Постанова № 94432517, 12.01.2021, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/2234/20

Провадження №: 3/0343/1/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2021 року м. Долина

Суддя Долинського районного суду Івано-Франківської області Монташевич С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал, який надійшов від Долинського відділення поліції Калуського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області щодо притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане 03.09.2005, українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого, який 28.11.2020 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Правопорушення вчинено при таких обставинах:

28 листопада 2020 року о 23.39 годин в м. Долина по вул. Д. Галицького навпроти буд. 19 ОСОБА_1 керував транспортним засобом Пежо 206 н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу "Драгер" 6820 в присутності двох свідків, проба тесту позитивна - 1,31 проміле.

ОСОБА_1 повторно в судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив, про день час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення поштових повідомлень на адресу, вказану ним у протоколі, та шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному сайті Судової влади України, що підтверджено документально, в тому числі, розписками про отримання поштових відправлень ним особисто (а.с. 16, 23).

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, а також зобов`язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, та максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Зокрема, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (пункт 69).

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Таким чином, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов`язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді й утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені Законом для прискорення процедури слухання.

Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не перешкоджає розгляду справи за суттю у його відсутність.

Суд, враховуючи, що протокол відносно ОСОБА_1 складено 29.11.2020 у його присутності, тобто з даного моменту він знав про наявність справи, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, неодноразово не з`являвся в судові засідання, при розгляді справ за ст. 130 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, тому вважає за необхідне справу розглянути у відсутності останнього.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 232494 від 29.11.2020, в якому викладена суть адміністративного правопорушення та його пояснення, що "згідний з протоколом". У водія тимчасово вилучено посвідчення водія НОМЕР_1 та видано йому тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом НОМЕР_3 . З вказаним протоколом він ознайомився, що засвідчив своїм підписом (а.с.1);

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 29.11.2020, відповідно до якого огляд ОСОБА_1 проведений у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода, почервоніння обличчя, за допомого приладу Драгер 6820, у присутності двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Результат огляду на стан сп`яніння позитивний - 1,31 проміле (а.с.3);

- даними приладу "Драгер" alkotest 6820, відповідно до якого тест на визначення стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 проведено о 00.00 год 29.11.2020. Результат тесту № 1799 - 1,31 проміле (а.с.2);

- свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №12-01/7120, яке чинне до 07.10.2021, свідчить, що газоаналізатор Alcotest 6820 відповідає вимогам Методики повірки МПУ 066/05-2013 (а.с.11);

- письмовими поясненнями від 29.11.2020 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які вказали, що їх було запрошено співробітниками СРПП Долинського ВП в якості свідків для складання протоколу за ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 . В їхній присутності вказаний водій погодився у встановленому законом порядку пройти перевірку для визначення стану сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер 6820, результат якого показав 1,31 проміле, та відмовився проїхати в медичний заклад Долинську ЦРЛ, що засвідчили своїми підписами (а.с.4,5);

- відеозаписом на оптичному диску CD-R 700MB-80МІN 52х (а.с.12), на якому містяться три відеофайли, третім з яких підтверджено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом Пежо 206 н.з. НОМЕР_2 та його зупинку працівниками поліції. При цьому, суд звертає увагу, що перші два відеозаписи, наявні на описаному диску, не стосуються даної справи.

Як визначено в п 1.9 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до вимог п. 2.9а Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

1 липня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 № 2617-VІІІ, відповідно до якого були внесені зміни, зокрема до Кодексу України про адміністративні правопорушення та виключена відповідальність водіїв за керування транспортними засобами у стані сп`яніння або відмову від проходження огляду для встановлення такого стану, а також інші диспозиції і відповідні санкції за статтею, щодо якої здійснюється розгляд справи.

Однак такі зміни діяли лише протягом 2-х (двох) діб - 01 та 02 липня 2020 року, оскільки вже 03.07.2020 в офіційному виданні Голос України № 110 (7367) було опубліковано Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 17.06.2020 № 720-ІХ, відповідно до пункту 117 якого (сторінка 6 видання Голос України № 110 (7367) в частині, що стосується справи вказано «У розділі І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (Відомості Верховної Ради України, 2019 р., № 17, ст. 71):

1) у пункті 1:

підпункти 2 - 4, 7 виключити;

підпункти 127, 128, 131, 149, 171, 207 виключити».

Саме вказаним пунктом Закону України від 22.11.2018 № 2617-VІІІ було викладено статтю 130 КУпАП в новій редакції та доповнено КК України статтею 286-1, однак наведеними вище нормами Закону України від 17.06.2020 № 720-ІХ було скасовано ці зміни та повернуто до їх викладу в старій редакції, яка на даний час є поточною та має законну силу щодо її застосування.

По суті, це не є впровадженням нової відповідальності, а є лише скасуванням норм, які таку встановлювали.

Таким чином з 3 липня 2020 року стаття 130 КУпАП підлягає застосуванню в редакції, що діяла до набрання чинності Законом № 2617-VIII.

Отже, аналізуючи здобуті в судовому засiданнi докази, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 правильно квалiфiковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306. Будь-яких спростувань чи заперечень з даного приводу ОСОБА_1 суду не подавав та не з`являвся на неодноразові виклики в судові засідання, проявивши таким чином байдужість до розгляду справи та нехтуючи своїми обов`язками з`явитись в суд на виклики.

Зідно з довідкою від 01.12.2020 №8888/108/60/01-2020, ОСОБА_1 03.09.2005 видано посвідчення водія НОМЕР_1 , яке вилучено (а.с. 8).

Накладаючи стягнення на ОСОБА_1 , суд враховує характер i ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення, яке є тяжким, про що свідчить його характер та визначені законодавцем види та розміри адміністративних стягнень, їх особливу небезпечність, підвищену соціальну чуттєвість до такого роду правопорушень, особу правопорушника, який тимчасово не працевлаштований, а отже особистих доходів для проживання не має, в судове засідання не з`явився, чим позбавив суд можливості з`ясувати обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, та намагався уникнути несприятливих для себе правових наслідків, ступінь його вини та обставини правопорушення, зокрема те, що керував автомобілем в стані алкогольного сп`яніння в темну пору доби, коли видимість значно гірша, що потребує особливої уваги та реакції при керуванні транспортним засобом.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що необхідним та достатнім для виховання ОСОБА_1 в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, є адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, що передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі ст. 4 Закону України «Про судовий збір», керуючись ст.ст. 38, 40-1, 283, 284 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200,00 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) -899998; рахунок отримувача № UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету -22030106) судовий збір в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні.

Штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня отримання постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно з ч. 2 ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначеного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 (десяти) днiв до Івано-Франківського апеляційного суду через Долинський районний суд Івано-Франківської області.

Суддя: С.М. Монташевич