Ухвала суду № 94419249, 26.01.2021, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/4248/15-ц

Провадження № 6/539/1/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2021 року Лубенський міськрайоний суд

Полтавської області

в складі : головуючого судді – Даценка В.М.,

з участю секретаря судових засідань – Джадан І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну стягувача його правонаступником по цивільній справі №539/4248/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник ТОВ «Вердикт Капітал» звернулося в суд із заявою про заміну стягувача його правонаступником по цивільній справі №539/4248/16-ц за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В заяві вказано, що заочним рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 05.02.2016 року у вищевказаній справі позов задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №500974547 від 27.03.2015 року, яка станом на 30.10.2015 року становить 38099 гривень 07 копійок, а також судові витрати в сумі 1218 гривень.

21.06.2016 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено Договір факторингу №1, відповідно до якого ПАТ «Альфа-Банк» відступило ТОВ «Кредитні ініціативи» право вимоги за договорами кредиту, в тому числі і за договором №500974547 від 27.03.2015 року.

26.12.2018 року між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА» було укладено Договір факторингу№2019-1КІ/Веста, відповідно до якого ТОВ «Кредитні ініціативи» відступило ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА» та набуло право вимоги заборгованості за кредитним договором №500974547 від 27.03.2015 року.

16.01.2019 року ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір про відступлення права вимоги №16-01/19/1, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА» відступило свої права вимоги в тому числі і за кредитним договором №500974547 від 27.03.2015 року.

Враховуючи вищевикладене, заявник прохає суд замінити стягувача ПАТ «Альфа-Банк» на його правонаступника ТОВ «Вердикт Капітал». Розгляд справи проводити без участі його представника.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися.

Відповідно до ч.3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 247 ч. 2 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктами 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Судом встановлено, що заочним рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 05.02.2016 року по цивільній справі за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором позов задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №500974547 від 27.03.2015 року, яка станом на 30.10.2015 року становить 38099 гривень 07 копійок, а також судові витрати в сумі 1218 гривень (а.с.36).

На виконання вищевказаного рішення за заявою представника позивача видано два виконавчі листи про стягнення з боржника на користь стягувача вищевказані кошти за рішенням суду (а.с.43).

Як вбачається з тексту заяви про заміну сторони виконавчого провадження та доданих до неї документів, заявник стверджує, що 21.06.2016 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено Договір факторингу №1, відповідно до якого ПАТ «Альфа-Банк» відступило ТОВ «Кредитні ініціативи» право вимоги за договорами кредиту, в тому числі і за договором №500974547 від 27.03.2015 року, де боржником є ОСОБА_1 (а.с.57-60).

26.12.2018 року між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА» було укладено Договір факторингу№2019-1КІ/Веста, відповідно до якого ТОВ «Кредитні ініціативи» відступило ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА» та набуло право вимоги заборгованості за кредитним договором №500974547 від 27.03.2015 року, де боржником є ОСОБА_1 (а.с.64-73).

16.01.2019 року ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір про відступлення права вимоги №16-01/19/1, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА» відступило свої права вимоги в тому числі і за кредитним договором №500974547 від 27.03.2015 року, де боржником є ОСОБА_1 (а.с.74-85).

Разом з тим, у жодному з наданих заявником Додатках до вищевказаних договорів про відступлення права вимоги, не зазначено, що було відступлено право вимоги саме за Договором кредиту№500974547 від 27.03.2015 року, укладеним між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 і взагалі, не надано доказів того, що у ОСОБА_1 на момент укладення договорів про відступлення прав вимоги існувала заборгованість по зазначеному заочному рішенню суду.

Тобто заявником не надано доказів того, що він отримав право вимоги саме на заборгованість за Кредитним договором відносно ОСОБА_1 .

Рішення суду не може ґрунтуватися на припущенні.

Відповідно до ч.2.3 ст.12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх видів процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 81 цього ж кодексу передбачено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Слід зазначити, що одним із принципів цивільного судочинства є принцип диспозитивності, який означає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, суд позбавлений можливості самостійно збирати докази у цій справі.

Сам же заявник в судове засідання не з`явився та жодних додаткових доказів не надав.

Отже, з огляду на відсутність у справі належних та допустимих доказів в підтвердження обґрунтованості поданої заяви, суд не знаходить підстав для її задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.442 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ 36799749, місце знаходження: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський Узвіз, 5-Б) про заміну стягувача його правонаступником по цивільній справі №539/1073/16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (код ЄДРПОУ 23494714, місце знаходження: 03150, м.Київ, вул.Велика Васильківська,100) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу до Полтавського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду В.М.Даценко