Рішення № 94424086, 19.01.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2021 року справа № 580/4979/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Михайлівської сільської ради про визнання протиправними дій, скасування висновку та рішення і зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

05.11.2020 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Михайлівської сільської ради (далі - відповідач), в якому просить:

визнати протиправними дії відповідача, пов`язані з відмовами у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, як учаснику бойових дій, площею 2,0000 га в адмінмежах с. Ребедайлівка Михайлівської сільської ради;

скасувати рішення відповідача, оформлені листами від 12.04.2018 №282/02-09, від 05.02.2019 №92/02-09, від 28.03.2019 №226/02-09, від 17.02.2020 №24-11, від 07.05.2020 №167/02-09 про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, як учаснику бойових дій, площею 2,0000 га в адмінмежах с. Ребедайлівка Михайлівської сільської ради;

скасувати висновок від 17.02.2020 №24-11 постійної комісії з питань землекористування, благоустрою та охорони навколишнього середовища Михайлівської сільської ради, яким рекомендовано сільському голові не вносити на розгляд сесії сільської ради питання за заявою позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність;

зобов`язати відповідача прийняти рішення про виділення позивачу вільної земельної ділянки, орієнтовною площею 2,0000 га в адмінмежах с. Ребедайлівка Михайлівської сільської ради;

зобов`язати відповідача прийняти рішення про надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, як учаснику бойових дій, площею 2,0000 га в адмінмежах с. Ребедайлівка Михайлівської сільської ради.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач вищевказаними рішеннями відмовляє у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність з різних причин, що не узгоджуються з вимогами земельного законодавства. У зв`язку з цим просив задовольнити позов.

Ухвалою суду від 20.11.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження. Також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву та доказів.

21.12.2020 відповідач надав суду відзив на позов, в якому просив відмовити у його задоволенні. Зазначив, що жодних рішень за наслідками розгляду заяв позивача не приймав, а лише направляв листи роз`яснювального характеру щодо недоліків поданих клопотань.

Оскільки обґрунтованих клопотань про розгляд справи з повідомленням (викликом у судове засідання) або заперечень на розгляд справи саме у спрощеному провадженні сторони суду не надали, зважаючи на відсутність необхідності призначити у справі експертизу або викликати для допиту свідків, суд вирішив розглянути справу у спрощеному провадженні без проведення судового засідання та їх виклику (у письмовому провадженні).

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив таке.

07.03.2019 позивач подав відповідачу заяву (вх.Ю-94) про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, як учаснику бойових дій, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах с. Ребедайлівка Михайлівської сільської ради Черкаської області. До заяви додано копії паспорта, РНОКПП та посвідчення учасника АТО.

Листом від 12.04.2018 №282/02-09 відповідач повідомив про неможливість надання позивачу у власність земельної ділянки. Зазначено про здійснення заходів з інвентаризації земельних ділянок, які мають бути передані у комунальну власність.

Також вказано про невідповідність поданої позивачем заяви вимогам Земельного кодексу України, зокрема необхідності подання до заяви графічних матеріалів про бажане місце розташування земельної ділянки.

У подальшому позивач звертався до відповідача із заявами від 23.04.2018 (вх.Ю-149) та від 22.01.2020 (вх.Ю-10) аналогічного змісту про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності, площею 2,0 га, з метою подальшої передачі у власність для ведення особистого селянського господарства в межах населеного пункту з кадастровим номером 7121885600:01:001:0298, що знаходиться на території Михайлівської сільської ради Кам`янського району Черкаської області в межах с. Ребедайлівка.

Листами від 28.03.2019 №226/02-09 та від 07.05.2020 №167/02-09 повідомлено позивача про відсутність можливості надати у власність земельну ділянку з кадастровим номером 7121885600:01:001:0298, оскільки вона перебуває в оренді ТОВ «Олімп».

Крім того, 17.02.2020 постійною комісією з питань землекористування, благоустрою та охорони навколишнього середовища Михайлівської сільської ради прийнято висновок №24-11, яким рекомендовано Михайлівському сільському голові не вносити на розгляд сесії сільської ради питання за заявою позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд врахував таке.

Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України від 25.10.2001 №2768-III (далі - ЗК України), а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.

Відповідно до п.б ч.1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Частинами 1-3 ст.116 ЗК України встановлено, що громадяни набувають права власності земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (п. "в" ч. 3 ст. 116 ЗК України).

У статті 121 ЗК України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Отже, позивач, який, як підтверджується наявною в матеріалах справи копією його паспорта серії НОМЕР_1 , є громадянином України, має право на набуття права власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства.

Частинами 1-2 ст.116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. При цьому, підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Водночас ухвалення рішення є результатом певної правової процедури, яка йому передує.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.6 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

У частині 7 ст. 118 ЗК України наведено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу, у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою:

а) надати дозвіл;

б) надати мотивовану відмову у наданні дозволу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. (абзац 1 ч.7 ст.118 ЗК України).

З цього приводу суд врахував, що відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У світлі вимог цієї конституційної норми така процедура є способом дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

На підставі ч.1 ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Пунктом 34 ч.1 ст.26 Закону №280/97-ВР передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до частин 1, 2 ст.59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Проаналізувавши ч.7 ст.118 ЗК України п.34 ч.1 ст.26 Закону №280/97-ВР суд дійшов висновку, що питання надання дозволу на розробку проекту землеустрою тощо відповідач має вирішувати за наслідками розгляду відповідного клопотання на пленарному засіданні у місячний строк.

Відповідно до ч.5 ст.46 Закону №280/97-ВР сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Згідно з висновком Верховного Суду у постанові від 17 грудня 2018 року у справі №509/4156/15-а, який обов`язковий для врахування судами нижчих інстанцій відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, чинним законодавством України не передбачено право суб`єкта владних повноважень змінювати встановлений законом режим (періодичність) проведення сесій рад не менше одного разу на місяць у випадку надходження на розгляд до ради документів з питань відведення земельних ділянок (зокрема, клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, проекту землеустрою на погодження або затвердження тощо). Строк розгляду клопотання є строком виконання органом місцевого самоврядування своїх повноважень (компетенції). Цей строк разом з іншими елементами (складовими) утворюють структуру повноважень суб`єкта владних повноважень. Недотримання строку виконання обов`язку є свідченням порушення реалізації повноважень.

У спірних обставинах відповідач протиправно допустив бездіяльність, оскільки не прийняв у встановлений законом строк рішення за наслідками розгляду заяв позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Відповідач не довів жодним доказом дотримання під час розгляду згаданих заяв позивача встановленого вище способу їх розгляду та вирішення.

Згідно з правовою позицією у рішенні Верховного Суду від 11.04.2018 у справі 806/2208/17 у подібних правовідносинах, яка відповідно до ч.5 ст.242 КАС України підлягає врахуванню, відсутність належним чином оформленого рішення відповідача про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки після спливу встановленого законом місячного строку розгляду клопотання особи, не зважаючи на надсилання заявнику листів про розгляд клопотання, свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом. Отже, має місце протиправна бездіяльність.

Тому суд дійшов висновку, що листи відповідача від 12.04.2018 №282/02-09, від 28.03.2019 №226/02-09 та від 07.05.2020 №167/02-09 у відповідь на заяви позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою за змістом та формою не може вважатись "рішенням про відмову" у розумінні вищевикладених норм.

Тому суд дійшов висновку, що відповідач допустив бездіяльність, оскільки не прийняв рішення щодо суті вищезгаданих заяв позивача.

Виконуючи завдання адміністративного суду, передбачене у ст.2 КАС України, суд дійшов висновку для належного судового захисту порушених прав позивача визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття передбачених законом рішень у встановлений строк за наслідками розгляду заяв позивача від 07.03.2019 (вх.Ю-94), від 23.04.2018 (вх.Ю-149) та від 22.01.2020 (вх.Ю-10) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності суб`єкта владних повноважень є визнання її протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

На підставі абз.2 ч.4 ст.245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Оскільки протиправна бездіяльність відповідача полягає у неприйнятті ним жодного з тих рішень у визначений законом строк, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача відповідно до вимог законодавства на черговому пленарному засіданні розглянути заяви позивача від 07.03.2019 (вх.Ю-94), від 23.04.2018 (вх.Ю-149) та від 22.01.2020 (вх.Ю-10) з доданими документами і прийняти рішення за наслідками розгляду їх заяви, в яких мають бути чітко зазначені визначені законом підстави щодо результату їх вирішення.

Позовні вимоги зобов`язати відповідача прийняти рішення про виділення позивачу вільної земельної ділянки та зобов`язати відповідача прийняти рішення про надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність задоволенню не підлягають, оскільки стосуються втручанням у його дискреційні повноваження щодо розпорядження землею та прийняття конкретного виду рішення, що не відповідає завданню адміністративного суду.

Щодо позовної вимоги скасувати висновок від 17.02.2020 №24-11 постійної комісії з питань землекористування, благоустрою та охорони навколишнього середовища Михайлівської сільської ради, яким рекомендовано сільському голові не вносити на розгляд сесії сільської ради питання за заявою позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, суд зазначає таке.

Ч.1 ст.47 Закону №280/97-ВР визначено, що постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.

На підставі ч.4 зазначеної статті постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.

З аналізу наведених норм, суд дійшов висновку, що до повноважень вищевказаної постійної комісії відповідача належить попередній розгляд питань, які виносяться на розгляд відповідної сесії, та підготовка проектів рішень.

Водночас повноваженнями щодо рекомендації виносити чи не виносити на розгляд сесії певне питання такі комісії не наділені.

Крім того, вищевказані висновки суперечать п. 34 ч.1 ст.26 Закону №280/97-ВР, яким передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Тому суд дійшов висновку, що спірний висновок від 17.02.2020 №24-11 в частині рекомендації Михайлівському сільському голові не виносити 28 сесії сільської ради питання щодо надання позивачу дозволу на розробку землеустрою є протиправним та підлягає скасуванню.

З огляду на вказане суд дійшов висновку задовольнити позов у вищевказаних частинах.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору і не надав доказів понесених судових витрат, відсутні підстави для їх розподілу.

Керуючись ст.ст.6, 14, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Михайлівської сільської ради щодо неприйняття рішення за наслідками розгляду заяв ОСОБА_1 від 07.03.2019 (вх.Ю-94), від 23.04.2018 (вх.Ю-149) та від 22.01.2020 (вх.Ю-10) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Визнати протиправним та скасувати висновок постійної комісії з питань землекористування, благоустрою та охорони навколишнього середовища Михайлівської сільської ради від 17.02.2020 №24-11 в частині рекомендації Михайлівському сільському голові не виносити 28 сесії сільської ради питання щодо надання ОСОБА_1 дозволу на розробку землеустрою.

Зобов`язати Михайлівську сільську раду (20825, Черкаська обл., Кам`янський р-н, с.Михайлівка, вул. Героїв Майдану, буд.27, код ЄДРПОУ 34176446) розглянути повторно заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) від 07.03.2019 (вх.Ю-94), від 23.04.2018 (вх.Ю-149) та від 22.01.2020 (вх.Ю-10) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою з усіма доданими документами та у порядку, строк і спосіб, визначені законодавством, прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя О.А. Рідзель