Ухвала суду № 94414268, 26.01.2021, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/5182/20

Провадження № 1-кс/202/459/2021

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2021 року м. Дніпро

слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Кухтін Г.О.

за участю секретаря судового засідання Петриченко В.Ю.

прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури Байдуж М.В.

захисників Ісакової Н.А., Білик І.Л.

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Дніпропетровській області Биковець І.О., погоджене з прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні Семенихіним Є.Ю., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська, Дніпропетровської області, громадянина України, українця, працюючого на посаді водія у ТОВ «Мега Транс Сервіс», маючого на утриманні малолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, у кримінальному провадженні № 12020040780000043 від 09 січня 2020 року, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчим управлінням ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040780000043 від 09 січня 2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється Дніпропетровською обласною прокуратурою.

Слідчому судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Дніпропетровській області Биковець І.О., погоджене з прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні Семенихіним Є.Ю., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

Згідно з матеріалами клопотання досудовим розслідуванням встановлено, що 09 січня 2020 року приблизно о 16 год. 20 хв., ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою групою осіб разом із ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 прибули на невстановлених в ході досудового розслідування транспортних засобах на територію гаражного кооперативу «Металург», що розташований поблизу вул. Кізлярської в м. Кам`янське, Дніпропетровської області, де діючи за попередньо узгодженим планом ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 тримаючи при собі заздалегідь приготовлену вогнепальною зброю невстановленого в ході досудового розслідування зразка, за командою ОСОБА_3 розсередились на місцевості та зайняли вогньові позиції поблизу будинку ОСОБА_10 .

Далі, діючи за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи суспільно-небезпечний та протиправний характер своїх дій, з мотивів помсти за образу, умисно з метою настання смерті останнього із вогнепальної зброї невстановленого в ході досудового розслідування зразка відкрили прицільний вогонь по ОСОБА_10 , в результаті чого ОСОБА_8 влучив у ОСОБА_10 та останньому відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 419Е/86 від 06.02.2020 року були спричинені тілесні ушкодження, що за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, однак виконавши всі дії, які вважали за необхідне для вчинення вбивства ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 не довели свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від їх волі.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, а саме закінчений замах на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

21 грудня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

Підозра ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, серед яких: протоколом огляду місця події, від 09.01.2020 року, в ході якого виявлено, сліди з РБК та інше; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 ; протоколом впізнання особи за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_10 ; висновками судових експертиз; протоколом огляду відеозапису з камер відеоспостереження, на якому відображені події, які мали місце 09.01.2020 року; протоколом перегляду відеозапису за участю свідка ОСОБА_11 .

Слідчий вказує, що в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні та вивчення особистості підозрюваного ОСОБА_1 встановлено ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України – ОСОБА_1 підозрюється в учиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років або довічне позбавлення волі, офіційно не працевлаштований, що свідчить про нестійкість його соціальних зав`язків, має паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 від 15.03.2019, що дає підстави вважати, що перебуваючи на свободі, та під загрозою можливого застосування тяжкого покарання, у разі визнання винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, може переховуватися від органів досудового розслідування, в тому числі виїхати за межі України;

п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України – ОСОБА_1 знаходячись на свободі може знищити, сховати або спотворити будь-які з речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на даний час місцезнаходження знаряддя вчинення злочину - зброя, за допомогою якої вчинювався вказаний злочин не встановлено та не вилучено;

п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків, а також незаконно впливати на потерпілого, оскільки на даний час ОСОБА_1 , є підозрюваним і має доступ до матеріалів кримінального провадження та останній розуміє вагу цих доказів, а тому шляхом погроз або застосуванням насильства з метою відмови або зміни в подальшому ними свідчень може незаконно впливати на зазначених вищезазначених осіб, про що, зокрема, свідчать зухвалий спосіб вчинення кримінального правопорушення із застосуванням насильства та погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я потерпілого та підтверджується матеріалами, доданими до клопотання;

п. 5 ч.1 ст.177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки відповідно до матеріалів кримінального провадження ОСОБА_1 , під час вчинення кримінального правопорушення відносно вбивства ОСОБА_10 , був озброєний, що свідчить про підвищену небезпеку останнього, а тому є підстави вважати, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення, в тому числі і злочин проти життя та здоров`я особи.

З огляду на зазначене, приймаючи до уваги, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості кримінального правопорушення, в якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , а також відповідає особі підозрюваного, просять застосувати до останнього запобіжний захід у вигляді тримання під ватрою строком на 60 днів, без визначення розміру застави.

У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання та просив його задовольнити, наголосивши про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Захисники та підозрюваний заперечували проти задоволення клопотання, посилаючись на необґрунтованість пред`явленої ОСОБА_1 підозри. Також вважають недостатніми підстави вважати наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які вказує слідчий у клопотанні та посилається прокурор у судовому засіданні, оскільки ОСОБА_1 жодним чином не створював перешкод органу досудового слідства у проведенні слідчих дій, спроб знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, не вчиняв, та взагалі не вбачають можливості підозрюваного впливати на потерпілого по даному кримінальному провадженню. Крім того, зазначили, що підозрюваний ОСОБА_1 має постійне місце проживання, працює, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що вказує на його відповідний характер соціальних зв`язків. Просили у задоволенні клопотання відмовити та застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Ознайомившись з матеріалами клопотання, матеріалами кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, захисників, підозрюваного, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Слідчим управлінням ГУНП України в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020040780000043 від 09 січня 2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених . 2 ст. 15 п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України.

21 грудня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 , слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, на підставі зібраних доказів, які містяться в матеріалах кримінального провадження.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов`язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

Згідно ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, при наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявності ризиків, які можуть свідчити, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до вимог п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою сторона обвинувачення обґрунтовує необхідністю виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, тяжкістю вчиненого кримінального правопорушення, а також наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, ризики, того, що ОСОБА_1 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, потерпілого, вчинити інше кримінальне правопорушення.

В свою чергу, відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

У відповідності до вище наведених норм закону, слідчий суддя, враховуючи ступінь тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється, вид покарання, який загрожує останньому у разі визнання його винуватості, конкретні обставини справи, дані про його особу, а саме те, що ОСОБА_1 в минулому до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, за місцем роботи характеризується позитивно, має на утриманні малолітню дитину 2017 року народження, що вказує на відповідний характер його соціальних зв`язків та моральних якостей, відсутність відомостей про намагання підозрюваного ухилятися від органів досудового розслідування та суду, вважає, що прокурором не доведено існування виняткових обставин, які б виправдовували обмеження права підозрюваного на свободу та свідчили б про недостатність застосування відносно нього більш м`якого запобіжного заходу.

Слідчий суддя приймає до уваги вирок Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11 червня 2020 року, яким затверджено угоду про визнання винуватості від 30.04.2020 року, укладену між прокурором відділу нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя прокуратури Дніпропетровської області Мікуліною Н.А., та обвинуваченим ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , серед зобов`язань якої, зокрема, встановлено обов`язок обвинуваченого ОСОБА_10 співпрацювати з правоохоронними органами щодо встановлення осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення за ст.ст. 15 ч. 2, 115 ч. 1КК України, та взяти участь у проведенні слідчих дій у кримінальному провадженні № 12020040780000043 від 09 січня 2020 року, після якої ОСОБА_10 , як потерпілий в рамках іншого кримінального провадження № 2020040780000043 в серпні 2020 року почав змінювати показання, а слідчі (розшукові) дії, в тому числі обшуки у підозрюваного ОСОБА_1 , взагалі були проведені у грудні 2020 року.

Також слідчий суддя звертає увагу на те, що з січня 2020 року до 26 січня 2021 року відносно ОСОБА_1 жодного разу не обирався запобіжний захід, він не затримувався та відносно нього не оголошувався розшук.

Крім того, стороною захисту в судовому засіданні представлено суду інформацію стосовно особи ОСОБА_10 , котрий є обвинуваченим у кримінальних провадженнях, що перебувають на розгляді в провадженні Заводського районного суду м. Дніпродзержинська у скоєнні кримінальних правопорушень, передбаченого ст.ст. 15 ч.2, 115 ч.2 п.7, 296 ч. 4 КК України, та Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, п.п. 1, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України, що вказує на ОСОБА_10 як на особу можливо причетну до скоєння особливо тяжких злочинів, та спроможну кардинально змінювати покази та укладати угоди з правоохоронними органами по іншим справам з метою уникнення своєї відповідальності.

Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пп.1,2 ч.1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п.3 ч.1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені ч.5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного обґрунтування клопотання.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає необхідним застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який згідно положень ст.181 КПК України полягає в забороні підозрюваному залишати житло у певний період доби, та вважає, що даний запобіжний захід в змозі запобігти існуючим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

При цьому, суд вважає доцільним покласти на підозрюваного наступні обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України: прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; не відлучатись з місця постійного проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.177, 181, 183, 193-194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Дніпропетровській області Биковець І.О., погодженого з прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні Семенихіним Є.Ю., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, - відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період часу з 22-00 години до 06-00 години строком до 20 лютого 2021 року.

Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду (залежно від стадії кримінального провадження) за першою вимогою;

- в період часу з 22-00 години до 06-00 години не відлучатись з місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд (залежно від стадії кримінального провадження) про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвалу про застосування до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Г.О. Кухтін