Рішення № 94432440, 26.01.2021, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа 206/5325/20

Провадження 2-а/206/2/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2021 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Кушнірчука Р.О.,

при секретареві Ільїній І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі,

ВСТАНОВИВ:

26 листопада 2020 року позивач звернувся до суду з позовом, обґрунтовуючи його тим, що 18 червня 2020 року головним спеціалістом-інспектором з паркування відділу контролю за паркуванням інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Дубовик Ю.І. було винесено постанову серії РАП № 264669545, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152-1 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у розмірі 300 гривень. Водночас, на думку позивача остання не відповідає вимогам законодавства щодо змісту постанови по справі про адміністративне правопорушення, а саме в останній не наведено докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення. Більш того, з інформації про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, розміщеної на веб-сайті ipkp.dniprorada.gov.ua вбачається, що за переходом за посиланням можна ознайомитись з 7 фотознімками, на яких відображено дату - 18 травня 2020 року, час з 11:29:11 до 11:46:10, GPS координати: 48.46473000 35.04988000 та адресу місця розташування транспортного засобу Honda HR-V, державний номер НОМЕР_1 , втім така інформація не підтверджує станом на час події факт облаштування відведеного майданчика для паркування відповідними дорожніми знаками, суцільною синьою (блакитною) смугою на проїзній частині і на бордюрі, який відокремлює проїзну частину від пішохідної, а також не доводить факту наявності обладнання майданчика паркувальним автоматом, так само, як і наявність інформаційних знаків про можливість і порядок надання послуги «мобільне паркування».

Ухвалою суду від 01 грудня 2020 року відкрито провадження по справі та призначено до судового розгляду.

У судове засідання позивач не з`явився, в позовній заяві виклала клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про місце та час розгляду справи повідомлені належним чином. В матеріалах справи міститься клопотання представника відповідача Семейко Н.Ю. від 06 січня 2021 року за вих. № 613-11, з якого вбачається, що у зв`язку із необхідністю отримання відповіді від ТОВ «ПАРКЕТ СЕРВІС ГРУППЕ» щодо надання інформації про обладнання майданчика для платного паркування та наявності паркувальних автоматів за визначеною адресою станом на 18 травня 2020 року, він просить суд відкласти судове засідання призначене на 11 січня 2021 року о 09 годині 30 хвилин - на іншу дату.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

До позовної заяви позивачем додано також клопотання про поновлення строку на звернення з позовною заявою про оскарження рішення суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності та визнання причин пропуску звернення - поважними (а. с. 11-12).

Останнє обґрунтовано тим, визначений ч. 2 ст. 286 КАС України строк протягом якого може бути подано позовну заяву щодо оскарження рішення (постанови) по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руку, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі пропущено з поважних причин, зокрема, позивач постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за вказане порушення не отримував, доказом чого є копія поштового повідомлення про повернення поштового відправлення (а. с. 14), а визначену постанову позивачем отримано тільки 25 листопада 2020 року у Самарському ВДВС у місті Дніпрі (а. с. 16).

На підставі ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до абз. 7 ст. 279-1 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення надсилається відповідальній особі, зазначеній у ч. 1 ст. 14-2 КУпАП, протягом трьох днів з дня її винесення рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця реєстрації (проживання) фізичної особи (місцезнаходження юридичної особи).

Згідно з абз. 10 ст. 279-1 КУпАП у разі невручення постанови адресату за зазначеною в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів адресою днем отримання постанови вважається день повернення поштового відправлення з позначкою про невручення до органу (підрозділу), уповноважена посадова особа якого винесла відповідну постанову.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається дата дня повернення поштового відправлення з позначкою про невручення до Інспекції з питань контролю за паркуванням ДМР - 09 вересня 2020 року. Водночас, суд звертає увагу на те, що з визначеного повідомлення неможливо встановити вміст конверту, а саме що саме було надіслано на адресу ОСОБА_1 , з останнього також не вбачається дата направлення відповідного поштового відправлення, а навіть з відкритого реєстру відстеження поштових відправлень, розміщеного на офіційному сайті АТ «Укрпошта» за посилання: https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html, взагалі не вбачається будь-яких відомостей щодо зареєстрованого відправлення № 4900083088945.

Неможливість встановити дату направлення відповідного поштового відправлення є істотною обставиною, яка розумним чином ставить під сумнів виконання вимог абз. 7 ст. 279-1 КУпАП щодо надіслання постанови про накладення адміністративного стягнення відповідальній особі протягом трьох днів з дня її винесення рекомендованим листом з повідомлення на адресу місця реєстрації (проживання) фізичної особи, тобто у строк до 21 червня 2020 року.

Враховуючи викладене, а також те, що рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення об`єктивно не є таким письмовим доказом, який міг би підтверджувати належне виконання відповідачем вимог абз. 7 ст. 279-1 КУпАП, суд приходе до висновку, що строк, встановлений ч. 2 ст. 286 КАС України протягом якого може бути подано позовну заяву щодо оскарження рішення (постанови) по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руку, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі пропущено з поважних причин та він підлягає поновленню.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, враховуючи фактичні обставини справи, приходить до наступного висновку.

На підставі ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд звертає увагу, що визнання факту наявності чи відсутності обладнання майданчика паркувальним автоматом, так само, як і наявність інформаційних знаків про можливість і порядок надання послуги «мобільне паркування» об`єктивним чином виходе за межі досліджуваних правовідносин, що виникли в ході виконання Інспекцією з питань контролю за паркуванням ДМР своїх обов`язків в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152-1 КУпАП, а вихід за межі позовних вимог подібним чином не є необхідною умовою для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єкту владних повноважень.

Враховуючи наведе вище, суд не погоджується з необхідністю очікування надання відповідачем доказу у вигляді відповіді від ТОВ «ПАРКЕТ СЕРВІС ГРУППЕ» щодо надання інформації про обладнання майданчика для платного паркування та наявності паркувальних автоматів за визначеною адресою станом на 18 травня 2020 року, адже останнє не матиме значення для розгляду справи враховуючи наступні обставини.

Так законодавцем передбачено спеціальний механізм використовуючи який інспектори з паркування, діючи від імені виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад, здійснюють провадження у справах про адміністративні правопорушення, передбачені зокрема ч. 1 ст. 152-1 КУпАП, на основі суворого додержання законності.

Статтею 6 Конституції України передбаченого, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України.

Главою 23 розділу IV КУпАП визначені суворі вимоги щодо змісту постанови по справі про адміністративне правопорушення та видів постанов по справі про адміністративне правопорушення.

У відповідності до вимог абз. 14, 16, 21 ст. 283 КУпАП, постанова повинна містити правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених ч. 2 і ч. 3 ст. 283 КУпАП, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності; постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка розглянула справу, а постанова колегіального органу - головуючим на засіданні і секретарем цього органу.

Проте, з дослідженої постанови вбачається, що остання не відповідає вище визначеним вимогам, не містить правових наслідків невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; не містить даних про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності; постанова по справі про адміністративне правопорушення не підписана посадовою особою, яка розглянула справу, що загалом є істотними порушеннями щодо здійснення викладу змісту постанови по справі про адміністративне правопорушення, а тому остання є такою, що прийнята в порушення вимог ст. 283 КУпАП та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

На підставі ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень КАС України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує обставини визначені п. 1-4 ч. 9 ст. 139 КАС України, погоджується з тим, що витрати по сплаті судового збору в даній справі є такими судовими витратами, що безпосередньо пов`язані з розглядом справи, розмір таких витрат обґрунтований та пропорційний щодо предмету спору, а тому приходить до висновку про необхідність відшкодування судових витрат, які складаються зі сплати судового збору на користь позивача, шляхом стягнення грошових коштів за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі - Інспекції з питань контролю за паркуванням ДМР.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 90, 121, 139, 241-246, 293, 295 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк на звернення з позовною заявою про оскарження рішення суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.

Позов ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі - задовольнити.

Скасувати постанову головного спеціаліста-інспектора з питань паркування відділу контролю за паркуванням інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Дубовика Юрія Івановича серії РАП № 264669545 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152-1 КУпАП та накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 гривень, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути з Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради (м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 75, ЄДРПОУ - 42403446) судові витрати на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) в розмірі 420,40 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду, у відповідності до ст.ст. 286, 297 та пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень КАС України, подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у відповідності до ч. 2 ст. 295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя Р.О. Кушнірчук