Ухвала суду № 94415099, 27.01.2021, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/2488/19

Провадження №: 1-кп/0343/6/21

У Х В А Л А

про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

27 січня 2021 року м. Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді –Тураша В. А.,

секретаря – Лукань О.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина Івано-Франківської області матеріали кримінального провадження №1-кп/0343/175/20, внесеного до ЄРДР за № 12019090160000394 від 09.07.2019 року про обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, що має середню освіту, непрацюючого, особа з інвалідністю 3 групи, розлученого, раніше несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

з участю : прокурора – Тюшка І.І.

представника потерпілої- Кажук В.Б.

захисника –адвоката Керницького В.М.

обвинуваченого – ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Долинського районного суду Івано-Франківської області знаходиться кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.121 КК України.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 23.09.2020 року скасовано вирок Долинського районного суду від 27.05.2020 року стосовно ОСОБА_1 за ч.2 ст.121 КК України та призначено новий розгляд в суді першої інстанції. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжено на 60 днів, тобто до 24.11.2020 року.

Ухвалою про призначення судового розгляду Долинського районного суду від 12.10.2020 року щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Ухвалою Долинського районного суду від 03.12.2020 року запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою продовжено на 60 днів до 01.02.2021 року.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб.

При цьому зазначив, що розглянути кримінальне провадження до 1 лютого 2021 року не представляється можливим, оскільки у ході судового розгляду даного кримінального провадження необхідно допитати потерпілу, свідків, дослідити письмові докази та розглянути заявлені у майбутньому можливі клопотання, а тому на даний час слід вирішити питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Підставою для цього є те, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, який, згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином, оскільки за його вчинення чинним Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років.

Крім цього, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема: що ОСОБА_1 може перешкоджати кримінальному провадженню шляхом впливу на потерпілу, та свідків, з більшістю з яких він проживає в одному населенному пункті, оскільки є місцевим жителем та особисто з ними знайомий.

Підставами вважати, що ОСОБА_1 може спробувати переховуватися від органів досудового розслідування, прокуратури та суду є те, що він обвинувачується у вчиненні злочину, за який, відповідно до КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі, немає міцних соціальних зав`язків, усвідомлює неминучість покарання за нього, що може спонукати його переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не можливо, оскільки ОСОБА_1 не має постійного джерела прибутку, не має міцних соціальних зв`язків, а також, те, що місце його проживання та реєстрації - будинок в АДРЕСА_1 є місцем вчинення злочину, оглянуте під час досудового розслідування, однак, у ході судового слідства може виникнути потреба щодо безпосередності його огляду де залишились сліди вчинення злочину, що в подальшому можуть бути використанні для повноти дослідження доказів, а обвинувачений маючи доступ до них, може знищити їх. Крім того, даний запобіжний захід не виключатиме ризику переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду та можливості незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні, оскільки вони являються його знайомими та йому відомо про місце їх проживання.

Застосування більш м`якого запобіжного заходу у вигляді особистої поруки не представляється можливим, оскільки жодна особа не зверталася до органу досудового розслідування з письмовим зобов`язанням, яке відповідає вимогам ч.І ст. 180 КПК України.

Застосування інших запобіжних заходів у виді особистого зобов`язання та застави, не забезпечить запобіганню ризикам викладеним вище.

З метою запобігання переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, необхідно обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, причини своєї неявки не повідомила, хоч про час та місце проведення судового засідання була повідомлена встановленому Законом порядку.

Представник потерпілої адвокат Кажук В.Б. щодо клопотання прокурора,поклався на вирішення суду.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Керницький В.М., щодо клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечили, вважають його необґрунтованим. Просили обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки в ОСОБА_3 є своє житло, наміру ухилятися від суду чи перешкоджати кримінальному провадженню в інший спосіб обвинувачений не має, тому такий запобіжний захід зможе забезпечити його належну поведінку на час судового розгляду

Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, які з`явилися в судове засідання, перевіривши наявні матеріали кримінального провадження, вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 , слід продовжити термін тримання під вартою з наступних підстав:

Згідно ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою, або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з

урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на

існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

До спливу строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до п. 79 рішення в справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року «розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості».

Суд встановив, що строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , закінчується 01 лютого 2021 року, однак судове провадження по кримінальному провадженню не закінчено і потребує часу для розгляду, тому строк тримання під вартою обвинуваченому необхідно продовжити, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме: що ОСОБА_1 , може перешкоджати кримінальному провадженню шляхом впливу на потерпілу, свідків, переховуватись від органів досудового розслідування і суду не зменшились.

Зокрема, підставами вважати, що ОСОБА_1 може спробувати переховуватися від органів досудового розслідування, прокуратури та суду є те, що він обвинувачується у вчиненні злочину, за який, відповідно до КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі, немає міцних соціальних зав`язків, усвідомлює неминучість покарання за нього, що може спонукати його переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Підставами вважати, що ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків є те, що він є місцевим жителем, свідки проживають в одному населеному пункті з обвинуваченим та він є особисто з ними знайомий.

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, зазначено, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку.

Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Обставини обвинувачення ОСОБА_1 , його вік та стан здоров`я, а також тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватими у вчиненні кримінального правопорушення, в якому він обвинувачуються, відсутність міцних соціальних зав`язків та соціальне становище (обвинувачений ніде офіційно не працевлаштований) свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.

Обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку.

Застосований запобіжний захід відносно ОСОБА_1 кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Окрім наявної обґрунтованої підозри, застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому, зокрема, не надає можливості

перешкоджання інтересам правосуддя шляхом ухилення обвинуваченого від суду, перешкоджати встановленню істини у справі.

Наявні наведені ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м`який.

Суд вважає, що підстави для продовження запобіжного заходу - тримання під вартою не відпали, стан здоров`я обвинуваченого не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув`язнення, а альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого, тому наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу із визначенням строку.

Крім того, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, суд враховує положення ст. 9 Конституції України, та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», згідно яких тривале тримання під вартою обвинуваченого може бути виправданим у зазначеній справі, так як є специфічні ознаки суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає правило поваги до свободи особи (рішення Європейського суду «W. v/ Switherlandjudgement» of 26 January 1993. SeriesAno.254-A, p.15, §30).

Суд не бере до уваги твердження обвинуваченого та його захисника-адвоката, що відсутні підстави для тримання під вартою обвинуваченого так як ризики не доведені прокурором, у зв`язку з чим необхідно змінити запобіжний захід у виді тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід, оскільки при продовженні строку тримання під вартою суду не надано жодного доказу, що заявлені ризики, які були враховані при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою зменшилися, а в матеріалах кримінального провадження відсутні докази, які дають підстави для обрання більш м`якого запобіжного заходу.

Суд, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 , не має постійного джерела прибутку, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, який відноситься, до категорії тяжких злочинів, усвідомлює неминучість покарання, а також те, що більш м`який запобіжний захід не виключатиме ризиків переховування від суду, іншого перешкоджання кримінальному провадженню чи вчинення нових злочинів, приходить до переконання, що доводи захисника та обвинуваченого щодо обрання більш м`якого запобіжного заходу є недостатніми та необґрунтованими.

Відтак, є достатні підстави для задоволення клопотання прокурора та продовження обвинуваченому строку тримання під вартою до 26 березня 2021 року включно.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 29, 176-178, 197, 194, 199, 331, 372, 532, 534 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 – задоволити.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю АДРЕСА_1 у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 (шістдесят) днів - до 26 березня 2021 року включно.

Ухвала в частині продовження строків тримання під вартою діє 60 (шістдесят) днів та підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Виконання ухвали в частині продовження строку тримання під вартою доручити начальнику ДУ "Івано-Франківська установа виконання покарань № 12", якому направити копію даної ухвали.

Контроль за виконанням ухвали в частині продовження строку тримання під вартою покласти на прокурора у даному кримінальному провадженні.

Ухвала суду може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Долинський районний суд Івано-Франківської області. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя: