в м. Києві, а саме викладали тротуарну плитку. Пропрацювавши певний час ОСОБА_7 розрахувався з ОСОБА_9 за проведену ним роботу в повному обсязі по цінам, які ними заздалегідь були обумовленні, після чого ОСОБА_7 поїхав додому, ОСОБА_9 залишився ще в м. Києві дальше працювати.

31 липня 2020 року на мобільним телефон потерпілого ОСОБА_7 зателефонував невідомий йому чоловік та повідомив його про те, що він винен грошові кошти ОСОБА_9 та повідомили, що дають йому три дні щоб з ним розрахуватись. Після чого він відразу зателефонував ОСОБА_9 та запитав його хто саме йому телефонував та які грошові кошти він йому винен, на що останній повідомив що до нього в м. Хуст приїдуть люди та пояснять йому що саме він винен.

Після чого 03 серпня потерпілому знову зателефонував невідомий йому чоловік, який представився тим, що телефонував 31.07.2020 та повідомив, що ім потрібно зустрітись для вирішення даного питання. На дану пропозицію потерпілий погодився, та десь о 19 год. 20 хв. під`їхав на своєму автомобіля марки «MAZDA 626» державний номерний знак словацької реєстрації НОМЕР_1 до обумовленого місця, а саме до автосалону КІА біля в`їзду в м. Мукачево.

Під`їхавши туди він побачив ОСОБА_10 та невідомого йому громадянина. Побачивши їх він підійшов до них та привітавшись із ними взяв свою книгу в якій були чорнові записи по роботі, які вони вмісті проводили в ОСОБА_11 та почав їм пояснювати звідки скільки всього було нараховано. Під час чого він нарахував, що ОСОБА_12 заробив за 11 днів, які працював разом з ним 11500 гривень, а ОСОБА_12 повідомив йому що він заробив 16500 гривень. Дану суму не зрозуміло звідки він її взяв, оскільки перед початком проведення будівельних робіт, спосіб розрахунку та виведення заробітку за роботу був обговорений заздалегідь. Дану різницю у 5000 гривень він пояснював те, що він дізнався у своїх знайомих те, що за один квадрат укладки стоїть 5 гривень на одну особу. Також він додав, що коли вони безпосередньо проводили роботу то їм платили 25 гривень за укладку одного квадратного метра на всю бригаду, яка на той час складалась із 8 чоловік, про що безпосередньо ОСОБА_12 був обізнаний та на той час будь яких претензій не виставляв.

Під час цієї розмови яка набула агресивного характеру він погодився дати ОСОБА_12 5000 гривень, з метою уникнення неадекватних рішень з їх боку та конфліктних ситуацій.

Він сказав ОСОБА_12 що дані 5000 гривень він йому зможе дати на наступному тижні, оскільки в той час такої суми грошових коштів у нього не було.

В цей час ОСОБА_12 відійшовши в бік та погодившись з ним, про те що на наступний тиждень потерпілий йому ще додасть 5000 тисяч гривень до нього підійшов поблище невідомий йому громадянин, який приїхав із ОСОБА_12 . Даний громадянин представився йому як ОСОБА_13 та почав потерпілому в агресивній формі вигукувати чого він порядних людей обманює та під час цього почав чіпати його за руки та погрожувати тим, що він його візьме та відвезе до лісу. Під час цієї розмови у нього із ним зав`язалась штовханина. Тоді потерпілий побачив що до них ще підбігає двоє невідомих йому осіб, після чого він відразу відійшов від даного громадянина ОСОБА_13 та почав пояснювати їм, що вони вже вроді розібрались, що їм ще треба. В цей же час ОСОБА_12 разом із ОСОБА_13 та ще двома невідомими йому особами обступили його по кругу та почали всі всіляко залякувати спричиненням тілесних ушкоджень та погрозами що загрузять в багажник автомобіля та вивезуть в ліс де закопають. Практично в цей же час один із невідомих потерпілому осіб, який підбіг до них за допомогою ноги наніс йому один удар у область обличчя, від якого він не втримавшись впав на землю. Після чого в нього із обличчя почала текти кров. Підвівшись на ноги ОСОБА_12 разом із ОСОБА_13 повідомили йому, що вони забирають його автомобіль та повернуть його коли він віддасть грошові кошти ОСОБА_12 . Після чого ОСОБА_14 особисто сів за кермо його автомобіля, а ОСОБА_13 на переднє пасажирське сидіння та поїхали в сторону м. Мукачево. А двоє невідомих йому осіб сіли в автомобіль білого кольору марки Вольсваген пасат В7, іноземної реєстрації, універсал та також поїхав за ними в бік м. Мукачево.

Після цього, 07 серпня потерпілий особисто зателефонував ОСОБА_12 на його номер мобільного зв`язку та попросив його повернути йому його автомобіль, на що він повідомив що коли він відправить йому 20100 гривень на його особисту банківську картку № НОМЕР_2 (Універсал банк, монобанк) то тоді через одну годину йому привезуть його автомобіль, на цьому їхня розмова закінчилась.

В подальшому потерпілим під час проведення впізнання по фотокартках було впізнано ОСОБА_8 та ОСОБА_6 .

23 січня 2021 року, органом досудового розслідування, на підставі ст. 223 КПК України було проведено невідкладний обшук квартири за адресою: АДРЕСА_4 , за фактичним місцем проживання ОСОБА_8 в ході якого було виявлено та вилучено:

-мобільний телефон марки «Huawei Р8», ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ 2: НОМЕР_4 , з сім картою № НОМЕР_5 ;

-3 (три) банківські карти «Універсал Банк» № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 та № НОМЕР_8 видані на ім`я ОСОБА_8 ;

Слідчий зазначає, що вищеперераховані речі та документи, підпадають під ознаки, перераховані в ст. 98 КПК України, а тому є речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.

На даний час існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вищевказані предмети є доказами у кримінальному провадженні, адже вони відповідають критеріям, зазначеним устатті 98 КПК України (вони є матеріальні об`єкти,які моглизберегти насобі слідизлочину,містять іншівідомості,які можутьбути використаніяк доказфакту чиобставин,що встановлюютьсяпід часкримінального провадження). Узв`язку ізцим є необхідність у накладенні арешту на вказане майно з метою збереження речових доказів.

Приймаючи доуваги викладенета те,що вилучені23.01.2021року підчас проведенняобшуку заадресою: АДРЕСА_4 речі мають важливе значення для встановлення фактів і обставин у даному кримінальному провадженні, можутьбути використаніяк доказфакту чиобставин,що встановлюютьсяпід часкримінального провадження, слідчий просить суд накласти арешт на вказані в клопотанні речі.

В судове засідання слідчий не зявився. Надав суду заяву про розгляд клопотання у його відсутності. Просив клопотання задовольнити.

Власник вилученого майна ОСОБА_9 в судове засідання не зявився.

Захисник власника майна ОСОБА_9 ОСОБА_15 надіслав до суду заяву відповідно до якої проти задоволення клопотання заперечив частково, просив дозволити йому користуватись вилученим телефоном. Щодо іншого вилученого майна просив розглянути на розсуд суду. Також просив суд провести розгляд клопотання про арешт майна без їх участі.

Згідно ч.1 ст. 172 КПК України неприбуття власника майна у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Перевірившидокази, якимиобґрунтовується клопотання,слідчий суддя приходитьдо наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено, що ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке 17.08.2020 року внесені до ЄРДР за №42020070000000379, попередня правова кваліфікація ч.3 ст. 189 КК України.

Слідчим суддею встановлено, що 23 січня 2021 року, органом досудового розслідування, на підставі ст. 223 КПК України було проведено невідкладний обшук квартири за адресою: АДРЕСА_4 , за фактичним місцем проживання ОСОБА_8 в ході якого було виявлено та вилучено:

-мобільний телефон марки «Huawei Р8», ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ 2: НОМЕР_4 , з сім картою № НОМЕР_5 ;

-3 (три) банківські карти «Універсал Банк» № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 та № НОМЕР_8 видані на ім`я ОСОБА_8 ;

Постановою старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_16 , який здійснює досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, вилучені у ході обшуку23.01.2021рокуречі визнано речовими доказами.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч.5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно дост. 131 КПК Українизаходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч.1ст. 100 КПК Україниречовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями160 - 166,170 - 174цьогоКодексу.

Відповідно до частини 1ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Таким чином арешт може бути накладено на майно у вигляді речей, документів ( в тому числі цінних паперів, грошей (у будь якій валюті готівкою або безготівковому вигляді), на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, корпоративні права.

Згідноположеньч.2ст.170КПКУкраїни арештмайнадопускається зметою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Увипадку,передбаченомупунктом 1частинидругоїцієїстатті,арешт накладається на майно будь-якої фізичноїабоюридичноїособи занаявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначенимустатті 98цьогоКодексу (ч.2,ч.3 ст.170 КПК України).

Відповідно до ч. 1ст. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Згідноч.2ст.173КПКУкраїни,привирішенніпитанняпроарештмайна слідчий суддя, суд повинен враховувати:1) правовупідставудля арештумайна;2) можливість використання майна як доказу у кримінальномупровадженні (якщоарештмайна накладається увипадку, передбаченому пунктом1 частини другої статті170 цьогоКодексу);3)наявність обґрунтованої підозриу вчиненніособою кримінального правопорушення або суспільнонебезпечного діяння,щопідпадає підознаки діяння, передбаченогозаконом Українипро кримінальну відповідальність (якщоарештмайна накладається увипадках, передбачених пунктами 3,4частини другої статті 170 цьогоКодексу); 3-1)можливість спеціальної конфіскаціїмайна (якщоарешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170цього Кодексу); 4)розмір шкоди,завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди,якаотримана юридичною особою(якщо арештмайна накладається увипадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті170 цього Кодексу);5) розумність та співрозмірність обмеження права власностізавданням кримінального провадження;6) наслідки арештумайнадля підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідноч.10ст.170КПКУкраїниарешт можебутинакладений увстановленому

Цим Кодексомпорядкунарухомечинерухомемайно,грошіубудь-якійвалюті готівкою абоу безготівковійформі, втому числі кошти тацінності, що знаходяться набанківських рахунках чиназберіганніубанкахабо інших фінансових установах, видаткові операції,цінніпапери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалоючи рішеннямслідчогосудді,суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно,якщо воно перебуває у власностідобросовісного набувача, крімарештумайназ метою забезпечення збереження речових доказів.

Частиною11ст.170КПКУкраїнивизначено,щозаборонаабообмеженнякористування, розпорядженнямайномможутьбутизастосованілишеуразі, коли існують обставини,які підтверджують, що їхнезастосування призведе до приховування,пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення,пересування,передачімайна.

Слідчийсуддя,судвідмовляютьузадоволенніклопотанняпроарештмайна,якщо особа, щойогоподала,недоведенеобхідністьтакогоарешту,атакожнаявністьризиків, передбачених абзацомдругимчастинипершої статті170цьогоКодексу (ч.1ст.173КПК України).

На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий довів слідчому судді необхідність такого арешту майна з метою збереження речових доказів та наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України, а тому клопотання підлягає до задоволення.

Метою накладенняарештунацемайно,слідчимсуддеює забезпечення кримінального провадження у частині збереження речових доказів.

Одночасно,слідчий суддя вважає,що слідчимдотримановимогст.ст. 170,171 КПКУкраїни і в клопотанніслідчогонаявне обґрунтуваннянеобхідності арешту виявлених підчасобшукуречей, таконкретизованопідставитамета накладення наних арешту.

Слідчимсуддеювстановленабезумовнапереконливість щодозастосуваннятакого заходу забезпеченнякримінальногопровадженняякарештмайна,оскільки вилученнямайна проведено згідно встановленоїпроцедури, строкназверненняз клопотанням не порушений, враховуючи правову підставу для арештумайната достатність доказів,що вказують на вчинення кримінального правопорушення, наслідки арешту майнадля іншихосіб, розуміючи,щоарешт вказаногомайна непризведе до зупиненнята надмірного обмеженняправомірної підприємницької діяльностіабо інших наслідків, які суттєво позначаютьсянаінтересах інших осіб, приймаючи доувагипрактику Європейського судуз прав людинитаположенняст.1 Протоколу №1 доКонвенції,якапроголошує, що кожнафізична абоюридична особа має правомирноволодіти своїммайном, ніхтоне можебутипозбавленийсвогомайна, інакше якв інтересахсуспільства іна умовах, передбачених закономабо загальними принципами міжнародного права, прицьому позбавлення цьогоправа відбуваєтьсяв суворому додержанні як національного, так іміжнародного законів,щобне призводитидо свавіллязбоку правоохоронних органів навтручання вправовласності, враховує можливістьвикористанняйого якдоказууданому кримінальному провадженні, оскільки зайого допомогоюможе бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановленнята з`ясуваннявсіх обставинвчиненогокримінальногоправопорушення , томуслідчий суддявважає,що клопотання обґрунтоване й підлягає до задоволення з підстав та мотивів викладених вище.

Незастосування арешту майна може призвести до його зникнення, або настання інших наслідків, які можуть перешкодитикримінальномупровадженню,атомунаявні правові підстави дляарештумайна шляхом заборони розпорядження та користування .

Затакихобставинслідчийсуддяприрозгляді даногоклопотаннявбачаєпотенційну загрозу ташкодудлякримінальногопровадженнявразівідмовиунакладенніарешту та повернення вилученогомайна.

Такашкодаможевиразитись увтратіречовогодоказустороноюобвинувачення та унеможливить подальшепровадженнядосудовогорозслідування тавстановленнюістиниу справі, щоочевидно переважаєнад неможливістю власником (володільцем) тимчасововолодіти, розпоряджатисята користуватися вказаним майном.

Крімтого,матеріалипровадженнясвідчать,щонаданомуетапікримінальногопровадженняпотребидосудовогорозслідуваннявиправдовуютьтакевтручанняуправата інтереси власника майназметоюпопередженнянастання наслідків,які можуть перешкодити кримінальному провадженню, томупідстав сумніватисявспіврозмірності обмеженняправа власності завданням кримінального провадженняслідчий суддяневбачає.

Розяснити,щозгідност.174КПКУкраїни,підозрюваний,обвинувачений,їх захисник, законний представник, іншийвласникабоволоділець майна,якінебулиприсутніпри розгляді питання про арештмайна, маютьправозаявити клопотанняпро скасування арешту майна повністю абочастково.

Керуючись ст.ст. 170-173,309КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотанняслідчого у кримінальному провадженні №42020070000000379 старшого слідчого відділу розслідуванняособливо тяжкихзлочинів СУГУНП вЗакарпатській областімайора поліції ОСОБА_3 за погодженням з виконувачем обовязкиначальника відділуЗакарпатської обласноїпрокуратури ОСОБА_4 про арешт майна задовольнити.

Накласти арештна речіта предмети,які буливилучені 23 січня 2021 року вході проведенняобшуку за адресою: АДРЕСА_4 , речі та предмети належні ОСОБА_8 , зокрема:

- мобільний телефон марки «Huawei Р8», ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ 2: НОМЕР_4 , з сім картою № НОМЕР_5 ; 3 (три) банківські карти банку «Універсал Банк» № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 та № НОМЕР_8 видані на ім`я ОСОБА_8 , шляхом заборони розпорядження та користування.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня іі оголошення.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1