Рішення № 94420900, 27.01.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2021 року ЛуцькСправа № 140/17372/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Денисюка Р.С.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання дій протиправними щодо відмови у виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій та зобов`язання призначити та виплатити грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на її призначення відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі та на підставі частини другої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмову провадженні) у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (а. с. 24).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 22.03.1983 та по даний час працював викладачем по класу духових інструментів Любомльської музичної школи. На час призначення пенсії педагогічний стаж позивача становив понад 35 років. Звертаючись до відповідача із заявою про призначення пенсії, позивач також просив виплатити йому грошову допомогу у розмірі 10 місячних пенсій станом на день призначення.

13.06.2020 позивачу призначено пенсію за віком, однак у виплаті грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій відмовлено листом від 22.07.2020 у зв`язку із тим, що посада викладача в позашкільних закладах освіти Переліком типів позашкільних навчальних закладів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 № 433 не передбачена, а тому при обчисленні спеціального стажу не враховано період роботи з 01.01.1992 по даний час на посаді викладача Любомльської музичної школи. При цьому, зазначено, що стаж роботи позивача в закладах освіти на посаді, яка передбачена переліком, що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» становить 8 років 9 місяців 9 днів.

Таку відмову позивач вважає протиправною, такою, що не відповідає чинному законодавству та порушує його законні інтереси.

Так позивач зазначає, що відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також, якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Позивач стверджує, що посада викладача музичної школи включена до переліку посад педагогічних працівників та робота на такій посаді повинна бути зарахована до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років. Зокрема, відповідно до положень Закону України "Про позашкільну освіту" педагогічні працівники позашкільних начальних закладів мають право на пенсію за вислугу років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років. Крім того, у Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909, передбачена посада викладача в художніх та музичних школах.

Відтак, позивач вважає, що робота на посаді викладача музичної школи повинна бути зарахована до педагогічного стажу, що надає йому право на пенсію за вислугу років, а отже на отримання грошової допомоги.

З наведених підстав позивач просив задовольнити позов.

У відзиві на позов відповідач його вимог не визнав. Свої заперечення обґрунтував тим, що Порядком обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги та її виплату, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191, передбачено зарахування до страхового стажу, який визначає право на виплату такої допомоги, періодів роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, передбачених Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років (постанова Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909).

Переліком типів позашкільних навчальних закладів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.200 №436 передбачені початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші). Згідно з Переліком, право на пенсію за вислугу років у цих школах мають, зокрема, художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

Посада викладача в позашкільних закладах освіти Переліком не передбачена.

Відповідач звертає увагу, що позивачу при призначенні пенсії за віком до спеціального стажу було зараховано період роботи з 23.03.1983 по 31.12.1991 на посаді викладача Любомльської музичної школи.

Однак, оскільки ця школа є закладом позашкільної освіти, а посада викладача в таких закладах освіти Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, не передбачена, то позивач немає необхідного стажу роботи для виплати грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідач наголошує, що стаж роботи позивача на посаді викладача музичної школи зараховується до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, лише до 01.01.1992, оскільки таке право належало позивачу відповідно до раніше діючого законодавства. Тому такий стаж становить 08 років 09 місяців 09 днів.

Враховуючи викладене, відповідач вважає, що правомірно не зарахував ОСОБА_1 до стажу роботи для призначення пенсії за вислугу років період його роботи на посаді викладача в позашкільних закладах освіти, а отже, діяв виключно на підставі чинного законодавства та у межах своїх повноважень.

Керуючись викладеним, відповідач просив відмовити у задоволенні позову.

Позивач у відповіді на відзив, яка надійшла на адресу суду 25.01.2021, не погодився з аргементами відповідача, з аналогічних підстав, які виклдаені у позовній заяві та просив позов задовольнити повністю

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 17.06.2020 звернувся до територіального управління Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком.

Рішенням від 26.03.2020 № 032750001281 ОСОБА_1 на загальних умовах призначено пенсію за віком. Як слідує з матеріалів пенсійної справи, загальний стаж позивача на час призначення пенсії становив 42 роки 03 місяці 11 днів.

22.07.2020 відповідач листом №8182-8606/Ш-02/8-0300/20 на звернення позивача щодо призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" повідомив, що пенсії за вислугу років працівникам освіти призначаються відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909. Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 № 1436 були внесені зміни до розділу 1 «Освіта», згідно з якими право на пенсію працівникам освіти визначається лише за Переліком, затвердженим цією постановою.

Переліком типів позашкільних навчальних закладів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 №436 передбачені початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші).

Згідно з Переліком, право на пенсію за вислугу років у цих школах мають, зокрема, художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи. Посада викладача в позашкільних закладах освіти Переліком не передбачена.

Відтак, позивач немає відповідного стажу роботи, що давав би йому право на пенсію за вислугу років та відповідно на виплату грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Управління також зазначило, що Переліком закладів, організацій і посад, робота в яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 17.12.1959 № 1397 була передбачена посада викладача в музичній школі, яка відносилась до навчальних закладів та дитячих установ. Таким чином, час роботи позивача на посаді викладача у музичній школі зараховується до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років по 31.12.1991 і становить 8 років 09 місяців 09 днів (а.с.6).

Позивач не погоджується з такими діями Управління та вважає, що має необхідний стаж роботи, що дає їй право на виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій згідно з нормами чинного законодавства, відтак звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Дії (рішення) відповідача як суб`єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягають оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України. Так у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Законом України, що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, є Закон "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Отже, право на отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій мають особи які, досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058-IV; працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення"; мають наявний відповідний страховий стаж та не отримували будь-якої пенсії до цього.

Як встановлено пунктом "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років.

З трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , копії якої наявні в матеріалах справи, слідує, що 19.01.1978 позивач був прийнятий на посаду художнього керівника будинку культури с. Куснище; з 06.09.1978 переведений на посаду завідувача клубом с. Скиби; з 04.11.1978 по 10.11.1980 служба в Радянській Армії; з 05.11.1980 по 22.03.1983 працював на посаді завідувача клубом с. Скиби; з 22.03.1983 прийнятий на посаду викладача по класу духових інструментів у Любомльській дитячій музичній школі; з 01.09.1998 призначений на посаду заступника директора по навчально-виховній роботі. Також працював у Любомльському райвідділі культури, зокрема, з 01.09.1995 по 09.12.1995 на посаді керівника духового оркестру при Бірківській НСШ по сумісництву; з 02.02.1998 по 09.07.2000 - керівником духового оркестру по сумісництву; з 01.09.2000 по 25.05.2001 - керівником гуртка духового оркестру; з 20.09.2001 по 17.06.2002 - керівником гуртка духового оркестру по сумісництву; з 31.08.2007 призначений керівником гуртка духового оркестру по сумісництву.

Як слідує з довідок, виданих Любомльською дитячою музичною школою від 23.06.2020 № 2, від 30.11.2020 № 13 ОСОБА_1 з 01.11.1982 був прийнятий у Любомльську дитячу музичну школу на посаду викладача по класу духових інструментів за сумісництвом, а з 23.03.1983 по теперішній час працює на цій посаді на основній роботі. Безперервний педагогічний стаж роботи станом на 01.12.2020 становить 38 років.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191 було затверджено Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати (далі - Порядок №1191).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені: переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років"; переліком посад артистів театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів, які мають право на пенсію за вислугу років незалежно від віку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №583 "Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення".

Як встановлено пунктом 5 Порядку №1191, грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", станом на день її призначення. Виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати (пункти 6, 7 Порядку №1191).

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII невід`ємними складниками системи освіти є: дошкільна освіта; повна загальна середня освіта; позашкільна освіта; спеціалізована освіта; професійна (професійно-технічна) освіта; фахова передвища освіта; вища освіта; освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта.

Метою позашкільної освіти є розвиток здібностей дітей та молоді у сфері освіти, науки, культури, фізичної культури і спорту, технічної та іншої творчості, здобуття ними первинних професійних знань, вмінь і навичок, необхідних для їх соціалізації, подальшої самореалізації та/або професійної діяльності (частина перша статті 14 Закону України «Про освіту»).

Згідно із статтею 5 Закону України "Про позашкільну освіту" від 22.06.2000 №1841-III структуру позашкільної освіти становлять: заклади позашкільної освіти; інші заклади освіти як центри позашкільної освіти, до числа яких належать: заклади загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, в тому числі школи соціальної реабілітації, міжшкільні навчально-виробничі комбінати, заклади професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої; гуртки, секції, клуби, культурно-освітні, спортивно-оздоровчі, науково-пошукові об`єднання на базі закладів загальної середньої освіти, міжшкільних навчально-виробничих комбінатів, закладів професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої; клуби та об`єднання за місцем проживання незалежно від підпорядкування, типів і форм власності; культурно-освітні, фізкультурно-оздоровчі, спортивні та інші заклади освіти, установи; фонди, асоціації, діяльність яких пов`язана із функціонуванням позашкільної освіти.

Відповідно до частини четвертої статті 21 вказаного Закону педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів мають право на пенсію за вислугою років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 затверджений Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років (далі - Перелік).

В розділі 1 "Освіта" даного Переліку зазначені вчителі, викладачі музичних шкіл.

Переліком встановлено, що в позашкільних навчальних закладах право на пенсію за вислугу років мають право громадяни, які працювали на таких посадах: директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

При цьому даною постановою посада викладача не була передбачена.

Кабінетом Міністрів України на виконання вимог пункту 4 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про позашкільну освіту" не було внесено відповідних змін та доповнень до Постанови №909 з метою реалізації права педагогічних працівників позашкільних закладів на пенсію за вислугу років відповідно до вимог статті 21 цього Закону.

Разом з тим, дорученням Кабінету Міністрів України від 06.01.1996 №397/21 за клопотанням Міністерства соціального захисту населення України від 01.02.1995 №01-3/133-02-2 на викладачів музичних, художніх, хорових, хореографічних шкіл, шкіл мистецтв та інших шкіл естетичного виховання поширено порядок призначення пенсій за вислугу років, передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909, без внесення змін до неї.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 №433 "Про затвердження переліку типів позашкільних навчальних закладів і Положення про позашкільний навчальний заклад" затверджено перелік типів позашкільних навчальних закладів.

Початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші) відносяться до позашкільних навчальних закладів (пункт 6 Переліку типів позашкільних навчальних закладів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 №433).

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 №963 затверджено Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників. Згідно із вказаним Переліком викладачі всіх спеціальностей є педагогічними працівниками.

Як вже зазначалось судом, в період з 23.03.1983 і на час звернення про призначення пенсії позивач працював на посаді викладача по класу духових інструментів у Любомльській дитячій музичній школі. Як викладач позашкільного навчального закладу він є педагогічним працівником.

Тому, твердження відповідача з даного приводу є безпідставними.

Отже, враховуючи наведене, суд зазначає, що ОСОБА_1 на день досягнення пенсійного віку працював у закладі комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" і має страховий стаж понад 35 років на таких посадах; до призначення пенсії за віком позивач не отримував будь-яку пенсію.

Вказане підтверджується належними і достатніми доказами, наявними у матеріалах справи.

Відтак, з урахуванням сукупності таких обставин позивач має право на нарахування та виплату грошової допомоги, яка передбачена пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191.

Отже, на думку суду, відповідач при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком протиправно відмовив йому у призначенні та виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". При цьому, у позивача були усі передбачені законом підстави для отримання такої грошової допомоги.

Тому позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд задовольняє позов, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 840,80 грн., сплачений згідно з квитанцією від 17.12.2020 № 0.0.1945887094.1 (а.с.5).

Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судові витрати у сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Кравчука, 22-В, код ЄДРПОУ 13358826).

Суддя Р.С. Денисюк