Рішення № 94423976, 27.01.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/5367/20

РІШЕННЯ

іменем України

27 січня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області щодо відмови у задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 16.07.2020 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення із земель державної власності орієнтовною площею 2,0 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого сільського господарства за межами населених пунктів Капустинської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області вчинити дії по наданню ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення із земель державної власності орієнтовною площею 2,0 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого сільського господарства за межами населених пунктів Капустинської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області на підставі клопотання ОСОБА_1 від 16.07.2020.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним 16.07.2020 було подано до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області заяву про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення із земель державної власності орієнтовною площею 2,0 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого сільського господарства за межами населених пунктів Капустинської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області. До заяви додано графічний матеріал із зазначенням місця розташування бажаної земельної ділянки. Проте отримав відмову.

На думку позивача, відмова відповідача є протиправною , оскільки суперечить нормам Земельного кодексу України (далі - ЗК України).

До суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з 01.01.2013 розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Хмельницької області.

Вказує, що Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області за результатом розгляду заяви прийняло лист від 14.08.2020 №В-11272/0-1528/0/95-20, відповідно до якого, земельна ділянка, яку позивач бажає отримати у власність для ведення особистого селянського господарства не належить до земель сільськогосподарського призначення державної власності. Відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю серії ХМ №031 від 28.12.1995 місце розташування земельної ділянки, яку має намір отримати позивач, знаходиться у межах Державного акту (відноситься до земель колективної власності). У зв`язку з чим, Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області не наділене повноваженнями приймати рішення щодо розпорядження зазначеною земельною ділянкою.

До суду надійшла відповідь на відзив в якій позивач зазначає, що земельна ділянка, яка вказана в заяві позивача не перебуває у комунальній власності підтвердженням чого є лист Капустинської сільської ради №137 від 10.07.2020. Вказує, що рішенням суду у адміністративній справі №560/1970/19 встановлено, що Державний акт на право комунальної власності на землю серії ХМ031 від 28.12.1995 включає землі комунальної, державної і приватної власності. Також встановлено, що земельні ділянки, включені до Державного акту на право колективної власності на землю серії ХМ031 від 28.12.1995 не перебувають у колективній власності, так як КСП "ім.1-го Травня" є припиненим. Звертає увагу на те, що у клопотанні позивача від 16.07.2020 зазначена інша земельна ділянка, ніж та, що була предметом судового спору по справі №560/1195/20, як зазначає відповідач. Тому твердження відповідача, що питання про правомірність відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо земельної ділянки, зазначеної у клопотанні позивача від 16.07.2020 вже було предметом судового розгляду не відповідає дійсності.

Позивач вважає, що висновки, вказані відповідачем у відзиві на позов не відповідають обставинам справи та не підтверджуються належними доказами.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.09.2020 відкрито провадження в цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з заявою від 16.07.2020, в якій просив надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 2,0000 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Капустинської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області.

До заяви додано копію паспорта, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного коду, копію посвідчення учасника бойових дій, графічний матеріал місця розташування земельної ділянки (зона квартал 6824284200:02:013).

Листом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 14.08.2020 №В-11272/0-1528/0/95-20 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 . Зазначено, що відповідно до частини 4 статті 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. Відповідно до статті 118 ЗК України громадяни зацікавлені в одержанні у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. Зазначена у клопотанні земельна ділянка не відноситься до земель сільськогосподарського призначення державної власності.

Позивач, вважаючи порушеними його права, звернувся з позовом до суду.

ІV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ

Суб`єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, ЗК України та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Відповідно до статті 18 ЗК України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Конкретні категорії земель визначені у частині 1 статті 19 ЗК України, до яких, зокрема, належать землі сільськогосподарського призначення.

Згідно з частиною 1 статті 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

В силу положень пункту "а" частини 3 статті 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються громадянам у власність та надаються у користування для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до частини 1 статті 35 ЗК України земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, можуть передаватися громадянами у користування юридичним особам України і використовуватися ними для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення цих земельних ділянок.

Отже, законом передбачено право громадян України на безоплатне набуття у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства із земель державної та комунальної власності сільськогосподарського призначення.

Відповідно до частини 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з частиною 7 статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Відповідно до частини 4 статті 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Отже, згідно з вказаними нормами відповідач вправі розпоряджатись земельними ділянками, які належать до державної власності.

Суд встановив, що земельна ділянка, на яку претендує позивач, перебуває у колективній власності колишнього колективного сільськогосподарського підприємства "1 Травня" с. Капустин, Старокостянтинівського району, Хмельницької області, що підтверджується державним актом на право колективної власності на землю серії ХМ №031 від 28.12.1995, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №31 від 28.12.1995 та планом зовнішніх меж земель, переданих у колективну власність. Цей акт виданий колективному сільськогосподарському підприємству імені 1 Травня (с. Капустин Старокостянтинівського району Хмельницької області).

Отже, земельна ділянка, на яку претендує позивач, перебуває у колективній власності, що підтверджується Державним актом на право колективної власності на землю серії ХМ №031 від 28.12.1995. При цьому на Плані зовнішніх меж земель, переданих у колективну власність, позначено бажане місце розташування земельної ділянки, яка входить у такі межі.

Підстави набуття державою права власності на землю визначені в частині 5 статті 84 ЗК України. Приписами статті 140 ЗК України визначено підстави для припинення права власності на земельну ділянку. Можливість припинення та переходу права колективної власності нерозпайованих земельних ділянок колективної власності колишніх КСП в державну вказаними нормами не встановлений.

При цьому, відповідно до пункту 21 Перехідних положень ЗК України з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.

Тобто, право колективної власності, яке не припинено у встановленому законом порядку, вважається дійсним.

Таким чином, оскільки Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області є розпорядником земель державної власності, надання земельних ділянок із земель колективної власності не входить до його повноважень, а визначена статтею 118 ЗК України процедура розгляду клопотання не належить до застосування до спірних правовідносин, позивачу було правомірно відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Щодо посилання позивача на те, що земельна ділянка, зазначена у його заяві, не була включена до земель колективної власності під час проведення розпаювання земель колишнього КСП ім. 1 травня с. Капустин Старокостянтинівського району суд зазначає наступне.

Підстави набуття державою права власності на землю визначені в частині 5 статті 84 Земельного кодексу України. Приписами статті 140 ЗК України визначено підстави для припинення права власності на земельну ділянку. Можливість припинення та переходу права колективної власності нерозпайованих земельних ділянок колективної власності колишніх КСП в державну вказаними нормами не передбачений.

Також, статтею 7 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" №899-IV передбачено випадки, за яких із площі земельних ділянок, що підлягають розподілу, виключаються окремі землі. Тобто можливість виключення окремих земель з розподілу передбачена законодавством.

При цьому, відповідно до пункту 21 Перехідних положень Земельного кодексу України, з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" (який набрав чинності з 01.01.2019) землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.

Отже, право колективної власності, яке не припинено у встановленому законом порядку, вважається дійсним.

Посилання позивача на встановлені обставини постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду у адміністративній справі №560/1945/20, а саме те, що Державний акт на право комунальної власності на землю серії ХМ031 від 28.12.1995 включає землі комунальної, державної і приватної власності судом не враховуються з підстав викладених нижче.

Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Справа №560/5367/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії не є справою у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини по відношенню до справи №560/1945/20 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Крім того суд не встановив належність земельної ділянки, яку позивач бажає отримати у власність для ведення особистого селянського господарства до земель сільськогосподарського призначення державної власності.

Посилання позивача на лист Капустинської сільської ради №137 від 10.07.2020 як підтвердження того, що земельна ділянка (зона квартал 6824284200:02:013) зазначена у заяві позивача, не перебуває у комунальній власності суд не враховує, оскільки його зміст не підтверджує зазначену обставину.

Твердження позивача щодо видання відповідачем наказів про надання іншим особам дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо земельних ділянок, які знаходяться на території Капустинської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області і також включені до державного акту серії ХМ 031 від 28.12.1995 спростовується змістом наданих позивачем наказів, в яких відсутні посилання на вказаний державний акт.

Посилання позивача на те, що у заяві від 16.07.2020 зазначена інша земельна ділянка ніж в заяві від 14.05.2019 (справа № 560/1970/19), як спростування заперечень відповідача, суд вважає безпідставним, оскільки позивачем до заяв про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 2,0000 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Капустинської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області від 16.07.2020 та від 14.05.2020 додано графічні матеріали (додатки) згідно яких місце розташування земельної ділянки із зазначенням зони кварталу - 6824284200:02:013 в межах Державного акту ХМ 031 від 28.12.1995

За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведене свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відмову в задоволенні позовних вимог, відсутні судові витрати, що належать розподілу.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 (с. Високе, Черняхівський район, Житомирська область,12341 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (вул. Інститутська 4/1, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 39767479) Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк