Ухвала суду № 94430794, 20.01.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/17998/20

Провадження №: 1-кп/755/540/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" січня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Галиги І.О.,

при секретарі Ляшинській А.Ю.,

розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.10.2019 року за №12019100040008565 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Києва, не одруженого, студента, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого до затримання за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця, громадянина України, уродженця с. Жердова Броварського району Київської області, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого до затримання за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора Астапковича А.Ю.,

потерпілого ОСОБА_3 ,

представника потерпілого Брящей Р.І.,

захисників Колокольнікова В.А., Забари Б.І., Йосипова А.А.,

обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

На розгляді Дніпровського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження №12019100040008565 від 13.10.2019 року відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Захисником обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокатом Голуб С.А. до відмови від її послуг як захисника обвинуваченим ОСОБА_2 , яку прийнято судом, подано клопотання про повернення обвинувального акта у даному кримінальному провадженні прокурору, у зв`язку з невідповідністю його вимогам ст. 291 КПК України.

Дане клопотання викладене захисником в формі апеляційної скарги з вимогою про відкриття апеляційного провадження та скасування ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 30.11.2020 року про обрання обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Також просить допитати в якості свідків поручителів.

Прокурор заперечив проти задоволення даного клопотання, зазначаючи про відповідність обвинувального акта у даному кримінальному провадженні вимогам ст. 291 КПК України. Просив призначити обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019100040008565 від 13.10.2019 року відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України до судового розгляду.

Потерпілий та його представник - адвокат Брящей Р.І. заперечили проти задоволення клопотання захисника та просили призначити обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні до судового розгляду.

Захисники Колокольніков В.А., Забара Б.І. та Йосипов А.А. заперечили проти клопотання захисника-адвоката Голуб С.А. та не заперечили проти призначення обвинувального акта до судового розгляду.

Обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заперечили проти клопотання захисника та просили призначити обвинувальний акт до судового розгляду.

Заслухавши учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт, суд приходить до наступного.

Згідно з наданим до суду обвинувальним актом, складеним слідчим, відповідно до вимог КПК України, прокурором дотримані вимоги територіальної підсудності та підстав для закриття провадження або повернення обвинувального акту прокуророві, не встановлено.

Клопотання сторони захисту щодо повернення обвинувального акта прокурору як такого, що не відповідає вимогам Кримінального процесуального Кодексу України задоволенню не підлягає, оскільки захистом не зазначено підстав для повернення обвинувального акта прокурору.

Крім того, захисником Голуб С.А. дане клопотання викладено в формі апеляційної скарги, проте подано на ім`я судді Галиги І.О.

Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 309 КПК України під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову у його застосуванні.

Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити ухвалу без змін;

2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Як вбачається із клопотання захисника, нею в клопотанні заявлено вимоги щодо скасування ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 30.11.2020 року, та обрати обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, негайно звільнивши його з під варти в залі суду.

Проте, дані вимоги захисником завлено з порушенням інстанційності, а тому не підлягають розгляду судом першої інстанції.

Заслухавши думки учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що є достатні підстави для призначення його до судового розгляду, оскільки, згідно з наданим до суду обвинувальним актом, складеним слідчим, відповідно до вимог КПК України, прокурором також дотримані вимоги КПК України та підстав для його повернення прокурору не встановлено.

Дане кримінальне провадження підсудне Дніпровському районному суду м. Києва.

Згідно з наданим до суду обвинувальним актом, складеним слідчим, відповідно до вимог КПК України, прокурором дотримані вимоги кримінально-процесуального законодавства. В обвинувальному акті зазначено виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, яким суд на даному етапі розгляду даного кримінального провадження позбавлений можливості надати оцінку, а тому підстав для закриття провадження або повернення обвинувального акту прокуророві, не встановлено.

У підготовчому судовому засіданні, відповідно до положень ч. 2 ст. 318, п. п. 19, 25, 26 ч. 1 ст. 3 КПК України, судом визначено коло осіб з боку обвинувачення та захисту, які братимуть участь у судовому розгляді.

Щодо вирішення питання прийняття цивільного позову потерпілого.

Також потерпілим у кримінальному провадженні ОСОБА_3 в судовому засіданні заявлено цивільний позов.

Перевіривши цивільний позов ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням, на дотримання вимог КПК України та ЦПК України, суд вважає що форма та зміст позовної заяви дають підстави для її прийняття та розгляду в рамках даного кримінального провадження.

Щодо вирішення клопотання прокурора про продовження обвинуваченим запобіжного заходу.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , кожному окремо, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказавши на обґрунтованість підозри обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні тяжкого злочину (кримінального правопорушення) та наявність ризиків, визначених ст. 177 КПК України, які були заявлені під час обрання обвинуваченим запобіжного заходу та продовжують існувати.

Потерпілий та його представник - адвокат Брящей Р.І. підтримали клопотання прокурора.

Захисники обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокати Колокольніков В.А., Забара Б.І. та Йосипов А.А. просили суд відмовити у задоволенні клопотання прокурора у зв`язку із необґрунтованістю підозри, оголошеної обвинуваченим. Зазначили, що тяжкість злочину не може бути обставиною, яка обґрунтує наявність ризиків. Також вказали, що прокурором не надано доказів переховування обвинуваченого від суду та прокурора. Також заявили клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , кожному окремо, з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтримали клопотання захисників.

Заслухавши думки учасників процесу, суд приходить до наступного.

Згідно ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Під час судового розгляду вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу та за наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Також, суд враховує, що згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ст. 177 КПК України).

Відповідно до норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 12 частини 1 вказаної статті.

У цій ситуації у вказаному кримінальному провадженні було висунуто обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.

На цей час обвинувачені, потерпілий та свідки в даному кримінальному провадженні не допитані.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 суд враховує наступне.

Відповідно до обвинувального акту встановлено такі відомості: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянин України, уродженець м. Києва, не одружений, студент, офіційно не працевлаштований, зареєстрований та проживаючий до затримання за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий.

Обвинувачений ОСОБА_1 під час вирішення даного питання за своїм віком і станом здоров`я не має специфічних особливостей стану здоров`я, має типові соціальні зв`язки для особи його віку та статусу.

Так суд враховує, що ОСОБА_1 висунуто обвинувачення за ч. 2 ст. 121 КК України, тобто у скоєнні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

Заслухавши учасників судового провадження, суд вважає, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, заявлені прокурором під час обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу на даний час не зменшилися, а тому суд не вбачає підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 суд враховує наступне.

Відповідно до обвинувального акту встановлено такі відомості: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українець, громадянин України, уродженець с. Жердова Броварського району Київської області, не одружений, офіційно не працевлаштований, зареєстрований та проживаючий до затримання за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий.

Обвинувачений ОСОБА_2 на час вирішення даного питання за своїм віком і станом здоров`я не має специфічних особливостей стану здоров`я, має типові соціальні зв`язки для особи його віку та статусу.

Так суд враховує, що ОСОБА_2 висунуто обвинувачення за ч. 2 ст. 121 КК України, тобто у скоєнні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

Заслухавши учасників судового провадження, суд вважає, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, заявлені прокурором під час обрання обвинуваченому запобіжного заходу на даний час не зменшилися, а тому суд не вбачає підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Враховуючи наведене, суд на даному етапі розгляду обвинувального акту, приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора про продовження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , кожному окремо, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України, заявлені прокурором під час обрання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даний час не зменшились.

При цьому, вони обумовлені у світлі, як вказаних відомостей, так і факторів пов`язаних з характером вказаної особи, його моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій він піддається до кримінальної відповідальності, з огляду на що суд вважає, що, у даному конкретному випадку, обставини визначені ст. 177 КПК України щодо ризиків є обґрунтованими, оскільки вони підтверджуються наявними матеріалами, як і інші обставини визначені ч. 1 ст. 194 вказаного Кодексу.

Обставини регламентовані ст. 178 КПК України, у світлі даних про обвинуваченого, не є такими, що вказують на відсутність передумови визначеної п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України у поєднанні з характером висунутого обвинувачення.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.

Строк утримання обвинувачених під вартою не виходить за межі визначені КПК України та є необхідною мірою в ній з огляду на те, що в ході судового розгляду було встановлено наявність передумов регламентованих п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст. 199 даного Кодексу, тобто тривалість строку тримання під вартою відповідає критерію розумності.

Доводи сторони захисту про неможливість перебування обвинуваченого ОСОБА_2 за станом здоров`я в умовах слідчого ізолятору не підтверджені належним чином.

З огляду на викладене, суд вважає за доцільне на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів та оцінених в сукупності з усіма обставинами, у тому числі визначеними ст.ст. 177, 178, 183, 199, 331 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , кожному окремо, продовжити у межах строків визначених вказаним Кодексом.

Щодо розгляду скарги захисника - адвоката Йосипова А.А. на дії прокурора під час здійснення досудового розслідування.

18.01.2021 року на адресу суду надійшла скарга захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Йосипова А.А. на дії прокурора під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019100040008565 від 13.10.2019 року, яка мотивована тим, що орган досудового розслідування не направив на його адресу повідомлення про завершення досудового розслідування і відповідно до вимог ст.ст. 283, 290 КПК України стороні захисту не відкрито доступ до матеріалів кримінального провадження.

Захисник-адвокат Йосипов А.А. підтримав подану ним скаргу, проте зазначив, що матеріали кримінального провадження йому відомі від інших захисників у даному кримінальному провадженні, яким надавалась можливість ознайомитись з матеріалами кримінального провадження, та він не потребує часу для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження на даному етапі розгляду справи.

Прокурор заперечив проти задоволення даної скарги, вказавши про виконання слідчим вимог ст. 290 КПК України у даному кримінальному провадженні та інших учасників процесу, суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Потерпілий та його представник - адвокат Брящей Р.І. заперечили проти задоволення даної скарги.

Захисники обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокати Колокольніков В.А. та Забара Б.І. просили суд задовольнити скаргу адвоката Йосипова А.А.

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - підтримали думку захисників.

Заслухавши думку учасників процесу, суд приходить до висновку, що скарга захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Йосипова А.А. на дії прокурора під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019100040008565 від 13.10.2019 року задоволенню не підлягає.

Так, вичерпний перелік рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, наведений у частині 1 статті 303 КПК.

Відповідно до частини 2 статті 303 КПК, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

Норми частини 2 статті 303 КПК не містять імперативних вимог щодо обов`язкового розгляду по суті будь-яких скарг у підготовчому судовому засіданні, а лише вказують на можливість такого розгляду з урахуванням завдань підготовчого провадження, повноважень суду та з дотриманням правил, передбачених статтями 314-316 КПК (на що, зокрема, вказує використане законодавцем формулювання «можуть бути предметом розгляду», а не «розглядаються» чи «підлягають розгляду» тощо, а також пряме відсилання до правил статей 314-316 КПК).

Системний аналіз норм статей 314, 315 КПК свідчить, що підготовче судове провадження є обов`язковою самостійною стадією кримінального процесу, метою проведення якого є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

Виходячи зі змісту частини 3 статті 314 та статті 315 КПК, у підготовчому судовому провадженні суд має право прийняти обмежене коло рішень та вирішити питання, пов`язані виключно з призначенням кримінального провадження до судового розгляду.

Відповідно до ч.ч. 2,3 ст. 290 КПК України, прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання. Прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до приміщення або місця, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави, і прокурор має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді.

Також, як вбачається із скарги, дана скарга подана на дії прокурора під час досудового розслідування. Разом із тим, із долученого до скарги клопотання про повідомлення його про час та місце ознайомлення з матеріалами кримінального провадження №12019100040008565 від 13.10.2019 року захисником було направлено до слідчого у кримінальному провадженні Петренко Ю.Ю. Крім того, дане клопотання датоване 23.11.2020 року, проте воно не містить даних про дату його отримання слідчим. Тобто дане клопотання подане поза межами строку досудового розслідування.

Разом із тим, слід зазначити, що обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні надійшов до Дніпровського районного суду м. Києва 27.11.2020 року для розгляду по суті.

Крім того, захисником в судовому засіданні зазначено, що він не потребує часу для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження та потребує в отриманні копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування.

Також слід зазначити, що обвинувачений ОСОБА_1 копію обвинувального акта та реєстр матеріалів досудового розслідування отримав, що підтверджується розпискою, долученою до обвинувального акта.

Щодо розгляду скарги захисника - адвоката Колокольнікова В.А. на бездіяльність прокурора при виконанні вимог ст. 290 КПК України, у кримінальному провадженні №12019100040008565 від 13.10.2019 року.

В судовому засіданні 19.01.2021 року захисником-адвокатом Колокольніковим В.А. подано скаргу на дії прокурора, а саме на порушення з боку прокурора, яке полягає у невиконанні вимог ч.ч.2,3 ст.290 КПК України, ненадання доступу до предметів (речових доказів) та просив визнати незаконними дії прокурора.

Захисник-адвокат Колокольніков В.А. підтримав подану ним скаргу та просив її задовольнити.

Прокурор заперечив проти задоволення даної скарги, зазначивши що ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 25.11.2020 року обвинуваченому ОСОБА_1 та його захисникам Колокольнікову В.А. та Барзилович І.А. встановлено строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до 26.11.2020 року.

Потерпілий та його представник - адвокат Брящей Р.І. заперечили проти задоволення даної скарги.

Захисники обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокати Йосипов А.А. та Забара Б.І. просили суд задовольнити скаргу адвоката Колокольнікова В.А.

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - підтримали думку захисників.

Заслухавши думку учасників процесу, суд приходить до висновку, що скарга захисника - адвоката Колокольнікова В.А. на дії прокурора під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019100040008565 від 13.10.2019 року, які полягають у ненаданні доступу до документів (речових доказів) задоволенню не підлягає.

Як встановлено в судовому засіданні, старший слідчий Дніпровського управління поліції ГУНП в м. Києві Петренко Ю.Ю. звернулася до слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва з клопотанням про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження №12019100040008565 від 13.10.2019 року. Дане клопотання слідчого ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 25.11.2020 року задоволено та обвинуваченому ОСОБА_1 та його захисникам Колокольнікову В.А. та Барзилович І.А. встановлено строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до 26.11.2020 року, що підтверджено в судовому засіданні захисником.

На підставі викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення скарги захисника-адвоката Колокольнікова В.А. та вважає, що ним реалізовано його право на доступ до матеріалів кримінального провадження.

Щодо розгляду скарги захисника - адвоката Забари Б.І. на бездіяльність слідчого та прокурора під час здійснення досудового розслідування.

В судовому засіданні 19.01.2021 року захисником - адвокатом Забарою Б.І. було подано скаргу на бездіяльність слідчого та прокурора під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019100040008565 від 13.10.2019 року, яка полягає у не відкритті стороні захисту матеріалів кримінального провадження та речових доказів. В скарзі захисником зазначено вимоги щодо визнання бездіяльності старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві Ю. Петренко та прокурора Київської місцевої прокуратури №4 Мовчанюка О.С. в частині невиконання вимог ст. 290 КПК України та не відкриття матеріалів кримінального провадження та речових доказів, такою, що призвела до порушення права ОСОБА_1 на захист, рівність перед законом і судом, безпосередність дослідження документів, змагальність та свободу подання до суду своїх доказів і доведення перед судом їх переконливості, право на обстоювання правової позиції та право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, та врахування під час дослідження доказів.

Скарга мотивована тим, що ним 23.11.2020 року електронною поштою було направлено клопотання на адресу Дніпровського УП ГУНП у м.Києві щодо повідомлення часу, місця для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження №12019100040008565 від 13.10.2019 року в порядку ст. 290 КПК України. Дане клопотання було зареєстроване 26.11.2020 року за вх. № 16171, що відображено у листі старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м.Києві Юлії Петренко від 04.01.2021 року №16171/125/50-2020, направленому 05.01.2021 року у відповідь на клопотання від 23.11.2020 року. 26.11.2020 року прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Мовчанюком О.С. затверджено обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019100040008565 від 13.10.2019 року, що складений старшим слідчим СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві Ю.Петренко, який 27.11.2020 року скеровано до Дніпровського районного суду м. Києва.

Вказав, що до дня звернення до суду із обвинувальним актом слідчий отримав його клопотання, в якому він просив повідомити час, місце для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження №12019100040008565 від 13.10.2019 року в порядку ст. 290 КПК України, ані орган досудового розслідування, ані прокурор у кримінальному провадженні до звернення із обвинувальним актом до суду не направили на його поштову адресу будь-яких повідомлень щодо завершення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні та відповідно до вимог ст. ст. 283, 290 КПК України стороні захисту відкрито доступ до матеріалів кримінального провадження, в тому числі до речових доказів.

Прокурор заперечив проти задоволення даної скарги.

Потерпілий та його представник - адвокат Брящей Р.І. також заперечили проти задоволення скарги захисника.

Захисники обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокати Йосипов А.А. та Колокольніков В.А. просили суд задовольнити скаргу адвоката Забари Б.І.

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - підтримали думку захисників.

Заслухавши думку учасників процесу, суд приходить до висновку, що скарга захисника - адвоката Забари Б.І. на бездіяльність слідчого та прокурора під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019100040008565 від 13.10.2019 року, яка полягає у не відкритті стороні захисту матеріалів кримінального провадження та речових доказів задоволенню не підлягає.

Як встановлено в судовому засіданні, клопотання захисника-адвоката Забари Б.І. надійшло до слідчого Дніпровського УП ГУНП в м. Києві 26.11.2020 року та було зареєстровано за вх. № 16171. 26.11.2020 року у кримінальному провадженні №12019100040008565 від 13.10.2019 року прокурором Мовчанюком О.С. було затверджено обвинувальний акт відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 121 КК України, тобто дане клопотання було подано поза межами строку досудового розслідування.

Щодо розгляду скарги захисника - адвоката Забари Б.І. стосовно врахування під час судового розгляду порушення вимог п.2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В судовому засіданні 19.01.2021 року захисником - адвокатом Забарою Б.І. було подано скаргу щодо врахування під час судового розгляду порушення вимог п.2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині порушення презумпції невинуватості при складанні та затвердженні обвинувального акта у кримінальному провадженні №12019100040008565 від 13.10.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України з боку прокурора Київської місцевої прокуратури №4 Мовчанюка О.С. та старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві Ю. Петренка.

Скарга мотивована тим, що направлення до суду обвинувального акту з описом ніби злочинної діяльності є порушенням презумпції невинуватості та зокрема ст. 17 КПК України, що є суттєвим порушенням як правових гарантій, передбачених національним законодавством, так і міжнародних стандартів у галузі судочинства, які послідовно стверджують про неприпустимість нехтування презумпцією невинуватості та правом на справедливий судовий розгляд.

Зазначив, що прокурором в обвинувальному акті вказано, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вчинили кримінальне правопорушення, при тому що ця обставина є лише припущенням і може бути предметом доказування в ході судового розгляду, а тому вважає неприпустимим твердження про вчинення ними вказаних злочинів, що призвело до порушення принципу презумпції невинуватості і може впливати на позицію суду. Тільки рішенням суду України, яке набрало законної сили можна визнати винуватість особи.

Прокурор заперечив проти задоволення даної скарги.

Потерпілий та його представник - адвокат Брящей Р.І. також заперечили проти задоволення скарги захисника.

Захисники обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокати Йосипов А.А. та Колокольніков В.А. просили суд задовольнити скаргу адвоката Забари Б.І.

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - підтримали думку захисників.

Заслухавши думку учасників процесу, суд приходить до висновку, що скарга захисника - адвоката Забари Б.І. щодо порушення вимог п.2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод підлягає залишенню без розгляду.

Так, вичерпний перелік рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, наведений у частині 1 статті 303 КПК.

Відповідно до частини 2 статті 303 КПК, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

Системний аналіз норм статей 314, 315 КПК свідчить, що підготовче судове провадження є обов`язковою самостійною стадією кримінального процесу, метою проведення якого є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

Виходячи зі змісту частини 3 статті 314 та статті 315 КПК, у підготовчому судовому провадженні суд має право прийняти обмежене коло рішень та вирішити питання, пов`язані виключно з призначенням кримінального провадження до судового розгляду.

Чинний КПК України не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи надавати оцінку доказам у кримінальному провадженні, оскільки з`ясування таких обставин виходить за межі компетенції суду на стадії підготовчого провадження та суд позбавлений можливості дослідити докази, що стосуються прийнятих процесуальних рішень слідчими та прокурором, такі обставини можуть бути досліджені під час судового розгляду, зокрема, під час дослідження доказів, на що сторона захисту має право звертати увагу суду.

А тому скаргу сторони захисту щодо врахування під час судового розгляду порушення вимог п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині порушення презумпції невинуватості при складанні та затвердженні обвинувального акту у кримінальному провадженні №12019100040008565 від 13.10.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України з боку прокурора Київської місцевої прокуратури №4 Мовчанюка О.С. та старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м.Києві Ю. Петренка суд вважає поданою передчасно, у зв`язку із чим вона підлягає залишенню без розгляду.

Щодо розгляду клопотання захисника - адвоката Йосипова А.А. щодо витребування відомостей та документів.

18.01.2021 року на адресу суду захисником - адвокатом Йосиповим А.А. направлено клопотання про витребування відомостей у Малого Приватного підприємства «Спортивний клуб «Рубін» та клопотання про витребування документів у Дніпровського УП ГУНП в. м. Києві та/або Київської місцевої прокуратури №4 картки про рух кримінального провадження №12019100040008565 від 13.10.2019 року.

Адвокат Йосипов А.А. дані клопотання підтримав та просив їх задовольнити.

Прокурор заперечив проти задоволення даних клопотань, вказавши що клопотання подані стороною захисту передчасно.

Потерпілий та його представник - адвокат Брящей Р.І. також заперечили проти задоволення даних клопотань захисника.

Захисники обвинувачених - адвокати Забара Б.І. та Колокольніков В.А. просили суд задовольнити клопотання адвоката Йосипова А.А.

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - підтримали думку захисників.

Заслухавши думку учасників процесу, суд приходить до висновку, що клопотання захисника обвинувачених - адвоката Йосипова А.А. щодо витребування відомостей у Малого Приватного підприємства «Спортивний клуб «Рубін» та щодо витребування документів у Дніпровського УП ГУНП в. м. Києві та/або Київської місцевої прокуратури №4 картки про рух кримінального провадження №12019100040008565 від 13.10.2019 року задоволенню не підлягають.

Системний аналіз норм статей 314, 315 КПК свідчить, що підготовче судове провадження є обов`язковою самостійною стадією кримінального процесу, метою проведення якого є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

Виходячи зі змісту частини 3 статті 314 та статті 315 КПК, у підготовчому судовому провадженні суд має право прийняти обмежене коло рішень та вирішити питання, пов`язані виключно з призначенням кримінального провадження до судового розгляду.

Також відповідно до частини 4 статті 291 КПК забороняється надання суду до початку судового розгляду інших документів, ніж обвинувальний акт та додатки до нього.

Тому, суд вважає, що клопотання сторони захисту про витребування відомостей у Малого Приватного підприємства «Спортивний клуб «Рубін» та про витребування документів у Дніпровського УП ГУНП в. м. Києві та/або Київської місцевої прокуратури №4 картки про рух кримінального провадження №12019100040008565 від 13.10.2019 року, подані на стадії підготовчого судового засідання без врахування положень глави 15 розділу ІІ КПК України, є передчасними та невмотивованими за своєю суттю із урахуванням наведених правових норм в частині порушених питань.

Щодо вирішення клопотання захисника - адвоката Йосипова А.А. про повернення ОСОБА_2 речових доказів у кримінальному провадженні № 12019100040008565 від 13.10.2019.

В судовому засіданні 20.01.2021 року захисником - адвокатом Йосиповим А.А. подано клопотання про повернення ОСОБА_2 речових доказів у кримінальному провадженні № 12019100040008565 від 13.10.2019, а саме: мобільного телефону Хіаоmi білого кольору з сім картами Водафон, Лайфселл; мобільного телефону НТС чорного кольору з сім картами Водафон: (упаковані до сейф-пакету № ЕХР 0207162), пластикової карти від номеру НОМЕР_1 (упакованої до сейф-пакету № ЕХР 0123747); кросівок синього кольору, які було упаковано до сейф-пакету № ЕХРО319401; кросівок сірого кольору, які було упаковано до сейф-пакету № ЕХР 0376546; куртки з плащової тканини, яку було упаковано до сейф-пакету № ЕХР 0443513; рюкзаку Adidas, який було упаковано до сейф- пакету ЕХР 0443511, вилученого під час обшуку у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 121 КК України.

Адвокат Йосипов А.А. дане клопотання підтримав та просив їх задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_2 - підтримали клопотання захисника.

Прокурор заперечив проти задоволення даного клопотання.

Потерпілий та його представник - адвокат Брящей Р.І. також заперечили проти задоволення даного клопотання захисника.

Захисники обвинувачених - адвокати Забара Б.І. та Колокольніков В.А. просили суд задовольнити клопотання адвоката Йосипова А.А.

Обвинувачений ОСОБА_1 також підтримав клопотання захисника.

Заслухавши думку учасників процесу, суд приходить до висновку, що клопотання захисника обвинуваченого - адвоката Йосипова А.А. щодо повернення ОСОБА_2 речових доказів у кримінальному провадженні № 12019100040008565 від 13.10.2019 задоволенню не підлягає.

Зі змісту частини 3 статті 314 та статті 315 КПК вбачається, що у підготовчому судовому провадженні суд має право прийняти обмежене коло рішень та вирішити питання, пов`язані виключно з призначенням кримінального провадження до судового розгляду.

Крім того, згідно положень ст. 374 КПК України питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні вирішується під час постановлення вироку за результатом судового розгляду кримінального провадження.

Проте стороною захисту під час підготовчого розгляду кримінального провадження подано клопотання про повернення ОСОБА_2 речових доказів у кримінальному провадженні № 12019100040008565 від 13.10.2019, яке за своєю суттю виходить за межі положень глави 15 розділу ІІ КПК України та є передчасним, а тому на даному етапі розгляду кримінального провадження задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 21, 22, 174, 183, 303, 314-316, 369-372 КПК України,

У Х В А Л И В:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката Голуб С.А. про повернення обвинувального акта прокурору - залишити без задоволення.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.10.2019 року за №12019100040008565 за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, призначити до судового розгляду на 15 годину 00 хвилин 01 лютого 2021 року, у приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 5.

Прийняти до розгляду цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 до обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.10.2019 року за №12019100040008565 за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України про відшкодування моральної шкоди від злочину.

Роз`яснити цивільним відповідачам, що вони мають право подати до суду письмові заперечення проти цивільного позову із зазначенням доказів, що підтверджують їх, або ж визнавати позов повністю чи частково.

У судове засідання викликати сторін кримінального провадження та свідків, а саме:

1) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянку України, проживаючу за адресою: АДРЕСА_3 ;

2) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 ;

3) ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 ;

4) ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_6 ;

5) ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_7 ;

6) ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_8 ;

7) ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_9 ;

8) ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_10 .

Клопотання сторони захисту про зміну ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт - залишити без задоволення.

Клопотання прокурора про продовження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , кожному окремо, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строком на 60 днів, тобто до 20.03.2021 року включно.

Продовжити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строком на 60 днів, тобто до 20.03.2021 року включно.

Скаргу захисника - адвоката Йосипова А.А. на дії прокурора під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019100040008565 від 13.10.2019 року щодо не направлення на його адресу повідомлення про завершення досудового розслідування і відповідно до вимог ст.ст. 283, 290 КПК України не відкриття стороні захисту доступу до матеріалів кримінального провадження - залишити без задоволення.

Скаргу захисника - адвоката Колокольнікова В.А. на бездіяльність прокурора при виконанні вимог ст. 290 КПК України, у кримінальному провадженні №12019100040008565 від 13.10.2019 року, а саме у ненаданні доступу до предметів (речових доказів) - залишити без задоволення.

Скаргу захисника - адвоката Забари Б.І. на бездіяльність слідчого та прокурора під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019100040008565 від 13.10.2019 року, що полягає у не відкритті стороні захисту матеріалів кримінального провадження та речових доказів - залишити без задоволення.

Скаргу захисника - адвоката Забари Б.І. щодо врахування під час судового розгляду порушення вимог п.2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині порушення презумпції невинуватості при складанні та затвердженні обвинувального акта у кримінальному провадженні №12019100040008565 від 13.10.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України з боку прокурора Київської місцевої прокуратури №4 Мовчанюка О.С. та старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві Ю. Петренка - залишити без розгляду.

Клопотання захисника - адвоката Йосипова А.А. про витребування відомостей у Малого Приватного підприємства «Спортивний клуб «Рубін» та про витребування документів у Дніпровського УП ГУНП в. м. Києві та/або Київської місцевої прокуратури №4 картки про рух кримінального провадження №12019100040008565 від 13.10.2019 року - залишити без задоволення.

Клопотання захисника - адвоката Йосипова А.А. про повернення ОСОБА_2 речових доказів у кримінальному провадженні № 12019100040008565 від 13.10.2019, а саме: мобільного телефону Хіаоmi білого кольору з сім картами Водафон, Лайфселл; мобільного телефону НТС чорного кольору з сім картами Водафон: (упаковані до сейф-пакету № ЕХР 0207162), пластикової карти від номеру НОМЕР_1 (упакованої до сейф-пакету № ЕХР 0123747); кросівок синього кольору, які було упаковано до сейф-пакету № ЕХРО319401; кросівок сірого кольору, які було упаковано до сейф-пакету № ЕХР 0376546; куртки з плащової тканини, яку було упаковано до сейф-пакету № ЕХР 0443513; рюкзаку Adidas, який було упаковано до сейф- пакету ЕХР 0443511, вилученого під час обшуку у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 121 КК України - залишити без задоволення.

Ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою статті 392 КПК України, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом та Рішенням Конституційного Суду № 4-р/2019 від 13.06.2019 року.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 25.01.2021 року о 16 год. 30 хв.

Суддя